Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в результаті.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Корпус Арго (УНСО)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Корпус Арго (УНСО)
Промовимо ж про тії справи
Про котрі ще ніхто півслова не сказав,
Що не знайшли визнання у державі-
Найбездержавнішій з усіх держав!
Згадаймо літо дев'яносто третього року
Коли на землях древньої Колхіди
Збігала кров із гір потоком
Це знов Мешех* залишив сліду.
Хоч час уже "демократичний", новий
Одначе, незважаючи на теє
Орел імперський двохголовий
По-старому терзає Прометея.
І отоді - далекої вже днини
Один за всіх й усі за одного
В сталеву міць з'єдналися грузини
І українські хлопці з корпусу "Арго".
В боях під Гудаутою й Сухумі
Свинець, вогонь і кров - усе одно!
Свободу там виборювали в сумі
Що є цінніше аніж Золоте Руно!
Від канонади двиготіли гори
На перевалах сосни пломеніли враз!
Та час від часу все ж летів у море
Московський хвалений спецназ!
Звивався люто ворог змієм
Ви ж не схилили голови уклінно
І був там ще той хлопець Гія*
Що став знаменням України.
Так, ви не стали на коліна
Судилась доля інша, не така
Хоча й була позаду псевдоукраїна
Під проводом фарбованого лиса Кравчука,
Що так болюче сприйняв вісті із Кавказу
Режим почав великі лови...
Та невловимі й цього разу
Пішли в похід у гори знову!
Пройшли роки...
А ми живемо поміж тих же буфонад,
Брехливий глянець із гламурненьких журналів,
Суцільна черга мало- недо- виправданих зрад,
Цинічний вищир із телеканалів і "кварталів".
Та знаю я, що однієї днини
Прийдуть усі до одного
І стануть в обороні України
Живі й полеглі хлопці з корпусу "Арго".
8 липня 2010.
Про котрі ще ніхто півслова не сказав,
Що не знайшли визнання у державі-
Найбездержавнішій з усіх держав!
Згадаймо літо дев'яносто третього року
Коли на землях древньої Колхіди
Збігала кров із гір потоком
Це знов Мешех* залишив сліду.
Хоч час уже "демократичний", новий
Одначе, незважаючи на теє
Орел імперський двохголовий
По-старому терзає Прометея.
І отоді - далекої вже днини
Один за всіх й усі за одного
В сталеву міць з'єдналися грузини
І українські хлопці з корпусу "Арго".
В боях під Гудаутою й Сухумі
Свинець, вогонь і кров - усе одно!
Свободу там виборювали в сумі
Що є цінніше аніж Золоте Руно!
Від канонади двиготіли гори
На перевалах сосни пломеніли враз!
Та час від часу все ж летів у море
Московський хвалений спецназ!
Звивався люто ворог змієм
Ви ж не схилили голови уклінно
І був там ще той хлопець Гія*
Що став знаменням України.
Так, ви не стали на коліна
Судилась доля інша, не така
Хоча й була позаду псевдоукраїна
Під проводом фарбованого лиса Кравчука,
Що так болюче сприйняв вісті із Кавказу
Режим почав великі лови...
Та невловимі й цього разу
Пішли в похід у гори знову!
Пройшли роки...
А ми живемо поміж тих же буфонад,
Брехливий глянець із гламурненьких журналів,
Суцільна черга мало- недо- виправданих зрад,
Цинічний вищир із телеканалів і "кварталів".
Та знаю я, що однієї днини
Прийдуть усі до одного
І стануть в обороні України
Живі й полеглі хлопці з корпусу "Арго".
8 липня 2010.
*Мешех - один з синів біблійного Яфета. Міфічний родоначальник московитів. Тут вжитий у значенні російський імперіалізм.
* Георгій Гонгадзе брав участь у абхазькій війні. Зняв фільм "Тіні війни" про унсовців на Кавказі.
"На початку липня 1993 р. УНА-УНСО направляє в допомогу Грузії у боротьбі проти московських загарбників добровольчий корпус УНСО "Арго", котрий особливо відзначився в боях під Сухумі.
У цій війні семеро унсовців полягли смертю хоробрих. Тридцять стрільців УНСО були нагороджені найвищою державною нагородою Республіки Грузія. Їх звитяга героїзм - це одне примноження слави Української нації. "
(Замкова Гора. УНА-УНСО число 2 (54) 2006 року).
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
