Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.17
17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
2026.03.17
12:43
І
Що не малюй,
а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.
ІІ
Що не малюй,
а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.
ІІ
2026.03.17
12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л
2026.03.17
11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
2026.03.17
09:33
«Ой, під горою, під Сучавою,
Там козак Тиміш лежить із славою.
Там не били в дзвони, там не грали сурми,
Тільки лиш Розанда мовить так над мурами...
– Ой, мій соколе, ясний муженьку,
чом не кличеш мене, мій под
2026.03.17
06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над
2026.03.17
01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2026.03.17
00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії.
Мало повернути державність, треба повернути ще й історію.
Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого.
Найліпше захищати інт
2026.03.16
23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна?
Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо
2026.03.16
19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза,
На білеє личенько впала сльоза.
Лишилась вдовиця у Рашківській тиші,
Де вітер холодний легенди колише.
Ні перли коштовні, ні княжий поріг
Від лиха і згуби її не вберіг.
Розтанули мрії, мов замок з піску,
Лишивши
2026.03.16
18:13
МАГІСТРАЛ
Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.
Так важко волю стиснути в кулак,
Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.
Так важко волю стиснути в кулак,
2026.03.16
10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.
Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.
Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,
2026.03.16
05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...
2026.03.15
17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
2026.03.15
16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
2026.03.15
16:17
І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Трикаш /
Проза
Лінії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Лінії
Лінії
А могло бути так
1. Молода мама гуляє в Сонячному парку. Дитина тримається за ручки коляски, а мама легенько підтримує.
2.Ідуть Жовтневою вулицею Кришнаїди. Їм весело. Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна, Крішна, Харе, Харе...!!!
3. З виду щасливі!!! Співають незнайомою мовою, яку, мабуть, і самі не розуміють. Два хлопці і три дівчини. Світлі обличчя. Цокотять в бубен, рідко бачила такі посмішки на обличчях, їх поєднує радість.
4. Поряд на лавці сидить молода пара. Він гарний, одягнутий зі смаком і так все доладно. Вона? Мені не видно, хочу глянути, але боюся, що вони мене помітять. Кришнаїди співають. Я пишу. Він каже їй:„ Про що вони співають, мабуть, про велику любов!”.
5. А могло бути все! Я молода і гарна мама. Наша донька, синочок, донька, синочок. Кришнаїди до яким нам немає діла. Я випрала і попрасувала тобі сорочку і ти сказав:”Моя Ласуня- найкраща”. Я б готувала тобі сніданки, обіди й вечері, а ти б казав:” Моя Ласуня!”
6. Страшенно болить зуб. Сьогодні середа, а до лікаря аж у пятницю. Халепа. Чекаю тебе. Ти повинен ідти з роботи. Вже декілька років я спостерігаю, як ти закриваєш двері і крокуєш до зупинки. Я швидко одягаю окуляри і довго дивлюся в слід автобуса. Правда бачила я тебе за останні пять років всього двічі. Ти стаєш гарнішим.Я? Мабуть, не помітною для людей.
7 Він цілує її. Вона посміхається і питає: „Коли ми поїдемо на море?” А мені вчувається, що вона наче знущається з мене і протягує.:” На м-о-о-р-е-е...” Я бачила море лиш раз. Я раз тебе пізнала. Я тисячу разів тебе втрачала, коли засинала у тебе на плечі: „Спи, моє ангелятко, хай сплять твої губки і глазки. Ласуня! Ласуня”.
8. А могло бути, що я б помирала в тебе на руках, або ти...
9.А ще б ми разом побачили наших правнуків, спустившись на декілька кроків на землю, і разсунувши небеса. 10. А могло б ні мене, ні тебе не бути ні цієї історії, ні цього щоденника, ні пари Він, Вона, ні Крішнаїдів. А могло? А є! Любов!!
А могло бути так
1. Молода мама гуляє в Сонячному парку. Дитина тримається за ручки коляски, а мама легенько підтримує.
2.Ідуть Жовтневою вулицею Кришнаїди. Їм весело. Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна, Крішна, Харе, Харе...!!!
3. З виду щасливі!!! Співають незнайомою мовою, яку, мабуть, і самі не розуміють. Два хлопці і три дівчини. Світлі обличчя. Цокотять в бубен, рідко бачила такі посмішки на обличчях, їх поєднує радість.
4. Поряд на лавці сидить молода пара. Він гарний, одягнутий зі смаком і так все доладно. Вона? Мені не видно, хочу глянути, але боюся, що вони мене помітять. Кришнаїди співають. Я пишу. Він каже їй:„ Про що вони співають, мабуть, про велику любов!”.
5. А могло бути все! Я молода і гарна мама. Наша донька, синочок, донька, синочок. Кришнаїди до яким нам немає діла. Я випрала і попрасувала тобі сорочку і ти сказав:”Моя Ласуня- найкраща”. Я б готувала тобі сніданки, обіди й вечері, а ти б казав:” Моя Ласуня!”
6. Страшенно болить зуб. Сьогодні середа, а до лікаря аж у пятницю. Халепа. Чекаю тебе. Ти повинен ідти з роботи. Вже декілька років я спостерігаю, як ти закриваєш двері і крокуєш до зупинки. Я швидко одягаю окуляри і довго дивлюся в слід автобуса. Правда бачила я тебе за останні пять років всього двічі. Ти стаєш гарнішим.Я? Мабуть, не помітною для людей.
7 Він цілує її. Вона посміхається і питає: „Коли ми поїдемо на море?” А мені вчувається, що вона наче знущається з мене і протягує.:” На м-о-о-р-е-е...” Я бачила море лиш раз. Я раз тебе пізнала. Я тисячу разів тебе втрачала, коли засинала у тебе на плечі: „Спи, моє ангелятко, хай сплять твої губки і глазки. Ласуня! Ласуня”.
8. А могло бути, що я б помирала в тебе на руках, або ти...
9.А ще б ми разом побачили наших правнуків, спустившись на декілька кроків на землю, і разсунувши небеса. 10. А могло б ні мене, ні тебе не бути ні цієї історії, ні цього щоденника, ні пари Він, Вона, ні Крішнаїдів. А могло? А є! Любов!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
