Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
2026.01.29
10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
і є душа – іще не скорена,
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
і є душа – іще не скорена,
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Вимкни зомбоящик!
Ти відчиняєш цю скриньку Пандори
І в той же момент звідусіль і усюди
Тебе поглинає це море із бруду.
Мов отара баранів повз всі канали
Один за одним ідуть серіали
Стрілялки, кров і жорстокість дістали
Немає рятунку від криміналу
Мочить чеченців "геройський Спецназ"
Усе це Росія, усе не про нас!
Втомились від цього? Нате вам мило!
Кохання, тянучка - мотайте на рило
До пізнього вечора з самого рання
В центрі уваги - місце для спання!
Які там новини?
Що із них лине?
Обілення влади й боротьба з "негативом"
Стали тепер їх лейтмотивом!
Невідповідність реальності - кров закипає!
Та ящик й на це ліки вже має
Бездумність, жорстокість і отупіння
Гарматним ядром - у молоде покоління!
Канонірським прицілом влучно стріляє
І все найкраще у ньому - наповал убиває
Щоб лишились навіки
Лиш німфетки та бики.
Ну і що з того, що країна майбутнє втрачає?
Подивіться зате який "талант" вона має!
Ну і що з того, що лихо суне?
Не переймайтеся! Дивіться "Оголену красуню"!
І не вір нікому люба націє,
Що гламур - синонім слова профанація.
Ось в такий спосіб "позбувшись" проблеми
Трохи дозволим собі й "гуморнемо".
Та і при цьому забудемо трошки,
Що тележарти нині пласкіші від дошки:
"Гі-гі, га-га; гі-гі, га-га!
Всьому труба! Гі-гі, га-га!"
Ну а тепер - будьте готові!
До політики повернемо. Савіки Шустери і Кісельови
Ведуть передачі на будь-які теми
Хоч про політику, хоч про гареми
Запрошені гості "натхненно" розкажуть
"Запали", "дискусії", "гарячі проблеми" нам із
екранів відкрито покажуть
Все ніби добре - свобода ж слова
Окрім одного, добрії люде,
Всі вже свідомі, що окрім розмови
далі ізнову діла не буде!
Узагалі... їх передачі крадуть наші сни
(Гадають ми зовсім поглупли)
Годують нас киселиком із бузини
(З добавкою розвісистої клюкви)
Із року в рік - із зими до літа
Розцвітає бузина аж махровим цвітом...
І брехня плаває, плаває, плаває..,
А піпл хаває, хаває, хаває...
Для тебе ці нетрі, для тебе ці хащі
Їх хочеш позбутись? Вимкни зомбоящик!
Навіщо? Щоб діставшись свободи
Збагнути: телевізор не винен у тому,
що з ним вчинили ляльководи.
Жовтень 2010 - Січень 2011.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вимкни зомбоящик!
Епітафія (анти-) українському теле-(дебіло)баченню
Приходиш додому й собі на горе
Ти відчиняєш цю скриньку Пандори
І в той же момент звідусіль і усюди
Тебе поглинає це море із бруду.
Мов отара баранів повз всі канали
Один за одним ідуть серіали
Стрілялки, кров і жорстокість дістали
Немає рятунку від криміналу
Мочить чеченців "геройський Спецназ"
Усе це Росія, усе не про нас!
Втомились від цього? Нате вам мило!
Кохання, тянучка - мотайте на рило
До пізнього вечора з самого рання
В центрі уваги - місце для спання!
Які там новини?
Що із них лине?
Обілення влади й боротьба з "негативом"
Стали тепер їх лейтмотивом!
Невідповідність реальності - кров закипає!
Та ящик й на це ліки вже має
Бездумність, жорстокість і отупіння
Гарматним ядром - у молоде покоління!
Канонірським прицілом влучно стріляє
І все найкраще у ньому - наповал убиває
Щоб лишились навіки
Лиш німфетки та бики.
Ну і що з того, що країна майбутнє втрачає?
Подивіться зате який "талант" вона має!
Ну і що з того, що лихо суне?
Не переймайтеся! Дивіться "Оголену красуню"!
І не вір нікому люба націє,
Що гламур - синонім слова профанація.
Ось в такий спосіб "позбувшись" проблеми
Трохи дозволим собі й "гуморнемо".
Та і при цьому забудемо трошки,
Що тележарти нині пласкіші від дошки:
"Гі-гі, га-га; гі-гі, га-га!
Всьому труба! Гі-гі, га-га!"
Ну а тепер - будьте готові!
До політики повернемо. Савіки Шустери і Кісельови
Ведуть передачі на будь-які теми
Хоч про політику, хоч про гареми
Запрошені гості "натхненно" розкажуть
"Запали", "дискусії", "гарячі проблеми" нам із
екранів відкрито покажуть
Все ніби добре - свобода ж слова
Окрім одного, добрії люде,
Всі вже свідомі, що окрім розмови
далі ізнову діла не буде!
Узагалі... їх передачі крадуть наші сни
(Гадають ми зовсім поглупли)
Годують нас киселиком із бузини
(З добавкою розвісистої клюкви)
Із року в рік - із зими до літа
Розцвітає бузина аж махровим цвітом...
І брехня плаває, плаває, плаває..,
А піпл хаває, хаває, хаває...
Для тебе ці нетрі, для тебе ці хащі
Їх хочеш позбутись? Вимкни зомбоящик!
Навіщо? Щоб діставшись свободи
Збагнути: телевізор не винен у тому,
що з ним вчинили ляльководи.
Жовтень 2010 - Січень 2011.
Актуально і по сьогоднішній день з тими " єдіними марафонами".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
