ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.

Микола Дудар
2026.02.09 10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.

Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —

Борис Костиря
2026.02.09 10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / С М (2025) / Вірші / Strange Days

 Після коди (The Doors)
Образ твору  
що опісля коди
що є після коди леле
все що після коди –
тиша й пітьма тиша й пітьма
тиша й пітьма
 
(repeat)
 
знай що музика ревнивиця
на огні танцюється
музика покревниця
з тобою вся
та до кінця та до кінця
 
збавте від передплати на воскресання
справки на мене в палац дізнань подайте
я маю друзі там
 
лице у дзеркалах не жде
дівча у вікні не впаде
у друзів бенкет «хутчіш!» у сльозах
кличе вона назад
 
як ще не час заснути навік
почути би почути би
метелика тихий плач
 
йди-но мила до моїх обійм
ми втомлені зависаннями
чеканнями до ґрунту скронею
я чую лагідні тони
дуже близько і здалік
дуже тихі та стрункі
це той день це той день
 
що тепер із землею?
що зі сестрою-красою стало?
вдерлись понищили поплюндрували
лезами різали на сонцесхід
загнобили огорожами
 
я чую лагідні тони
ви до ґрунту скронені
бажаймо світ, що належить
бажаймо світ, що належить . . .
нам
нам?
НАМ!
 
персицька ніч йде
все огніє
спасе! йсусе!
спасе!
 
то що опісля коди
що є після коди леле
все що після коди –
тиша й пітьма тиша й пітьма
тиша й пітьма
 
знай що музика ревнивиця
на огні танцюється
музика покревниця
з тобою вся
та до кінця
та до кінця
 
 
 
 
 
 
 
 


 
&
 
Live At The Isle Of Wight Festival 1970
 

 
 
 
оригінальний текст:  * When the Music’s Over * 
 
 
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.

 
 
 





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-06-05 08:05:42
Переглядів сторінки твору 2191
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.967 / 5.5  (5.240 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 4.966 / 5.5  (5.242 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.09 17:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2025-06-05 22:24:41 ]
Світ, що належить нам...нам?
тема одвічна - тема сьогоденна.
Гарна емоційна робота, СоМі.Дякую за текст і за музику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-06-06 03:21:26 ]



безперечно, це ліпше послухати

із того ще періоду, коли почав цікавити власне звук
хай би начеб інколи десь-всупереч змістові

поезія (якби не був певним того, що в музиці 60-70х- є поезія, то вочевидь
не витрачав би купу власного часу & не займав би надарма час інших) вона
має властивість бути музикою також
тому часом спроба передати звучання є перекладом

особливо, якщо простий, безпосередній переклад змісту
втрачає якби поетичність





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-06-08 00:41:52 ]

Мудро і філігранно точно Ви підібрали відповідне слово для збереження автентичності, починаючи з назви.
А здавалось би – лише чотири літери.
Окрема подяка за це.

Слухацьке сприйняття починається з назви і перших рядків – вони налаштовують читача і слухача на читання та прослуховування. Не всім такий фактор відомий або не всім авторам удається врахувати.

Сьогоднішня (вже, по суті, і вчорашня зміна) присвятила щонайменше з годину для розгляду, однак її не вистачало, щоби ретельно дослідити заданий, вибачте, матеріал (казенне якесь слово, але таке воно і посадовій інструкції).

Гарно те, що він доступний і не треба за ним далеко йти.

Знахідки, творчі знахідки, як їх іменує інший документ для робочих груп і змін, Вами були використані.
Пробували ми співати – так досить нелегко. Але це такий твір.
Персидських мотивів не зафіксовано, а тільки ніч, майже персидська ніч під чорним куполом неба.
Не тиха, а така, якою є.

Дякуємо, успіхів.

Наступна зміна дослідить нове надходження, а це було нашим. Робота є робота, і слава Богу, що приємна, якщо мати справу з Вашим доробком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-06-08 07:40:49 ]



& мої належні зворушення на подяку, повсякчас –


у Вас недавно було промайнуло "пʼєса створена зі слів"
із цим матеріалом щось таке подібне
бувають поп-хіти, як-от Light My Fire, щоправда в синґловому
варіанті без довгих соло електрооргана & електрогітари
котрі (оті хіти) можуть переспівувати як їм завгодно будь-які співці
а бувають речі, що аж ніяк не поп-хіти

у групи є дві характерні композиції, одна завершує перший альбом
і зветься авжеж "The End"
інша завершує другий альбом, і зветься оце, в моєму випадку "Після Коди"
що в принципі десь-уподібнено
обидві композиції завершуються словом "the end"
й між двома оце пʼєсами є певні відмінності, а саме, інтерпретаційні
"Після Коди" виконувалася на кожному концерті, з моменту створення "пісні" –

чув чимало концертних версій, усяких записів таки є в мережі, на ютубі, наприклад
але імпровізів у виконанні не особливо відмічається, інструментально – таки,
але слова зостаються незміненими
якщо взяти "The End", там теж наявна амальгама різноритмових моментів
але ту річ і не на всякому концерті послухати мож було
генерально зберігався текст першого і останнього фрагментів
всі інші часто-густо імпровізувалися, часом вставлялися всякі поезії ad hoc
бо у Моррісона є чимало поезій, вони не обовʼязково є пісенними
тож він дозволяв собі послемити, як сказали б тепер

мені завжди здавалося, що суть цих речей це трансценденція
або, можете сприймати як певну звукову алхімію
у котрій певні смисли озвучуються, алюзуються, промовляються, викрикуються
але цілісний перформенс трансцендентує слухача
й окремі моменти шаманять собі, шаманять наміром
перекласти це – як там завгодно тільки чи як вийде – можливо

перекласти дуже літерально прозою, чи там, верлібром, теж можна
щось втрачається при цім, безсумнівно
авжеж, це є діло кожного особисте, чи йому те потрібно взагалі
чи якнайточніш, тоді ліпше читати оригінальний текст
чи перестворений текст, але тут звісно, всяко є питань

мені йшлося про цілісність звукового переживання
тому за ритмом, обовʼязково, прискіпливо
але також і за звуком, обираючи слова що звучать янайподібніш
й не обовʼязково є точним перекладом, це все радше якби трансценденція

все задля музики, оскільки –