митець - творець прекрасного

Кілька років не з"являлася на цьому давньому ресурсі. Прощаюся знову.
Поширювала на власну сторінку співані поезії. Переглядати чи оминути - вибір кожного.
Не потребую повчань, коментарів.
Пояснила:
Цей проєкт є яскравим прикладом того, як ШІ може слугувати потужним інструментом для розширення творчих можливостей людини, дозволяючи реалізувати ідеї, які раніше вимагали значно більших ресурсів або специфічних навичок.

Почався неприхований тролінг з боку анонімних авторів, напевно, творчих імпотентів, хай їм легко хикнеться.
Хто ж вони? У когось навіть немає текстів, не лишається у їхньому профілі по тому надісланих мені коментарів.
Для таких сайт? Це не поетична майстерня?
"Преподобний Никодим" пише не лише мені бридоту, на його сторінці О текстів. Для цькування профіль. Нападав на Б. Костирю.
Автори гризуться з тими сутностями, певно, їм перебувати тут ще корисно.
А мені зайве. Згаяла час на гастролі, сцену оглянула тутешню.
Створені для тролінгу, газлайтингу профілі. Ось красномовний "інтелектуальний" коментар троля під цим дописом - профіль новий, сьогодні. Бачу, те стерто модератором.
Це давній поетичний сайт, а визнані поети повагом пішли.

Чи потрібний мені цей сайт? Звісно, ні, в такому бабратися бридко. Я - з доробком, зібрання творів видане у Львові ("Сполом"), я членкиня НСПУ з 2016, лавреатка міжнародної літературної премії ім. Пантелеймона Куліша.
Це для необізнаних. Статті, відгуки визнаних митців - у зібранні творів. Сайтове плесо збурила неабияк, повискакували заслинені буйні "шанувальники". Ожили нудьгуючі. Несуть мені пригощання, хто на що здатен.

Хтось із ПМ на ел.пошту написав бридоту, свій словесний "виперд" лишив. Так і написав з каналізаційного люка дигер: пропонує "перднути у власну долоню і мені піднести".
Люди, в якому середовищі ми перебуваємо? Нести у світ гармонію чи чадіти від випарів болота - риторичне.
Сказати щось у відповідь - опуститися до рівня того.
Я слугую Поезії. Борщ теж варити умію, посилати мене на кухню - зайве, жевжики. Це сексизм.
Модерую кілька років поетичну групу з відбором поезій на фейсбуці, там ошатно, тролінг заборонений.
На цьому сайті роздолля для тролізму.
Кому потрібні ці профілі? Для збурення уваги до ще діючого сайту? Але це тенденція регресу.

На сайті не бачу відомих поетів, лише кілька витривалих авторів та вигаданих імен на головній.
Сенсу перебувати тут - жодного.
Дякую за натхнення, написала поезію "Про споконвічне".

Певно, і Ліна Костенко мала подібний досвід, адже писала "Як легко плюнути в велике...".


Розвинула тему поезії Ліни Костенко на свій лад.

Ліна КОСТЕНКО

Як легко плюнути в велике –
У нього точно попаде.
Усе бридке й усе безлике
Тоді собі ціну складе.
..................

Про споконвічне

Маленька людина шукала велику,
Кривила з оскоми занедбану пику,
Вмочала перо в майонез і варення,
Ховала за маскою носа та ймення.

- Так зручно, безпечно - сміялася підло.
Підносили ближні - подібненькі - їдло,
Пускали крізь дудку обшмульгані жарти,
Себе уявляли у ложах Монмартру.

Гниляві ті сутності, запахи сучі,
Обмотують піки ліани, онучі.
Не варто ходити на бал до маленьких:
Хоча і дрібні, та кусючі обценьки.

Смішать мелодизми, можливості музи.
Женуть щось кошлате у прірви та лузи,
Замащені пальці торкаються тоги...
Верблюдів обходимо, правимо роги.
2025