
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.22
14:40
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.
Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.
Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.
2025.09.22
10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.
Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.
Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?
2025.09.22
10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.
2025.09.21
20:52
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.
Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.
Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри
2025.09.21
19:27
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
2025.09.21
17:17
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко
Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко
Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р
2025.09.21
16:12
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть
2025.09.21
15:37
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь
приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь
приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.
2025.09.21
13:13
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.
Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.
Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими
2025.09.21
10:50
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.
Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.
Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,
2025.09.21
09:35
Минулого немає, майбутнє - не настало, -
Невпинним сьогоденням живу собі помалу, -
В садочку клопочуся, з онуками вожуся
І корисні поради накручую на вуса.
Копійку кожну зважую та лаюся сердито
На тих, що і на старості перешкоджає жити.
Але наперек
Невпинним сьогоденням живу собі помалу, -
В садочку клопочуся, з онуками вожуся
І корисні поради накручую на вуса.
Копійку кожну зважую та лаюся сердито
На тих, що і на старості перешкоджає жити.
Але наперек
2025.09.20
17:31
Гей, там, в тилу,
в квартирі, чи в своєму домі,
ти депресуєш у страху.
чи сохнеш у якійсь утомі!
Лишай те все, - на передку,
в бронежилеті, у шоломі,
ти на покликанні шляху,
а не в переляку полоні!
в квартирі, чи в своєму домі,
ти депресуєш у страху.
чи сохнеш у якійсь утомі!
Лишай те все, - на передку,
в бронежилеті, у шоломі,
ти на покликанні шляху,
а не в переляку полоні!
2025.09.20
12:33
Осіння новела,
Що написана на поверхні озера
(А хтось називав його дзеркалом),
Слова,
Що виводили не бузиновим чорнилом,
А жовтим листям, що падало
На сіру ртуть спокою,
Повість про народ човнів, яку
Що написана на поверхні озера
(А хтось називав його дзеркалом),
Слова,
Що виводили не бузиновим чорнилом,
А жовтим листям, що падало
На сіру ртуть спокою,
Повість про народ човнів, яку
2025.09.20
10:11
«Злотоцінний» - це метафорічне слово пішло у світ із легкої руки геніального Павла Тичини, з якого я й хочу почати свою оповідь про видатних діячів української культури. Але це не просто традиційна поезія. Коли пишеш про таких неабияких людей, будь-яка тр
2025.09.19
22:35
Повертаюсь по колу в свої рубежі,
Стоячи на новій небезпечній межі,
Де уже не лякають старі міражі,
Де і страхи тікають, немовби вужі.
І цей рух по спіралі, прадавній закон,
Він мене закував у цепи заборон,
Де не пройде вродлива тендітна Ман
Стоячи на новій небезпечній межі,
Де уже не лякають старі міражі,
Де і страхи тікають, немовби вужі.
І цей рух по спіралі, прадавній закон,
Він мене закував у цепи заборон,
Де не пройде вродлива тендітна Ман
2025.09.19
21:36
Чарівниця осінь сіє жовте листя,
Що, мов по спіралі, спурхує з гілля.
І співає птаство жваве, голосисте
І усе навколо співом звеселя.
ПРИСПІВ:
Вересневе літо, вересневе літо –
Трішки прохолодна зелень у меду.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що, мов по спіралі, спурхує з гілля.
І співає птаство жваве, голосисте
І усе навколо співом звеселя.
ПРИСПІВ:
Вересневе літо, вересневе літо –
Трішки прохолодна зелень у меду.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
С М (2025) /
Вірші
/
Highway 61 Revisited
Провідування Гайвею 61 (Bob Dylan)
Гоу! –
Бог каже Ейбрегему “Вбий мені сина”
Ейб на те “Чуєш але ти чудило”
Бог каже “Ні”
Ейб каже “Га?”
Бог каже “Ейб роби як завгодно та
У зустріч іншу нашу тікав би ти”
Тож Ейб каже “Де убивство завгодно тобі?”
Бог каже йому “На Гайвеї 61”
Ще Жоржія Сем із ідіоцьким носом
Відділ велферу щодо нього не в змозі
Пита бідаку Гаварда “Куди мені діться?”
Гавард каже “Знаю хіба одне місце”
Сем каже “Мов чоловіче я маю йти”
То Гавард оце стволом повів
І каже “Онде – Гайвеєм 61”
Ще Мек–Палець каже Королеві Луї
“Маю всякі червоно біло сині шнурки
І тисячу телефонів і не дзвонять вони
Знаєш де я можу позбутися речей цих?”
І Король Луї каже “Дай хвильку подумати сину”
Він каже “Гадаю це можна зробити завиграшки!
Одвезіть усе що є до Гайвею 61”
Оце п’ята дочка на дванадцяту ніч
Каже першому батькові що не так із обличчям
“Його колір” каже “занадто блідий”
Він каже “Ану зроби крок на світло”
Він каже “Ну це помітно
Хай друга мати радить що нам робить”
Але друга мати була зі сьомим сином
Вони обоє на Гайвеї 61
Ось подорожній гравець дуже нудно йому
Чом не почати іще світову війну
Промоутер який ледь не впав був на підлогу
Казав “Я не займався подібним ніколи
Але таки я думаю можна це замутить
Відкриємо одбілювача пару каністр
Де-небудь на Гайвеї 61”
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Провідування Гайвею 61 (Bob Dylan)

Гоу! –
Бог каже Ейбрегему “Вбий мені сина”
Ейб на те “Чуєш але ти чудило”
Бог каже “Ні”
Ейб каже “Га?”
Бог каже “Ейб роби як завгодно та
У зустріч іншу нашу тікав би ти”
Тож Ейб каже “Де убивство завгодно тобі?”
Бог каже йому “На Гайвеї 61”
Ще Жоржія Сем із ідіоцьким носом
Відділ велферу щодо нього не в змозі
Пита бідаку Гаварда “Куди мені діться?”
Гавард каже “Знаю хіба одне місце”
Сем каже “Мов чоловіче я маю йти”
То Гавард оце стволом повів
І каже “Онде – Гайвеєм 61”
Ще Мек–Палець каже Королеві Луї
“Маю всякі червоно біло сині шнурки
І тисячу телефонів і не дзвонять вони
Знаєш де я можу позбутися речей цих?”
І Король Луї каже “Дай хвильку подумати сину”
Він каже “Гадаю це можна зробити завиграшки!
Одвезіть усе що є до Гайвею 61”
Оце п’ята дочка на дванадцяту ніч
Каже першому батькові що не так із обличчям
“Його колір” каже “занадто блідий”
Він каже “Ану зроби крок на світло”
Він каже “Ну це помітно
Хай друга мати радить що нам робить”
Але друга мати була зі сьомим сином
Вони обоє на Гайвеї 61
Ось подорожній гравець дуже нудно йому
Чом не почати іще світову війну
Промоутер який ледь не впав був на підлогу
Казав “Я не займався подібним ніколи
Але таки я думаю можна це замутить
Відкриємо одбілювача пару каністр
Де-небудь на Гайвеї 61”
оригінальний текст: * Highway 61 Revisited *
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію