Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 3
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 3
НЕМОЖЛИВО УЯВИТИ
Ви тільки уявіть собі таку річ:
Жінка слухає казочки коханця 1001 ніч!
ПРО ЖІНОК
Як вдягнені модно, жінки інтелігентні доволі,
Та враз стають дикунками, як голі.
ВІКНО У СВІТ
Вікно у світ! – Що ж бачить дозволяє,
Якщо його газета затуляє?
ПРО ГЕНІЇВ
Розплодилось занадто геніїв, ще більш – їх ідей;
Може, є й серед них кілька здібних людей.
ПРО ОПЕРУ
Оперу ще рано, як вид мистецтва, закривать,
Бо нема такої дурниці, яку не можна проспівать.
САТИРА І ПАФОС
Повинна відновлювать часто сатира,
Те, що знищила пафосу сокира.
МІСТИКИ І СТАТИСТИКИ
Дні наші злічені не містиками,
А людьми науки – статистиками.
ПРО ПЕСИМІЗМ І ОПТИМІЗМ
В чому рушійна сила песимізму? –
У зіткненні з оптимізмом оптимізму.
ПРО КРУГОЗІР
У людини з вузьким кругозором
Широкі перспективи встають перед зором.
ПРО ГРАФОМАНІВ
Графомани в апофеозі гордості
Здатні на все, ... крім творчості.
БЕЗСМЕРТНИЙ ПИСЬМЕННИК
Безсмертний письменник, любимець мільйонів,
Вмирає у творах своїх епігонів.
СЛОВА
Слова, що їх вже не вживають люди,
Подовгу ще засмічують талмуди.
ПІСЛЯ ЛІКНЕПУ
Наснивсь кошмар: бюрократизм розцвів
Там, де раніш читать ніхто не вмів.
ЛАВРОВИЙ ВІНОК
Про вінок лавровий мрійте і ви,
Але – не з чужої голови.
ПРОМІННЯ СЛАВИ
Не одне згоріло боже створіння
Від слави своєї проміння.
ПРО НІКЧЕМНОСТЕЙ
Ніколи не страждають нікчемності
Від манії чемності.
СТВОРЮЙТЕ ЛЕГЕНДИ
Створюйте собі легенди з нічого:
Боги починали з цього.
ПРО СВЯТИХ
Спробуйте заявить, що й святі – аферисти,
Як озвіріють навіть атеїсти.
ПРО ЖИТІЯ СВЯТИХ
Люблю інколи читати житія святих з кінця:
Приємно бачить, як знов стає людина з мерця.
ПРО НАПИСИ
Напис “Вхід заборонено!” кожен краще сприйма,
Ніж той, де вказано: “Виходу нема!”
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
“Спочатку було слово,”– згадуєш не раз,
Втомившись від гучних і довгих фраз.
ПРО ПЛІТКИ
Плітки, пошарпані об тисяч вух рифи,
Перетворюються потім у міфи.
НЕ ДОВІРЯЙТЕ ЛЮДЯМ
Не довіряйте людям – і будете праві:
Вони здатні на великі справи!
ПРЯМА ПОСТАВА
Буває, що і пряма постава
Не спорту, а паралічу справа.
ПРО МАСШТАБ
Я – письменник регіональний,
То ж масштаб мій – лише планетарний.
ПРО МИСЛЕННЯ
Мисленню слово напутнє:
В тебе – колосальне майбутнє!
ДВІ ПЕРСПЕКТИВИ
Дві перспективи обмірковує опус із тремтінням:
Стать автора твором – чи мистецтва творінням?
ПРО ПИСЬМЕННИКІВ
Письменник, що сягнути глибин не старається,
На поверхні прекрасно тримається.
З’ЯСУВАТЬ НЕПРОСТО
З’ясувать непросто, як не вдивляйся пильно,
Хто пливе за течією добровільно.
ДОСВІД СТРІЛЬЦЯ
Досвід стрільця навчив мене лиш одного:
У великого важче вцілити, аніж в малого.
ПРО ЩАБЛІ КАР'ЄРИ
Декотрі щаблі кар’єри
Ведуть до печерної ери.
ПРО МИСТЕЦТВО
Мистецтво вперед іде,
А за ним сторожа бреде.
НА КОГО СХОЖІ ПИСЬМЕННИКИ
Дехто з письменників нагадує кралю з Парижа,
Що вішається на шию, муркочучи: “Я така хижа!”
НЕ ТРЕБА
І рота відкривать не треба,
Щоб оплювать самого себе.
ЛИШЕНЬ ОДНЕ СЛОВО
Лишень одне слово я хотів сказать світу.
Не вдалось... Став письменником, здобувши освіту.
ГОВОРІМ СТИСЛО
Будем говорить стисло й потроху,
Щоб закінчить думку ще в цю епоху.
ПРО ВАГАННЯ
Навіть на те, щоб вагатись,
З ваганням потрібно змагатись.
ПЕРЕРІСШИ ЕПОХУ
Той, хто вже виріс із епохи,
Ходить, схиливши голову трохи.
ЛЮДИ БЕЗ ПЛЯМ
Бережіться, люди без плям!
Вас видасть зовсім не шрам.
ПРО ЛЮДОЇДІВ
Не опиняйсь із людоїдами в одному місці,
Бо можеш опинитися в них у мисці.
ПРО ПОВІШЕНОГО
Повісився на мотузці найбільшого дзвона,
Щоб той роздвонив усім про це з амвона.
Ви тільки уявіть собі таку річ:
Жінка слухає казочки коханця 1001 ніч!
ПРО ЖІНОК
Як вдягнені модно, жінки інтелігентні доволі,
Та враз стають дикунками, як голі.
ВІКНО У СВІТ
Вікно у світ! – Що ж бачить дозволяє,
Якщо його газета затуляє?
ПРО ГЕНІЇВ
Розплодилось занадто геніїв, ще більш – їх ідей;
Може, є й серед них кілька здібних людей.
ПРО ОПЕРУ
Оперу ще рано, як вид мистецтва, закривать,
Бо нема такої дурниці, яку не можна проспівать.
САТИРА І ПАФОС
Повинна відновлювать часто сатира,
Те, що знищила пафосу сокира.
МІСТИКИ І СТАТИСТИКИ
Дні наші злічені не містиками,
А людьми науки – статистиками.
ПРО ПЕСИМІЗМ І ОПТИМІЗМ
В чому рушійна сила песимізму? –
У зіткненні з оптимізмом оптимізму.
ПРО КРУГОЗІР
У людини з вузьким кругозором
Широкі перспективи встають перед зором.
ПРО ГРАФОМАНІВ
Графомани в апофеозі гордості
Здатні на все, ... крім творчості.
БЕЗСМЕРТНИЙ ПИСЬМЕННИК
Безсмертний письменник, любимець мільйонів,
Вмирає у творах своїх епігонів.
СЛОВА
Слова, що їх вже не вживають люди,
Подовгу ще засмічують талмуди.
ПІСЛЯ ЛІКНЕПУ
Наснивсь кошмар: бюрократизм розцвів
Там, де раніш читать ніхто не вмів.
ЛАВРОВИЙ ВІНОК
Про вінок лавровий мрійте і ви,
Але – не з чужої голови.
ПРОМІННЯ СЛАВИ
Не одне згоріло боже створіння
Від слави своєї проміння.
ПРО НІКЧЕМНОСТЕЙ
Ніколи не страждають нікчемності
Від манії чемності.
СТВОРЮЙТЕ ЛЕГЕНДИ
Створюйте собі легенди з нічого:
Боги починали з цього.
ПРО СВЯТИХ
Спробуйте заявить, що й святі – аферисти,
Як озвіріють навіть атеїсти.
ПРО ЖИТІЯ СВЯТИХ
Люблю інколи читати житія святих з кінця:
Приємно бачить, як знов стає людина з мерця.
ПРО НАПИСИ
Напис “Вхід заборонено!” кожен краще сприйма,
Ніж той, де вказано: “Виходу нема!”
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
“Спочатку було слово,”– згадуєш не раз,
Втомившись від гучних і довгих фраз.
ПРО ПЛІТКИ
Плітки, пошарпані об тисяч вух рифи,
Перетворюються потім у міфи.
НЕ ДОВІРЯЙТЕ ЛЮДЯМ
Не довіряйте людям – і будете праві:
Вони здатні на великі справи!
ПРЯМА ПОСТАВА
Буває, що і пряма постава
Не спорту, а паралічу справа.
ПРО МАСШТАБ
Я – письменник регіональний,
То ж масштаб мій – лише планетарний.
ПРО МИСЛЕННЯ
Мисленню слово напутнє:
В тебе – колосальне майбутнє!
ДВІ ПЕРСПЕКТИВИ
Дві перспективи обмірковує опус із тремтінням:
Стать автора твором – чи мистецтва творінням?
ПРО ПИСЬМЕННИКІВ
Письменник, що сягнути глибин не старається,
На поверхні прекрасно тримається.
З’ЯСУВАТЬ НЕПРОСТО
З’ясувать непросто, як не вдивляйся пильно,
Хто пливе за течією добровільно.
ДОСВІД СТРІЛЬЦЯ
Досвід стрільця навчив мене лиш одного:
У великого важче вцілити, аніж в малого.
ПРО ЩАБЛІ КАР'ЄРИ
Декотрі щаблі кар’єри
Ведуть до печерної ери.
ПРО МИСТЕЦТВО
Мистецтво вперед іде,
А за ним сторожа бреде.
НА КОГО СХОЖІ ПИСЬМЕННИКИ
Дехто з письменників нагадує кралю з Парижа,
Що вішається на шию, муркочучи: “Я така хижа!”
НЕ ТРЕБА
І рота відкривать не треба,
Щоб оплювать самого себе.
ЛИШЕНЬ ОДНЕ СЛОВО
Лишень одне слово я хотів сказать світу.
Не вдалось... Став письменником, здобувши освіту.
ГОВОРІМ СТИСЛО
Будем говорить стисло й потроху,
Щоб закінчить думку ще в цю епоху.
ПРО ВАГАННЯ
Навіть на те, щоб вагатись,
З ваганням потрібно змагатись.
ПЕРЕРІСШИ ЕПОХУ
Той, хто вже виріс із епохи,
Ходить, схиливши голову трохи.
ЛЮДИ БЕЗ ПЛЯМ
Бережіться, люди без плям!
Вас видасть зовсім не шрам.
ПРО ЛЮДОЇДІВ
Не опиняйсь із людоїдами в одному місці,
Бо можеш опинитися в них у мисці.
ПРО ПОВІШЕНОГО
Повісився на мотузці найбільшого дзвона,
Щоб той роздвонив усім про це з амвона.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 4"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 2"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 2"
Про публікацію
