Говорили вони про Прогрес, що насунувся
І хист пані Хамфрі Ворд* до чого призвів...
Неправда буде казати, що я насупився,
Чи бігав там по кімнаті й ревів;
Я там просто сидів і хропів...
Я чемно звівся на ноги на всю довжину:
«Мені трохи нудно» - я прохрипів –
«Хтось відведе мене у пивну?»

Боляче відзначити, що помилки я припустився,
Оточений наймудрішими нових часів,
Що їхні погляди не вважати глибокими допустився,
Чи їхні висновки безсумнівними не узрів;
Просте життя не дозволяв собі і не вів,
Крім того їжу я не люблю несмачну...
Чекаю пюре і сосиски (в додавання боргів)...
Хтось відведе мене у пивну?

Я знаю де знайти, де Чоловік ще водився,
Галаслива угода і нестримність, і гнів,
І де дух чеснот із землі зародився,
І спілкування за пивом і поїданням харчів,
І де піснею міцно зв’язує спів.
І надія як кущ, що має силу міцну,
І добро як Бога вилив останніх слів...
Хтось відведе мене у пивну?

ПОСИЛКА

Принце! Баяр* свій меч на друзки б розтрощив,
Побачивши на яких ви сиплете благодать титульну...
Цей останній із них...Боже, ти тільки б узрів!
Хтось відведе мене у пивну?

Вірш Гілберта Кіта Честертона з циклу балад наслідування баладам Франсуа Війона.

Пані Хамфрі Ворд (Ward) – англійська письменниця, яка підписувалася своїм заміжнім ім’ям.

Баяр (Bayard) – середньовічний французький лицар, про якого було сказано, що він «лицар без страху і докору).