Якби були сказані всі слова
І вже був підбитий
Підсумок між нами, я залишаюся
Винен твоєму тілу.

Бо хто може оцінити
Цей спокій, забутий
У тобі, який наприкінці мої губи
Відчули на твоїх губах?

У злагоді з життям,
Не знаючи, не бажаючи нічого,
Без надії: твоя присутність
І моє кохання. Цього досить.

Ти і моє кохання, доки я бачу,
Як спить твоє тіло, коли
Світає. Так Бог
Дивився на своє творіння.

Але моє кохання бездіяльне,
Якщо не дозволяє твоє тіло:
Воно лише творить міф
З твоєї прекрасної матерії

З "Вірші для тіла"
Luis Cernuda XVI. UN HOMBRE CON SU AMOR
Si todo fuera dicho
Y entre tú y yo la cuenta
Se saldar, aún tendría
Con tu cuerpo una deuda.

Pues ¿quién podría precio
A esta paz, olvidado
En ti, que al fin conocen
Mis labios por tus labios?

En tregua con la vida,
No saber, querer nada,
Ni esperar: tu presencia
Y mi amor. Eso basta.

Tú y mi amor, mientras miro
Dormir tu cuerpo cuando
Amanece. Así mira
Un dios lo que ha creado.

Mas mi amor nada puede
Sin que tu cuerpo acceda:
Él sólo informa un mito
En tu hermosa materia.
De Poemas para un cuerpo