Пане Валентине, дискусія вичерпала себе, і дискредитувала.
Та ж Ви праві щодо процитованого, прискіпуюсь. Просто щось схоже за змістом на хвилі УРА-патріотизму писали у нас на факультеті історики-першокурсники в часи пом.революції. Просто згадалось.
Наснаги Вам у творчості і толерантности в житті. З повагою НН.

Вірш непоганий, але рубрику, мабуть, таки варто змінити. Скажімо на поезію традиційну...

Пані Новікова! Дискусія, як бачите, себе не вичерпала, бо до неї вступила ще пані Шацька. І не дискредитувала дискусія себе. Якщо хтось себе й дискредитував, то це окремі коментатори, які уникають прямих відповідей на питання, а свої безпідставні намагання навішати ярлики називають прискіпуванням. Це не прискіпування, а наклепи. Толерантність - не є тотожною потуранню таким речам, як це: "А щодо вищезгаданого порівняння Ваших творів з творами Т.Г. Шевченка…
Чесно кажучи звучить на кшталт: Тарас і Я, я зліва…" Хіба ви не навмисне пересмикнули порівняння ТВОРІВ на порівняння "Тарас і Я", намагаючись виставити таке порівняння як некоректне і тим принизити автора? Це шахрайські прийоми, пані Новікова!

О, пані Наталя уже 6 поставила (3+3), але забула пояснитити, чим саме їй не сподобався вірш. Ну відбирає у окремих людей память і мову, - і що тут вдієш?

Наталю, так не можна...

Чи правильно я зрозумів, пані Наталю, що керувалися ви у своїх діях не розумом, а стадним інстинктом?

Пане Валентине, ось ми говоримо про інтелігентність і назрілу на сайті потребу максимально зменшити психологічний тиск на авторів. У тому числі і на вас, але і на ваших читачів також.

Давайте акцентувати у наших дискусіях і рівень нашої інтелігентності.

Утім, апелюючи до Шевченка, Валентине, чи погодилися б ви ось прямо зараз перенестися у ті часи, і стати якимсь кріпаком, який вирвався на навчання, скажімо, до Києва, і може собі дозволити такі ось вірші? Для патріота - в ті часи - було би справжнім кроком громадянського служіння написати такий текст.
Але, яке це має значення, якщо таке перенесення в часі - неможливе? Хіба що в окремих головах.
Чи не тому і кажуть, що все на світі повторюється, а саме, що трагедії повторюються фарсом.
Трагічна історія Христа, трагічні його звинувачення священнослужителів у фарисействі повторюються через два тисячоліття фарсом звинувачень "у фарисействі" при будь якій нагоді.
А ще й фарсом непримиримої боротьби з ворогами, тоді, коли цієї боротьби ситуація вже давно не потребує.
Чи не запізнилися ви із цим віршем років на тридцять, Валентине?
Задайте собі запитання, чому цей вірш тільки останнім часом з'явився? Власне, це досить відома ситуація. Дар мови повернувся до всіх нас, чи не так? :)

Утім, повністю підтримую погляди шановної Ніки Новікової, яка зауважує про доцільність залишатися в контексті Поезії. І не заходити в полеміці за далекі обрії.

Пане Жорже, добрий вечір вам! перечитайте те що ви написали і перечитайте, будь ласка, те, що написане до вас, та знайдіть мені хоч слово у пані Новікової та щось про поезію - про форму, милозвучність, образність тощо. Нема. Є безпідставні звинувачення у схильності до нацизму, ура-патріотизму,нетолерантності,неактуальності та запізнілості (як от у вас) та натяках, ніби автор раніше про це не говорив. Звідки вам знати, що говорив і не говорив автор? І чому ви на себе берете відповідальність визначати актуальність чи не актуальність. Вірш стосується, як це видно освіченій людині, епохи національно-визвольної боротьби під проводом Богдана хмельницького. Звідси і Межибож, і полк Богуна, і вся канва вірша. Тим паче, вірш має прозору назву "Пісня джури". Хто такий джура? Помічник козака, юнак-новик. він рветься до бою за свою вітчизну і бачить шлях її визволення від іноземного загарбання у знищенні ворога. Що тут не так? Порівняння з Шевченковим "Заповітом" у коментарях не є випадковим, і ви це добре знаєте. Чому ніхто (і ви у тому числі) не відповіли на питання про вилучення зі шкільної програми "Заповіту" та "Гайдамаків", коли запевняєте мене, що цей вірш не для дітей? Діти - це люддські істоти від 500 грамів і до 18 років. А у 18 їх беруть до Збройних Сил України. Вони що, - не повинні чути про збройну боротьбу українського народу за своє визволення та про юних українців, які брали безпосередню участь у тій боротьбі? Тобто: ви та ваші однодумці не говорили і не говорите про поезію, а вказуєте мені то на агресивність змісту, а то на його неактуальність, а то на мою (на вашу думку запізнілу) сміливість. Це безпідставні звинувачення і підозри. Хочете абстрагуватися від політики та говорити про поезію, то говоріть про неї. У цьому вірші є поезія.

Ритму не дотримуєтесь, не зрозуміло, який же наголос треба використовувати в даному випадку. А в порівнянні себе з Шевченком, це ви, Валентине, загнули, очевидно :). І не справа в тому, як написаний вірш, а в тому, як потім Ви дозволяєте собі коментувати інших. Вірш, направду, дуже слабкий. Це я кажу, пам.ятаючи те, що у Вас є вірші, які мені подобаються.

не оцінюватиму, з Вашого дозволу, але ніяк не можу собі пояснити Вашої зверхності...

Юлю, процитуйте, будь ласка, те місце, де я себе порівнюю з Шевченком. Я такого порівняння не робив, а порівнював твори, між якими є паралелі.

"А чому б мені й не порівняти свій твір з Тарасовим та не побачити схожості й різниці? Моє питання не таке банальне, яким виглядає на перший погляд. Перечитайте хоча б повний "Заповіт", і ви не зможете не побачити тієї схожості. А про "Гайдамаки" я теж не випадково згадав, бо вже чув не раз і не двічі про їх шкідливість."
І поясню свою думку: Жорж, насправді, має рацію, то, що писав Шевченко - було героїзмом, а це - лиш прагнення героїзму.
І ще, Валентине, я перепрошую, якщо образила Вас попередніми коментарями, просто інкли хтось потрапляє під гарячу руку. А якщо цей хтось сам направо і наліво критикує і так підставляється, то так і хочеться на то вказати.

Я дуже добре розумію ваші емоції і бажання, але у процитованому вами нема мого порівняння себе з Шевченком, а є, як ви бачите, порівняння мого твору з Тарасовим. Ви ж не заперечуєте, що паралель із "Заповітом" є. Сподіваюся, що ви його памятаєте і встаєте, коли співають "Заповіт".
А прагнення героїзму - це щось погане?

Якщо прагення не втілене - то так. :)
Добре, паралель із Заповітом є, але, боюсь, це невдячна справа йти стопами Кобзаря :).

Людоньки, як люто... Як між вами страшно...

якшо останні коментарі, то не люто :). Просто в нас давно з Валентином виникають суперечки, я все не можу розібратись :).

Юлечко, я не про вас.