Знаєте друзі а в мене не опускаються руки, немає ніякої істерії з приводу подій за останній тиждень і цієї конфліктної ситуації між владою України і США. Заходити не хочеться ні у ФБ, ні в інші мережі, кругом одне і те ж –Трамп. Трамп. Трамп і як США могли його обрати, і як нині нам бути, і як ми зможемо вижити без допомоги Америки, і так до безконечності. А паралельно опитування уже повним ходом за кого б віддали голос, якби вибори завтра і набір кандидатур в різних інтерпретаціях…
Як Америка змогли обрати такого президента? А як Україна змогла подібне зробити на виборах в 2019 році і від того часу живе не за законам, бо правосуддя яке і до того потребувало негайних змін, після цих виборів взагалі стало кривосуддям і це ми бачимо на прикладі справи волонтерів - Юлії Кузьменко, Ріфа, Яни Дугар, яких тримали під вартою майже два роки просто тому, щоб залякати інших і знищити волонтерський рух, справа розвідника Романа Червінського, генералів Марченко, Павловського і нинішні арешти бойових генералів і це ж не повний перелік.
А що саме сумне, що ці прізвища багатьом українцям просто невідомі, бо до повномасштабного вторгнення вони не цікавилися політикою, а після повномасштабного вторгнення їм закрили доступ до правдивої інформації, замінивши її усім тим лайном, яке показують по єдиному марафону.
І цьому ж марафону віщали і арестовичі, і подоляки і деякі продажні журналісти заливали мед у вуха довірливих, що війна от-от скінчиться, і не потрібно напружуватися бо скоро будемо знову об’їдатися Херсонськими кавунами і пити каву на набережній у Ялті. І це найближче оточення президента України. І що хтось поніс за це якусь відповідальність? І чи дослухалися до нас, хто був і є в темі війни, що все набагато складніше і страшніше. Сьогодні я можу слухати новини від Юрія Швеця, Юрія Бутусова, «Цинічна політика»Ігора Рейтеровича , Романа Безсмертноно, Павла Клімкіна, Віктора Бобиренко, Є-питання – Олена Требушна і ще декілька перевірених часом політиків і дипломатів, бо я там чую правду, мені є з чим порівняти, та для влади це «жовта преса» і їм ніколи не знаходиться місця серед інших журналістів на так званих прес конференціях президента, щоб не доведи Господи не задали незручне запитання. Отак і живемо в більшості своїй заколихані, приспані брехнею і результат маємо наглядний в найгіршому розумінні цього слова.
Я вчора зайшла у ФБ а там якесь чергове опитування всеукраїнське, чи проголосуєте ви за нинішнього? Слава Богу тих, хто в мене в друзях, в цьому безумстві були одиниці, що відповіли ствердно. Когось видалила, когось пожаліла в надії, що все таки прозріє.
Серед моїх знайомих є ті, які голосували за нинішнього, але давно розкаялися в своєму виборі і задають собі питання, як я міг, чи могла це зробити?
Я давно вже не поділяю народ на 73% і 25%, це була страшна технологія, розрахована на тих, хто політикою не цікавиться, хто живе у своєму світі обмеженому різного роду діяльністю. І от політика зацікавилася нами усіма, незалежно від того, хто кого обирав. Страждаємо усі.
І є в мене передчуття що від цього фатального вибору в США страждання в американців тільки розпочинаються. І не раз ми ще згадаємо їх демократів, які нам, всупереч волі нашого найвеличнішого, напередодні вторгнення великими партіями, літак за літаком поставляли Джевеліни та інше озброєння, щоб підготувати Україну до спротиву.
І я не можу забути повітряні поцілунки з Буковелю, які напередодні вторгнення посилав президент України, катаючись в горах на лижах, своєму народу для заспокоєння, щоб взяли нас тепленькими, без спротиву, я іншого пояснення такій безвідповідальній поведінці не знаходжу.
Я не можу забути, як напередодні вторгнення нам в Авдіївці наші воїни жалілись, що Воїни масово не продовжують контракт , бо зарплата розвідника і воїна, який працює в сірій зоні складає 10000-
12000грн і що ніяких доплат немає і нікому на ротацію буде переганяти транспортні засоби і бойові машини( ротації так і не було до цього часу бо розпочалося вторгнення).
Я пишаюся нашими мужніми Збройними Силами, самовідданістю і жертовністю волонтерів. Пишаюся кожним, хто не склав руки і не чекає манни небесної для своєї країни, а працює важко щодня для її збереження, її підтримки, підставляє їй своє незрадливе плече, як тільки може, і вік, стан здоров’я тут не грають ніякої ролі. Дух він або є, або його немає.
Не можу погодитися, щоб ця самовідданість, самопожертва були марними, щоб загарбницький ворожий чобіт топтався по святих могилах наших Героїв, а оця істерія, що несеться звідусіль вона підштовхує Україну до прийняття якихось протиправних рішень, бо недарма ж усі ці лукаві опитування прощупують наші настрої.
Сьогодні наша сила в нашій Армії і усіх небайдужих, жертовних українцях, які її підтримують, а нас дуже багато. Україна не бідна, хоча і в час таких важких випробувань обкрадається негідниками різного штибу, просто потрібно змінити приорітети у використанні коштів.
Я бачу скільки дорогих автомобілів на вулицях нашого міста, які хмарочоси зводяться протягом останніх 3-х років в місті Дніпро, як забудовуються однаковими одноповерховими будиночками викуплені землі в приватному секторі в містах і селищах прилеглих до нашого обласного центру. І їх кількість неміряна. Сьогодні мимоволі хочеться запитати, для кого усе це робиться в майбутньому – для українців, чи чужинців. Якщо для українців, то спочатку потрібно перемогти цю нечисть, бо при такому підході, як нині то самі розумієте фінал.
І ще ми нікому нічого не винні ні 500млн ні 500млрд. Україна життями і каліцтвом Героїв своїх найкращих синів і доньок рятує світ від чергової коричневої чуми – рашизму. Чи можливо за цю жертву скласти плату – ні !!! Ця жертва є безцінною І буде такою у віках! Ми вистоїмо, просто по-іншому бути не може.
Зберімо кожний з нас в кулак усі свою силу, міць і продовжуймо робити те, що робили, не даймо зневірі шансу поселитися в наших душах. Будьмо виваженими і мудрими у вчинках і словах, не сіймо розбрат і звинувачення поміж собою, нам вистачить з головою і того, як це майстерно робить влада. Ми зможемо пережити цей політичний апокаліпсис, ми ж сильні, гартовані боєм і дуже нелегким життям. СИЛИ УСІМ НАМ НЕЗБОРИМОЇ!!!

21.02.2025р. Надія Таршин