Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Трикаш /
Проза
Лінії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Лінії
Лінії
А могло бути так
1. Молода мама гуляє в Сонячному парку. Дитина тримається за ручки коляски, а мама легенько підтримує.
2.Ідуть Жовтневою вулицею Кришнаїди. Їм весело. Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна, Крішна, Харе, Харе...!!!
3. З виду щасливі!!! Співають незнайомою мовою, яку, мабуть, і самі не розуміють. Два хлопці і три дівчини. Світлі обличчя. Цокотять в бубен, рідко бачила такі посмішки на обличчях, їх поєднує радість.
4. Поряд на лавці сидить молода пара. Він гарний, одягнутий зі смаком і так все доладно. Вона? Мені не видно, хочу глянути, але боюся, що вони мене помітять. Кришнаїди співають. Я пишу. Він каже їй:„ Про що вони співають, мабуть, про велику любов!”.
5. А могло бути все! Я молода і гарна мама. Наша донька, синочок, донька, синочок. Кришнаїди до яким нам немає діла. Я випрала і попрасувала тобі сорочку і ти сказав:”Моя Ласуня- найкраща”. Я б готувала тобі сніданки, обіди й вечері, а ти б казав:” Моя Ласуня!”
6. Страшенно болить зуб. Сьогодні середа, а до лікаря аж у пятницю. Халепа. Чекаю тебе. Ти повинен ідти з роботи. Вже декілька років я спостерігаю, як ти закриваєш двері і крокуєш до зупинки. Я швидко одягаю окуляри і довго дивлюся в слід автобуса. Правда бачила я тебе за останні пять років всього двічі. Ти стаєш гарнішим.Я? Мабуть, не помітною для людей.
7 Він цілує її. Вона посміхається і питає: „Коли ми поїдемо на море?” А мені вчувається, що вона наче знущається з мене і протягує.:” На м-о-о-р-е-е...” Я бачила море лиш раз. Я раз тебе пізнала. Я тисячу разів тебе втрачала, коли засинала у тебе на плечі: „Спи, моє ангелятко, хай сплять твої губки і глазки. Ласуня! Ласуня”.
8. А могло бути, що я б помирала в тебе на руках, або ти...
9.А ще б ми разом побачили наших правнуків, спустившись на декілька кроків на землю, і разсунувши небеса. 10. А могло б ні мене, ні тебе не бути ні цієї історії, ні цього щоденника, ні пари Він, Вона, ні Крішнаїдів. А могло? А є! Любов!!
А могло бути так
1. Молода мама гуляє в Сонячному парку. Дитина тримається за ручки коляски, а мама легенько підтримує.
2.Ідуть Жовтневою вулицею Кришнаїди. Їм весело. Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна, Крішна, Харе, Харе...!!!
3. З виду щасливі!!! Співають незнайомою мовою, яку, мабуть, і самі не розуміють. Два хлопці і три дівчини. Світлі обличчя. Цокотять в бубен, рідко бачила такі посмішки на обличчях, їх поєднує радість.
4. Поряд на лавці сидить молода пара. Він гарний, одягнутий зі смаком і так все доладно. Вона? Мені не видно, хочу глянути, але боюся, що вони мене помітять. Кришнаїди співають. Я пишу. Він каже їй:„ Про що вони співають, мабуть, про велику любов!”.
5. А могло бути все! Я молода і гарна мама. Наша донька, синочок, донька, синочок. Кришнаїди до яким нам немає діла. Я випрала і попрасувала тобі сорочку і ти сказав:”Моя Ласуня- найкраща”. Я б готувала тобі сніданки, обіди й вечері, а ти б казав:” Моя Ласуня!”
6. Страшенно болить зуб. Сьогодні середа, а до лікаря аж у пятницю. Халепа. Чекаю тебе. Ти повинен ідти з роботи. Вже декілька років я спостерігаю, як ти закриваєш двері і крокуєш до зупинки. Я швидко одягаю окуляри і довго дивлюся в слід автобуса. Правда бачила я тебе за останні пять років всього двічі. Ти стаєш гарнішим.Я? Мабуть, не помітною для людей.
7 Він цілує її. Вона посміхається і питає: „Коли ми поїдемо на море?” А мені вчувається, що вона наче знущається з мене і протягує.:” На м-о-о-р-е-е...” Я бачила море лиш раз. Я раз тебе пізнала. Я тисячу разів тебе втрачала, коли засинала у тебе на плечі: „Спи, моє ангелятко, хай сплять твої губки і глазки. Ласуня! Ласуня”.
8. А могло бути, що я б помирала в тебе на руках, або ти...
9.А ще б ми разом побачили наших правнуків, спустившись на декілька кроків на землю, і разсунувши небеса. 10. А могло б ні мене, ні тебе не бути ні цієї історії, ні цього щоденника, ні пари Він, Вона, ні Крішнаїдів. А могло? А є! Любов!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
