Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.17
12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
2026.06.17
09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
2026.06.17
09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
2026.06.17
07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
2026.06.16
22:20
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч
шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч
шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям
2026.06.16
21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
2026.06.16
21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
2026.06.16
11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
2026.06.16
11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
2026.06.16
10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
2026.06.16
06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
2026.06.16
02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба.
Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії.
Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили.
Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються
2026.06.15
20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
2026.06.01
2026.05.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 3
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 3
НЕМОЖЛИВО УЯВИТИ
Ви тільки уявіть собі таку річ:
Жінка слухає казочки коханця 1001 ніч!
ПРО ЖІНОК
Як вдягнені модно, жінки інтелігентні доволі,
Та враз стають дикунками, як голі.
ВІКНО У СВІТ
Вікно у світ! – Що ж бачить дозволяє,
Якщо його газета затуляє?
ПРО ГЕНІЇВ
Розплодилось занадто геніїв, ще більш – їх ідей;
Може, є й серед них кілька здібних людей.
ПРО ОПЕРУ
Оперу ще рано, як вид мистецтва, закривать,
Бо нема такої дурниці, яку не можна проспівать.
САТИРА І ПАФОС
Повинна відновлювать часто сатира,
Те, що знищила пафосу сокира.
МІСТИКИ І СТАТИСТИКИ
Дні наші злічені не містиками,
А людьми науки – статистиками.
ПРО ПЕСИМІЗМ І ОПТИМІЗМ
В чому рушійна сила песимізму? –
У зіткненні з оптимізмом оптимізму.
ПРО КРУГОЗІР
У людини з вузьким кругозором
Широкі перспективи встають перед зором.
ПРО ГРАФОМАНІВ
Графомани в апофеозі гордості
Здатні на все, ... крім творчості.
БЕЗСМЕРТНИЙ ПИСЬМЕННИК
Безсмертний письменник, любимець мільйонів,
Вмирає у творах своїх епігонів.
СЛОВА
Слова, що їх вже не вживають люди,
Подовгу ще засмічують талмуди.
ПІСЛЯ ЛІКНЕПУ
Наснивсь кошмар: бюрократизм розцвів
Там, де раніш читать ніхто не вмів.
ЛАВРОВИЙ ВІНОК
Про вінок лавровий мрійте і ви,
Але – не з чужої голови.
ПРОМІННЯ СЛАВИ
Не одне згоріло боже створіння
Від слави своєї проміння.
ПРО НІКЧЕМНОСТЕЙ
Ніколи не страждають нікчемності
Від манії чемності.
СТВОРЮЙТЕ ЛЕГЕНДИ
Створюйте собі легенди з нічого:
Боги починали з цього.
ПРО СВЯТИХ
Спробуйте заявить, що й святі – аферисти,
Як озвіріють навіть атеїсти.
ПРО ЖИТІЯ СВЯТИХ
Люблю інколи читати житія святих з кінця:
Приємно бачить, як знов стає людина з мерця.
ПРО НАПИСИ
Напис “Вхід заборонено!” кожен краще сприйма,
Ніж той, де вказано: “Виходу нема!”
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
“Спочатку було слово,”– згадуєш не раз,
Втомившись від гучних і довгих фраз.
ПРО ПЛІТКИ
Плітки, пошарпані об тисяч вух рифи,
Перетворюються потім у міфи.
НЕ ДОВІРЯЙТЕ ЛЮДЯМ
Не довіряйте людям – і будете праві:
Вони здатні на великі справи!
ПРЯМА ПОСТАВА
Буває, що і пряма постава
Не спорту, а паралічу справа.
ПРО МАСШТАБ
Я – письменник регіональний,
То ж масштаб мій – лише планетарний.
ПРО МИСЛЕННЯ
Мисленню слово напутнє:
В тебе – колосальне майбутнє!
ДВІ ПЕРСПЕКТИВИ
Дві перспективи обмірковує опус із тремтінням:
Стать автора твором – чи мистецтва творінням?
ПРО ПИСЬМЕННИКІВ
Письменник, що сягнути глибин не старається,
На поверхні прекрасно тримається.
З’ЯСУВАТЬ НЕПРОСТО
З’ясувать непросто, як не вдивляйся пильно,
Хто пливе за течією добровільно.
ДОСВІД СТРІЛЬЦЯ
Досвід стрільця навчив мене лиш одного:
У великого важче вцілити, аніж в малого.
ПРО ЩАБЛІ КАР'ЄРИ
Декотрі щаблі кар’єри
Ведуть до печерної ери.
ПРО МИСТЕЦТВО
Мистецтво вперед іде,
А за ним сторожа бреде.
НА КОГО СХОЖІ ПИСЬМЕННИКИ
Дехто з письменників нагадує кралю з Парижа,
Що вішається на шию, муркочучи: “Я така хижа!”
НЕ ТРЕБА
І рота відкривать не треба,
Щоб оплювать самого себе.
ЛИШЕНЬ ОДНЕ СЛОВО
Лишень одне слово я хотів сказать світу.
Не вдалось... Став письменником, здобувши освіту.
ГОВОРІМ СТИСЛО
Будем говорить стисло й потроху,
Щоб закінчить думку ще в цю епоху.
ПРО ВАГАННЯ
Навіть на те, щоб вагатись,
З ваганням потрібно змагатись.
ПЕРЕРІСШИ ЕПОХУ
Той, хто вже виріс із епохи,
Ходить, схиливши голову трохи.
ЛЮДИ БЕЗ ПЛЯМ
Бережіться, люди без плям!
Вас видасть зовсім не шрам.
ПРО ЛЮДОЇДІВ
Не опиняйсь із людоїдами в одному місці,
Бо можеш опинитися в них у мисці.
ПРО ПОВІШЕНОГО
Повісився на мотузці найбільшого дзвона,
Щоб той роздвонив усім про це з амвона.
Ви тільки уявіть собі таку річ:
Жінка слухає казочки коханця 1001 ніч!
ПРО ЖІНОК
Як вдягнені модно, жінки інтелігентні доволі,
Та враз стають дикунками, як голі.
ВІКНО У СВІТ
Вікно у світ! – Що ж бачить дозволяє,
Якщо його газета затуляє?
ПРО ГЕНІЇВ
Розплодилось занадто геніїв, ще більш – їх ідей;
Може, є й серед них кілька здібних людей.
ПРО ОПЕРУ
Оперу ще рано, як вид мистецтва, закривать,
Бо нема такої дурниці, яку не можна проспівать.
САТИРА І ПАФОС
Повинна відновлювать часто сатира,
Те, що знищила пафосу сокира.
МІСТИКИ І СТАТИСТИКИ
Дні наші злічені не містиками,
А людьми науки – статистиками.
ПРО ПЕСИМІЗМ І ОПТИМІЗМ
В чому рушійна сила песимізму? –
У зіткненні з оптимізмом оптимізму.
ПРО КРУГОЗІР
У людини з вузьким кругозором
Широкі перспективи встають перед зором.
ПРО ГРАФОМАНІВ
Графомани в апофеозі гордості
Здатні на все, ... крім творчості.
БЕЗСМЕРТНИЙ ПИСЬМЕННИК
Безсмертний письменник, любимець мільйонів,
Вмирає у творах своїх епігонів.
СЛОВА
Слова, що їх вже не вживають люди,
Подовгу ще засмічують талмуди.
ПІСЛЯ ЛІКНЕПУ
Наснивсь кошмар: бюрократизм розцвів
Там, де раніш читать ніхто не вмів.
ЛАВРОВИЙ ВІНОК
Про вінок лавровий мрійте і ви,
Але – не з чужої голови.
ПРОМІННЯ СЛАВИ
Не одне згоріло боже створіння
Від слави своєї проміння.
ПРО НІКЧЕМНОСТЕЙ
Ніколи не страждають нікчемності
Від манії чемності.
СТВОРЮЙТЕ ЛЕГЕНДИ
Створюйте собі легенди з нічого:
Боги починали з цього.
ПРО СВЯТИХ
Спробуйте заявить, що й святі – аферисти,
Як озвіріють навіть атеїсти.
ПРО ЖИТІЯ СВЯТИХ
Люблю інколи читати житія святих з кінця:
Приємно бачить, як знов стає людина з мерця.
ПРО НАПИСИ
Напис “Вхід заборонено!” кожен краще сприйма,
Ніж той, де вказано: “Виходу нема!”
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
“Спочатку було слово,”– згадуєш не раз,
Втомившись від гучних і довгих фраз.
ПРО ПЛІТКИ
Плітки, пошарпані об тисяч вух рифи,
Перетворюються потім у міфи.
НЕ ДОВІРЯЙТЕ ЛЮДЯМ
Не довіряйте людям – і будете праві:
Вони здатні на великі справи!
ПРЯМА ПОСТАВА
Буває, що і пряма постава
Не спорту, а паралічу справа.
ПРО МАСШТАБ
Я – письменник регіональний,
То ж масштаб мій – лише планетарний.
ПРО МИСЛЕННЯ
Мисленню слово напутнє:
В тебе – колосальне майбутнє!
ДВІ ПЕРСПЕКТИВИ
Дві перспективи обмірковує опус із тремтінням:
Стать автора твором – чи мистецтва творінням?
ПРО ПИСЬМЕННИКІВ
Письменник, що сягнути глибин не старається,
На поверхні прекрасно тримається.
З’ЯСУВАТЬ НЕПРОСТО
З’ясувать непросто, як не вдивляйся пильно,
Хто пливе за течією добровільно.
ДОСВІД СТРІЛЬЦЯ
Досвід стрільця навчив мене лиш одного:
У великого важче вцілити, аніж в малого.
ПРО ЩАБЛІ КАР'ЄРИ
Декотрі щаблі кар’єри
Ведуть до печерної ери.
ПРО МИСТЕЦТВО
Мистецтво вперед іде,
А за ним сторожа бреде.
НА КОГО СХОЖІ ПИСЬМЕННИКИ
Дехто з письменників нагадує кралю з Парижа,
Що вішається на шию, муркочучи: “Я така хижа!”
НЕ ТРЕБА
І рота відкривать не треба,
Щоб оплювать самого себе.
ЛИШЕНЬ ОДНЕ СЛОВО
Лишень одне слово я хотів сказать світу.
Не вдалось... Став письменником, здобувши освіту.
ГОВОРІМ СТИСЛО
Будем говорить стисло й потроху,
Щоб закінчить думку ще в цю епоху.
ПРО ВАГАННЯ
Навіть на те, щоб вагатись,
З ваганням потрібно змагатись.
ПЕРЕРІСШИ ЕПОХУ
Той, хто вже виріс із епохи,
Ходить, схиливши голову трохи.
ЛЮДИ БЕЗ ПЛЯМ
Бережіться, люди без плям!
Вас видасть зовсім не шрам.
ПРО ЛЮДОЇДІВ
Не опиняйсь із людоїдами в одному місці,
Бо можеш опинитися в них у мисці.
ПРО ПОВІШЕНОГО
Повісився на мотузці найбільшого дзвона,
Щоб той роздвонив усім про це з амвона.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 4"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 2"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 2"
Про публікацію
