Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
2025.12.15
07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
2025.12.15
06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Трикаш /
Проза
Лінії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Лінії
Лінії
А могло бути так
1. Молода мама гуляє в Сонячному парку. Дитина тримається за ручки коляски, а мама легенько підтримує.
2.Ідуть Жовтневою вулицею Кришнаїди. Їм весело. Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна, Крішна, Харе, Харе...!!!
3. З виду щасливі!!! Співають незнайомою мовою, яку, мабуть, і самі не розуміють. Два хлопці і три дівчини. Світлі обличчя. Цокотять в бубен, рідко бачила такі посмішки на обличчях, їх поєднує радість.
4. Поряд на лавці сидить молода пара. Він гарний, одягнутий зі смаком і так все доладно. Вона? Мені не видно, хочу глянути, але боюся, що вони мене помітять. Кришнаїди співають. Я пишу. Він каже їй:„ Про що вони співають, мабуть, про велику любов!”.
5. А могло бути все! Я молода і гарна мама. Наша донька, синочок, донька, синочок. Кришнаїди до яким нам немає діла. Я випрала і попрасувала тобі сорочку і ти сказав:”Моя Ласуня- найкраща”. Я б готувала тобі сніданки, обіди й вечері, а ти б казав:” Моя Ласуня!”
6. Страшенно болить зуб. Сьогодні середа, а до лікаря аж у пятницю. Халепа. Чекаю тебе. Ти повинен ідти з роботи. Вже декілька років я спостерігаю, як ти закриваєш двері і крокуєш до зупинки. Я швидко одягаю окуляри і довго дивлюся в слід автобуса. Правда бачила я тебе за останні пять років всього двічі. Ти стаєш гарнішим.Я? Мабуть, не помітною для людей.
7 Він цілує її. Вона посміхається і питає: „Коли ми поїдемо на море?” А мені вчувається, що вона наче знущається з мене і протягує.:” На м-о-о-р-е-е...” Я бачила море лиш раз. Я раз тебе пізнала. Я тисячу разів тебе втрачала, коли засинала у тебе на плечі: „Спи, моє ангелятко, хай сплять твої губки і глазки. Ласуня! Ласуня”.
8. А могло бути, що я б помирала в тебе на руках, або ти...
9.А ще б ми разом побачили наших правнуків, спустившись на декілька кроків на землю, і разсунувши небеса. 10. А могло б ні мене, ні тебе не бути ні цієї історії, ні цього щоденника, ні пари Він, Вона, ні Крішнаїдів. А могло? А є! Любов!!
А могло бути так
1. Молода мама гуляє в Сонячному парку. Дитина тримається за ручки коляски, а мама легенько підтримує.
2.Ідуть Жовтневою вулицею Кришнаїди. Їм весело. Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна, Крішна, Харе, Харе...!!!
3. З виду щасливі!!! Співають незнайомою мовою, яку, мабуть, і самі не розуміють. Два хлопці і три дівчини. Світлі обличчя. Цокотять в бубен, рідко бачила такі посмішки на обличчях, їх поєднує радість.
4. Поряд на лавці сидить молода пара. Він гарний, одягнутий зі смаком і так все доладно. Вона? Мені не видно, хочу глянути, але боюся, що вони мене помітять. Кришнаїди співають. Я пишу. Він каже їй:„ Про що вони співають, мабуть, про велику любов!”.
5. А могло бути все! Я молода і гарна мама. Наша донька, синочок, донька, синочок. Кришнаїди до яким нам немає діла. Я випрала і попрасувала тобі сорочку і ти сказав:”Моя Ласуня- найкраща”. Я б готувала тобі сніданки, обіди й вечері, а ти б казав:” Моя Ласуня!”
6. Страшенно болить зуб. Сьогодні середа, а до лікаря аж у пятницю. Халепа. Чекаю тебе. Ти повинен ідти з роботи. Вже декілька років я спостерігаю, як ти закриваєш двері і крокуєш до зупинки. Я швидко одягаю окуляри і довго дивлюся в слід автобуса. Правда бачила я тебе за останні пять років всього двічі. Ти стаєш гарнішим.Я? Мабуть, не помітною для людей.
7 Він цілує її. Вона посміхається і питає: „Коли ми поїдемо на море?” А мені вчувається, що вона наче знущається з мене і протягує.:” На м-о-о-р-е-е...” Я бачила море лиш раз. Я раз тебе пізнала. Я тисячу разів тебе втрачала, коли засинала у тебе на плечі: „Спи, моє ангелятко, хай сплять твої губки і глазки. Ласуня! Ласуня”.
8. А могло бути, що я б помирала в тебе на руках, або ти...
9.А ще б ми разом побачили наших правнуків, спустившись на декілька кроків на землю, і разсунувши небеса. 10. А могло б ні мене, ні тебе не бути ні цієї історії, ні цього щоденника, ні пари Він, Вона, ні Крішнаїдів. А могло? А є! Любов!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
