
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх
Здогадуюсь,
він любить харчо
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
Склеюю серце своє ізолентою.
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Балада про самогубство (A ballade of suicide)
Охайна, висока доволі і з гарного матеріалу.
Мої руки вже петлю мотузки обізнано в’яжуть,
Як у того, хто зав’язує краватку для балу;
Але через те, що на стіні все сусідство дурне
Роблять довгий вдих і кричати «Ура!» уже годні,
Найбільш дивна примха охопила мене...
Адже я думаю, що не повішусь сьогодні.
Завтра забезпечення отримаю я грошове...
У залі дядькова шабля пилом густим припадає...
Рожево-сіра хмаринка, я бачу, у небі пливе...
Можливо мати священника не завітає...
Здається чув колись від добродія Галла,
Що готують гриби по-іншому іногородні...
В житті ніколи не читав я труди Ювенала...
Тож думаю я, що не повішусь сьогодні.
У світі буде ще один день для прання;*
Декаденти у розпаді; педанти усім набридають;
І виявив Ейч. Джи. Веллс,* що діти полюбляють грання,
А Бернард Шо,* що верещать вони і горлають.
Раціоналісти нарешті стають раціональними...
І в лісі густому знаходять струмки прохолодні,
Такі таємничі, що небеса здаються локальними...
Тож думаю я, що не повішусь сьогодні.
ПОСИЛКА
Принце! Я чую сурму місяця паростків - Жерміналю,*
Де жахливий шлях долають тамбрели* неблагородні;
Навіть сьогодні голову вам можуть відтяти без жалю...
Тож думаю я, що не повішусь сьогодні.
Вірш Гілберта Кіта Честертона - наслідування балад Франсуа Війона.
Днем прання називався понеділок, в який зазвичай і робилось щотижневе прання.
Ейч. Джи. Веллс (H.G. Wells) – це Херберт Джордж Веллс письменник і товариш Честертона. Веллса зазвичай просто називали «Ейч Джи». «Герберт» - то ім’я у Німеччині.
Драматург і ще один товариш Честертона Джордж Бернард Шо мав ірландське прізвище Shaw, яке вимовляється «Шо», а не русняво-совкова інтерпретація – «Шоу», яку так полюбляють малороси.
Жерміналь – місяць у французькому Революційному календарі, запровадженого у 1793 році якобінцями. Після відміни його Наполеоном, календар був тимчасово поновлений Паризькою Комуною. Відповідає нашому місяцю Березню.
Тамбрели – французькі самоскидні візки, на яких возили приречених до страти дворян - і не тільки їх - під час якобінського терору.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Якщо... (If...)"