ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.01.02 09:36
Сьогодні, 2 січня, уславленому захисникові київського «Динамо» виповнюється 50 років!
Свій ювілей він зустрічає на фронті, захищаючи нашу землю від окупантів…

Захисник - це не тільки
підкати чи пас…
Захисник стійко
захищає нас.

Іван Потьомкін
2025.01.01 20:16
Той день був пам’ятний для Яакова
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки вин

Борис Костиря
2025.01.01 20:14
Зламана гілка, як зламана доля.
Зламана воля в серцях поколінь.
І проростає, немовби тополя,
В неба знамена печаль голосінь.

Зламана гілка в саду престарому
Зламаний Всесвіт в собі возвістить.
І між дерев віковічну утому

Юрій Гундарєв
2025.01.01 10:08
Ніч новорічна
вщент оперезала
чорною стрічкою
небо розтерзане.

Вибухів бій
замість келихів дзвону,
скорений біль

Віктор Кучерук
2025.01.01 06:35
Співом жайвір голосистий
Переповнює блакить,
Не бажаючи присісти,
Щоб од лету відпочить.
Невтихаючим дзвіночком
Звеселяє небеса,
Демонструючи наочно
Тону й ритму чудеса.

Юрій Лазірко
2025.01.01 05:02
Давай... розлий
по келиху вина...
Хай серце розм`якає
і слова сміліють...
Я розкажу тобі
про все,
що снив і мав -
Про світло у душі

Ігор Шоха
2025.01.01 00:41
У рік новий малюємо роки
палітрою добра і пієтету –
це і поеми, й оди, і сонети,
але... але воюємо, таки,
своїми перами, а неуки
із Азії випалюють планету.

Закон і карма урці не указ

Сонце Місяць
2024.12.31 23:44
Художник Шишкін озирає пажиті, поблимкуючі ялинками. Тухлявий сніг. Нездорова романтика. Піпол гуляє—такий він оцей. Зимове ожинове небо. Чорні дірки очиць. Смски. Раптом п’ятеро чоловік твої хоч-якісь-там друзі, віртуально-реально. Буцім їм не всеєдно

Микола Дудар
2024.12.31 21:38
За тобою до-о-вго стежив
Співом ніжним солов’я…
Он, дивись, з тієї вежи,
Сумніваєшся що я?

Що ж ти так? Не час зневіри.
Б’юсь з тобою об заклад.
Як ніколи повен міри!

Віктор Кучерук
2024.12.31 05:31
Вже гірлянди на ялинці
Сяють яро в сизій млі, –
Вже від зайчика гостинці
Перед нами на столі.
Вже й годинник хід прискорив
І завмер благально дім,
Та не чуються знадвору
Кроки гостя нам усім.

Домінік Арфіст
2024.12.30 23:14
життя – відмінків міра часова
від самого початку – називного
від погляду сумного – родового
через давальний – де дається слово
в знахідний – де знаходяться слова
які тобою видихне орудний
і ти заледенілий і безлюдний
полинеш за мовчанням у місце

Світлана Пирогова
2024.12.30 23:08
Сутінковими фарбами бавиться вечір.
Ось і грудень закінчує рік.
І на площах ялинки високі, мов вежі,
Час веде невмолимо свій лік.

І зима не шкодує сріблястих сніжинок,
Виганяє тривогу з душі,
Бо людині у мирі так хочеться жити,

Іван Потьомкін
2024.12.30 21:56
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Борис Костиря
2024.12.30 20:00
Над світлою стороною
сходить сонце,
над світлою стороною
виблискує роса.
Над темною стороною
не може пролетіти птах,
щоб не загубитися там.
Над темною стороною

Микола Дудар
2024.12.30 11:09
Киць-киць... вимовив й знітився.
Щось є людське у цьому є.
Сопе на припічку Орися…
Хвостом виляє Комуфлє…
А поруч Льопик, Сєня, Рижий…
І безліч радісних причуд…
Ну як тут вірша не напишеш
Не десь, не там, а саме тут?..

Віктор Кучерук
2024.12.30 06:30
В підвалі міркую логічно,
Хоч, звісно, я маю апломб, –
Війна не гримітиме вічно
Гучними розривами бомб.
І наче той вітер північний,
Що нині остуджує шлях, –
Війна не триматиме вічно
Над нами свій жалібний стяг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18

Віталій ШУГА
2024.12.13

Нікому Невідома
2024.12.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 якнайдальше
Образ твору  
сам собі підлеглий
безпечально
спогляда посутнє надовкіл
мов перебирає тут
харчами
чи перебирає ще-рядки
 
пейзажі свинцеві
психопати
пси що нюшать вітер
сніговий
 
бутіки зачинені –
чвалати
абстрагуючись від бутіків
до знесвітлених
колись багатолюдних
пустирів не променадних більш
 
від кіосків битих тупо з люті
справді краму
не було й на гріш
мармурові прожилки достатку
супермаркети
& гранд нуар дорблю
 
забажав би –
гроші під заставу
центровий
напів–
підвальний клуб
 
щоб зажити радощів пройдешніх
жар свічок & пóмерки свічад
спомини про
вірші ледь бентежні
про кудись
пощезнувших дівчат
 
не прощавсь ніхто або не варто
світ тісний –
ані для чого щем
подзвони
занудьгувавши раптом
всякі там напів–
дурниці ще
 
слово – криця
сміх лишивсь із киця
речі деякі
& оксамит очей
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2022
 
 
 




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-12-29 21:50:47
Переглядів сторінки твору 144
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.01.01 20:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (Л.П./Л.П.) [ 2024-12-30 22:24:47 ]

(саме собі написалось а ваш вірш гарний)

випити гульнути на дві сотні
з ким і де для чого все одно
інша справа бачити й сьогодні
недосяжні двері казино

де ще так зумієш заробити
як не на зеленому столі
чи податись може у бандити
це щось неймовірне взагалі

так от і живеться у столиці
фабрики взуття робітнику
хоч поїдь кудись на вечорниці
жіночку впіймати будь яку

та кого цікавить бідолага
як їх не примушуй чи проси
то й ходи здоров'ячку для блага
в мареві зимової краси


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2024-12-31 17:21:38 ]

(не конче натхненне але подячно-бадьоре-вітальне)



бідолага тупо нецікавий
для таких як він ~ оце пеем
шабля віртуальна
шнапс чи брага
всі навколо мов брати
едем!

навіть можна & не римувати
головне ходити день у день
стрічку почитати
& почати
про погоду зі шматками тем

не доводячи нічого до фіналу
хто його читає той фінал
тут іще слова ~ тут слів не стало
але мисль якась авжеж була в . . .

тисяча подібних публікацій
& поет чому би не поет
фронт словесний
штиб національний
контркультурне типу кабаре

стиль життя при березі морському
ось прибило ще предмет
якийсь . . .
зачекай на втому & потому

не барись
тягни кота за хвіст




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (Л.П./Л.П.) [ 2024-12-31 20:51:13 ]
передноворічним президіумом редколегії було ухвалене рішення оголосити подяку за ваше подвижництва разом з усіма вітаннями та сподіваннями на найкраще


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (Л.П./Л.П.) [ 2024-12-31 20:52:15 ]
*о.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-01-01 00:16:48 ]


уклінноподячний)

із Новим Роком, із прийдешнім
щастя-здоров’я, найліпших снаг
& найкомфортніших почуттів


*чін-чін*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2024-12-30 23:11:29 ]
о СоМі...

і такий апокаліптичний... калічний... клаптиковий світ... і в ньому все висить на ниточці... хтось тримає ту ниточку?.. чи це вітер?..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2024-12-31 17:28:57 ]


усе якийсь такий сюрреалізм еге

щодо калічних мені імпонують завше особистості які катають по супермаркеті
власні палички чи там, костиля
на порожніх візках

& всюди пхаються розштовхуючи медитуючих
от чим не метафора....

світ він собі якось котиться або все паде кудись
і ми так само разом із ним
та й шо сказать

або, оце сьогодні при святі обговорювали моменти агонії
коли вмираючому не виписують морфію в уколах
(бо нема в наявності!)
а тільки таблетки

але вони не сильно помагають, січеш