Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в результаті.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Публіцистика
З історії радянської мафії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З історії радянської мафії
З історії радянської мафії: тіньова економіка, рекет, кримінальні війни, складання капіталів (1970 - 1980 - ті роки)
3. Початок рекету в 1970 - ті: банда Монгола, Тяп - ляп, амурські бандити
Закономірним наслідком складання підпільних капіталів стала прискіплива увага до них криміналу. Як пише Елен Блан, "великі злочинці оголосили війну недоторканій номенклатурі. У цій боротьбі всі засоби були добрі: шантаж, тортури, викрадення, підпали".
Першими рекетирами в Радянському Союзі прийнято вважати банду Монгола. Геннадій Олександрович Карьков на прізвисько "Монгол" приїхав до Москви у 1969 році, відбувши покарання за крадіжку. В Москві він зібрав кримінальне угруповання в тридцять осіб. Спочатку банда Монгола здійснювала квартирні крадіжки у цеховиків, фарцювальників, торговців, а згодом перейшла до відкритого здирництва. Тих хто відмовлявся платити вивозили до лісу де катували у витончений спосіб: вішали на деревах, а коли жертви починали задихатись, обрізали мотузку. Деяких клали в труну, яку починали пиляти ножовками. Як правило, після подібних акцій бандитам платили всі.
Незалежно від Монгола рекетом стали займатись також у Казані. Підліткова банда з району Теплоконтроль Тяп - ляп намагалась контролювати все місто. На чолі банди стояли електрик молодіжного клубу Завдат Файзрахманович Хантіміров (1955 - 1982) на прізвисько "Джавда", педагог Сергій Леонідович Скрябін (1956 - 1994) "Скряба", що був ідеологом та мозковим центром банди та боксер Сергій Іванович Антіпов (1949 р. н.) - "Антіп", що відкрив підпільний спортзал в якому проводився рекрутинг до банди.
Зміцнивши в протистоянні з іншими підлітковими бандами Казані, організовано - злочинне угруповання Тяп - ляп стало займатись пограбуванням квартир і здирництвом у цеховиків. Тих хто не погоджувався платити били, а товар знищували чи відбирали. Не гребували також і вбивствами.
Так, один з членів банди отримав завдання вбити приймальника склотари, що не захотів платити бандитам. Внаслідок пострілу (члени банди мали вогнепальну зброю) той отримав важке поранення, але лишився живий. Це була одна з перших спроб замовного вбивства.
Третім найбільш відомим радянським злочинним угрупованням, що займалось рекетом стало дніпропетровське з робітничого селища Амур на лівобережній частині міста. Ватажком банди став футболіст і номінальний працівник заводу " Укрм'ясомолреммаш" Олександр Федорович Мільченко (1948 - 1997) на прізвисько "Матрос". У семидесяті банда Матроса була чи не найвідомішим кримінальним угрупованням Дніпропетровська, що збирало данину з торговців, фарцювальників і цеховиків.
Так, незговірливого торговця Варнавського бандити витягли з власного будинку і відвезли на Клочковський цвинтар, де поставили на край свіжовикопаної могили і один з бандитів підняв з землі висохлий вінок і, надягнувши його на шию Варнавському, став штовхати в яму, промовляючи: " Думай, де дістати гроші". Після цього той погодився викласти суму яку від нього вимагали.
За короткий період практично всі радянські підпільні підприємці зіткнулись із пресингом бандитів, котрі стали вимагати частину їхніх доходів.
3. Початок рекету в 1970 - ті: банда Монгола, Тяп - ляп, амурські бандити
Закономірним наслідком складання підпільних капіталів стала прискіплива увага до них криміналу. Як пише Елен Блан, "великі злочинці оголосили війну недоторканій номенклатурі. У цій боротьбі всі засоби були добрі: шантаж, тортури, викрадення, підпали".
Першими рекетирами в Радянському Союзі прийнято вважати банду Монгола. Геннадій Олександрович Карьков на прізвисько "Монгол" приїхав до Москви у 1969 році, відбувши покарання за крадіжку. В Москві він зібрав кримінальне угруповання в тридцять осіб. Спочатку банда Монгола здійснювала квартирні крадіжки у цеховиків, фарцювальників, торговців, а згодом перейшла до відкритого здирництва. Тих хто відмовлявся платити вивозили до лісу де катували у витончений спосіб: вішали на деревах, а коли жертви починали задихатись, обрізали мотузку. Деяких клали в труну, яку починали пиляти ножовками. Як правило, після подібних акцій бандитам платили всі.
Незалежно від Монгола рекетом стали займатись також у Казані. Підліткова банда з району Теплоконтроль Тяп - ляп намагалась контролювати все місто. На чолі банди стояли електрик молодіжного клубу Завдат Файзрахманович Хантіміров (1955 - 1982) на прізвисько "Джавда", педагог Сергій Леонідович Скрябін (1956 - 1994) "Скряба", що був ідеологом та мозковим центром банди та боксер Сергій Іванович Антіпов (1949 р. н.) - "Антіп", що відкрив підпільний спортзал в якому проводився рекрутинг до банди.
Зміцнивши в протистоянні з іншими підлітковими бандами Казані, організовано - злочинне угруповання Тяп - ляп стало займатись пограбуванням квартир і здирництвом у цеховиків. Тих хто не погоджувався платити били, а товар знищували чи відбирали. Не гребували також і вбивствами.
Так, один з членів банди отримав завдання вбити приймальника склотари, що не захотів платити бандитам. Внаслідок пострілу (члени банди мали вогнепальну зброю) той отримав важке поранення, але лишився живий. Це була одна з перших спроб замовного вбивства.
Третім найбільш відомим радянським злочинним угрупованням, що займалось рекетом стало дніпропетровське з робітничого селища Амур на лівобережній частині міста. Ватажком банди став футболіст і номінальний працівник заводу " Укрм'ясомолреммаш" Олександр Федорович Мільченко (1948 - 1997) на прізвисько "Матрос". У семидесяті банда Матроса була чи не найвідомішим кримінальним угрупованням Дніпропетровська, що збирало данину з торговців, фарцювальників і цеховиків.
Так, незговірливого торговця Варнавського бандити витягли з власного будинку і відвезли на Клочковський цвинтар, де поставили на край свіжовикопаної могили і один з бандитів підняв з землі висохлий вінок і, надягнувши його на шию Варнавському, став штовхати в яму, промовляючи: " Думай, де дістати гроші". Після цього той погодився викласти суму яку від нього вимагали.
За короткий період практично всі радянські підпільні підприємці зіткнулись із пресингом бандитів, котрі стали вимагати частину їхніх доходів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
