ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Трикаш / Проза

 Лінії
Лінії

А могло бути так
1. Молода мама гуляє в Сонячному парку. Дитина тримається за ручки коляски, а мама легенько підтримує.
2.Ідуть Жовтневою вулицею Кришнаїди. Їм весело. Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна, Крішна, Харе, Харе...!!!
3. З виду щасливі!!! Співають незнайомою мовою, яку, мабуть, і самі не розуміють. Два хлопці і три дівчини. Світлі обличчя. Цокотять в бубен, рідко бачила такі посмішки на обличчях, їх поєднує радість.
4. Поряд на лавці сидить молода пара. Він гарний, одягнутий зі смаком і так все доладно. Вона? Мені не видно, хочу глянути, але боюся, що вони мене помітять. Кришнаїди співають. Я пишу. Він каже їй:„ Про що вони співають, мабуть, про велику любов!”.
5. А могло бути все! Я молода і гарна мама. Наша донька, синочок, донька, синочок. Кришнаїди до яким нам немає діла. Я випрала і попрасувала тобі сорочку і ти сказав:”Моя Ласуня- найкраща”. Я б готувала тобі сніданки, обіди й вечері, а ти б казав:” Моя Ласуня!”
6. Страшенно болить зуб. Сьогодні середа, а до лікаря аж у пятницю. Халепа. Чекаю тебе. Ти повинен ідти з роботи. Вже декілька років я спостерігаю, як ти закриваєш двері і крокуєш до зупинки. Я швидко одягаю окуляри і довго дивлюся в слід автобуса. Правда бачила я тебе за останні пять років всього двічі. Ти стаєш гарнішим.Я? Мабуть, не помітною для людей.
7 Він цілує її. Вона посміхається і питає: „Коли ми поїдемо на море?” А мені вчувається, що вона наче знущається з мене і протягує.:” На м-о-о-р-е-е...” Я бачила море лиш раз. Я раз тебе пізнала. Я тисячу разів тебе втрачала, коли засинала у тебе на плечі: „Спи, моє ангелятко, хай сплять твої губки і глазки. Ласуня! Ласуня”.
8. А могло бути, що я б помирала в тебе на руках, або ти...
9.А ще б ми разом побачили наших правнуків, спустившись на декілька кроків на землю, і разсунувши небеса. 10. А могло б ні мене, ні тебе не бути ні цієї історії, ні цього щоденника, ні пари Він, Вона, ні Крішнаїдів. А могло? А є! Любов!!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-22 15:20:01
Переглядів сторінки твору 1190
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.551 / 4.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.367 / 4.86)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.859
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.28 19:55
Автор у цю хвилину відсутній