Оксана Пахльовська
Щоденна всеукраїнська газета "День"

http://www.day.kiev.ua/229647

На початку цього тисячоліття англійські вчені видали підручник з історії англійської мови. Там є карта поширення мов на території Євразії. За цією картою ВСІ індоєвропейські мови походять із СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ.

Майже одночасно в Росії вийшла книга "Сто великих русских городов" (або щось таке, точної назви не пам'ятаю). У переліку - Київ, Одеса, Севастополь... Треба продовжувати?

Ніколи російська мова не походила з "одного слов'янського кореня" з українською - вона ВИНИКЛА з набагато давнішої української, прикрасившись вливаннями з мов мері, чуді, муроми, татар і т.д., які й стали основою російської нації. Росіяни - не слов'яни. І не європейці, а азіати, як сто років тому зізнався Блок: "Да, скифы мы...".

А літературну російську мову створили Пушкін і Лєрмонтов - на основі французького синтаксису, бо французька для них була першою і рідною мовою. Пізніше Гоголь дещо ошляхетнив "велікій і магучий".

І справді, про що тут дискутувати? Дивитися на світ треба ширше, ніж диктує брехлива від початку до кінця імперська історія. Читайте Пахльовську - там уся правда.

Нехай тоді україномовні - но праблем.
Російськомовні мо` пабліш і на стіхірі.
1) Редакція завше має рацію
2) А коли немає - див. пункт 1-й.
А можна виставляти англомовні?
Чи англійська теж створюватиме дискомфорт?

Як зробити так, щоб мої вірші з'являлися у колонці "Останні надходження"???=)

Після нетривалих роздумів по найуважнішому ознайомленні з баченнями наших шановних авторів, адміністрація, як завше авторитарно і до часу чергового прозріння, вводить такі зміни у правила будь-яких публікацій на ПМ.

1) • Просимо не публікувати за добу більше, ніж 2 твори в режимі "афішувати публікацію"

2) • Публікації іноземними мовами, в т.ч. білоруською і російською, зберігатимуться на сторінках ПМ лише у випадку попередньої рівнозначної публікації (публікацій) українською мовою!
(З 14-00 01/07/2012)

А взагалі шановне товариство, принаймні якась частина його, має рацію, коли говорить про потребу в завершенні чергової фази "воєнних" дій. Тому, цілком ясно, що необхідне адміністративне втручання, бо позиції абсолютно непримиримі.
Отже, з причини постійного провокування конфліктів на ПМ, а також за поширення відверто наклепницьких свідчень в Інтернеті, на Фейсбуці, а саме хворобливих марень "Виявляється, Боглдан Ступка тепер не людина - через свої політичні погляди. " (і з посиланням на цю публікацію на ПМ) - Лібуркіній Любові (Чорнява Жінка) відмовлено в технічній підтримці її перебування на ПМ. (http://www.facebook.com/profile.php?id=100000819162303)
Це крайній крок, але з тим, хто поширює в якості "редактора" на ПМ і за межами його неправду і сіє ворожнечу, інакше не можливо. Це вже не вперше, але цього разу - востаннє. Помилку можна пробачити, а постійні, такого гатунку вчинки - напевно таки ні. Толерантність толерантністю - але для подальшого творчого існування ПМ це доводиться робити попри всі вагання і пошуки конструктиву.
За свідоме поширення цього ж обману в інтернеті також відмовлено в користуванні сайтом Я.Петришину, а також буде відмовлено всім іншим, хто цілком свідомо вводитиме в оману читачів щодо дійсного стану справ.

Щодо редакторів і колективного керування. Ставка на редакторів не працює - бо, як показала практика, ніхто автора не навчить теоретично, а лише своїм прикладом. Працює інше - велика кількість адекватних авторів, яким ніхто не заважає - ніякі групові критики - розвивати суто своє бачення - саме такі автори - незалежні, налаштовані суто на поетичний конструктив, "одинаки" - керуватимуть майбутніми ПМ. Втім, адміністрація завжди залишатиме за собою обов'язки - слідкувати за нормативністю мови, поведінки на сайті, а також звертатиме увагу на необхідність шанобливого ставлення до фундаментальних життєвих цінностей. Дякую за розуміння.

В подальших планах адміністрації Майстерень обмежувати доступ до головних сторінок ПМ публікаціям, поетичність яких надмірно спрощується дієслівними римами.

Адміністрації ПМ часто вказують на такі публікації на головних сторінках.
Та й так воно і є, все, крім рими "дієслово" -"дієслово", здебільшого, більш виправдано, хоча бувають і випадки, коли дієслівна рима найкраща, але це, швидше, виключення. І для тих, хто лише навчається поезії - а тут ми ледь не всі такі - доцільно уникати її.
Скажімо, іменники в римі уточнюють не стільки дійство, дію, як, прикладом, дієслова, а місце "поетичного простору", і його (місця) координати-характеристики, сутність образу...

Щодо збігів. Звичайно, що на ПМ традиційно людяне ставлення авторів один до одного, але елементарним речам таки маємо навчатися, наприклад, бачити, де збіги приголосних, та й голосних теж, функціонально обов'язкові, а де - ні. А то ж виглядаємо інколи вельми смішно. Апломбів на Шевченківську, і навіть Нобелівську Премію, а реальність найсумніша.
Тож вчимося "техніці", бо заднього ходу не буде - виникатимуть постійні проблеми з анонсуванням, а читачі знайомитимуться і з недоліками вміння того чи того автора у коментарях під безсмертними творіннями...