ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.10.23
01:41
Як багато москалів і як мало росіян.
Простіше прибити одного путіна, аніж перебити усіх московитів.
Русскій дух подібний до казкової мертвої води – він смертельний для усього живого.
У велич російської цивілізаційної місії вірять хіба що викінчен
2024.10.22
23:32
Ця панна в старих пантофлях
І в старому, як світ халаті
Торочить мені про долю
І човгає по кімнаті.
Вона пеленає вітер,
І плаче бува дощами:
«Це в книгах — хоробрий стоїк
Та він вже давно не з нами.
І в старому, як світ халаті
Торочить мені про долю
І човгає по кімнаті.
Вона пеленає вітер,
І плаче бува дощами:
«Це в книгах — хоробрий стоїк
Та він вже давно не з нами.
2024.10.22
22:14
На цьому, думала, усе...
Я розповім вам що до чого, —
Мене мій біль у вир несе,
Щоб познайомитися з Богом.
Над хмарами в безмежну даль
Лечу на крилах білосніжних:
Блищить Ярила пектораль,
Я розповім вам що до чого, —
Мене мій біль у вир несе,
Щоб познайомитися з Богом.
Над хмарами в безмежну даль
Лечу на крилах білосніжних:
Блищить Ярила пектораль,
2024.10.22
21:02
бувай любий-милий
цей сон вже розтав
тебе я любила
як поле - вода
тобі дарувала
свій видих і вдих
та серця - не стало
цей сон вже розтав
тебе я любила
як поле - вода
тобі дарувала
свій видих і вдих
та серця - не стало
2024.10.22
18:37
Пожовтіло листя винограду,
Між зеленим сонце прогляда.
Дощ осінній вибігає з саду,
В рівчаки стікається вода.
Відгуляли відшуміли гості,
Відійшли забави й куражі,
Добре слово в сказаному тості.
Між зеленим сонце прогляда.
Дощ осінній вибігає з саду,
В рівчаки стікається вода.
Відгуляли відшуміли гості,
Відійшли забави й куражі,
Добре слово в сказаному тості.
2024.10.22
12:52
Вісень літом приємно упала
на зелені ще крони дубів,
зупинила холодну опалу
і осінній пом’якшила гнів.
Десь очікують бронзові шати,
міріади сталевих хмарин,
та сьогодні буяють Карпати,
на зелені ще крони дубів,
зупинила холодну опалу
і осінній пом’якшила гнів.
Десь очікують бронзові шати,
міріади сталевих хмарин,
та сьогодні буяють Карпати,
2024.10.22
12:30
Олександрі Підгайній
Моя однокласнице, сива зозулько,
Ти сумуєш і плачеш в непевні часи.
І ховаєшся в льох, коли страшно і гулко
Закидають ракетами ці чортопси.
Поруч донька і поряд з тобою онуки,
Моя однокласнице, сива зозулько,
Ти сумуєш і плачеш в непевні часи.
І ховаєшся в льох, коли страшно і гулко
Закидають ракетами ці чортопси.
Поруч донька і поряд з тобою онуки,
2024.10.22
12:17
Іронічний сум - життя без лахів,
А бульки рожеві - мрійна блаж...
Третій рік війна! Я "їду дахом"!
Влада каже: - Ув окопчик ляж!
Чом би не лягти? Звичайно ж, ляжу.
Тіко хочу аби президент
Поруч ліг і крикнув: "Здохни, враже!"
А бульки рожеві - мрійна блаж...
Третій рік війна! Я "їду дахом"!
Влада каже: - Ув окопчик ляж!
Чом би не лягти? Звичайно ж, ляжу.
Тіко хочу аби президент
Поруч ліг і крикнув: "Здохни, враже!"
2024.10.22
10:48
Я усміхатись перестала,
Морозний вітер губи студить,
На один сподив менше стало,
На одну пісню більше буде.
І оцю пісню мимоволі
Віддам на посміх і на глузи,
Бо так нестерпні аж до болю
Душі любовні тиша й смуток.
Морозний вітер губи студить,
На один сподив менше стало,
На одну пісню більше буде.
І оцю пісню мимоволі
Віддам на посміх і на глузи,
Бо так нестерпні аж до болю
Душі любовні тиша й смуток.
2024.10.22
09:33
Духовні паролі…
Видіння чи сон:
дарує ієрогліф
Мацуо Басьо.
2024 рік
Видіння чи сон:
дарує ієрогліф
Мацуо Басьо.
2024 рік
2024.10.22
07:15
Зажурилась діва на пеньку,
а дівки журитись файно вміють,
захотілось яблук у соку,
смак яких відомий тільки змію.
Каже хлоп їй: «Знову за своє?
Ти біди на нас накличеш, люба.
Бачиш, вже світанок настає?
А твоє бажання – чиста згуба».
а дівки журитись файно вміють,
захотілось яблук у соку,
смак яких відомий тільки змію.
Каже хлоп їй: «Знову за своє?
Ти біди на нас накличеш, люба.
Бачиш, вже світанок настає?
А твоє бажання – чиста згуба».
2024.10.22
06:58
Стигне в раннім осіннім смерканні
Переповнений тишею двір, -
Яскравішає швидко сіяння
Неймовірно привабливих зір.
Безнастанно вглядаюся в небо
І вслухаюся в шурхоти трав,
Бо спокою немає без тебе,
Бо з душі не зникає жура.
Переповнений тишею двір, -
Яскравішає швидко сіяння
Неймовірно привабливих зір.
Безнастанно вглядаюся в небо
І вслухаюся в шурхоти трав,
Бо спокою немає без тебе,
Бо з душі не зникає жура.
2024.10.22
06:54
Споглядає холод крізь Віконце…
Все чатує, хитрий, за дверми
Лізе, як завжди, поперед Сонця
Наче розпаскудилися ми…
Правда, є питання, як без нього?
Грішником і хай не обізвуть
Не чіпляюсь, лиш благаю Бога
Підсказати й виправити суть
Все чатує, хитрий, за дверми
Лізе, як завжди, поперед Сонця
Наче розпаскудилися ми…
Правда, є питання, як без нього?
Грішником і хай не обізвуть
Не чіпляюсь, лиш благаю Бога
Підсказати й виправити суть
2024.10.22
04:36
А запах твого парфуму -
Гіркий, наче стигла осінь.
Настукує дощик: "Думай!"
Стою на твердім порозі.
Цей запах твого парфуму -
Мов цукор на мармеладі.
Та й справа яка до суму
Гіркий, наче стигла осінь.
Настукує дощик: "Думай!"
Стою на твердім порозі.
Цей запах твого парфуму -
Мов цукор на мармеладі.
Та й справа яка до суму
2024.10.21
19:48
Так як риба гниє з голови, так і людина починає хворіти від нервів. А воно так і є. Старі люди недаремно кажуть, що всі хвороби від нервів.
Рознервувався – зламав ногу. Добре, що не собі, а сусіду. Рознервував жінку: побила, ще й із хати в
2024.10.21
16:35
Пахне туманним
Золотом просинь.
Осінь…
Сонця з-за хмари
Не видно досі.
Осінь…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Золотом просинь.
Осінь…
Сонця з-за хмари
Не видно досі.
Осінь…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.10.17
2024.09.28
2024.09.25
2024.09.16
2024.08.20
2024.08.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Каразуб (1984) /
Вірші
Панна в старих пантофлях
Ця панна в старих пантофлях
І в старому, як світ халаті
Торочить мені про долю
І човгає по кімнаті.
Вона пеленає вітер,
І плаче бува дощами:
«Це в книгах — хоробрий стоїк
Та він вже давно не з нами.
Коли ще було? В античність!
Якої давно не стало.
Прийшло покоління гарячих
І хутко його розіп’яло.
А тому, чим я довше з тобою
То здається мені, що врешті
Зрозуміти можливо кожного
Як маєш пантофлі стерті».
«Воздасться тобі по вірі, —
Сміється вродлива жінка, —
Ти мій доки сонце світить,
І доки жива печінка».
26.04.2023
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Панна в старих пантофлях
Ця панна в старих пантофлях
І в старому, як світ халаті
Торочить мені про долю
І човгає по кімнаті.
Вона пеленає вітер,
І плаче бува дощами:
«Це в книгах — хоробрий стоїк
Та він вже давно не з нами.
Коли ще було? В античність!
Якої давно не стало.
Прийшло покоління гарячих
І хутко його розіп’яло.
А тому, чим я довше з тобою
То здається мені, що врешті
Зрозуміти можливо кожного
Як маєш пантофлі стерті».
«Воздасться тобі по вірі, —
Сміється вродлива жінка, —
Ти мій доки сонце світить,
І доки жива печінка».
26.04.2023
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1144 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1144 seconds