ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.03.05 03:12
Я - дядько дорослий. Ти - хлопчик маленький.
Роби, що кажу! На папері угода.
Ось! На тобі ручку! Підписуй швиденько,
А потім здихай разом з вашим народом.

Які ще гарантії? Що тобі треба?
Найкраща гарантія - це моє слово.
Я гузном рудим захищу ваше

Олена Побийголод
2025.03.04 23:18
Із Юлія Кіма

Тато вчив мене з колиски,
прищепляв доктрину цю:
«Сенс життя – грошеві зиски,
пам’ятай це, сисунцю!»

Не забуду я довіку,

Тетяна Левицька
2025.03.04 22:55
Вона хотіла
у ніч зачаття
масного тіла
зі смаком щастя.
Обіймів вічних
до астенії,
вистав сценічних
драматургії.

Борис Костиря
2025.03.04 20:12
У старих рукописах
ти загубив суть
своєї сьогоднішньої поезії,
а тепер риєшся в них,
аби віднайти. Думка
чи образ вилетіли з голови,
як таємничий птах.
Старі рукописи

Леся Горова
2025.03.04 11:42
Моє покаяння стікає святою водою
З чола, що гаряче, до серця, де віра горить.
Я чую цей порух. Йому б не застигнуть слюдою.
Від першого хлипу йому б затужити навзрид.

Щоб змилося все, що осіло, як чорна сопуха,
Із погляду скелець зітерся облуди т

Володимир Каразуб
2025.03.04 09:41
Спочатку... в ній було сонце пекучих рум’ян,
Був дикий незайманий погляд,
що дививсь з бельведера юності.
Я любив її пишні й такі пустоцвітні вуста,
Які ще не важили слово на шальках гучності.

Я любив, як вона підб

Юрій Гундарєв
2025.03.04 09:17
Я привіз наш біль і наші страждання…
Він сказав: у них і без цього вже забагато даних.

Я показав світлини полонених, яких катували в підвалах…
Та він не дуже й слухав, навіть переривав.

Я зауважив: не може бути пробачений кат…
Він відповів: у мен

Козак Дума
2025.03.04 08:27
Ти лише попіл! Ким би ти не був –
у цьому світі тільки подорожній…
І цю стезю долати має кожний,
хто навіть Всесвіту усі скарби здобув!

Віктор Кучерук
2025.03.04 05:33
Ось і досвіт минає
Скороспішно, як сон, –
Освітляє безкраю
Далеч сонця вогонь.
Хоч і місяць ще бродить –
Ранок теж не стоїть, –
Воскресає природа,
Оживляється світ.

Іван Потьомкін
2025.03.03 20:51
А що коли усе це –
Видиме й невидиме,
Непізнане і знане –
Лежить під серцем,
Б’ється дитячим кулачком?
І щоб збагнути світ –
Частіше наслухати серце.
І щоб не звергнуть світ –

Борис Костиря
2025.03.03 20:26
Трава з-під талого снігу -
така несподівана відлига,
це несподіване відродження,
це крик весни
крізь безмежну кригу.
Лід дуже небезпечний,
він так просто не відступає,
він охопив своїми пазурами

Леся Горова
2025.03.03 19:21
Мої слова - то шурхіт очеретів,
Ріка, що з небом змішана тече.
Відбиток в ній купальниці відвертий,
Дивися, не здіймаючи очей.

На плесі - брижі, значить слово вітер.
Під берегом пісок - то слово час.
Верба у воду мочить пару літер-

Світлана Пирогова
2025.03.03 11:37
Слово, моя ти єдиная зброє...
Леся Українка

А для поета слово - зброя гостра,
То ж захистімо ним країну.
Комусь найкращий, мабуть, теплий

Віктор Кучерук
2025.03.03 07:59
Відбушували заметілі
І час вдоволення поспів, -
Морозно, сонячно і біло
Посеред свіжості снігів.
Привітно сяє та іскриться
Покрита настом білизна, -
І цвірінчать так дзвінко птиці,
Що всюди котиться луна.

Борис Костиря
2025.03.02 20:16
Туман над снігом,
туман над льодом,
як священний текст
над метушнею
нікчемних одноденьок,
як Новий Заповіт,
Дхаммапада, Бхагават-гіта,
епос про Гільгамеша

Євген Федчук
2025.03.02 15:29
Прийшов якось онук до дідуся.
Навчається в одинадцятім класі.
Високий та стрункий, ну просто красень.
На нього в діда і надія вся.
Єдиний, хто продовжить може рід,
Щоб прізвище зі світу не пропало.
Із жінкою одного сина мали.
Одного сина той пусти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13

Антіох Відлюдник
2025.02.13

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Костянтин Козачок
2025.02.09

Дмитро Віск
2025.02.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Побийголод (1965) / Вірші / Із Ю.Ч.Кіма (1936) [6]

 1979. Арія лихваря
Із Юлія Кіма

Тато вчив мене з колиски,
прищепляв доктрину цю:
«Сенс життя – грошеві зиски,
пам’ятай це, сисунцю!»

Не забуду я довіку,
за науку – гран мерсі!
Й та́та взяв я під опіку,
й кошти геть його усі...

    Ой ви, гроші, гроші, гроші, рублики,
    за́вжди успіх маєте у публіки!
    Крони, йєни, злоті, песо, драхмочки,
    ви миліші будь-якої дамочки!

        Хтось голову ламає,
        пойнятий бозна-чим;
        мені ж – нужди немає,
        бо знаю, що почім!

Я дружину взяв за посаг,
я живився із казни,
як у піфосі філософ,
сам собі латав штани.

Я від сліз чужих не слабнув,
не жалів удів-сиріт,
і дочку зростив привабну,
як удалий депозит.

    Ой ви, гроші, гроші, гроші, талери,
    інші всі принади ви затьмарили!
    Ліри, марки, франки, фунти-стерлінги –
    у пригоді стануть навіть шеляги!

        «Бути чи не бути?» –
        я відповім таки:
        Гамле́ти без валюти –
        це просто босяки!

Під золою – тліють вуглі,
і скажу я не хвалко,
що не раз в уяві дудлив
з удовичками «кліко»!

Тільки вигідніша – цнота,
тож відомо лиш мені,
скільки дам я заохотив
ніччю темною – вві сні!

    Ой ви, гроші, гроші, гроші, долари,
    ви б мене і в горі підбадьорили!
    Ой ви, грошенята, гроші-грошики,
    з вами – не потрібні сенсу пошуки!

        Дурні́ питають люди,
        у чому ідеал...
        Та поки він ще буде –
        копичте капітал!

(2025)

*** ОРИГІНАЛ ***

Мне внушал папаша с детства,
не жалея отчих сил:
«Деньги – всё, и цель, и средства,
помни это, сукин сын!»

И родному человеку
я поверил, гран мерси!
И папашу под опеку
взял я, бог его спаси...

    Ох вы, деньги, деньги, деньги, рублики,
    Франки, фунты стерлинги да тугрики!
    Ох, день-де́нь-деньжа́та, деньги, денежки,
    Слаще пряника, милее девушки!

        Все ищут ответа:
        загадка жизни в чём?
        А мне плевать на это,
        я знаю что почём!

Я женился на приданном,
я погрелся у казны,
Ничего не делал даром,
сам себе чинил штаны.

Воровать – себе дороже,
ну, а брать – конечно, брал;
И родил, надеюсь, тоже
симпатичный капитал.

    Ох вы, деньги, деньги, деньги, рублики,
    Франки, фунты стерлинги да тугрики!
    Ох, день-де́нь-деньжа́та, деньги, денежки,
    Слаще пряника, милее девушки!

        Все ищут ответа:
        быть или не быть?
        Плевал я на Гамлета,
        раз не умеет жить!

Кто бы знал мои мученья,
кто хоть раз бы подглядел,
Сколько я в воображенье
вин шампанских усидел!

Скольких щеголей обидел
по лицу и по спине,
сколько женщин перевидел
ночью темною во сне!

    Ох вы, деньги, деньги, деньги, рублики,
    Франки, фунты стерлинги да тугрики!
    Ох, день-де́нь-деньжа́та, деньги, денежки,
    Слаще пряника, милее девушки!

        Все ищут ответа:
        где главный идеал?
        Пока ответа нету –
        копите капитал!


Контекст : ♫ (комп. Г.Гладков, исп. А.Попов)


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-03-04 23:18:15
Переглядів сторінки твору 9
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.718 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.649 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.03.04 23:21
Автор у цю хвилину відсутній