Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
2025.12.01
05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
2025.12.01
02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
2025.11.30
22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
2025.11.30
21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
2025.11.30
19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Трикаш /
Проза
Лінії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Лінії
Лінії
А могло бути так
1. Молода мама гуляє в Сонячному парку. Дитина тримається за ручки коляски, а мама легенько підтримує.
2.Ідуть Жовтневою вулицею Кришнаїди. Їм весело. Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна, Крішна, Харе, Харе...!!!
3. З виду щасливі!!! Співають незнайомою мовою, яку, мабуть, і самі не розуміють. Два хлопці і три дівчини. Світлі обличчя. Цокотять в бубен, рідко бачила такі посмішки на обличчях, їх поєднує радість.
4. Поряд на лавці сидить молода пара. Він гарний, одягнутий зі смаком і так все доладно. Вона? Мені не видно, хочу глянути, але боюся, що вони мене помітять. Кришнаїди співають. Я пишу. Він каже їй:„ Про що вони співають, мабуть, про велику любов!”.
5. А могло бути все! Я молода і гарна мама. Наша донька, синочок, донька, синочок. Кришнаїди до яким нам немає діла. Я випрала і попрасувала тобі сорочку і ти сказав:”Моя Ласуня- найкраща”. Я б готувала тобі сніданки, обіди й вечері, а ти б казав:” Моя Ласуня!”
6. Страшенно болить зуб. Сьогодні середа, а до лікаря аж у пятницю. Халепа. Чекаю тебе. Ти повинен ідти з роботи. Вже декілька років я спостерігаю, як ти закриваєш двері і крокуєш до зупинки. Я швидко одягаю окуляри і довго дивлюся в слід автобуса. Правда бачила я тебе за останні пять років всього двічі. Ти стаєш гарнішим.Я? Мабуть, не помітною для людей.
7 Він цілує її. Вона посміхається і питає: „Коли ми поїдемо на море?” А мені вчувається, що вона наче знущається з мене і протягує.:” На м-о-о-р-е-е...” Я бачила море лиш раз. Я раз тебе пізнала. Я тисячу разів тебе втрачала, коли засинала у тебе на плечі: „Спи, моє ангелятко, хай сплять твої губки і глазки. Ласуня! Ласуня”.
8. А могло бути, що я б помирала в тебе на руках, або ти...
9.А ще б ми разом побачили наших правнуків, спустившись на декілька кроків на землю, і разсунувши небеса. 10. А могло б ні мене, ні тебе не бути ні цієї історії, ні цього щоденника, ні пари Він, Вона, ні Крішнаїдів. А могло? А є! Любов!!
А могло бути так
1. Молода мама гуляє в Сонячному парку. Дитина тримається за ручки коляски, а мама легенько підтримує.
2.Ідуть Жовтневою вулицею Кришнаїди. Їм весело. Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна, Крішна, Харе, Харе...!!!
3. З виду щасливі!!! Співають незнайомою мовою, яку, мабуть, і самі не розуміють. Два хлопці і три дівчини. Світлі обличчя. Цокотять в бубен, рідко бачила такі посмішки на обличчях, їх поєднує радість.
4. Поряд на лавці сидить молода пара. Він гарний, одягнутий зі смаком і так все доладно. Вона? Мені не видно, хочу глянути, але боюся, що вони мене помітять. Кришнаїди співають. Я пишу. Він каже їй:„ Про що вони співають, мабуть, про велику любов!”.
5. А могло бути все! Я молода і гарна мама. Наша донька, синочок, донька, синочок. Кришнаїди до яким нам немає діла. Я випрала і попрасувала тобі сорочку і ти сказав:”Моя Ласуня- найкраща”. Я б готувала тобі сніданки, обіди й вечері, а ти б казав:” Моя Ласуня!”
6. Страшенно болить зуб. Сьогодні середа, а до лікаря аж у пятницю. Халепа. Чекаю тебе. Ти повинен ідти з роботи. Вже декілька років я спостерігаю, як ти закриваєш двері і крокуєш до зупинки. Я швидко одягаю окуляри і довго дивлюся в слід автобуса. Правда бачила я тебе за останні пять років всього двічі. Ти стаєш гарнішим.Я? Мабуть, не помітною для людей.
7 Він цілує її. Вона посміхається і питає: „Коли ми поїдемо на море?” А мені вчувається, що вона наче знущається з мене і протягує.:” На м-о-о-р-е-е...” Я бачила море лиш раз. Я раз тебе пізнала. Я тисячу разів тебе втрачала, коли засинала у тебе на плечі: „Спи, моє ангелятко, хай сплять твої губки і глазки. Ласуня! Ласуня”.
8. А могло бути, що я б помирала в тебе на руках, або ти...
9.А ще б ми разом побачили наших правнуків, спустившись на декілька кроків на землю, і разсунувши небеса. 10. А могло б ні мене, ні тебе не бути ні цієї історії, ні цього щоденника, ні пари Він, Вона, ні Крішнаїдів. А могло? А є! Любов!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
