
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.21
22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.
У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.
У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал
2025.10.21
21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?
2025.10.21
21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.
Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.
Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –
2025.10.21
21:01
Сценка із життя
(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх
(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх
2025.10.21
19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.
2025.10.21
11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
2025.10.21
06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
2025.10.21
00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
2025.10.20
22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
2025.10.20
15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
2025.10.20
11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
2025.10.20
11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
2025.10.20
09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
2025.10.20
09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
2025.10.20
06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
2025.10.20
01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Мама...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мама...
Мама – слово святое для каждого человека Земли…
Ангел хранитель ребенка, берегиня семьи…
Мама – первое слово ,нежность, ласка, забота, тепло…
Аромат и вкус грудного молока – источник жизни и любви…
12.05.24 Швец Тамара
Мама – слово святе для кожної людини Землі...
Ангел-охоронець дитини, берегиня сім'ї…
Мама - перше слово, ніжність, ласка, турбота, тепло ...
Аромат і смак грудного молока – джерело життя та любові…
12.05.24 Швець Тамара
Мамочка, матуся мене ти народила,під серденьком носила, а зараз вже на Небесах.
Ангелом хранителем моїм по життю була, і зараз,мабуть, є.
Твої руки з малечку ніжно обіймали, невтомно працювали,щоби достаток був
Усмішка лагідна сяяла в твоїх ,інколи засмучених очах,
Сіяла,саджала, полола,поливала,смачно готувала,шила,вишивала.
Я безмежно вдячна,матуся, за все що маю,що живу,Всевишньому подяку шлю!!!
7.11.22 ( за день до Дня своего народження)
Мамочка, матуся меня ты родила, под сердцем носила, а сейчас уже на Небесах.
Ангелом хранителем моим по жизни была, и сейчас, по-видимому, есть
Твои руки с детства нежно обнимали, без устали работали, чтоб достаток был
Улыбка ласковая сияла в твоих ,иногда расстроенных глазах,
Сеяла, сажала, полола, поливала, вкусно готовила, шила, вышивала
Я безгранично благодарна, мамочка, за все что имею, что живу, Всевышнему благодарность шлю!!! 7.11.22
Мамина молитва
Пам’ятаю, не раз матуся
Мене вчила, щоб я запам’ятала
Виходиш з дому – про себе
Тихенько повторяй
«Я іду у мир Хрещений
Сонце мені в вічі
Місяць мені в спину
Звьоздами підпережуся
Я нічого не боюся тя
Ангели по бокам
Матір Божа впереді
Що Матері Божій
Те й мені
Амінь » 21.06.17 (написані в лікарні)
Згадка про матусь...
На фото, яке мені передала на згадку моя хрещена мама Катерина Кузьмінічна, зображена вона і моя матуся Катерина Онисімівна. Як видно стоять вони молоді, привабливі з сяючими від щастя очима біля будинку із солом’яною стріхою, а поряд розкішні кущі канів, які входять в десятку кращих квітів планети. Це фото для мене дуже цінне, тому що лише едине, де матуся зображена в свої молоді роки зі своєю подругою теж Катьою, з якою вона дружили все життя і яка стала моєю хрещеною мамою. Світла пам’ять про них , як оберіг, супроводжує мене в житті! 18.07.19 7.10
ID: 1013036
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Акровірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.05.2024 17:51:03
© дата внесення змiн: 12.05.2024 19:35:37
автор: Тома
Ангел хранитель ребенка, берегиня семьи…
Мама – первое слово ,нежность, ласка, забота, тепло…
Аромат и вкус грудного молока – источник жизни и любви…
12.05.24 Швец Тамара
Мама – слово святе для кожної людини Землі...
Ангел-охоронець дитини, берегиня сім'ї…
Мама - перше слово, ніжність, ласка, турбота, тепло ...
Аромат і смак грудного молока – джерело життя та любові…
12.05.24 Швець Тамара
Мамочка, матуся мене ти народила,під серденьком носила, а зараз вже на Небесах.
Ангелом хранителем моїм по життю була, і зараз,мабуть, є.
Твої руки з малечку ніжно обіймали, невтомно працювали,щоби достаток був
Усмішка лагідна сяяла в твоїх ,інколи засмучених очах,
Сіяла,саджала, полола,поливала,смачно готувала,шила,вишивала.
Я безмежно вдячна,матуся, за все що маю,що живу,Всевишньому подяку шлю!!!
7.11.22 ( за день до Дня своего народження)
Мамочка, матуся меня ты родила, под сердцем носила, а сейчас уже на Небесах.
Ангелом хранителем моим по жизни была, и сейчас, по-видимому, есть
Твои руки с детства нежно обнимали, без устали работали, чтоб достаток был
Улыбка ласковая сияла в твоих ,иногда расстроенных глазах,
Сеяла, сажала, полола, поливала, вкусно готовила, шила, вышивала
Я безгранично благодарна, мамочка, за все что имею, что живу, Всевышнему благодарность шлю!!! 7.11.22
Мамина молитва
Пам’ятаю, не раз матуся
Мене вчила, щоб я запам’ятала
Виходиш з дому – про себе
Тихенько повторяй
«Я іду у мир Хрещений
Сонце мені в вічі
Місяць мені в спину
Звьоздами підпережуся
Я нічого не боюся тя
Ангели по бокам
Матір Божа впереді
Що Матері Божій
Те й мені
Амінь » 21.06.17 (написані в лікарні)
Згадка про матусь...
На фото, яке мені передала на згадку моя хрещена мама Катерина Кузьмінічна, зображена вона і моя матуся Катерина Онисімівна. Як видно стоять вони молоді, привабливі з сяючими від щастя очима біля будинку із солом’яною стріхою, а поряд розкішні кущі канів, які входять в десятку кращих квітів планети. Це фото для мене дуже цінне, тому що лише едине, де матуся зображена в свої молоді роки зі своєю подругою теж Катьою, з якою вона дружили все життя і яка стала моєю хрещеною мамою. Світла пам’ять про них , як оберіг, супроводжує мене в житті! 18.07.19 7.10
ID: 1013036
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Акровірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.05.2024 17:51:03
© дата внесення змiн: 12.05.2024 19:35:37
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію