Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
2025.12.15
07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
2025.12.15
06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Євген Федчук (1960) /
Вірші
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Узялись американці від нас вимагати,
Що вже вибори в країні пора починати.
Те, що Путін давно каже, вони підхопили.
У других країнах, кажуть, таке вже робили.
Сирію, Ірак, афганців вони називають,
Англію. Й себе, при тому також вихваляють.
Ми, мовляв таке робили, як війна тривала,
Навіть, в війну громадянську коли воювали.
І парламент вибирали ми, і президента.
Зупинитися б хотілось на цьому моменті.
Не про те я, що ракети тоді не літали,
Які б будь якої точки в країні дістали.
Я про сам процес. Країна надвоє розпалась.
Влада Півдня президенту геть не підкорялась.
Там свого уже обрали і парламент власний.
Чесно, як голосувати, щось мені не ясно?
Якщо цілих пів країни голосу не має,
То хто ж тоді по закону владу обирає?
А, якби то Південь раптом взяв у війні гору,
Чи визнали б результати вони на ту пору?
Я мовчу про те, наскільки махінацій було.
Може, про те Америка нині вже забула?!
Про вибори у Англії не слід говорити.
Провели їх, вибачайте, повоєнним літом.
Бомби уже не падали, ФАУ не летіли.
В парламенті депутати десять літ сиділи.
Про Сирію заїкнулись. Дарма й починали.
Бо Асаду, що хотіли, те і малювали.
Не у всій країні, звісно, таке відбувалось,
В тих районах, що Асадом лиш контролювались.
Про яку законність можна тоді говорити?
А в Іраку скільки крові довелось пролити.
Терористи на дільниці часто нападали.
Тож багато хто від страху не голосували.
Опозицію я, звісно, добре розумію,
В них дорватись до корита ожила надія.
Їм держава не цікава – важливе корито,
Чом би Путінські ідеї їм не підхопити.
Тому, звісно, хаос треба, народ роз’єднати.
Старий принцип: «розділяти й володарювати».
Поки чубитися будем, кого нам обрати,
Москалі маріонеток зможуть нам пропхати.
Я не кажу, що в нас влада «біла та пухната»,
Багатьом давно на нарах треба б спочивати.
Але не час колотитись. Покінчим з війною,
Тоді й будем розбиратись з владою отою.
Думаю, за шкуру сала залили багато
І чиновники, і наші пани-депутати.
Прийде час, розберемося, сподіваюсь, з кожним.
Але вибори робити в такий час не можна.
Й Конституцію, повірте, не дурні писали…
То чого б ми Америку слухатится мали?!
Що вже вибори в країні пора починати.
Те, що Путін давно каже, вони підхопили.
У других країнах, кажуть, таке вже робили.
Сирію, Ірак, афганців вони називають,
Англію. Й себе, при тому також вихваляють.
Ми, мовляв таке робили, як війна тривала,
Навіть, в війну громадянську коли воювали.
І парламент вибирали ми, і президента.
Зупинитися б хотілось на цьому моменті.
Не про те я, що ракети тоді не літали,
Які б будь якої точки в країні дістали.
Я про сам процес. Країна надвоє розпалась.
Влада Півдня президенту геть не підкорялась.
Там свого уже обрали і парламент власний.
Чесно, як голосувати, щось мені не ясно?
Якщо цілих пів країни голосу не має,
То хто ж тоді по закону владу обирає?
А, якби то Південь раптом взяв у війні гору,
Чи визнали б результати вони на ту пору?
Я мовчу про те, наскільки махінацій було.
Може, про те Америка нині вже забула?!
Про вибори у Англії не слід говорити.
Провели їх, вибачайте, повоєнним літом.
Бомби уже не падали, ФАУ не летіли.
В парламенті депутати десять літ сиділи.
Про Сирію заїкнулись. Дарма й починали.
Бо Асаду, що хотіли, те і малювали.
Не у всій країні, звісно, таке відбувалось,
В тих районах, що Асадом лиш контролювались.
Про яку законність можна тоді говорити?
А в Іраку скільки крові довелось пролити.
Терористи на дільниці часто нападали.
Тож багато хто від страху не голосували.
Опозицію я, звісно, добре розумію,
В них дорватись до корита ожила надія.
Їм держава не цікава – важливе корито,
Чом би Путінські ідеї їм не підхопити.
Тому, звісно, хаос треба, народ роз’єднати.
Старий принцип: «розділяти й володарювати».
Поки чубитися будем, кого нам обрати,
Москалі маріонеток зможуть нам пропхати.
Я не кажу, що в нас влада «біла та пухната»,
Багатьом давно на нарах треба б спочивати.
Але не час колотитись. Покінчим з війною,
Тоді й будем розбиратись з владою отою.
Думаю, за шкуру сала залили багато
І чиновники, і наші пани-депутати.
Прийде час, розберемося, сподіваюсь, з кожним.
Але вибори робити в такий час не можна.
Й Конституцію, повірте, не дурні писали…
То чого б ми Америку слухатится мали?!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
