
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.13
13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
2025.07.13
12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
2025.07.13
08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
2025.07.12
22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
2025.07.12
18:15
Постійне прагнення контролювати все — від найменших дрібниць до невизначеного майбутнього — насправді є величезним тягарем. Це не просто неефективно, а й трагічно. Уявіть: ви безперервно виснажуєте себе занепокоєнням, мозок постійно прокручує найгірші сце
2025.07.12
14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
2025.07.12
13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
2025.07.12
12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
2025.07.12
10:12
Якось незрозуміло…
Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі…
Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста.
Оточують його
2025.07.12
09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
2025.07.12
07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
2025.07.12
05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
2025.07.11
21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
2025.07.11
18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
2025.07.11
06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
2025.07.11
05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Добранічне
Добранічне. Світлотіні
Іди́ за кра́й лева́ди – і світлотіней по́вен
із ма́рева пізна́нь спливе́ буршти́нний ліс.
Ота́м хати́нка відьми і тістечко медо́ве,
вгруза́ють у хвоїни сліди́ хвили́н-коліс...
Крапли́сті мухомо́ри, дзуміючі кома́хи,
стрімку́чі переле́ти линя́ючих летя́г,
в кубе́лечках посну́ли руді лиси́ці-сва́хи,
диви́ся, ген вовчи́сько моркви́ну в сон потя́г...
Наві́що во́вку о́воч - ніхто́ не докуме́ка,
він лю́бить ні́жну во́вну і кров`яни́стий сте́йк.
Ліле́й, ропу́х обмІряв замо́рений леле́ка,
змію́чка заповза́є в цебе́речко пусте́...
Відкри́й моши́сті две́рі, лиши́ буке́т чи гру́шу,
скажи́ бабу́сі ві́дьмі - прекра́сна, молода́!
І ви́пурхнуть мете́лики, а мо́же, ся́йні ду́ші
із гле́ка, що на па́колі забу́в яка́ вода́...
Теле́сик у чове́нці хита́ється до ра́нку,
у бри́лику кома́рик і п’я́вка на веслі,
листо́чок подоро́жника прикла́дено до ра́нки,
браку́є лі́жка, ха́тоньки - безлю́дно у селі...
В крини́чці киселе́вій закля́кнуло лата́ття,
пелю́сточки із кре́му, а ли́стячко безе́,
шпале́ри у риби́ни коти́сько рве на шма́ття,
схопи́в би із пате́льні лино́чка - не везе́...
А ти́ не зупиня́йся, коли́ сови́ні кри́ла
профуркотя́ть за клу́ню - і ня́мкнеться кажа́н,
бо не тебе́ ж злови́ла яка́сь нечи́ста си́ла
на йме́ння екзоти́чне - Шестиголо́вий Жан...
Не ве́льми ліс прозо́рий, паву́к руда́ві сіті
навішував охо́че й перфо́рмансом нарік.
Там заблука́ти ле́гко, ще ле́гше там прозріти
і ра́дість порося́чу нести́ за сім доріг.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Добранічне
https://www.youtube.com/watch?v=hxgzHZYp7Zg
співана поезія
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno AI. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтовано у відеоредакторі CapCut. Для "оживлення" ліричних героїв застосовано нейромережі Kling AI та Google AI Studio, для генерації відео із зображень.Добранічне. Світлотіні
Іди́ за кра́й лева́ди – і світлотіней по́вен
із ма́рева пізна́нь спливе́ буршти́нний ліс.
Ота́м хати́нка відьми і тістечко медо́ве,
вгруза́ють у хвоїни сліди́ хвили́н-коліс...
Крапли́сті мухомо́ри, дзуміючі кома́хи,
стрімку́чі переле́ти линя́ючих летя́г,
в кубе́лечках посну́ли руді лиси́ці-сва́хи,
диви́ся, ген вовчи́сько моркви́ну в сон потя́г...
Наві́що во́вку о́воч - ніхто́ не докуме́ка,
він лю́бить ні́жну во́вну і кров`яни́стий сте́йк.
Ліле́й, ропу́х обмІряв замо́рений леле́ка,
змію́чка заповза́є в цебе́речко пусте́...
Відкри́й моши́сті две́рі, лиши́ буке́т чи гру́шу,
скажи́ бабу́сі ві́дьмі - прекра́сна, молода́!
І ви́пурхнуть мете́лики, а мо́же, ся́йні ду́ші
із гле́ка, що на па́колі забу́в яка́ вода́...
Теле́сик у чове́нці хита́ється до ра́нку,
у бри́лику кома́рик і п’я́вка на веслі,
листо́чок подоро́жника прикла́дено до ра́нки,
браку́є лі́жка, ха́тоньки - безлю́дно у селі...
В крини́чці киселе́вій закля́кнуло лата́ття,
пелю́сточки із кре́му, а ли́стячко безе́,
шпале́ри у риби́ни коти́сько рве на шма́ття,
схопи́в би із пате́льні лино́чка - не везе́...
А ти́ не зупиня́йся, коли́ сови́ні кри́ла
профуркотя́ть за клу́ню - і ня́мкнеться кажа́н,
бо не тебе́ ж злови́ла яка́сь нечи́ста си́ла
на йме́ння екзоти́чне - Шестиголо́вий Жан...
Не ве́льми ліс прозо́рий, паву́к руда́ві сіті
навішував охо́че й перфо́рмансом нарік.
Там заблука́ти ле́гко, ще ле́гше там прозріти
і ра́дість порося́чу нести́ за сім доріг.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію