Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.
В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,
Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий
Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Балада про самогубство (A ballade of suicide)
Охайна, висока доволі і з гарного матеріалу.
Мої руки вже петлю мотузки обізнано в’яжуть,
Як у того, хто зав’язує краватку для балу;
Але через те, що на стіні все сусідство дурне
Роблять довгий вдих і кричати «Ура!» уже годні,
Найбільш дивна примха охопила мене...
Адже я думаю, що не повішусь сьогодні.
Завтра забезпечення отримаю я грошове...
У залі дядькова шабля пилом густим припадає...
Рожево-сіра хмаринка, я бачу, у небі пливе...
Можливо мати священника не завітає...
Здається чув колись від добродія Галла,
Що готують гриби по-іншому іногородні...
В житті ніколи не читав я труди Ювенала...
Тож думаю я, що не повішусь сьогодні.
У світі буде ще один день для прання;*
Декаденти у розпаді; педанти усім набридають;
І виявив Ейч. Джи. Веллс,* що діти полюбляють грання,
А Бернард Шо,* що верещать вони і горлають.
Раціоналісти нарешті стають раціональними...
І в лісі густому знаходять струмки прохолодні,
Такі таємничі, що небеса здаються локальними...
Тож думаю я, що не повішусь сьогодні.
ПОСИЛКА
Принце! Я чую сурму місяця паростків - Жерміналю,*
Де жахливий шлях долають тамбрели* неблагородні;
Навіть сьогодні голову вам можуть відтяти без жалю...
Тож думаю я, що не повішусь сьогодні.
Вірш Гілберта Кіта Честертона - наслідування балад Франсуа Війона.
Днем прання називався понеділок, в який зазвичай і робилось щотижневе прання.
Ейч. Джи. Веллс (H.G. Wells) – це Херберт Джордж Веллс письменник і товариш Честертона. Веллса зазвичай просто називали «Ейч Джи». «Герберт» - то ім’я у Німеччині.
Драматург і ще один товариш Честертона Джордж Бернард Шо мав ірландське прізвище Shaw, яке вимовляється «Шо», а не русняво-совкова інтерпретація – «Шоу», яку так полюбляють малороси.
Жерміналь – місяць у французькому Революційному календарі, запровадженого у 1793 році якобінцями. Після відміни його Наполеоном, календар був тимчасово поновлений Паризькою Комуною. Відповідає нашому місяцю Березню.
Тамбрели – французькі самоскидні візки, на яких возили приречених до страти дворян - і не тільки їх - під час якобінського терору.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Якщо... (If...)"
