Майбутні поети! Майбутні оратори, співаки, музиканти!
не сьогодні мене виправдають і скажуть, для чого я,
Але ти, нове покоління, рідне, спортивне, іноземне, краще за всі досі відомі,
Вставай! Ти мусиш мене оправдати.

Але я сам написав декілька слів для майбутнього,
Я появився лиш на мить і повернувся у пітьму.

Я людина, яка прогулювалася, не поспішаючи зникнути, кинула на тебе випадковий погляд і потім відвернула обличчя,
Залишивши тобі дослідити і описати його,
чекаючи від тебе головного.

Walt Whitman POETS to come!
POETS to come! orators, singers, musicians to come!
Not to-day is to justify me, and answer what I am for;
But you, a new brood, native, athletic, continental, greater than before known,
Arouse! Arouse—for you must justify me—you must answer.

I myself but write one or two indicative words for the future,
I but advance a moment, only to wheel and hurry back in the darkness.

I am a man who, sauntering along, without fully stopping, turns a casual look upon you, and then averts his face,
Leaving it to you to prove and define it,
Expecting the main things from you