Неспішно вечір убрання міняє,
на ньому зі старих дерев узори,
поглянь, земля у небі пропливає,
щось падає, а інше рветься вгору,

і ти нічий, покинутий зостався,
неначе дім безмовний, загадковий,
неначе твердо вічності поклявся
щоночі зіркою спалахувати знову -

й залишиться тобі (безмовно розгадати)
твоє життя несміле, зриме, зріле,
таке обмежене і зрозуміле,
то бути каменем, то зіркою сіяти...

Rainer Maria Rilke ABEND
Der Abend wechselt langsam die Gewänder,
die ihm ein Rand von alten Bäumen hält,
du schaust: und vor dir scheiden sich die länder,
ein himmelfahrendes und eins, das fällt,
und lassen dich, zu keinem ganz gehörend,
nicht ganz so dunkel wie das Haus, das schweigt,
nicht ganz so sicher Ewiges beschwörend
wie das, was Stern wird jede Nacht und steigt-
und lassen dir (unsäglich zu entwirm)
dein Leben bang und riesenhaft und reifend,
so dass es, bald begrenzt und bald begreifend,
abwechselnd Stein in dir wird und Gestirn ..