
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
2025.08.31
12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
2025.08.31
07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.
2025.08.31
01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших.
Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка.
Шукав істину, а знайшов саме вино.
Поїв добрив і стало недобре.
Від сюрпризу зостався лише сюр.
До гарн
2025.08.30
23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,
2025.08.30
20:43
У забутім гнізді розоренім
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:
Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:
Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі
2025.08.30
19:46
Одного з найяскравіших політиків націонал-демократичного руху України зухвало розстріляли посеред дня у Львові
Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…
Такі у Лету тихенько не кануть,
Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…
Такі у Лету тихенько не кануть,
2025.08.30
12:43
Якщо ж засмутишся і перестанеш просити, то
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.
Просити у Бога
Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.
Просити у Бога
Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Вимкни зомбоящик!
Ти відчиняєш цю скриньку Пандори
І в той же момент звідусіль і усюди
Тебе поглинає це море із бруду.
Мов отара баранів повз всі канали
Один за одним ідуть серіали
Стрілялки, кров і жорстокість дістали
Немає рятунку від криміналу
Мочить чеченців "геройський Спецназ"
Усе це Росія, усе не про нас!
Втомились від цього? Нате вам мило!
Кохання, тянучка - мотайте на рило
До пізнього вечора з самого рання
В центрі уваги - місце для спання!
Які там новини?
Що із них лине?
Обілення влади й боротьба з "негативом"
Стали тепер їх лейтмотивом!
Невідповідність реальності - кров закипає!
Та ящик й на це ліки вже має
Бездумність, жорстокість і отупіння
Гарматним ядром - у молоде покоління!
Канонірським прицілом влучно стріляє
І все найкраще у ньому - наповал убиває
Щоб лишились навіки
Лиш німфетки та бики.
Ну і що з того, що країна майбутнє втрачає?
Подивіться зате який "талант" вона має!
Ну і що з того, що лихо суне?
Не переймайтеся! Дивіться "Оголену красуню"!
І не вір нікому люба націє,
Що гламур - синонім слова профанація.
Ось в такий спосіб "позбувшись" проблеми
Трохи дозволим собі й "гуморнемо".
Та і при цьому забудемо трошки,
Що тележарти нині пласкіші від дошки:
"Гі-гі, га-га; гі-гі, га-га!
Всьому труба! Гі-гі, га-га!"
Ну а тепер - будьте готові!
До політики повернемо. Савіки Шустери і Кісельови
Ведуть передачі на будь-які теми
Хоч про політику, хоч про гареми
Запрошені гості "натхненно" розкажуть
"Запали", "дискусії", "гарячі проблеми" нам із
екранів відкрито покажуть
Все ніби добре - свобода ж слова
Окрім одного, добрії люде,
Всі вже свідомі, що окрім розмови
далі ізнову діла не буде!
Узагалі... їх передачі крадуть наші сни
(Гадають ми зовсім поглупли)
Годують нас киселиком із бузини
(З добавкою розвісистої клюкви)
Із року в рік - із зими до літа
Розцвітає бузина аж махровим цвітом...
І брехня плаває, плаває, плаває..,
А піпл хаває, хаває, хаває...
Для тебе ці нетрі, для тебе ці хащі
Їх хочеш позбутись? Вимкни зомбоящик!
Навіщо? Щоб діставшись свободи
Збагнути: телевізор не винен у тому,
що з ним вчинили ляльководи.
Жовтень 2010 - Січень 2011.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вимкни зомбоящик!
Епітафія (анти-) українському теле-(дебіло)баченню
Приходиш додому й собі на горе
Ти відчиняєш цю скриньку Пандори
І в той же момент звідусіль і усюди
Тебе поглинає це море із бруду.
Мов отара баранів повз всі канали
Один за одним ідуть серіали
Стрілялки, кров і жорстокість дістали
Немає рятунку від криміналу
Мочить чеченців "геройський Спецназ"
Усе це Росія, усе не про нас!
Втомились від цього? Нате вам мило!
Кохання, тянучка - мотайте на рило
До пізнього вечора з самого рання
В центрі уваги - місце для спання!
Які там новини?
Що із них лине?
Обілення влади й боротьба з "негативом"
Стали тепер їх лейтмотивом!
Невідповідність реальності - кров закипає!
Та ящик й на це ліки вже має
Бездумність, жорстокість і отупіння
Гарматним ядром - у молоде покоління!
Канонірським прицілом влучно стріляє
І все найкраще у ньому - наповал убиває
Щоб лишились навіки
Лиш німфетки та бики.
Ну і що з того, що країна майбутнє втрачає?
Подивіться зате який "талант" вона має!
Ну і що з того, що лихо суне?
Не переймайтеся! Дивіться "Оголену красуню"!
І не вір нікому люба націє,
Що гламур - синонім слова профанація.
Ось в такий спосіб "позбувшись" проблеми
Трохи дозволим собі й "гуморнемо".
Та і при цьому забудемо трошки,
Що тележарти нині пласкіші від дошки:
"Гі-гі, га-га; гі-гі, га-га!
Всьому труба! Гі-гі, га-га!"
Ну а тепер - будьте готові!
До політики повернемо. Савіки Шустери і Кісельови
Ведуть передачі на будь-які теми
Хоч про політику, хоч про гареми
Запрошені гості "натхненно" розкажуть
"Запали", "дискусії", "гарячі проблеми" нам із
екранів відкрито покажуть
Все ніби добре - свобода ж слова
Окрім одного, добрії люде,
Всі вже свідомі, що окрім розмови
далі ізнову діла не буде!
Узагалі... їх передачі крадуть наші сни
(Гадають ми зовсім поглупли)
Годують нас киселиком із бузини
(З добавкою розвісистої клюкви)
Із року в рік - із зими до літа
Розцвітає бузина аж махровим цвітом...
І брехня плаває, плаває, плаває..,
А піпл хаває, хаває, хаває...
Для тебе ці нетрі, для тебе ці хащі
Їх хочеш позбутись? Вимкни зомбоящик!
Навіщо? Щоб діставшись свободи
Збагнути: телевізор не винен у тому,
що з ним вчинили ляльководи.
Жовтень 2010 - Січень 2011.
Актуально і по сьогоднішній день з тими " єдіними марафонами".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію