ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-

Борис Костиря
2026.05.14 12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.

Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,

Юрій Гундарів
2026.05.14 12:28
я хочу слів нових михайль семенко я хочу слів нових щоб ці слова не як полова щоб як трава Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який

Ірина Вовк
2026.05.14 11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА» Над Десною тумани, як сиве старе полотно, Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки. Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино, А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий. Над Десною розлилася ніч, гус

хома дідим
2026.05.14 09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий

Вячеслав Руденко
2026.05.14 08:11
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?

В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі

Охмуд Песецький
2026.05.14 07:38
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.

Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,

Тетяна Левицька
2026.05.14 07:25
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.

Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню

Віктор Кучерук
2026.05.14 06:54
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив

Софія Кримовська
2026.05.13 19:36
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко

С М
2026.05.13 16:06
Зростили і відправили до школи
Учитись як не гратися у гру
Нічо, якщо би прививали успіхи
Або казали, що утнув утнув
І йшов я спозаранку
Бога їхнього під ліктем потримать
Зубаті усмішки, книжки понять

Ірина Вовк
2026.05.13 15:20
ТІНІ НОВГОРОДСЬКОГО ЛЬОДУ: АННА ТА ІЛЛЯ Ще до того, як золоті бані Києва віддзеркалили велич Ярослава, у його молодечому неспокійному житті була північна завірюха і княжна на ім’я Анна. Вона була його першою фортецею, його тихим притулком у Новгороді,

хома дідим
2026.05.13 14:30
вертаючись до персони літгероя нашого покинутого · із лотреамонівського району спального · у мареннях ілюзійних або часом діалектичних · не пропускаючи простяцькі на позір ситуації · утім ситуації нетривіальні радше сюрні мусили бавити · оце якраз сезон ·

Борис Костиря
2026.05.13 10:56
Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,
Немов старий, забутий патефон,
Який заграє музику прощання.

Нехай минуще розіб'ється вщент,
Відкривши шлях новому, молодому.
Так зміниться стійкий, тривалий бренд,

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / С М (2025) / Вірші / Strange Days

 Після коди (The Doors)
Образ твору  
що опісля коди
що є після коди леле
все що після коди –
тиша й пітьма тиша й пітьма
тиша й пітьма
 
(repeat)
 
знай що музика ревнивиця
на огні танцюється
музика покревниця
з тобою вся
та до кінця та до кінця
 
збавте від передплати на воскресання
справки на мене в палац дізнань подайте
я маю друзі там
 
лице у дзеркалах не жде
дівча у вікні не впаде
у друзів бенкет «хутчіш!» у сльозах
кличе вона назад
 
як ще не час заснути навік
почути би почути би
метелика тихий плач
 
йди-но мила до моїх обійм
ми втомлені зависаннями
чеканнями до ґрунту скронею
я чую лагідні тони
дуже близько і здалік
дуже тихі та стрункі
це той день це той день
 
що тепер із землею?
що зі сестрою-красою стало?
вдерлись понищили поплюндрували
лезами різали на сонцесхід
загнобили огорожами
 
я чую лагідні тони
ви до ґрунту скронені
бажаймо світ, що належить
бажаймо світ, що належить . . .
нам
нам?
НАМ!
 
персицька ніч йде
все огніє
спасе! йсусе!
спасе!
 
то що опісля коди
що є після коди леле
все що після коди –
тиша й пітьма тиша й пітьма
тиша й пітьма
 
знай що музика ревнивиця
на огні танцюється
музика покревниця
з тобою вся
та до кінця
та до кінця
 
 
 
 
 
 
 
 


 
&
 
Live At The Isle Of Wight Festival 1970
 

 
 
 
оригінальний текст:  * When the Music’s Over * 
 
 
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.

 
 
 





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-06-05 08:05:42
Переглядів сторінки твору 2272
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.971 / 5.5  (5.324 / 5.76)
* Рейтинг "Майстерень" 4.971 / 5.5  (5.326 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.13 20:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2025-06-05 22:24:41 ]
Світ, що належить нам...нам?
тема одвічна - тема сьогоденна.
Гарна емоційна робота, СоМі.Дякую за текст і за музику.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-06-06 03:21:26 ]



безперечно, це ліпше послухати

із того ще періоду, коли почав цікавити власне звук
хай би начеб інколи десь-всупереч змістові

поезія (якби не був певним того, що в музиці 60-70х- є поезія, то вочевидь
не витрачав би купу власного часу & не займав би надарма час інших) вона
має властивість бути музикою також
тому часом спроба передати звучання є перекладом

особливо, якщо простий, безпосередній переклад змісту
втрачає якби поетичність





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-06-08 00:41:52 ]

Мудро і філігранно точно Ви підібрали відповідне слово для збереження автентичності, починаючи з назви.
А здавалось би – лише чотири літери.
Окрема подяка за це.

Слухацьке сприйняття починається з назви і перших рядків – вони налаштовують читача і слухача на читання та прослуховування. Не всім такий фактор відомий або не всім авторам удається врахувати.

Сьогоднішня (вже, по суті, і вчорашня зміна) присвятила щонайменше з годину для розгляду, однак її не вистачало, щоби ретельно дослідити заданий, вибачте, матеріал (казенне якесь слово, але таке воно і посадовій інструкції).

Гарно те, що він доступний і не треба за ним далеко йти.

Знахідки, творчі знахідки, як їх іменує інший документ для робочих груп і змін, Вами були використані.
Пробували ми співати – так досить нелегко. Але це такий твір.
Персидських мотивів не зафіксовано, а тільки ніч, майже персидська ніч під чорним куполом неба.
Не тиха, а така, якою є.

Дякуємо, успіхів.

Наступна зміна дослідить нове надходження, а це було нашим. Робота є робота, і слава Богу, що приємна, якщо мати справу з Вашим доробком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-06-08 07:40:49 ]



& мої належні зворушення на подяку, повсякчас –


у Вас недавно було промайнуло "пʼєса створена зі слів"
із цим матеріалом щось таке подібне
бувають поп-хіти, як-от Light My Fire, щоправда в синґловому
варіанті без довгих соло електрооргана & електрогітари
котрі (оті хіти) можуть переспівувати як їм завгодно будь-які співці
а бувають речі, що аж ніяк не поп-хіти

у групи є дві характерні композиції, одна завершує перший альбом
і зветься авжеж "The End"
інша завершує другий альбом, і зветься оце, в моєму випадку "Після Коди"
що в принципі десь-уподібнено
обидві композиції завершуються словом "the end"
й між двома оце пʼєсами є певні відмінності, а саме, інтерпретаційні
"Після Коди" виконувалася на кожному концерті, з моменту створення "пісні" –

чув чимало концертних версій, усяких записів таки є в мережі, на ютубі, наприклад
але імпровізів у виконанні не особливо відмічається, інструментально – таки,
але слова зостаються незміненими
якщо взяти "The End", там теж наявна амальгама різноритмових моментів
але ту річ і не на всякому концерті послухати мож було
генерально зберігався текст першого і останнього фрагментів
всі інші часто-густо імпровізувалися, часом вставлялися всякі поезії ad hoc
бо у Моррісона є чимало поезій, вони не обовʼязково є пісенними
тож він дозволяв собі послемити, як сказали б тепер

мені завжди здавалося, що суть цих речей це трансценденція
або, можете сприймати як певну звукову алхімію
у котрій певні смисли озвучуються, алюзуються, промовляються, викрикуються
але цілісний перформенс трансцендентує слухача
й окремі моменти шаманять собі, шаманять наміром
перекласти це – як там завгодно тільки чи як вийде – можливо

перекласти дуже літерально прозою, чи там, верлібром, теж можна
щось втрачається при цім, безсумнівно
авжеж, це є діло кожного особисте, чи йому те потрібно взагалі
чи якнайточніш, тоді ліпше читати оригінальний текст
чи перестворений текст, але тут звісно, всяко є питань

мені йшлося про цілісність звукового переживання
тому за ритмом, обовʼязково, прискіпливо
але також і за звуком, обираючи слова що звучать янайподібніш
й не обовʼязково є точним перекладом, це все радше якби трансценденція

все задля музики, оскільки –