Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.02
15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
2026.05.02
14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
2026.05.02
11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
2026.05.02
06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
2026.05.02
02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
2026.05.01
21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
2026.05.01
20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
2026.05.01
20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
2026.05.01
19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел
2026.05.01
16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
2026.05.01
12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
2026.05.01
12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
2026.05.01
12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ).
Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…»
(РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен
2026.05.01
12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.
Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.
Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,
2026.05.01
10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,
За соломинку майбуття,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,
За соломинку майбуття,
2026.05.01
06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Євген Федчук (1960) /
Вірші
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Узялись американці від нас вимагати,
Що вже вибори в країні пора починати.
Те, що Путін давно каже, вони підхопили.
У других країнах, кажуть, таке вже робили.
Сирію, Ірак, афганців вони називають,
Англію. Й себе, при тому також вихваляють.
Ми, мовляв таке робили, як війна тривала,
Навіть, в війну громадянську коли воювали.
І парламент вибирали ми, і президента.
Зупинитися б хотілось на цьому моменті.
Не про те я, що ракети тоді не літали,
Які б будь якої точки в країні дістали.
Я про сам процес. Країна надвоє розпалась.
Влада Півдня президенту геть не підкорялась.
Там свого уже обрали і парламент власний.
Чесно, як голосувати, щось мені не ясно?
Якщо цілих пів країни голосу не має,
То хто ж тоді по закону владу обирає?
А, якби то Південь раптом взяв у війні гору,
Чи визнали б результати вони на ту пору?
Я мовчу про те, наскільки махінацій було.
Може, про те Америка нині вже забула?!
Про вибори у Англії не слід говорити.
Провели їх, вибачайте, повоєнним літом.
Бомби уже не падали, ФАУ не летіли.
В парламенті депутати десять літ сиділи.
Про Сирію заїкнулись. Дарма й починали.
Бо Асаду, що хотіли, те і малювали.
Не у всій країні, звісно, таке відбувалось,
В тих районах, що Асадом лиш контролювались.
Про яку законність можна тоді говорити?
А в Іраку скільки крові довелось пролити.
Терористи на дільниці часто нападали.
Тож багато хто від страху не голосували.
Опозицію я, звісно, добре розумію,
В них дорватись до корита ожила надія.
Їм держава не цікава – важливе корито,
Чом би Путінські ідеї їм не підхопити.
Тому, звісно, хаос треба, народ роз’єднати.
Старий принцип: «розділяти й володарювати».
Поки чубитися будем, кого нам обрати,
Москалі маріонеток зможуть нам пропхати.
Я не кажу, що в нас влада «біла та пухната»,
Багатьом давно на нарах треба б спочивати.
Але не час колотитись. Покінчим з війною,
Тоді й будем розбиратись з владою отою.
Думаю, за шкуру сала залили багато
І чиновники, і наші пани-депутати.
Прийде час, розберемося, сподіваюсь, з кожним.
Але вибори робити в такий час не можна.
Й Конституцію, повірте, не дурні писали…
То чого б ми Америку слухатится мали?!
Що вже вибори в країні пора починати.
Те, що Путін давно каже, вони підхопили.
У других країнах, кажуть, таке вже робили.
Сирію, Ірак, афганців вони називають,
Англію. Й себе, при тому також вихваляють.
Ми, мовляв таке робили, як війна тривала,
Навіть, в війну громадянську коли воювали.
І парламент вибирали ми, і президента.
Зупинитися б хотілось на цьому моменті.
Не про те я, що ракети тоді не літали,
Які б будь якої точки в країні дістали.
Я про сам процес. Країна надвоє розпалась.
Влада Півдня президенту геть не підкорялась.
Там свого уже обрали і парламент власний.
Чесно, як голосувати, щось мені не ясно?
Якщо цілих пів країни голосу не має,
То хто ж тоді по закону владу обирає?
А, якби то Південь раптом взяв у війні гору,
Чи визнали б результати вони на ту пору?
Я мовчу про те, наскільки махінацій було.
Може, про те Америка нині вже забула?!
Про вибори у Англії не слід говорити.
Провели їх, вибачайте, повоєнним літом.
Бомби уже не падали, ФАУ не летіли.
В парламенті депутати десять літ сиділи.
Про Сирію заїкнулись. Дарма й починали.
Бо Асаду, що хотіли, те і малювали.
Не у всій країні, звісно, таке відбувалось,
В тих районах, що Асадом лиш контролювались.
Про яку законність можна тоді говорити?
А в Іраку скільки крові довелось пролити.
Терористи на дільниці часто нападали.
Тож багато хто від страху не голосували.
Опозицію я, звісно, добре розумію,
В них дорватись до корита ожила надія.
Їм держава не цікава – важливе корито,
Чом би Путінські ідеї їм не підхопити.
Тому, звісно, хаос треба, народ роз’єднати.
Старий принцип: «розділяти й володарювати».
Поки чубитися будем, кого нам обрати,
Москалі маріонеток зможуть нам пропхати.
Я не кажу, що в нас влада «біла та пухната»,
Багатьом давно на нарах треба б спочивати.
Але не час колотитись. Покінчим з війною,
Тоді й будем розбиратись з владою отою.
Думаю, за шкуру сала залили багато
І чиновники, і наші пани-депутати.
Прийде час, розберемося, сподіваюсь, з кожним.
Але вибори робити в такий час не можна.
Й Конституцію, повірте, не дурні писали…
То чого б ми Америку слухатится мали?!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
