Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.02
16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
2026.11.02
14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
2026.11.02
12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
2026.11.02
12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
2026.11.02
09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
2026.11.02
05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
2026.11.02
01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
2026.11.01
23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
2026.11.01
22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
2026.11.01
22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
2026.11.01
17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
2026.11.01
15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
2026.11.01
13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
2026.11.01
07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
2026.10.31
23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
2026.10.31
23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 3
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 3
НЕМОЖЛИВО УЯВИТИ
Ви тільки уявіть собі таку річ:
Жінка слухає казочки коханця 1001 ніч!
ПРО ЖІНОК
Як вдягнені модно, жінки інтелігентні доволі,
Та враз стають дикунками, як голі.
ВІКНО У СВІТ
Вікно у світ! – Що ж бачить дозволяє,
Якщо його газета затуляє?
ПРО ГЕНІЇВ
Розплодилось занадто геніїв, ще більш – їх ідей;
Може, є й серед них кілька здібних людей.
ПРО ОПЕРУ
Оперу ще рано, як вид мистецтва, закривать,
Бо нема такої дурниці, яку не можна проспівать.
САТИРА І ПАФОС
Повинна відновлювать часто сатира,
Те, що знищила пафосу сокира.
МІСТИКИ І СТАТИСТИКИ
Дні наші злічені не містиками,
А людьми науки – статистиками.
ПРО ПЕСИМІЗМ І ОПТИМІЗМ
В чому рушійна сила песимізму? –
У зіткненні з оптимізмом оптимізму.
ПРО КРУГОЗІР
У людини з вузьким кругозором
Широкі перспективи встають перед зором.
ПРО ГРАФОМАНІВ
Графомани в апофеозі гордості
Здатні на все, ... крім творчості.
БЕЗСМЕРТНИЙ ПИСЬМЕННИК
Безсмертний письменник, любимець мільйонів,
Вмирає у творах своїх епігонів.
СЛОВА
Слова, що їх вже не вживають люди,
Подовгу ще засмічують талмуди.
ПІСЛЯ ЛІКНЕПУ
Наснивсь кошмар: бюрократизм розцвів
Там, де раніш читать ніхто не вмів.
ЛАВРОВИЙ ВІНОК
Про вінок лавровий мрійте і ви,
Але – не з чужої голови.
ПРОМІННЯ СЛАВИ
Не одне згоріло боже створіння
Від слави своєї проміння.
ПРО НІКЧЕМНОСТЕЙ
Ніколи не страждають нікчемності
Від манії чемності.
СТВОРЮЙТЕ ЛЕГЕНДИ
Створюйте собі легенди з нічого:
Боги починали з цього.
ПРО СВЯТИХ
Спробуйте заявить, що й святі – аферисти,
Як озвіріють навіть атеїсти.
ПРО ЖИТІЯ СВЯТИХ
Люблю інколи читати житія святих з кінця:
Приємно бачить, як знов стає людина з мерця.
ПРО НАПИСИ
Напис “Вхід заборонено!” кожен краще сприйма,
Ніж той, де вказано: “Виходу нема!”
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
“Спочатку було слово,”– згадуєш не раз,
Втомившись від гучних і довгих фраз.
ПРО ПЛІТКИ
Плітки, пошарпані об тисяч вух рифи,
Перетворюються потім у міфи.
НЕ ДОВІРЯЙТЕ ЛЮДЯМ
Не довіряйте людям – і будете праві:
Вони здатні на великі справи!
ПРЯМА ПОСТАВА
Буває, що і пряма постава
Не спорту, а паралічу справа.
ПРО МАСШТАБ
Я – письменник регіональний,
То ж масштаб мій – лише планетарний.
ПРО МИСЛЕННЯ
Мисленню слово напутнє:
В тебе – колосальне майбутнє!
ДВІ ПЕРСПЕКТИВИ
Дві перспективи обмірковує опус із тремтінням:
Стать автора твором – чи мистецтва творінням?
ПРО ПИСЬМЕННИКІВ
Письменник, що сягнути глибин не старається,
На поверхні прекрасно тримається.
З’ЯСУВАТЬ НЕПРОСТО
З’ясувать непросто, як не вдивляйся пильно,
Хто пливе за течією добровільно.
ДОСВІД СТРІЛЬЦЯ
Досвід стрільця навчив мене лиш одного:
У великого важче вцілити, аніж в малого.
ПРО ЩАБЛІ КАР'ЄРИ
Декотрі щаблі кар’єри
Ведуть до печерної ери.
ПРО МИСТЕЦТВО
Мистецтво вперед іде,
А за ним сторожа бреде.
НА КОГО СХОЖІ ПИСЬМЕННИКИ
Дехто з письменників нагадує кралю з Парижа,
Що вішається на шию, муркочучи: “Я така хижа!”
НЕ ТРЕБА
І рота відкривать не треба,
Щоб оплювать самого себе.
ЛИШЕНЬ ОДНЕ СЛОВО
Лишень одне слово я хотів сказать світу.
Не вдалось... Став письменником, здобувши освіту.
ГОВОРІМ СТИСЛО
Будем говорить стисло й потроху,
Щоб закінчить думку ще в цю епоху.
ПРО ВАГАННЯ
Навіть на те, щоб вагатись,
З ваганням потрібно змагатись.
ПЕРЕРІСШИ ЕПОХУ
Той, хто вже виріс із епохи,
Ходить, схиливши голову трохи.
ЛЮДИ БЕЗ ПЛЯМ
Бережіться, люди без плям!
Вас видасть зовсім не шрам.
ПРО ЛЮДОЇДІВ
Не опиняйсь із людоїдами в одному місці,
Бо можеш опинитися в них у мисці.
ПРО ПОВІШЕНОГО
Повісився на мотузці найбільшого дзвона,
Щоб той роздвонив усім про це з амвона.
Ви тільки уявіть собі таку річ:
Жінка слухає казочки коханця 1001 ніч!
ПРО ЖІНОК
Як вдягнені модно, жінки інтелігентні доволі,
Та враз стають дикунками, як голі.
ВІКНО У СВІТ
Вікно у світ! – Що ж бачить дозволяє,
Якщо його газета затуляє?
ПРО ГЕНІЇВ
Розплодилось занадто геніїв, ще більш – їх ідей;
Може, є й серед них кілька здібних людей.
ПРО ОПЕРУ
Оперу ще рано, як вид мистецтва, закривать,
Бо нема такої дурниці, яку не можна проспівать.
САТИРА І ПАФОС
Повинна відновлювать часто сатира,
Те, що знищила пафосу сокира.
МІСТИКИ І СТАТИСТИКИ
Дні наші злічені не містиками,
А людьми науки – статистиками.
ПРО ПЕСИМІЗМ І ОПТИМІЗМ
В чому рушійна сила песимізму? –
У зіткненні з оптимізмом оптимізму.
ПРО КРУГОЗІР
У людини з вузьким кругозором
Широкі перспективи встають перед зором.
ПРО ГРАФОМАНІВ
Графомани в апофеозі гордості
Здатні на все, ... крім творчості.
БЕЗСМЕРТНИЙ ПИСЬМЕННИК
Безсмертний письменник, любимець мільйонів,
Вмирає у творах своїх епігонів.
СЛОВА
Слова, що їх вже не вживають люди,
Подовгу ще засмічують талмуди.
ПІСЛЯ ЛІКНЕПУ
Наснивсь кошмар: бюрократизм розцвів
Там, де раніш читать ніхто не вмів.
ЛАВРОВИЙ ВІНОК
Про вінок лавровий мрійте і ви,
Але – не з чужої голови.
ПРОМІННЯ СЛАВИ
Не одне згоріло боже створіння
Від слави своєї проміння.
ПРО НІКЧЕМНОСТЕЙ
Ніколи не страждають нікчемності
Від манії чемності.
СТВОРЮЙТЕ ЛЕГЕНДИ
Створюйте собі легенди з нічого:
Боги починали з цього.
ПРО СВЯТИХ
Спробуйте заявить, що й святі – аферисти,
Як озвіріють навіть атеїсти.
ПРО ЖИТІЯ СВЯТИХ
Люблю інколи читати житія святих з кінця:
Приємно бачить, як знов стає людина з мерця.
ПРО НАПИСИ
Напис “Вхід заборонено!” кожен краще сприйма,
Ніж той, де вказано: “Виходу нема!”
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
“Спочатку було слово,”– згадуєш не раз,
Втомившись від гучних і довгих фраз.
ПРО ПЛІТКИ
Плітки, пошарпані об тисяч вух рифи,
Перетворюються потім у міфи.
НЕ ДОВІРЯЙТЕ ЛЮДЯМ
Не довіряйте людям – і будете праві:
Вони здатні на великі справи!
ПРЯМА ПОСТАВА
Буває, що і пряма постава
Не спорту, а паралічу справа.
ПРО МАСШТАБ
Я – письменник регіональний,
То ж масштаб мій – лише планетарний.
ПРО МИСЛЕННЯ
Мисленню слово напутнє:
В тебе – колосальне майбутнє!
ДВІ ПЕРСПЕКТИВИ
Дві перспективи обмірковує опус із тремтінням:
Стать автора твором – чи мистецтва творінням?
ПРО ПИСЬМЕННИКІВ
Письменник, що сягнути глибин не старається,
На поверхні прекрасно тримається.
З’ЯСУВАТЬ НЕПРОСТО
З’ясувать непросто, як не вдивляйся пильно,
Хто пливе за течією добровільно.
ДОСВІД СТРІЛЬЦЯ
Досвід стрільця навчив мене лиш одного:
У великого важче вцілити, аніж в малого.
ПРО ЩАБЛІ КАР'ЄРИ
Декотрі щаблі кар’єри
Ведуть до печерної ери.
ПРО МИСТЕЦТВО
Мистецтво вперед іде,
А за ним сторожа бреде.
НА КОГО СХОЖІ ПИСЬМЕННИКИ
Дехто з письменників нагадує кралю з Парижа,
Що вішається на шию, муркочучи: “Я така хижа!”
НЕ ТРЕБА
І рота відкривать не треба,
Щоб оплювать самого себе.
ЛИШЕНЬ ОДНЕ СЛОВО
Лишень одне слово я хотів сказать світу.
Не вдалось... Став письменником, здобувши освіту.
ГОВОРІМ СТИСЛО
Будем говорить стисло й потроху,
Щоб закінчить думку ще в цю епоху.
ПРО ВАГАННЯ
Навіть на те, щоб вагатись,
З ваганням потрібно змагатись.
ПЕРЕРІСШИ ЕПОХУ
Той, хто вже виріс із епохи,
Ходить, схиливши голову трохи.
ЛЮДИ БЕЗ ПЛЯМ
Бережіться, люди без плям!
Вас видасть зовсім не шрам.
ПРО ЛЮДОЇДІВ
Не опиняйсь із людоїдами в одному місці,
Бо можеш опинитися в них у мисці.
ПРО ПОВІШЕНОГО
Повісився на мотузці найбільшого дзвона,
Щоб той роздвонив усім про це з амвона.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 4"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 2"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 2"
Про публікацію
