ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.09.11 20:23
Як баба стане дівкою, коли
Настануть раптом в Греції календи,
Що досі тільки маренням були,
А яблука збиратимуть з календул.

Як з'являться з глибин річок-озер
Обличчя тих, що в воду зазирали…
Коли народжені в срср

Іван Потьомкін
2024.09.11 20:08
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Володимир Каразуб
2024.09.11 10:44
Це такий час, коли
Вицвілий оксамит дашів’я еркера
Пасує до кольору неба і твого погляду.
А тому я знаю, — знаю, що буде далі,
І тому завбачливо приміряю іронію,
Що пасує до кольору стін якогось кафе
В якому твій погляд здається примхливо-втомленим,

Микола Дудар
2024.09.11 06:41
І турнікети - не турне…
Суглобам краще? Та навряд чи
А ось свіжесеньке парне…
Ми не відкажемось - фанати

Ці нервні тіки від реклам…
Комусь полегшало? Навряд чи,
А ось свіжесенький бедлам —

Віктор Кучерук
2024.09.11 06:17
Стрімкої юності пора, –
Украй хмільна й весела гра
Натхнень і мрій, і сподівань
Скоріш лишитися без нянь,
Які з дитинства при мені
Були докучливі й нудні.
Дзвінкої юності часи –
Це єдність сили та краси,

Юрій Лазірко
2024.09.10 18:22
my dear Ukraine
excruciating happiness
sweet pain
that's what I feel for you
my dear Ukraine

maidans grow hopes in news
old promised lands

Сонце Місяць
2024.09.10 17:49
паркує тачку йов на тротуарі
сьогодні так назавтра ніц не факт
шо ви насправді мали на увазі
гайда в айті філфак лапай лайфгак


& богові нічого й до холєри
& ще якийсь розтягнутий стендап

Борис Костиря
2024.09.10 10:50
Я здираю старий календар,
як старі спогади,
теплі, як вечерні вогнище.
Події того далекого року
зіжмакалися у грудку
і летять у смітник.
Почуття, думки, картини
спресовуються в кілька разів.

Іван Потьомкін
2024.09.10 10:32
Не називай цей край Вітчизною,
Якщо не знаєш до пуття,
Що квітне і росте,
Вистукує, висвистує і тьохкає довкола,
Не садовив, не доглядав, не вболівав,
А тільки багатів і обкрадав, і зневажав,-
Не називай цей край Вітчизною ніколи.
Якщо прадідівс

Світлана Пирогова
2024.09.10 10:22
Занапастили... Гріх навколо.
Згоріло поле, зчорніло поле.
Війни несамовите соло.
Горланить гучно вороже воло.

Хати-примари, вишень зойки.
Димиться темінь, суцільна темінь.
Хрипить самотня в смугах сойка.

Володимир Каразуб
2024.09.10 09:50
Промені сонця вдихають гаряче повітря
У камеру пам’яті...
Птахи перекреслюють небо і злива
Стинає голови квітам рядками віршів.
А серце у грудях — надміру накачаний м’яч
Заледве не розривається швами своїх шестикутників.
Вона кидає на мене погляд,

Віктор Кучерук
2024.09.10 06:52
Проблеми, дилеми, омани
Утомлюють, мучать і звуть
Мене вносить зміни у плани
Та змінювать різко маршрут.
Блискуче, пекуче, гнітюче
Моє неспокійне життя, –
Лякає, приваблює й учить
Реаліям вічним буття.

Микола Дудар
2024.09.09 21:55
Дані відсутні. Поруч Аглая.
Серпень спішить… По дорозі
Не висстачає лише бабая
Краще було б залишитися в прозі...
Йдемо по-прямій. Північ. На Схід
Кожен по черзі на варті…
Небо над нами, замулений вхід
Ворог… ну виродки кляті…

Юлія Щербатюк
2024.09.09 18:45
У моїм саду
Буяє осінь
Літо у минулому

Листя опада
Додолу летить
Рідіють крони руді

Шон Маклех
2024.09.09 15:58
Збудували над річкою замок
На кручі, над урвищем,
І став він найпорожнішим,
З найтемнішими баштами
І кімнатами.
Збудували його випадково,
Ненароком начебто,
З цеглинок світла –

Шон Маклех
2024.09.09 15:40
Наше плем’я скрипалів зібралось
На березі каламутного моря –
До потвори зубатої порту:
Полювати на череватого кита-пароплава,
Залазити в його ненаситне нутро,
А потім пожирати достиглі плоди-помаранчі
І шматки мертвих тварин,
І переміщуватись у ча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гриць Янківська (2012) / Вірші / СУПУТНИКИ ТИШІ. Після квітів (2022-2024рр.)

 Відпочинок
Відпочинеш, прислонившись до святкових передзвонів,
Щоб тілесність волі й духу вкарбувалася в іконі,
Світлий воїне розрухи, рушний стовпе неопертих,
Розкажи хиткому світу, як убитому не вмерти.

Розкажи застиглим в миті, як плисти поміж знетями,
Як розжитись перехрестям з заґратованої ями,
Як виймати з ока краплю, щоб не втратила причини,
Бо нищівно дзвонить в дзвони, прислонившись, відпочинок.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-08-15 17:14:41
Переглядів сторінки твору 160
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.10 01:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ідан Мерол (Л.П./М.К.) [ 2024-08-17 22:21:40 ]
Добре, себто, не четвірка за п'ятибальною шкільною системою оцінювання, а добре, бо влучно, гарно, сумно й боляче, через те й добре...

"Розкажи хиткому світу, як убитому не вмерти" - дуже влучно. Та, знаєте, інколи ловлю себе на думці, цинічній паскудній думці, мовляв, мертвому вже однаково, як умирати, а ось із живими це не працює...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гриць Янківська (Л.П./Л.П.) [ 2024-08-18 21:35:16 ]
Мертвому, мабуть, однаково і як жити. Я останнім часом думаю про те, що ще ніхто не жив вічно. Все більше є ким надихатися, все більше є на чиїй слабкості вчитися.
Вітер думок розхитує опори орієнтирів. Є сенс багато не думати)
Не думаймо багато, Дімо, - думаймо позитивно за двополюсною системою оцінювання)
Дякую Вам за ці роздуми 🌸