Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Вимкни зомбоящик!
Ти відчиняєш цю скриньку Пандори
І в той же момент звідусіль і усюди
Тебе поглинає це море із бруду.
Мов отара баранів повз всі канали
Один за одним ідуть серіали
Стрілялки, кров і жорстокість дістали
Немає рятунку від криміналу
Мочить чеченців "геройський Спецназ"
Усе це Росія, усе не про нас!
Втомились від цього? Нате вам мило!
Кохання, тянучка - мотайте на рило
До пізнього вечора з самого рання
В центрі уваги - місце для спання!
Які там новини?
Що із них лине?
Обілення влади й боротьба з "негативом"
Стали тепер їх лейтмотивом!
Невідповідність реальності - кров закипає!
Та ящик й на це ліки вже має
Бездумність, жорстокість і отупіння
Гарматним ядром - у молоде покоління!
Канонірським прицілом влучно стріляє
І все найкраще у ньому - наповал убиває
Щоб лишились навіки
Лиш німфетки та бики.
Ну і що з того, що країна майбутнє втрачає?
Подивіться зате який "талант" вона має!
Ну і що з того, що лихо суне?
Не переймайтеся! Дивіться "Оголену красуню"!
І не вір нікому люба націє,
Що гламур - синонім слова профанація.
Ось в такий спосіб "позбувшись" проблеми
Трохи дозволим собі й "гуморнемо".
Та і при цьому забудемо трошки,
Що тележарти нині пласкіші від дошки:
"Гі-гі, га-га; гі-гі, га-га!
Всьому труба! Гі-гі, га-га!"
Ну а тепер - будьте готові!
До політики повернемо. Савіки Шустери і Кісельови
Ведуть передачі на будь-які теми
Хоч про політику, хоч про гареми
Запрошені гості "натхненно" розкажуть
"Запали", "дискусії", "гарячі проблеми" нам із
екранів відкрито покажуть
Все ніби добре - свобода ж слова
Окрім одного, добрії люде,
Всі вже свідомі, що окрім розмови
далі ізнову діла не буде!
Узагалі... їх передачі крадуть наші сни
(Гадають ми зовсім поглупли)
Годують нас киселиком із бузини
(З добавкою розвісистої клюкви)
Із року в рік - із зими до літа
Розцвітає бузина аж махровим цвітом...
І брехня плаває, плаває, плаває..,
А піпл хаває, хаває, хаває...
Для тебе ці нетрі, для тебе ці хащі
Їх хочеш позбутись? Вимкни зомбоящик!
Навіщо? Щоб діставшись свободи
Збагнути: телевізор не винен у тому,
що з ним вчинили ляльководи.
Жовтень 2010 - Січень 2011.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вимкни зомбоящик!
Епітафія (анти-) українському теле-(дебіло)баченню
Приходиш додому й собі на горе
Ти відчиняєш цю скриньку Пандори
І в той же момент звідусіль і усюди
Тебе поглинає це море із бруду.
Мов отара баранів повз всі канали
Один за одним ідуть серіали
Стрілялки, кров і жорстокість дістали
Немає рятунку від криміналу
Мочить чеченців "геройський Спецназ"
Усе це Росія, усе не про нас!
Втомились від цього? Нате вам мило!
Кохання, тянучка - мотайте на рило
До пізнього вечора з самого рання
В центрі уваги - місце для спання!
Які там новини?
Що із них лине?
Обілення влади й боротьба з "негативом"
Стали тепер їх лейтмотивом!
Невідповідність реальності - кров закипає!
Та ящик й на це ліки вже має
Бездумність, жорстокість і отупіння
Гарматним ядром - у молоде покоління!
Канонірським прицілом влучно стріляє
І все найкраще у ньому - наповал убиває
Щоб лишились навіки
Лиш німфетки та бики.
Ну і що з того, що країна майбутнє втрачає?
Подивіться зате який "талант" вона має!
Ну і що з того, що лихо суне?
Не переймайтеся! Дивіться "Оголену красуню"!
І не вір нікому люба націє,
Що гламур - синонім слова профанація.
Ось в такий спосіб "позбувшись" проблеми
Трохи дозволим собі й "гуморнемо".
Та і при цьому забудемо трошки,
Що тележарти нині пласкіші від дошки:
"Гі-гі, га-га; гі-гі, га-га!
Всьому труба! Гі-гі, га-га!"
Ну а тепер - будьте готові!
До політики повернемо. Савіки Шустери і Кісельови
Ведуть передачі на будь-які теми
Хоч про політику, хоч про гареми
Запрошені гості "натхненно" розкажуть
"Запали", "дискусії", "гарячі проблеми" нам із
екранів відкрито покажуть
Все ніби добре - свобода ж слова
Окрім одного, добрії люде,
Всі вже свідомі, що окрім розмови
далі ізнову діла не буде!
Узагалі... їх передачі крадуть наші сни
(Гадають ми зовсім поглупли)
Годують нас киселиком із бузини
(З добавкою розвісистої клюкви)
Із року в рік - із зими до літа
Розцвітає бузина аж махровим цвітом...
І брехня плаває, плаває, плаває..,
А піпл хаває, хаває, хаває...
Для тебе ці нетрі, для тебе ці хащі
Їх хочеш позбутись? Вимкни зомбоящик!
Навіщо? Щоб діставшись свободи
Збагнути: телевізор не винен у тому,
що з ним вчинили ляльководи.
Жовтень 2010 - Січень 2011.
Актуально і по сьогоднішній день з тими " єдіними марафонами".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
