ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.15 10:22
"Чорний сніг Александрії" (продовження 9)
Нова зоря над попелищем Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.

Віктор Кучерук
2026.08.15 07:04
* * *
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Сум'яття
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові

хома дідим
2026.08.14 18:37
* 173 *
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
A Land of Fishes -- with a touch of blues
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Сонце
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Бездоріжжя
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Я України громадянин
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з « Сільпо»...
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
"Чорний сніг Александрії" (продовження 8)
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви?...
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
* * *
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Гелікобактер повинен померти
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба..."
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
* 172 *
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 Сорок днів
Субтропічні дощі під Батумі -
Монотонні, холодні, нудні.
Чорні хвилі у білому шумі
Відраховують сорок днів.
Мокрі пальми, бамбук і мімози,
Білі гори у вічних снігах...
... В Україні лютують морози,
Синє небо в різдвяних зірках...
Божеволію, марю, сумую:
Так повільно спливають дні...
Чорні хвилі у білому шумі,
Субтропічні дощі затяжні.




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-08 23:39:09
Переглядів сторінки твору 9101
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.098 / 5.58  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 5.002 / 5.5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 23:53:16 ]
Вітаю п.Валентине,
А що брак складу був задуманим?:
"Відраховують сорок днів."
"Так повільно спливають дні..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 23:57:20 ]
батумі! так образно! про це місто маю лише чужі спогади, газетні вирізки і листівку! а тепер ще й ваш вірш! дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:02:20 ]
Вітам пана Юрка! Про що йдеться? Щось заважає правильно прочитати вірша і збагнути його зміст? Де брак складу? Написання днів і дні зумовлене відповідними римами: нудні- днів; дні-затяжні. Поясніть детальніше, будь ласка, вашу думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:07:25 ]
Батумі - столиця Аджарії, території що довго була окупована Туреччиною. Там такий велетенський бамбук росте, - у діаметрі по сантиметрів 20! Містечко дуже затишне, мініатюрне, з мініатюрними міністерствами і відомствами, з бронзовими табличками на старих дверях древніх приватних будиночків без огорожі, затишні підвали з хорошими винами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:08:32 ]
"Монотонні, холодні, нудні." (9 скл.)
"Відраховують сорок днів." (8 скл.)
"Так повільно спливають дні..." (8 скл.)
"Субтропічні дощі затяжні." (9 скл.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:11:38 ]
А чому має бути рівне число складів? Гадаю, що це зовсім не обовязково. Дякую всім. Мушу вимикатися, бо мої полягали спати, а я їм заважаю. Добраніч. Завтра матиму уночі більше часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-09 00:54:44 ]
живий вірш) так, то не часто зустрінеш, щоб слова наче бриніли, затримуючись на самому кінчику язика... справжнє маленьке диво)) хлюпіт дощу із Вашого вірша мене просто оживив!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-09 09:15:06 ]
Вченими підраховано те, що було підраховано і до них десятком століть раніше.
За сорок днів людина забуває про втрати навіть не так, як за 39. Тому, мабуть, і існують деякі ритуали.
Гарний віршик, пане Валентине. Рози/мімози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 09:46:41 ]
Дякую, пане Олександре! Мої мімози тут є неззамінним компонентом і антуражем. Вони саме там ростуть! І виросли вони у моєму вірші не вчора й не позавчора. У Грузії я жив 1977-78 років! Щасти вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 10:54:16 ]
Чудово! Кольорами слів Ви показали образ Грузії і ікону українського різдвяного неба. Дякую Вам за це.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 14:39:18 ]
Валентине, вже вкотре переконуюся, що ідеї літають в повітрі і часто в один і той самий час кілька людей пишуть про одне і те ж саме... якраз вчора написала кілька рядків зі словами тропічний, злива і т.п.
А вірш хоч і короткий, але з затяжним настроєм
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 20:32:25 ]
Доречі, щодо "ямок у ритміці",- особисто мені, вони подобаються,- над ним зависаєш у невагомості. Це схоже на те, як на гойдалці хапАєш миті кульмінаційних точок.
Всього найкращого!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:31:48 ]
Щиро рада Вас читати! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 16:54:03 ]
Гарно, відразу налаштовує на відповідний лад. Дякую, Валентине, за пораду до мого вірша, я її врахував

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 18:54:42 ]
Всім-всім-всім дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-21 21:50:58 ]
А мені чомусь не хочеться рахувати кількість складів, а просто читати і купатися у білому шумі чорних хвиль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-21 22:42:29 ]
Дякую, пані Лесю, за намагання дати перепочинок у заповзятій дискусії (коли її так можна назвати), але я, згадуючи Сакартвело (так грузини називають свою країну, а гурзинами (по-перськи гург - вовк) їх назвали росіяни, у яких згодом із гурзина стало грузин), згадую памятники цариці Тамари (їхній хрестительці), згадую що 77-78 років у Тбіліському метро не було написів російською мовою, всі назви населених пунктів писалися грузинською мовою, можна було придбати самовчителі грузинської мови (чого навіть близько не було в Україні). Згадую той гордий народ і той цікавий звичай, коли грузини, вітаючись, обовязково цілуються в уста - старі і малі, хлопці і дівчата... Згадую і заздрю, як Саакашвілі впевнено здолав заколот і спокійно пішов на перевибори, бо був упевнений у більшості свого народу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 16:20:45 ]
Нахмане, ви не втихомиритеся? До речі, ви мені так і не пояснили про ВАШИХ на сайті, - якою була методика підрахунку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 16:57:21 ]
Піду, погуляю по Критусовій сторінці, бо щось не догукаюся його.