ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 Сорок днів
Субтропічні дощі під Батумі -
Монотонні, холодні, нудні.
Чорні хвилі у білому шумі
Відраховують сорок днів.
Мокрі пальми, бамбук і мімози,
Білі гори у вічних снігах...
... В Україні лютують морози,
Синє небо в різдвяних зірках...
Божеволію, марю, сумую:
Так повільно спливають дні...
Чорні хвилі у білому шумі,
Субтропічні дощі затяжні.




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-08 23:39:09
Переглядів сторінки твору 9143
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.098 / 5.58  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 5.002 / 5.5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 23:53:16 ]
Вітаю п.Валентине,
А що брак складу був задуманим?:
"Відраховують сорок днів."
"Так повільно спливають дні..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 23:57:20 ]
батумі! так образно! про це місто маю лише чужі спогади, газетні вирізки і листівку! а тепер ще й ваш вірш! дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:02:20 ]
Вітам пана Юрка! Про що йдеться? Щось заважає правильно прочитати вірша і збагнути його зміст? Де брак складу? Написання днів і дні зумовлене відповідними римами: нудні- днів; дні-затяжні. Поясніть детальніше, будь ласка, вашу думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:07:25 ]
Батумі - столиця Аджарії, території що довго була окупована Туреччиною. Там такий велетенський бамбук росте, - у діаметрі по сантиметрів 20! Містечко дуже затишне, мініатюрне, з мініатюрними міністерствами і відомствами, з бронзовими табличками на старих дверях древніх приватних будиночків без огорожі, затишні підвали з хорошими винами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:08:32 ]
"Монотонні, холодні, нудні." (9 скл.)
"Відраховують сорок днів." (8 скл.)
"Так повільно спливають дні..." (8 скл.)
"Субтропічні дощі затяжні." (9 скл.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:11:38 ]
А чому має бути рівне число складів? Гадаю, що це зовсім не обовязково. Дякую всім. Мушу вимикатися, бо мої полягали спати, а я їм заважаю. Добраніч. Завтра матиму уночі більше часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-09 00:54:44 ]
живий вірш) так, то не часто зустрінеш, щоб слова наче бриніли, затримуючись на самому кінчику язика... справжнє маленьке диво)) хлюпіт дощу із Вашого вірша мене просто оживив!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-09 09:15:06 ]
Вченими підраховано те, що було підраховано і до них десятком століть раніше.
За сорок днів людина забуває про втрати навіть не так, як за 39. Тому, мабуть, і існують деякі ритуали.
Гарний віршик, пане Валентине. Рози/мімози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 09:46:41 ]
Дякую, пане Олександре! Мої мімози тут є неззамінним компонентом і антуражем. Вони саме там ростуть! І виросли вони у моєму вірші не вчора й не позавчора. У Грузії я жив 1977-78 років! Щасти вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 10:54:16 ]
Чудово! Кольорами слів Ви показали образ Грузії і ікону українського різдвяного неба. Дякую Вам за це.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 14:39:18 ]
Валентине, вже вкотре переконуюся, що ідеї літають в повітрі і часто в один і той самий час кілька людей пишуть про одне і те ж саме... якраз вчора написала кілька рядків зі словами тропічний, злива і т.п.
А вірш хоч і короткий, але з затяжним настроєм
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 20:32:25 ]
Доречі, щодо "ямок у ритміці",- особисто мені, вони подобаються,- над ним зависаєш у невагомості. Це схоже на те, як на гойдалці хапАєш миті кульмінаційних точок.
Всього найкращого!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:31:48 ]
Щиро рада Вас читати! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 16:54:03 ]
Гарно, відразу налаштовує на відповідний лад. Дякую, Валентине, за пораду до мого вірша, я її врахував

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 18:54:42 ]
Всім-всім-всім дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-21 21:50:58 ]
А мені чомусь не хочеться рахувати кількість складів, а просто читати і купатися у білому шумі чорних хвиль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-21 22:42:29 ]
Дякую, пані Лесю, за намагання дати перепочинок у заповзятій дискусії (коли її так можна назвати), але я, згадуючи Сакартвело (так грузини називають свою країну, а гурзинами (по-перськи гург - вовк) їх назвали росіяни, у яких згодом із гурзина стало грузин), згадую памятники цариці Тамари (їхній хрестительці), згадую що 77-78 років у Тбіліському метро не було написів російською мовою, всі назви населених пунктів писалися грузинською мовою, можна було придбати самовчителі грузинської мови (чого навіть близько не було в Україні). Згадую той гордий народ і той цікавий звичай, коли грузини, вітаючись, обовязково цілуються в уста - старі і малі, хлопці і дівчата... Згадую і заздрю, як Саакашвілі впевнено здолав заколот і спокійно пішов на перевибори, бо був упевнений у більшості свого народу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 16:20:45 ]
Нахмане, ви не втихомиритеся? До речі, ви мені так і не пояснили про ВАШИХ на сайті, - якою була методика підрахунку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 16:57:21 ]
Піду, погуляю по Критусовій сторінці, бо щось не догукаюся його.