ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олег Герман
2025.09.01 21:14
Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Т

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 Сорок днів
Субтропічні дощі під Батумі -
Монотонні, холодні, нудні.
Чорні хвилі у білому шумі
Відраховують сорок днів.
Мокрі пальми, бамбук і мімози,
Білі гори у вічних снігах...
... В Україні лютують морози,
Синє небо в різдвяних зірках...
Божеволію, марю, сумую:
Так повільно спливають дні...
Чорні хвилі у білому шумі,
Субтропічні дощі затяжні.




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-08 23:39:09
Переглядів сторінки твору 8393
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.098 / 5.58  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 5.002 / 5.5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 23:53:16 ]
Вітаю п.Валентине,
А що брак складу був задуманим?:
"Відраховують сорок днів."
"Так повільно спливають дні..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 23:57:20 ]
батумі! так образно! про це місто маю лише чужі спогади, газетні вирізки і листівку! а тепер ще й ваш вірш! дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:02:20 ]
Вітам пана Юрка! Про що йдеться? Щось заважає правильно прочитати вірша і збагнути його зміст? Де брак складу? Написання днів і дні зумовлене відповідними римами: нудні- днів; дні-затяжні. Поясніть детальніше, будь ласка, вашу думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:07:25 ]
Батумі - столиця Аджарії, території що довго була окупована Туреччиною. Там такий велетенський бамбук росте, - у діаметрі по сантиметрів 20! Містечко дуже затишне, мініатюрне, з мініатюрними міністерствами і відомствами, з бронзовими табличками на старих дверях древніх приватних будиночків без огорожі, затишні підвали з хорошими винами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:08:32 ]
"Монотонні, холодні, нудні." (9 скл.)
"Відраховують сорок днів." (8 скл.)
"Так повільно спливають дні..." (8 скл.)
"Субтропічні дощі затяжні." (9 скл.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:11:38 ]
А чому має бути рівне число складів? Гадаю, що це зовсім не обовязково. Дякую всім. Мушу вимикатися, бо мої полягали спати, а я їм заважаю. Добраніч. Завтра матиму уночі більше часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-09 00:54:44 ]
живий вірш) так, то не часто зустрінеш, щоб слова наче бриніли, затримуючись на самому кінчику язика... справжнє маленьке диво)) хлюпіт дощу із Вашого вірша мене просто оживив!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-09 09:15:06 ]
Вченими підраховано те, що було підраховано і до них десятком століть раніше.
За сорок днів людина забуває про втрати навіть не так, як за 39. Тому, мабуть, і існують деякі ритуали.
Гарний віршик, пане Валентине. Рози/мімози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 09:46:41 ]
Дякую, пане Олександре! Мої мімози тут є неззамінним компонентом і антуражем. Вони саме там ростуть! І виросли вони у моєму вірші не вчора й не позавчора. У Грузії я жив 1977-78 років! Щасти вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 10:54:16 ]
Чудово! Кольорами слів Ви показали образ Грузії і ікону українського різдвяного неба. Дякую Вам за це.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 14:39:18 ]
Валентине, вже вкотре переконуюся, що ідеї літають в повітрі і часто в один і той самий час кілька людей пишуть про одне і те ж саме... якраз вчора написала кілька рядків зі словами тропічний, злива і т.п.
А вірш хоч і короткий, але з затяжним настроєм
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 20:32:25 ]
Доречі, щодо "ямок у ритміці",- особисто мені, вони подобаються,- над ним зависаєш у невагомості. Це схоже на те, як на гойдалці хапАєш миті кульмінаційних точок.
Всього найкращого!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:31:48 ]
Щиро рада Вас читати! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 16:54:03 ]
Гарно, відразу налаштовує на відповідний лад. Дякую, Валентине, за пораду до мого вірша, я її врахував

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 18:54:42 ]
Всім-всім-всім дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-21 21:50:58 ]
А мені чомусь не хочеться рахувати кількість складів, а просто читати і купатися у білому шумі чорних хвиль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-21 22:42:29 ]
Дякую, пані Лесю, за намагання дати перепочинок у заповзятій дискусії (коли її так можна назвати), але я, згадуючи Сакартвело (так грузини називають свою країну, а гурзинами (по-перськи гург - вовк) їх назвали росіяни, у яких згодом із гурзина стало грузин), згадую памятники цариці Тамари (їхній хрестительці), згадую що 77-78 років у Тбіліському метро не було написів російською мовою, всі назви населених пунктів писалися грузинською мовою, можна було придбати самовчителі грузинської мови (чого навіть близько не було в Україні). Згадую той гордий народ і той цікавий звичай, коли грузини, вітаючись, обовязково цілуються в уста - старі і малі, хлопці і дівчата... Згадую і заздрю, як Саакашвілі впевнено здолав заколот і спокійно пішов на перевибори, бо був упевнений у більшості свого народу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 16:20:45 ]
Нахмане, ви не втихомиритеся? До речі, ви мені так і не пояснили про ВАШИХ на сайті, - якою була методика підрахунку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 16:57:21 ]
Піду, погуляю по Критусовій сторінці, бо щось не догукаюся його.