Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.08
16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
2026.08.08
15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
2026.08.08
13:44
Я ночую в пустельнім воклазі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
2026.08.08
11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
2026.08.08
11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
2026.08.08
09:52
P.S. Четвер – есей
0 Друзям. Песах. Смеркалось.
1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями.
2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли.
3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще
2026.08.08
07:33
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.
2026.08.08
04:44
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш
2026.08.07
21:51
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
2026.08.07
15:27
Чорний сніг і попелястий світанок
Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.
2026.08.07
12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
2026.08.07
11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
2026.08.07
07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
2026.08.06
15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Добранічне
Добранічне. Світлотіні
Іди́ за кра́й лева́ди – і світлотіней по́вен
із ма́рева пізна́нь спливе́ буршти́нний ліс.
Ота́м хати́нка відьми і тістечко медо́ве,
вгруза́ють у хвоїни сліди́ хвили́н-коліс...
Крапли́сті мухомо́ри, дзуміючі кома́хи,
стрімку́чі переле́ти линя́ючих летя́г,
в кубе́лечках посну́ли руді лиси́ці-сва́хи,
диви́ся, ген вовчи́сько моркви́ну в сон потя́г...
Наві́що во́вку о́воч - ніхто́ не докуме́ка,
він лю́бить ні́жну во́вну і кров`яни́стий сте́йк.
Ліле́й, ропу́х обмІряв замо́рений леле́ка,
змію́чка заповза́є в цебе́речко пусте́...
Відкри́й моши́сті две́рі, лиши́ буке́т чи гру́шу,
скажи́ бабу́сі ві́дьмі - прекра́сна, молода́!
І ви́пурхнуть мете́лики, а мо́же, ся́йні ду́ші
із гле́ка, що на па́колі забу́в яка́ вода́...
Теле́сик у чове́нці хита́ється до ра́нку,
у бри́лику кома́рик і п’я́вка на веслі,
листо́чок подоро́жника прикла́дено до ра́нки,
браку́є лі́жка, ха́тоньки - безлю́дно у селі...
В крини́чці киселе́вій закля́кнуло лата́ття,
пелю́сточки із кре́му, а ли́стячко безе́,
шпале́ри у риби́ни коти́сько рве на шма́ття,
схопи́в би із пате́льні лино́чка - не везе́...
А ти́ не зупиня́йся, коли́ сови́ні кри́ла
профуркотя́ть за клу́ню - і ня́мкнеться кажа́н,
бо не тебе́ ж злови́ла яка́сь нечи́ста си́ла
на йме́ння екзоти́чне - Шестиголо́вий Жан...
Не ве́льми ліс прозо́рий, паву́к руда́ві сіті
навішував охо́че й перфо́рмансом нарік.
Там заблука́ти ле́гко, ще ле́гше там прозріти
і ра́дість порося́чу нести́ за сім доріг.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Добранічне
https://www.youtube.com/watch?v=hxgzHZYp7Zg
співана поезія
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno AI. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтовано у відеоредакторі CapCut. Для "оживлення" ліричних героїв застосовано нейромережі Kling AI та Google AI Studio, для генерації відео із зображень.Добранічне. Світлотіні
Іди́ за кра́й лева́ди – і світлотіней по́вен
із ма́рева пізна́нь спливе́ буршти́нний ліс.
Ота́м хати́нка відьми і тістечко медо́ве,
вгруза́ють у хвоїни сліди́ хвили́н-коліс...
Крапли́сті мухомо́ри, дзуміючі кома́хи,
стрімку́чі переле́ти линя́ючих летя́г,
в кубе́лечках посну́ли руді лиси́ці-сва́хи,
диви́ся, ген вовчи́сько моркви́ну в сон потя́г...
Наві́що во́вку о́воч - ніхто́ не докуме́ка,
він лю́бить ні́жну во́вну і кров`яни́стий сте́йк.
Ліле́й, ропу́х обмІряв замо́рений леле́ка,
змію́чка заповза́є в цебе́речко пусте́...
Відкри́й моши́сті две́рі, лиши́ буке́т чи гру́шу,
скажи́ бабу́сі ві́дьмі - прекра́сна, молода́!
І ви́пурхнуть мете́лики, а мо́же, ся́йні ду́ші
із гле́ка, що на па́колі забу́в яка́ вода́...
Теле́сик у чове́нці хита́ється до ра́нку,
у бри́лику кома́рик і п’я́вка на веслі,
листо́чок подоро́жника прикла́дено до ра́нки,
браку́є лі́жка, ха́тоньки - безлю́дно у селі...
В крини́чці киселе́вій закля́кнуло лата́ття,
пелю́сточки із кре́му, а ли́стячко безе́,
шпале́ри у риби́ни коти́сько рве на шма́ття,
схопи́в би із пате́льні лино́чка - не везе́...
А ти́ не зупиня́йся, коли́ сови́ні кри́ла
профуркотя́ть за клу́ню - і ня́мкнеться кажа́н,
бо не тебе́ ж злови́ла яка́сь нечи́ста си́ла
на йме́ння екзоти́чне - Шестиголо́вий Жан...
Не ве́льми ліс прозо́рий, паву́к руда́ві сіті
навішував охо́че й перфо́рмансом нарік.
Там заблука́ти ле́гко, ще ле́гше там прозріти
і ра́дість порося́чу нести́ за сім доріг.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
