ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
* 216 *
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
***
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 Сорок днів
Субтропічні дощі під Батумі -
Монотонні, холодні, нудні.
Чорні хвилі у білому шумі
Відраховують сорок днів.
Мокрі пальми, бамбук і мімози,
Білі гори у вічних снігах...
... В Україні лютують морози,
Синє небо в різдвяних зірках...
Божеволію, марю, сумую:
Так повільно спливають дні...
Чорні хвилі у білому шумі,
Субтропічні дощі затяжні.




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-08 23:39:09
Переглядів сторінки твору 9254
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.098 / 5.58  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 5.002 / 5.5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 23:53:16 ]
Вітаю п.Валентине,
А що брак складу був задуманим?:
"Відраховують сорок днів."
"Так повільно спливають дні..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 23:57:20 ]
батумі! так образно! про це місто маю лише чужі спогади, газетні вирізки і листівку! а тепер ще й ваш вірш! дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:02:20 ]
Вітам пана Юрка! Про що йдеться? Щось заважає правильно прочитати вірша і збагнути його зміст? Де брак складу? Написання днів і дні зумовлене відповідними римами: нудні- днів; дні-затяжні. Поясніть детальніше, будь ласка, вашу думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:07:25 ]
Батумі - столиця Аджарії, території що довго була окупована Туреччиною. Там такий велетенський бамбук росте, - у діаметрі по сантиметрів 20! Містечко дуже затишне, мініатюрне, з мініатюрними міністерствами і відомствами, з бронзовими табличками на старих дверях древніх приватних будиночків без огорожі, затишні підвали з хорошими винами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:08:32 ]
"Монотонні, холодні, нудні." (9 скл.)
"Відраховують сорок днів." (8 скл.)
"Так повільно спливають дні..." (8 скл.)
"Субтропічні дощі затяжні." (9 скл.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 00:11:38 ]
А чому має бути рівне число складів? Гадаю, що це зовсім не обовязково. Дякую всім. Мушу вимикатися, бо мої полягали спати, а я їм заважаю. Добраніч. Завтра матиму уночі більше часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-09 00:54:44 ]
живий вірш) так, то не часто зустрінеш, щоб слова наче бриніли, затримуючись на самому кінчику язика... справжнє маленьке диво)) хлюпіт дощу із Вашого вірша мене просто оживив!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-09 09:15:06 ]
Вченими підраховано те, що було підраховано і до них десятком століть раніше.
За сорок днів людина забуває про втрати навіть не так, як за 39. Тому, мабуть, і існують деякі ритуали.
Гарний віршик, пане Валентине. Рози/мімози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 09:46:41 ]
Дякую, пане Олександре! Мої мімози тут є неззамінним компонентом і антуражем. Вони саме там ростуть! І виросли вони у моєму вірші не вчора й не позавчора. У Грузії я жив 1977-78 років! Щасти вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 10:54:16 ]
Чудово! Кольорами слів Ви показали образ Грузії і ікону українського різдвяного неба. Дякую Вам за це.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 14:39:18 ]
Валентине, вже вкотре переконуюся, що ідеї літають в повітрі і часто в один і той самий час кілька людей пишуть про одне і те ж саме... якраз вчора написала кілька рядків зі словами тропічний, злива і т.п.
А вірш хоч і короткий, але з затяжним настроєм
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 20:32:25 ]
Доречі, щодо "ямок у ритміці",- особисто мені, вони подобаються,- над ним зависаєш у невагомості. Це схоже на те, як на гойдалці хапАєш миті кульмінаційних точок.
Всього найкращого!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:31:48 ]
Щиро рада Вас читати! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 16:54:03 ]
Гарно, відразу налаштовує на відповідний лад. Дякую, Валентине, за пораду до мого вірша, я її врахував

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 18:54:42 ]
Всім-всім-всім дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-21 21:50:58 ]
А мені чомусь не хочеться рахувати кількість складів, а просто читати і купатися у білому шумі чорних хвиль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-21 22:42:29 ]
Дякую, пані Лесю, за намагання дати перепочинок у заповзятій дискусії (коли її так можна назвати), але я, згадуючи Сакартвело (так грузини називають свою країну, а гурзинами (по-перськи гург - вовк) їх назвали росіяни, у яких згодом із гурзина стало грузин), згадую памятники цариці Тамари (їхній хрестительці), згадую що 77-78 років у Тбіліському метро не було написів російською мовою, всі назви населених пунктів писалися грузинською мовою, можна було придбати самовчителі грузинської мови (чого навіть близько не було в Україні). Згадую той гордий народ і той цікавий звичай, коли грузини, вітаючись, обовязково цілуються в уста - старі і малі, хлопці і дівчата... Згадую і заздрю, як Саакашвілі впевнено здолав заколот і спокійно пішов на перевибори, бо був упевнений у більшості свого народу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 16:20:45 ]
Нахмане, ви не втихомиритеся? До речі, ви мені так і не пояснили про ВАШИХ на сайті, - якою була методика підрахунку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 16:57:21 ]
Піду, погуляю по Критусовій сторінці, бо щось не догукаюся його.