Неначе сірий гул морський підняв
Високу арку піни, вражаюче
Вода багатолика, і ось об берег
Б'ється і напливає інша піна.
Весняне поле пробудилося
З вічної вірності похмурому
Пейзажу хмар й блідому сонцю
І луг покрило асфоделями.
Так геній народжує у різних видах
Форми, які являють минулу славу
Його вогню, коли людські даремні
Мрії горять у полум'ї і гаснуть.
Ось так завжди, водою, квіткою, вогнем
Ти повертаєшся у тьму таємного
Інакшого кохання. Приниженого світом.
Але життя твоє: явися і кохай.

Luis Cernuda Amor oculto
Como el tumulto gris del mar levanta
Un alto arco de espuma, maravilla
Multiforme del agua, y ya en la orilla
Roto, otra nueva espuma se adelanta.
Como el campo despierta en primavera
Eternamente, fiel bajo el sombrío
Celaje de las nubes, y al sol frío
Con asfódelos cubre la pradera.
Como el genio en distintos cuerpos nace,
Formas que han de nutrir la antigua gloria
De su fuego, mientras la humana escoria
Sueña ardiendo en la llama y se deshace.
Así siempre, tal agua, flor o llama,
Vuelves entre la sombra, fuerza oculta
Del otro amor. El mundo bajo insulta.
Pero la vida es tuya: surge y ama.