
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.03.04
20:36
Вона хотіла
у ніч зачаття
масного тіла
зі смаком щастя.
Обіймів вічних
до астенії,
вистав сценічних
драматургії.
у ніч зачаття
масного тіла
зі смаком щастя.
Обіймів вічних
до астенії,
вистав сценічних
драматургії.
2025.03.04
20:12
У старих рукописах
ти загубив суть
своєї сьогоднішньої поезії,
а тепер риєшся в них,
аби віднайти. Думка
чи образ вилетіли з голови,
як таємничий птах.
Старі рукописи
ти загубив суть
своєї сьогоднішньої поезії,
а тепер риєшся в них,
аби віднайти. Думка
чи образ вилетіли з голови,
як таємничий птах.
Старі рукописи
2025.03.04
11:42
Моє покаяння стікає святою водою
З чола, що гаряче, до серця, де віра горить.
Я чую цей порух. Йому б не застигнуть слюдою.
Від першого хлипу йому б затужити навзрид.
Щоб змилося все, що осіло, як чорна сопуха,
Із погляду скелець зітерся облуди т
З чола, що гаряче, до серця, де віра горить.
Я чую цей порух. Йому б не застигнуть слюдою.
Від першого хлипу йому б затужити навзрид.
Щоб змилося все, що осіло, як чорна сопуха,
Із погляду скелець зітерся облуди т
2025.03.04
09:41
Спочатку... в ній було сонце пекучих рум’ян,
Був дикий незайманий погляд,
що дививсь з бельведера юності.
Я любив її пишні й такі пустоцвітні вуста,
Які ще не важили слово на шальках гучності.
Я любив, як вона підб
Був дикий незайманий погляд,
що дививсь з бельведера юності.
Я любив її пишні й такі пустоцвітні вуста,
Які ще не важили слово на шальках гучності.
Я любив, як вона підб
2025.03.04
09:17
Я привіз наш біль і наші страждання…
Він сказав: у них і без цього вже забагато даних.
Я показав світлини полонених, яких катували в підвалах…
Та він не дуже й слухав, навіть переривав.
Я зауважив: не може бути пробачений кат…
Він відповів: у мен
Він сказав: у них і без цього вже забагато даних.
Я показав світлини полонених, яких катували в підвалах…
Та він не дуже й слухав, навіть переривав.
Я зауважив: не може бути пробачений кат…
Він відповів: у мен
2025.03.04
08:27
Ти лише попіл! Ким би ти не був –
у цьому світі тільки подорожній…
І цю стезю долати має кожний,
хто навіть Всесвіту усі скарби здобув!
у цьому світі тільки подорожній…
І цю стезю долати має кожний,
хто навіть Всесвіту усі скарби здобув!
2025.03.04
05:33
Ось і досвіт минає
Скороспішно, як сон, –
Освітляє безкраю
Далеч сонця вогонь.
Хоч і місяць ще бродить –
Ранок теж не стоїть, –
Воскресає природа,
Оживляється світ.
Скороспішно, як сон, –
Освітляє безкраю
Далеч сонця вогонь.
Хоч і місяць ще бродить –
Ранок теж не стоїть, –
Воскресає природа,
Оживляється світ.
2025.03.03
20:51
А що коли усе це –
Видиме й невидиме,
Непізнане і знане –
Лежить під серцем,
Б’ється дитячим кулачком?
І щоб збагнути світ –
Частіше наслухати серце.
І щоб не звергнуть світ –
Видиме й невидиме,
Непізнане і знане –
Лежить під серцем,
Б’ється дитячим кулачком?
І щоб збагнути світ –
Частіше наслухати серце.
І щоб не звергнуть світ –
2025.03.03
20:26
Трава з-під талого снігу -
така несподівана відлига,
це несподіване відродження,
це крик весни
крізь безмежну кригу.
Лід дуже небезпечний,
він так просто не відступає,
він охопив своїми пазурами
така несподівана відлига,
це несподіване відродження,
це крик весни
крізь безмежну кригу.
Лід дуже небезпечний,
він так просто не відступає,
він охопив своїми пазурами
2025.03.03
19:21
Мої слова - то шурхіт очеретів,
Ріка, що з небом змішана тече.
Відбиток в ній купальниці відвертий,
Дивися, не здіймаючи очей.
На плесі - брижі, значить слово вітер.
Під берегом пісок - то слово час.
Верба у воду мочить пару літер-
Ріка, що з небом змішана тече.
Відбиток в ній купальниці відвертий,
Дивися, не здіймаючи очей.
На плесі - брижі, значить слово вітер.
Під берегом пісок - то слово час.
Верба у воду мочить пару літер-
2025.03.03
11:37
Слово, моя ти єдиная зброє...
Леся Українка
А для поета слово - зброя гостра,
То ж захистімо ним країну.
Комусь найкращий, мабуть, теплий
Леся Українка
А для поета слово - зброя гостра,
То ж захистімо ним країну.
Комусь найкращий, мабуть, теплий
2025.03.03
07:59
Відбушували заметілі
І час вдоволення поспів, -
Морозно, сонячно і біло
Посеред свіжості снігів.
Привітно сяє та іскриться
Покрита настом білизна, -
І цвірінчать так дзвінко птиці,
Що всюди котиться луна.
І час вдоволення поспів, -
Морозно, сонячно і біло
Посеред свіжості снігів.
Привітно сяє та іскриться
Покрита настом білизна, -
І цвірінчать так дзвінко птиці,
Що всюди котиться луна.
2025.03.02
20:16
Туман над снігом,
туман над льодом,
як священний текст
над метушнею
нікчемних одноденьок,
як Новий Заповіт,
Дхаммапада, Бхагават-гіта,
епос про Гільгамеша
туман над льодом,
як священний текст
над метушнею
нікчемних одноденьок,
як Новий Заповіт,
Дхаммапада, Бхагават-гіта,
епос про Гільгамеша
2025.03.02
15:29
Прийшов якось онук до дідуся.
Навчається в одинадцятім класі.
Високий та стрункий, ну просто красень.
На нього в діда і надія вся.
Єдиний, хто продовжить може рід,
Щоб прізвище зі світу не пропало.
Із жінкою одного сина мали.
Одного сина той пусти
Навчається в одинадцятім класі.
Високий та стрункий, ну просто красень.
На нього в діда і надія вся.
Єдиний, хто продовжить може рід,
Щоб прізвище зі світу не пропало.
Із жінкою одного сина мали.
Одного сина той пусти
2025.03.02
15:19
Свобода творчості - дух для поетів,
Нікому думку їх не зупинить.
І не купить за золоту монету,
Народу правди слово в ній бринить.
Від Господа ця думка, безумовно,
І гріє, ніби сонця сяйво.
І оживляє Муза невгамовна
Нікому думку їх не зупинить.
І не купить за золоту монету,
Народу правди слово в ній бринить.
Від Господа ця думка, безумовно,
І гріє, ніби сонця сяйво.
І оживляє Муза невгамовна
2025.03.02
14:02
Вростає в мене ніч корінням,
Бо серце хвилить в час хиткий.
І неба чорне баговиння
Хапає враз думок зірки.
Стукоче, тисне, квилить, кличе,
Ганяє з часом серця струм.
Стаю до неба трохи ближче,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо серце хвилить в час хиткий.
І неба чорне баговиння
Хапає враз думок зірки.
Стукоче, тисне, квилить, кличе,
Ганяє з часом серця струм.
Стаю до неба трохи ближче,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.02.28
2025.02.20
2025.02.13
2025.02.13
2025.02.12
2025.02.09
2025.02.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Козак Дума (1958) /
Вірші
/
З перцем
У чорному світлі
Усе перемішалося у світі,
брехня одежу правди одягла.
Просіяне крізь лицемірства сито,
добро – тепер уже не краще зла…
Додуматися тільки – Україну
воно винить у нинішній війні!
Сказати це могла якась тварина?
Та як не дивно, але зовсім ні…
То президент великої держави
поширює гидку олжу таку.
Лише на старті і на пі́ку слави –
уже в піке́… У «молі» на гачку!
А вітер чорні прапори колише
у відповідь на збочений екстаз.
Невже агент Краснов, як і раніше,
імпічменту уникне на цей раз?!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
У чорному світлі
Усе перемішалося у світі,
брехня одежу правди одягла.
Просіяне крізь лицемірства сито,
добро – тепер уже не краще зла…
Додуматися тільки – Україну
воно винить у нинішній війні!
Сказати це могла якась тварина?
Та як не дивно, але зовсім ні…
То президент великої держави
поширює гидку олжу таку.
Лише на старті і на пі́ку слави –
уже в піке́… У «молі» на гачку!
А вітер чорні прапори колише
у відповідь на збочений екстаз.
Невже агент Краснов, як і раніше,
імпічменту уникне на цей раз?!
24.02.2025
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію