Тут дивно, там звично,
Там минуле згадують,
А тут — передбачають.
Там майбутнє — загадка,
Тут — спогад.

Ходить по кімнатах,
У маленьких тінях, маленькому світлі,
Теперішнє.

Розповідали йому про Час,
Та воно не вірить.
В нього усе миті, все є
Й прямо зараз діє.

Має маленькі емоції, якщо порівнювати
З думками Майбутнього і мріями Минулого.
Теперішнє й віку не має, та й розум,
В нього просто є усе і водночас нічого.

Минуле корче із себе розумного, старшого,
Коли є малим пуцвірівньком.
Майбутнє хоче бути маленьким мрійником,
Коли просто змучений старець.

Теперішнє і тихе, й голосне
Спокійне і яскраве,
Коротке, секундне.
А його співмешканці такі прості.

Час не помічає свою секундну дитину.
Помічає вікових Минуле з Майбутнім,
Приділяє увагу, значення, глибину.

А Теперішнє, мов сиротя,
Блукає у маленьких тінях й маленькому світлі
Марить снами, де немає часу,
Є тільки воно,
Коротке, святеє та тихе
Теперішнє.