Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.21
22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.
2026.05.21
21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
2026.05.21
20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!
Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!
Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,
2026.05.21
18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.
Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.
Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь
2026.05.21
18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
2026.05.21
16:00
У сьогодні про тишу прошу -
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.
Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.
Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,
2026.05.21
13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
2026.05.21
12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
2026.05.21
12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
2026.05.21
09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки
На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!
По ночах небо геть червоне,
На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!
По ночах небо геть червоне,
2026.05.21
09:06
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця.
Князь, що тримав небо над Руссю,
поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові.
Ліворуч від нього – Любава,
тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни.
Вона – жива
2026.05.20
20:20
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Майбутні ґенерації непережитих мрій
Надіюсь їх зустріти поки порух не зносивсь
І жити щоби видіти світання на зорі
Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що ві
Порух рук моторніше за усвідомлення
Майбутні ґенерації непережитих мрій
Надіюсь їх зустріти поки порух не зносивсь
І жити щоби видіти світання на зорі
Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що ві
2026.05.20
17:04
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
2026.05.20
16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
2026.05.20
12:04
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА
На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість.
Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,
2026.05.20
11:33
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
шту*
Художник Шишкін озирає пажиті,
поблимкуючі ялинками. Тухлявий сніг. Нездорова романтика. Піпол гуляє—такий він оцей. Зимове ожинове небо. Чорні дірки очиць. Смски. Раптом п’ятеро чоловік твої хоч-якісь-там друзі, віртуально-реально. Буцім їм не всеєдно. В кожного свої рідні проблеми. Скорботні часи. Агресія догриза сухарі на румовищах карфагену. Непевність & триндець. Ну а в тéбе самого що доброго, Шишкіне, шевальє. Дав би шансу позаздрити, хоч натякнув би. Резони давно обабіч. Білл Ваймен & Merry Cosmic Christmas. Кухонні заморочки навіть ризики. А щодо творчого, звісно що нікому й задарма. Від’ємна ринкова цінність. Ви не лишайте старання маестро. Якщо коливаєшся, знач не ймеш віри. Тобто, получається довгострокове редагування. Дехто втягнувся, ніхто сильно не проти. Персонажі все ті ж типажі. Слова заледве гіркіш. У беззмістовному коливанні, того що так норм. Очікуючи просто. Послідовно рахуючи в мислях числа, імітуючи гвинтик у механізмові матричної масонської оборудки, їй богу їй богове алилуйя.
Навіщо підробляти якісь діалоги, питома частина котрих типовий допит. Зліпити бодай кілька слів, оце воно, comme il faut. Привсюдне спрощення форм висловлювання. Рóботи пиляють ринки. Телевізор у трудовому режимі поруч із холодильником. В холодильнику трохи новорічної їжі. Рожевий вітчизняний вайн. Ензешні залишки півфабрикатів. Недомучані соуси, пакетики з тунцями чи дикою качкою для стерилізованих кíшок. В теліку приблизно те саме, як глянути збоку. Політики рейдерять ще-чийсь шматочок щастя. Сентиментів штамповка лірична & зимова природа зачаровує силоміць. Є такі хто пішов був на той сніг та не вернувся. Леннон кажеш твій знайомий тип—ah! böwakawa poussé, ніжно-героїнові семидесяті, втім яка музика, щораз щось несподіванка знову і—який відтяг. Поїзд свистить через ніч. Ген за рогом чуваки з ку-клукс-клану. Кастети й обрізи. Нетрадиційні методи бикування. Мораліте. Федеральні агенти з ґестаповським кредо. Це вам не корєш Вася бивший мєнт. Тупо плюндрують. Із найкрутіших ґєлєндерів стабільно як не ласковий май, так вітя цой і группа кіно. Поки сніг укриває всіх, а віри якось не йметься, мислимо позитив. Фабрикуємо мальовидла. Відволікаємося.
Часом збентежить чим не документальна сповідь людська, часом нє. Скорботні часи етц. Для декого вже настав диджитальний зомбі-армагеддон, решта в три де спостерігає за. Можливо вони і є найперші жертви, звідки ж сягнеш. Психіатри хтять круті гроші роблячи при цьому тебе провинним у всьому & вони не одв’януть оскільки в твоїх власних жеж інтересах. Від горівки тільки все депресивніш. Психіатричні пилюлі хутко вбивають нирки за наднирниками. Сусіди вже в курсі шо ти нарик. Ломка якщо забажаєш скіпнути, надалі важко інак. Душа благає комфорту, як співа Джонні Кей & ми проїжжаємо проз рекламну площу де великі літери пропагують “Верніть Шишкіна”——
а хто щось проти, чи не байдуже хіба. Пацанва підпалює фейєрверки гух. Комусь відриває бува пальці. Або очі. Але пацанва знай підпалює не відає міри, поки втрачений Шишкін проминає окрай поля зору силуетом кубистським. Де там його картини й кросна, палітри, пензлі, а ще бовваніє сюжетний момент. Жигуль підсунутий під бік мінівена шевроле. Муть у погляді водія шеві, в жигульові—бухий бугай, що їхало таке й здибало. Літургійне на всьому сяйво, хмари прочинені сонцю, янгольські хори. Апокаліптична констеляція. Подальші бліки. Питання якого саме формату малювати номерні знаки. Можна оце забілити, заліпити регіональний код сніжком типу. Сфоткати, редагнути у фотошопі, зрівняти. Розмислити, що вивчитися на дезіґнера найлихіше прокляття. Плодиш арт, звісно що нікому й задарма. Мож перекваліфікуватися, мож почати вантажити. Герої Мюрже коцюбіють на своїй горішній мансарді. Шишкін презирливо зморщує ніс. Хрін із вами з кафешантанами. Чотирнадцять пейзажів позакладені в ломбарді, здебільшого мальовані в приснопамʼятний варʼяцький господень рік, незабутні пленери. Хоч є в цім безумовний момент, легко. Навіть нічого нема більш, наразі, моменту того окрім.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
шту*
Художник Шишкін озирає пажиті,
поблимкуючі ялинками. Тухлявий сніг. Нездорова романтика. Піпол гуляє—такий він оцей. Зимове ожинове небо. Чорні дірки очиць. Смски. Раптом п’ятеро чоловік твої хоч-якісь-там друзі, віртуально-реально. Буцім їм не всеєдно. В кожного свої рідні проблеми. Скорботні часи. Агресія догриза сухарі на румовищах карфагену. Непевність & триндець. Ну а в тéбе самого що доброго, Шишкіне, шевальє. Дав би шансу позаздрити, хоч натякнув би. Резони давно обабіч. Білл Ваймен & Merry Cosmic Christmas. Кухонні заморочки навіть ризики. А щодо творчого, звісно що нікому й задарма. Від’ємна ринкова цінність. Ви не лишайте старання маестро. Якщо коливаєшся, знач не ймеш віри. Тобто, получається довгострокове редагування. Дехто втягнувся, ніхто сильно не проти. Персонажі все ті ж типажі. Слова заледве гіркіш. У беззмістовному коливанні, того що так норм. Очікуючи просто. Послідовно рахуючи в мислях числа, імітуючи гвинтик у механізмові матричної масонської оборудки, їй богу їй богове алилуйя.
Навіщо підробляти якісь діалоги, питома частина котрих типовий допит. Зліпити бодай кілька слів, оце воно, comme il faut. Привсюдне спрощення форм висловлювання. Рóботи пиляють ринки. Телевізор у трудовому режимі поруч із холодильником. В холодильнику трохи новорічної їжі. Рожевий вітчизняний вайн. Ензешні залишки півфабрикатів. Недомучані соуси, пакетики з тунцями чи дикою качкою для стерилізованих кíшок. В теліку приблизно те саме, як глянути збоку. Політики рейдерять ще-чийсь шматочок щастя. Сентиментів штамповка лірична & зимова природа зачаровує силоміць. Є такі хто пішов був на той сніг та не вернувся. Леннон кажеш твій знайомий тип—ah! böwakawa poussé, ніжно-героїнові семидесяті, втім яка музика, щораз щось несподіванка знову і—який відтяг. Поїзд свистить через ніч. Ген за рогом чуваки з ку-клукс-клану. Кастети й обрізи. Нетрадиційні методи бикування. Мораліте. Федеральні агенти з ґестаповським кредо. Це вам не корєш Вася бивший мєнт. Тупо плюндрують. Із найкрутіших ґєлєндерів стабільно як не ласковий май, так вітя цой і группа кіно. Поки сніг укриває всіх, а віри якось не йметься, мислимо позитив. Фабрикуємо мальовидла. Відволікаємося.
Часом збентежить чим не документальна сповідь людська, часом нє. Скорботні часи етц. Для декого вже настав диджитальний зомбі-армагеддон, решта в три де спостерігає за. Можливо вони і є найперші жертви, звідки ж сягнеш. Психіатри хтять круті гроші роблячи при цьому тебе провинним у всьому & вони не одв’януть оскільки в твоїх власних жеж інтересах. Від горівки тільки все депресивніш. Психіатричні пилюлі хутко вбивають нирки за наднирниками. Сусіди вже в курсі шо ти нарик. Ломка якщо забажаєш скіпнути, надалі важко інак. Душа благає комфорту, як співа Джонні Кей & ми проїжжаємо проз рекламну площу де великі літери пропагують “Верніть Шишкіна”——
а хто щось проти, чи не байдуже хіба. Пацанва підпалює фейєрверки гух. Комусь відриває бува пальці. Або очі. Але пацанва знай підпалює не відає міри, поки втрачений Шишкін проминає окрай поля зору силуетом кубистським. Де там його картини й кросна, палітри, пензлі, а ще бовваніє сюжетний момент. Жигуль підсунутий під бік мінівена шевроле. Муть у погляді водія шеві, в жигульові—бухий бугай, що їхало таке й здибало. Літургійне на всьому сяйво, хмари прочинені сонцю, янгольські хори. Апокаліптична констеляція. Подальші бліки. Питання якого саме формату малювати номерні знаки. Можна оце забілити, заліпити регіональний код сніжком типу. Сфоткати, редагнути у фотошопі, зрівняти. Розмислити, що вивчитися на дезіґнера найлихіше прокляття. Плодиш арт, звісно що нікому й задарма. Мож перекваліфікуватися, мож почати вантажити. Герої Мюрже коцюбіють на своїй горішній мансарді. Шишкін презирливо зморщує ніс. Хрін із вами з кафешантанами. Чотирнадцять пейзажів позакладені в ломбарді, здебільшого мальовані в приснопамʼятний варʼяцький господень рік, незабутні пленери. Хоч є в цім безумовний момент, легко. Навіть нічого нема більш, наразі, моменту того окрім.
2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
