Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.28
20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
2026.07.28
19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
2026.07.28
19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
2026.07.28
15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
2026.07.28
12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
2026.07.28
11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
2026.07.28
10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
2026.07.28
07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
2026.07.28
07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo)
«У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає
2026.07.28
00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
2026.07.27
22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
2026.07.27
21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
2026.07.27
17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
2026.07.27
16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
2026.07.27
14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
2026.07.27
13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.
Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.
Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Публіцистика
З історії радянської мафії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З історії радянської мафії
З історії радянської мафії: тіньова економіка, рекет, кримінальні війни, складання капіталів (1970 - 1980 - ті роки)
3. Початок рекету в 1970 - ті: банда Монгола, Тяп - ляп, амурські бандити
Закономірним наслідком складання підпільних капіталів стала прискіплива увага до них криміналу. Як пише Елен Блан, "великі злочинці оголосили війну недоторканій номенклатурі. У цій боротьбі всі засоби були добрі: шантаж, тортури, викрадення, підпали".
Першими рекетирами в Радянському Союзі прийнято вважати банду Монгола. Геннадій Олександрович Карьков на прізвисько "Монгол" приїхав до Москви у 1969 році, відбувши покарання за крадіжку. В Москві він зібрав кримінальне угруповання в тридцять осіб. Спочатку банда Монгола здійснювала квартирні крадіжки у цеховиків, фарцювальників, торговців, а згодом перейшла до відкритого здирництва. Тих хто відмовлявся платити вивозили до лісу де катували у витончений спосіб: вішали на деревах, а коли жертви починали задихатись, обрізали мотузку. Деяких клали в труну, яку починали пиляти ножовками. Як правило, після подібних акцій бандитам платили всі.
Незалежно від Монгола рекетом стали займатись також у Казані. Підліткова банда з району Теплоконтроль Тяп - ляп намагалась контролювати все місто. На чолі банди стояли електрик молодіжного клубу Завдат Файзрахманович Хантіміров (1955 - 1982) на прізвисько "Джавда", педагог Сергій Леонідович Скрябін (1956 - 1994) "Скряба", що був ідеологом та мозковим центром банди та боксер Сергій Іванович Антіпов (1949 р. н.) - "Антіп", що відкрив підпільний спортзал в якому проводився рекрутинг до банди.
Зміцнивши в протистоянні з іншими підлітковими бандами Казані, організовано - злочинне угруповання Тяп - ляп стало займатись пограбуванням квартир і здирництвом у цеховиків. Тих хто не погоджувався платити били, а товар знищували чи відбирали. Не гребували також і вбивствами.
Так, один з членів банди отримав завдання вбити приймальника склотари, що не захотів платити бандитам. Внаслідок пострілу (члени банди мали вогнепальну зброю) той отримав важке поранення, але лишився живий. Це була одна з перших спроб замовного вбивства.
Третім найбільш відомим радянським злочинним угрупованням, що займалось рекетом стало дніпропетровське з робітничого селища Амур на лівобережній частині міста. Ватажком банди став футболіст і номінальний працівник заводу " Укрм'ясомолреммаш" Олександр Федорович Мільченко (1948 - 1997) на прізвисько "Матрос". У семидесяті банда Матроса була чи не найвідомішим кримінальним угрупованням Дніпропетровська, що збирало данину з торговців, фарцювальників і цеховиків.
Так, незговірливого торговця Варнавського бандити витягли з власного будинку і відвезли на Клочковський цвинтар, де поставили на край свіжовикопаної могили і один з бандитів підняв з землі висохлий вінок і, надягнувши його на шию Варнавському, став штовхати в яму, промовляючи: " Думай, де дістати гроші". Після цього той погодився викласти суму яку від нього вимагали.
За короткий період практично всі радянські підпільні підприємці зіткнулись із пресингом бандитів, котрі стали вимагати частину їхніх доходів.
3. Початок рекету в 1970 - ті: банда Монгола, Тяп - ляп, амурські бандити
Закономірним наслідком складання підпільних капіталів стала прискіплива увага до них криміналу. Як пише Елен Блан, "великі злочинці оголосили війну недоторканій номенклатурі. У цій боротьбі всі засоби були добрі: шантаж, тортури, викрадення, підпали".
Першими рекетирами в Радянському Союзі прийнято вважати банду Монгола. Геннадій Олександрович Карьков на прізвисько "Монгол" приїхав до Москви у 1969 році, відбувши покарання за крадіжку. В Москві він зібрав кримінальне угруповання в тридцять осіб. Спочатку банда Монгола здійснювала квартирні крадіжки у цеховиків, фарцювальників, торговців, а згодом перейшла до відкритого здирництва. Тих хто відмовлявся платити вивозили до лісу де катували у витончений спосіб: вішали на деревах, а коли жертви починали задихатись, обрізали мотузку. Деяких клали в труну, яку починали пиляти ножовками. Як правило, після подібних акцій бандитам платили всі.
Незалежно від Монгола рекетом стали займатись також у Казані. Підліткова банда з району Теплоконтроль Тяп - ляп намагалась контролювати все місто. На чолі банди стояли електрик молодіжного клубу Завдат Файзрахманович Хантіміров (1955 - 1982) на прізвисько "Джавда", педагог Сергій Леонідович Скрябін (1956 - 1994) "Скряба", що був ідеологом та мозковим центром банди та боксер Сергій Іванович Антіпов (1949 р. н.) - "Антіп", що відкрив підпільний спортзал в якому проводився рекрутинг до банди.
Зміцнивши в протистоянні з іншими підлітковими бандами Казані, організовано - злочинне угруповання Тяп - ляп стало займатись пограбуванням квартир і здирництвом у цеховиків. Тих хто не погоджувався платити били, а товар знищували чи відбирали. Не гребували також і вбивствами.
Так, один з членів банди отримав завдання вбити приймальника склотари, що не захотів платити бандитам. Внаслідок пострілу (члени банди мали вогнепальну зброю) той отримав важке поранення, але лишився живий. Це була одна з перших спроб замовного вбивства.
Третім найбільш відомим радянським злочинним угрупованням, що займалось рекетом стало дніпропетровське з робітничого селища Амур на лівобережній частині міста. Ватажком банди став футболіст і номінальний працівник заводу " Укрм'ясомолреммаш" Олександр Федорович Мільченко (1948 - 1997) на прізвисько "Матрос". У семидесяті банда Матроса була чи не найвідомішим кримінальним угрупованням Дніпропетровська, що збирало данину з торговців, фарцювальників і цеховиків.
Так, незговірливого торговця Варнавського бандити витягли з власного будинку і відвезли на Клочковський цвинтар, де поставили на край свіжовикопаної могили і один з бандитів підняв з землі висохлий вінок і, надягнувши його на шию Варнавському, став штовхати в яму, промовляючи: " Думай, де дістати гроші". Після цього той погодився викласти суму яку від нього вимагали.
За короткий період практично всі радянські підпільні підприємці зіткнулись із пресингом бандитів, котрі стали вимагати частину їхніх доходів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
