ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Проза

 шту*
 
Художник Шишкін озирає пажиті,
 
поблимкуючі ялинками. Тухлявий сніг. Нездорова романтика. Піпол гуляє—такий він оцей. Зимове ожинове небо. Чорні дірки очиць. Смски. Раптом п’ятеро чоловік твої хоч-якісь-там друзі, віртуально-реально. Буцім їм не всеєдно. В кожного свої рідні проблеми. Скорботні часи. Агресія догриза сухарі на румовищах карфагену. Непевність & триндець. Ну а в тéбе самого що доброго, Шишкіне, шевальє. Дав би шансу позаздрити, хоч натякнув би. Резони давно обабіч. Білл Ваймен & Merry Cosmic Christmas. Кухонні заморочки навіть ризики. А щодо творчого, звісно що нікому й задарма. Від’ємна ринкова цінність. Ви не лишайте старання маестро. Якщо коливаєшся, знач не ймеш віри. Тобто, получається довгострокове редагування. Дехто втягнувся, ніхто сильно не проти. Персонажі все ті ж типажі. Слова заледве гіркіш. У беззмістовному коливанні, того що так норм. Очікуючи просто. Послідовно рахуючи в мислях числа, імітуючи гвинтик у механізмові матричної масонської оборудки, їй богу їй богове алилуйя.
 
Навіщо підробляти якісь діалоги, питома частина котрих типовий допит. Зліпити бодай кілька слів, оце воно, comme il faut. Привсюдне спрощення форм висловлювання. Рóботи пиляють ринки. Телевізор у трудовому режимі поруч із холодильником. В холодильнику трохи новорічної їжі. Рожевий вітчизняний вайн. Ензешні залишки півфабрикатів. Недомучані соуси, пакетики з тунцями чи дикою качкою для стерилізованих кíшок. В теліку приблизно те саме, як глянути збоку. Політики рейдерять ще-чийсь шматочок щастя. Сентиментів штамповка лірична & зимова природа зачаровує силоміць. Є такі хто пішов був на той сніг та не вернувся. Леннон кажеш твій знайомий тип—ah! böwakawa poussé, ніжно-героїнові семидесяті, втім яка музика, щораз щось несподіванка знову і—який відтяг. Поїзд свистить через ніч. Ген за рогом чуваки з ку-клукс-клану. Кастети й обрізи. Нетрадиційні методи бикування. Мораліте. Федеральні агенти з ґестаповським кредо. Це вам не корєш Вася бивший мєнт. Тупо плюндрують. Із найкрутіших ґєлєндерів стабільно як не ласковий май, так вітя цой і группа кіно. Поки сніг укриває всіх, а віри якось не йметься, мислимо позитив. Фабрикуємо мальовидла. Відволікаємося.
 
Часом збентежить чим не документальна сповідь людська, часом нє. Скорботні часи етц. Для декого вже настав диджитальний зомбі-армагеддон, решта в три де спостерігає за. Можливо вони і є найперші жертви, звідки ж сягнеш. Психіатри хтять круті гроші роблячи при цьому тебе провинним у всьому & вони не одв’януть оскільки в твоїх власних жеж інтересах. Від горівки тільки все депресивніш. Психіатричні пилюлі хутко вбивають нирки за наднирниками. Сусіди вже в курсі шо ти нарик. Ломка якщо забажаєш скіпнути, надалі важко інак. Душа благає комфорту, як співа Джонні Кей & ми проїжжаємо проз рекламну площу де великі літери пропагують “Верніть Шишкіна”——
а хто щось проти, чи не байдуже хіба. Пацанва підпалює фейєрверки гух. Комусь відриває бува пальці. Або очі. Але пацанва знай підпалює не відає міри, поки втрачений Шишкін проминає окрай поля зору силуетом кубистським. Де там його картини й кросна, палітри, пензлі, а ще бовваніє сюжетний момент. Жигуль підсунутий під бік мінівена шевроле. Муть у погляді водія шеві, в жигульові—бухий бугай, що їхало таке й здибало. Літургійне на всьому сяйво, хмари прочинені сонцю, янгольські хори. Апокаліптична констеляція. Подальші бліки. Питання якого саме формату малювати номерні знаки. Можна оце забілити, заліпити регіональний код сніжком типу. Сфоткати, редагнути у фотошопі, зрівняти. Розмислити, що вивчитися на дезіґнера найлихіше прокляття. Плодиш арт, звісно що нікому й задарма. Мож перекваліфікуватися, мож почати вантажити. Герої Мюрже коцюбіють на своїй горішній мансарді. Шишкін презирливо зморщує ніс. Хрін із вами з кафешантанами. Чотирнадцять пейзажів позакладені в ломбарді, здебільшого мальовані в приснопамʼятний варʼяцький господень рік, незабутні пленери. Хоч є в цім безумовний момент, легко. Навіть нічого нема більш, наразі, моменту того окрім.
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2021
 
 
 





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-12-31 23:44:32
Переглядів сторінки твору 2968
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.18 08:30
Автор у цю хвилину відсутній