ПРО КАЛЕНДАРНУ РЕФОРМУ

Календарна реформа – не найкращий крок,
Бо не скоротить вагітності строк.

ДУХ ЧАСУ

З духом часу неможливо змагаться:
Його навіть атеїсти бояться.

ПРО МУЗИКУ МАЙБУТНЬОГО

Не кожен станцює до пуття
Під музику майбуття.

ПРО РЕКЛАМУ

Реклама протизаплідних засобів снилась мені:
“Вас благословлятимуть ненароджені!”

КЛІЄНТУРА СМЕРТІ

Щодня косою урожай збирає:
Клієнтура смерті не вимирає.

ЧАС РОБИТЬ СВОЄ

Час робить те, що його єдино.
А ти, людино?

РІЗНИЦЯ МІЖ ПЕСИМІЗМОМ І ОПТИМІЗМОМ

Відмінність песимізму від оптимізму все ж малувата,
Бо їх відрізняє лиш кінця світу дата.

ПРО ПОЕТІВ

“Я – поет завтрашнього дня,”– хваливсь мені.
Я ж відповів: “Побачимо через два дні.”

ПРО АКТУАЛЬНІСТЬ

Дехто віщує мені короткочасну актуальність:
Мабуть, вважає, що пишу про їх епохальність.

ПРО ВОСКРЕСІННЯ

Воскреснуть може один тільки труп;
Живий же – ні, хай навіть надірве пуп.

ПОЗИТИВНА САТИРА

Позитивна сатира – якщо є така врешті-решт –
Це та, на якій можна ставити хрест.

ПРО ТИТАНІЧНІ ЗУСИЛЛЯ

Якось побачив титана, що зашивав на шкарпетці дірку –
І маю вже для найтитанічніших зусиль мірку.

ПОДУМАТЬ ТІЛЬКИ

Крізь той вогонь, що Прометей украв у бога,
Джордано Бруно пролягла дорога.

ЯКЩО БОСИЙ

В трояндах шлях крізь натовп стоголосий –
Та не ступить і кроку, якщо босий.

НА РОЗДОРІЖЖІ

“Який шлях вибрать?”– із відкритим ротом
Знов завмираєм перед поворотом.

ВОГОНЬ КАДИЛ

О, скільки в тім вогні згоріли,
Що ним в кадилах їм кадили!

ПОДАТЛИВІСТЬ

Як віск, він м’ять себе дававсь,
І все ж безформним остававсь.

НЕ ОПЛЬОВУЙ

Набравшись бруду від ідей –
Хоч не опльовуй ним людей.

ПРО ТИРАНІВ

І на тирану буде рана,
Якщо таранить він тирана.

ПРО САТИРИКІВ

Співчуття благаєш у сатирика дарма:
Осміє і ті чесноти, яких нема.

НАСТАНОВА САТИРИКАМ

Щоб доробок ваш не занесло піском,
Слід язик гострити мудрості бруском.

ЧОМУ?

Чому завжди падаєм з місяця мрій
На одної і тої ж землі гній?

ПРО СНАРЯД ДУМКИ

Яким потужним не був би уяви заряд –
Чи ж полетить за межі розуму думки снаряд?

ЗАГОВОРЯТЬ ПРО ПОГОДУ

Про погоду знов заговорять і юні, і літні,
Як прикмети кінця світу стануть помітні.

ПРО ПЕРЕСПЕКТИВУ

Щасливий, хто застосувать перспективу вміє:
Від неї найбільший ворог маліє.

ЩЕ ОДНА ВІДПОВІДЬ

Ще одна відповідь на одвічне питання:
Людина – побічний продукт кохання.

ПРО ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ

Найсміливіші мрії здійснить змогли ви –
Час би вже й несміливі.

ВИЩЕ ГОЛОВУ!

“Вище голову, аристократ!”–
Накидаючи зашморг, мовив кат.

ПРО ВІЧНІСТЬ

Жахливою видасться вічність,
Як згадаєш про квартали і звітність.

НЕ ЗРІВНЯТИСЬ

Машині з людиною ще не зрівнятись:
Остання вміє сама продаватись.

ІЗ ЩОДЕННИКА ВІЧНОСТІ

Із щоденника вічності (вже як світу розвіявсь прах):
“Тільки один був довгожитель – Страх.”

ПРО ВТРАТУ СВОБОДИ

Ті найчастіше свободу втрачають,
Які пуп землі в ній вбачають.

ПРО ПРАПОРИ

В майбутнє світле з прапором в руці так мчав,
Що зміни кольорів на нім не помічав.

ПРО КАРЛИКІВ

До карликів як серце небайдуже,
Вклонятись треба низько дуже.

ПРО ВІДВАЖНИХ

Відважні так в полон здавались,
Що вороги порозбігались.

ЖИВІМО ДОВШЕ

Біжать без упину години, дні, тижні.
Живімо довше, ... ніж ближні!

НЕ ЗАМИКАЙТЕСЬ У СОБІ

В час небезпек не замикайтесь у собі:
Знайдуть ще швидше там, ніж у юрбі.

СПІВ НА ОДНІЙ НОТІ

Там, де кожний на одній ноті співа,
Уже не мають значення слова.

ПРО ПОЕТІВ

Поет підозрювать кожне слово схильний:
Яке з них стоятиме на плиті могильній?