
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Роби, що кажу! На папері угода.
Ось! На тобі ручку! Підписуй швиденько,
А потім здихай разом з вашим народом.
Які ще гарантії? Що тобі треба?
Найкраща гарантія - це моє слово.
Я гузном рудим захищу ваше
Тато вчив мене з колиски,
прищепляв доктрину цю:
«Сенс життя – грошеві зиски,
пам’ятай це, сисунцю!»
Не забуду я довіку,
у ніч зачаття
масного тіла
зі смаком щастя.
Обіймів вічних
до астенії,
вистав сценічних
драматургії.
ти загубив суть
своєї сьогоднішньої поезії,
а тепер риєшся в них,
аби віднайти. Думка
чи образ вилетіли з голови,
як таємничий птах.
Старі рукописи
З чола, що гаряче, до серця, де віра горить.
Я чую цей порух. Йому б не застигнуть слюдою.
Від першого хлипу йому б затужити навзрид.
Щоб змилося все, що осіло, як чорна сопуха,
Із погляду скелець зітерся облуди т
Був дикий незайманий погляд,
що дививсь з бельведера юності.
Я любив її пишні й такі пустоцвітні вуста,
Які ще не важили слово на шальках гучності.
Я любив, як вона підб
Він сказав: у них і без цього вже забагато даних.
Я показав світлини полонених, яких катували в підвалах…
Та він не дуже й слухав, навіть переривав.
Я зауважив: не може бути пробачений кат…
Він відповів: у мен
у цьому світі тільки подорожній…
І цю стезю долати має кожний,
хто навіть Всесвіту усі скарби здобув!
Скороспішно, як сон, –
Освітляє безкраю
Далеч сонця вогонь.
Хоч і місяць ще бродить –
Ранок теж не стоїть, –
Воскресає природа,
Оживляється світ.
Видиме й невидиме,
Непізнане і знане –
Лежить під серцем,
Б’ється дитячим кулачком?
І щоб збагнути світ –
Частіше наслухати серце.
І щоб не звергнуть світ –
така несподівана відлига,
це несподіване відродження,
це крик весни
крізь безмежну кригу.
Лід дуже небезпечний,
він так просто не відступає,
він охопив своїми пазурами
Ріка, що з небом змішана тече.
Відбиток в ній купальниці відвертий,
Дивися, не здіймаючи очей.
На плесі - брижі, значить слово вітер.
Під берегом пісок - то слово час.
Верба у воду мочить пару літер-
Леся Українка
А для поета слово - зброя гостра,
То ж захистімо ним країну.
Комусь найкращий, мабуть, теплий
І час вдоволення поспів, -
Морозно, сонячно і біло
Посеред свіжості снігів.
Привітно сяє та іскриться
Покрита настом білизна, -
І цвірінчать так дзвінко птиці,
Що всюди котиться луна.
туман над льодом,
як священний текст
над метушнею
нікчемних одноденьок,
як Новий Заповіт,
Дхаммапада, Бхагават-гіта,
епос про Гільгамеша
Навчається в одинадцятім класі.
Високий та стрункий, ну просто красень.
На нього в діда і надія вся.
Єдиний, хто продовжить може рід,
Щоб прізвище зі світу не пропало.
Із жінкою одного сина мали.
Одного сина той пусти
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

1979. Арія лихваря
Тато вчив мене з колиски,
прищепляв доктрину цю:
«Сенс життя – грошеві зиски,
пам’ятай це, сисунцю!»
Не забуду я довіку,
за науку – гран мерсі!
Й та́та взяв я під опіку,
й кошти геть його усі...
Ой ви, гроші, гроші, гроші, рублики,
за́вжди успіх маєте у публіки!
Крони, йєни, злоті, песо, драхмочки,
ви миліші будь-якої дамочки!
Хтось голову ламає,
пойнятий бозна-чим;
мені ж – нужди немає,
бо знаю, що почім!
Я дружину взяв за посаг,
я живився із казни,
як у піфосі філософ,
сам собі латав штани.
Я від сліз чужих не слабнув,
не жалів удів-сиріт,
і дочку зростив привабну,
як удалий депозит.
Ой ви, гроші, гроші, гроші, талери,
інші всі принади ви затьмарили!
Ліри, марки, франки, фунти-стерлінги –
у пригоді стануть навіть шеляги!
«Бути чи не бути?» –
я відповім таки:
Гамле́ти без валюти –
це просто босяки!
Під золою – тліють вуглі,
і скажу я не хвалко,
що не раз в уяві дудлив
з удовичками «кліко»!
Тільки вигідніша – цнота,
тож відомо лиш мені,
скільки дам я заохотив
ніччю темною – вві сні!
Ой ви, гроші, гроші, гроші, долари,
ви б мене і в горі підбадьорили!
Ой ви, грошенята, гроші-грошики,
з вами – не потрібні сенсу пошуки!
Дурні́ питають люди,
у чому ідеал...
Та поки він ще буде –
копичте капітал!
(2025)
*** ОРИГІНАЛ ***
Мне внушал папаша с детства,
не жалея отчих сил:
«Деньги – всё, и цель, и средства,
помни это, сукин сын!»
И родному человеку
я поверил, гран мерси!
И папашу под опеку
взял я, бог его спаси...
Ох вы, деньги, деньги, деньги, рублики,
Франки, фунты стерлинги да тугрики!
Ох, день-де́нь-деньжа́та, деньги, денежки,
Слаще пряника, милее девушки!
Все ищут ответа:
загадка жизни в чём?
А мне плевать на это,
я знаю что почём!
Я женился на приданном,
я погрелся у казны,
Ничего не делал даром,
сам себе чинил штаны.
Воровать – себе дороже,
ну, а брать – конечно, брал;
И родил, надеюсь, тоже
симпатичный капитал.
Ох вы, деньги, деньги, деньги, рублики,
Франки, фунты стерлинги да тугрики!
Ох, день-де́нь-деньжа́та, деньги, денежки,
Слаще пряника, милее девушки!
Все ищут ответа:
быть или не быть?
Плевал я на Гамлета,
раз не умеет жить!
Кто бы знал мои мученья,
кто хоть раз бы подглядел,
Сколько я в воображенье
вин шампанских усидел!
Скольких щеголей обидел
по лицу и по спине,
сколько женщин перевидел
ночью темною во сне!
Ох вы, деньги, деньги, деньги, рублики,
Франки, фунты стерлинги да тугрики!
Ох, день-де́нь-деньжа́та, деньги, денежки,
Слаще пряника, милее девушки!
Все ищут ответа:
где главный идеал?
Пока ответа нету –
копите капитал!
Контекст : ♫ (комп. Г.Гладков, исп. А.Попов)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)