Мальовничий куточок Середньої Азії
Там де світанок - ковток мальвазії
Весняна пустеля - міріадами маків
Місце те зветься республіка каракалпаків.
Там наче перлів яскравих стрази
Серед пустелі бринять оази
До них ведуть крізь піщані океани
Прадавні шляхи якими йшли каравани.
Там вітер із півдня, гарячий, колише
Солоні, мов сльози, води Сарикамишу.
І люди по-східному щирі
Намагаються жити у дружбі та мирі...

Але там, у східному краї,
Є місце одне і його ж немає!
До нього кожен сам свій шлях починає
Той, що туди Сатана відчиняє.
І прийшовши-приїхавши в пітьму на узвище
Побачиш із нього безмежнеє кладовище.
Там у чорнеє небо, без жодної хмари,
Світять вогнями могили-мазари
У всі епохи тут (стоїть світ відколи)
Не сходило сонце й не зійде ніколи
Не буде в нім також ні бурі, ні грому:
Там вічний спочинок від життєвої втоми
Ти знайдеш. Хоч би був у житті дуже знаним,
Іскандером чи Тамерланом
Місто Мертвих приймає усіх!
В нім суєта суєт припиняє свій біг!

І довіку на дні бездонної ями
Блукатимеш в темряві між вогнями..

Отож, коли бачиш, що шляху немає,
І твій корабель не туди повертає,
Що тебе повело довкола в нікуди,
Звертайсь до Христа, Аллаха чи Будди...
Приймаються каяття й молитви без міри...
До кого молитись? - А в кого ти віриш!
Тоді ти прорвешся й життя знову здобудеш!..
Але що побачив - уже не забудеш!..
Та якщо в житті ти обрав ремесло
Творити задля наживи ближньому зло,
Коли зневажаєш Всевишнього й небо...
Знай! Місто Мертвих чекає на тебе!

18 січня 2011.