Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 3
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 3
НЕМОЖЛИВО УЯВИТИ
Ви тільки уявіть собі таку річ:
Жінка слухає казочки коханця 1001 ніч!
ПРО ЖІНОК
Як вдягнені модно, жінки інтелігентні доволі,
Та враз стають дикунками, як голі.
ВІКНО У СВІТ
Вікно у світ! – Що ж бачить дозволяє,
Якщо його газета затуляє?
ПРО ГЕНІЇВ
Розплодилось занадто геніїв, ще більш – їх ідей;
Може, є й серед них кілька здібних людей.
ПРО ОПЕРУ
Оперу ще рано, як вид мистецтва, закривать,
Бо нема такої дурниці, яку не можна проспівать.
САТИРА І ПАФОС
Повинна відновлювать часто сатира,
Те, що знищила пафосу сокира.
МІСТИКИ І СТАТИСТИКИ
Дні наші злічені не містиками,
А людьми науки – статистиками.
ПРО ПЕСИМІЗМ І ОПТИМІЗМ
В чому рушійна сила песимізму? –
У зіткненні з оптимізмом оптимізму.
ПРО КРУГОЗІР
У людини з вузьким кругозором
Широкі перспективи встають перед зором.
ПРО ГРАФОМАНІВ
Графомани в апофеозі гордості
Здатні на все, ... крім творчості.
БЕЗСМЕРТНИЙ ПИСЬМЕННИК
Безсмертний письменник, любимець мільйонів,
Вмирає у творах своїх епігонів.
СЛОВА
Слова, що їх вже не вживають люди,
Подовгу ще засмічують талмуди.
ПІСЛЯ ЛІКНЕПУ
Наснивсь кошмар: бюрократизм розцвів
Там, де раніш читать ніхто не вмів.
ЛАВРОВИЙ ВІНОК
Про вінок лавровий мрійте і ви,
Але – не з чужої голови.
ПРОМІННЯ СЛАВИ
Не одне згоріло боже створіння
Від слави своєї проміння.
ПРО НІКЧЕМНОСТЕЙ
Ніколи не страждають нікчемності
Від манії чемності.
СТВОРЮЙТЕ ЛЕГЕНДИ
Створюйте собі легенди з нічого:
Боги починали з цього.
ПРО СВЯТИХ
Спробуйте заявить, що й святі – аферисти,
Як озвіріють навіть атеїсти.
ПРО ЖИТІЯ СВЯТИХ
Люблю інколи читати житія святих з кінця:
Приємно бачить, як знов стає людина з мерця.
ПРО НАПИСИ
Напис “Вхід заборонено!” кожен краще сприйма,
Ніж той, де вказано: “Виходу нема!”
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
“Спочатку було слово,”– згадуєш не раз,
Втомившись від гучних і довгих фраз.
ПРО ПЛІТКИ
Плітки, пошарпані об тисяч вух рифи,
Перетворюються потім у міфи.
НЕ ДОВІРЯЙТЕ ЛЮДЯМ
Не довіряйте людям – і будете праві:
Вони здатні на великі справи!
ПРЯМА ПОСТАВА
Буває, що і пряма постава
Не спорту, а паралічу справа.
ПРО МАСШТАБ
Я – письменник регіональний,
То ж масштаб мій – лише планетарний.
ПРО МИСЛЕННЯ
Мисленню слово напутнє:
В тебе – колосальне майбутнє!
ДВІ ПЕРСПЕКТИВИ
Дві перспективи обмірковує опус із тремтінням:
Стать автора твором – чи мистецтва творінням?
ПРО ПИСЬМЕННИКІВ
Письменник, що сягнути глибин не старається,
На поверхні прекрасно тримається.
З’ЯСУВАТЬ НЕПРОСТО
З’ясувать непросто, як не вдивляйся пильно,
Хто пливе за течією добровільно.
ДОСВІД СТРІЛЬЦЯ
Досвід стрільця навчив мене лиш одного:
У великого важче вцілити, аніж в малого.
ПРО ЩАБЛІ КАР'ЄРИ
Декотрі щаблі кар’єри
Ведуть до печерної ери.
ПРО МИСТЕЦТВО
Мистецтво вперед іде,
А за ним сторожа бреде.
НА КОГО СХОЖІ ПИСЬМЕННИКИ
Дехто з письменників нагадує кралю з Парижа,
Що вішається на шию, муркочучи: “Я така хижа!”
НЕ ТРЕБА
І рота відкривать не треба,
Щоб оплювать самого себе.
ЛИШЕНЬ ОДНЕ СЛОВО
Лишень одне слово я хотів сказать світу.
Не вдалось... Став письменником, здобувши освіту.
ГОВОРІМ СТИСЛО
Будем говорить стисло й потроху,
Щоб закінчить думку ще в цю епоху.
ПРО ВАГАННЯ
Навіть на те, щоб вагатись,
З ваганням потрібно змагатись.
ПЕРЕРІСШИ ЕПОХУ
Той, хто вже виріс із епохи,
Ходить, схиливши голову трохи.
ЛЮДИ БЕЗ ПЛЯМ
Бережіться, люди без плям!
Вас видасть зовсім не шрам.
ПРО ЛЮДОЇДІВ
Не опиняйсь із людоїдами в одному місці,
Бо можеш опинитися в них у мисці.
ПРО ПОВІШЕНОГО
Повісився на мотузці найбільшого дзвона,
Щоб той роздвонив усім про це з амвона.
Ви тільки уявіть собі таку річ:
Жінка слухає казочки коханця 1001 ніч!
ПРО ЖІНОК
Як вдягнені модно, жінки інтелігентні доволі,
Та враз стають дикунками, як голі.
ВІКНО У СВІТ
Вікно у світ! – Що ж бачить дозволяє,
Якщо його газета затуляє?
ПРО ГЕНІЇВ
Розплодилось занадто геніїв, ще більш – їх ідей;
Може, є й серед них кілька здібних людей.
ПРО ОПЕРУ
Оперу ще рано, як вид мистецтва, закривать,
Бо нема такої дурниці, яку не можна проспівать.
САТИРА І ПАФОС
Повинна відновлювать часто сатира,
Те, що знищила пафосу сокира.
МІСТИКИ І СТАТИСТИКИ
Дні наші злічені не містиками,
А людьми науки – статистиками.
ПРО ПЕСИМІЗМ І ОПТИМІЗМ
В чому рушійна сила песимізму? –
У зіткненні з оптимізмом оптимізму.
ПРО КРУГОЗІР
У людини з вузьким кругозором
Широкі перспективи встають перед зором.
ПРО ГРАФОМАНІВ
Графомани в апофеозі гордості
Здатні на все, ... крім творчості.
БЕЗСМЕРТНИЙ ПИСЬМЕННИК
Безсмертний письменник, любимець мільйонів,
Вмирає у творах своїх епігонів.
СЛОВА
Слова, що їх вже не вживають люди,
Подовгу ще засмічують талмуди.
ПІСЛЯ ЛІКНЕПУ
Наснивсь кошмар: бюрократизм розцвів
Там, де раніш читать ніхто не вмів.
ЛАВРОВИЙ ВІНОК
Про вінок лавровий мрійте і ви,
Але – не з чужої голови.
ПРОМІННЯ СЛАВИ
Не одне згоріло боже створіння
Від слави своєї проміння.
ПРО НІКЧЕМНОСТЕЙ
Ніколи не страждають нікчемності
Від манії чемності.
СТВОРЮЙТЕ ЛЕГЕНДИ
Створюйте собі легенди з нічого:
Боги починали з цього.
ПРО СВЯТИХ
Спробуйте заявить, що й святі – аферисти,
Як озвіріють навіть атеїсти.
ПРО ЖИТІЯ СВЯТИХ
Люблю інколи читати житія святих з кінця:
Приємно бачить, як знов стає людина з мерця.
ПРО НАПИСИ
Напис “Вхід заборонено!” кожен краще сприйма,
Ніж той, де вказано: “Виходу нема!”
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
“Спочатку було слово,”– згадуєш не раз,
Втомившись від гучних і довгих фраз.
ПРО ПЛІТКИ
Плітки, пошарпані об тисяч вух рифи,
Перетворюються потім у міфи.
НЕ ДОВІРЯЙТЕ ЛЮДЯМ
Не довіряйте людям – і будете праві:
Вони здатні на великі справи!
ПРЯМА ПОСТАВА
Буває, що і пряма постава
Не спорту, а паралічу справа.
ПРО МАСШТАБ
Я – письменник регіональний,
То ж масштаб мій – лише планетарний.
ПРО МИСЛЕННЯ
Мисленню слово напутнє:
В тебе – колосальне майбутнє!
ДВІ ПЕРСПЕКТИВИ
Дві перспективи обмірковує опус із тремтінням:
Стать автора твором – чи мистецтва творінням?
ПРО ПИСЬМЕННИКІВ
Письменник, що сягнути глибин не старається,
На поверхні прекрасно тримається.
З’ЯСУВАТЬ НЕПРОСТО
З’ясувать непросто, як не вдивляйся пильно,
Хто пливе за течією добровільно.
ДОСВІД СТРІЛЬЦЯ
Досвід стрільця навчив мене лиш одного:
У великого важче вцілити, аніж в малого.
ПРО ЩАБЛІ КАР'ЄРИ
Декотрі щаблі кар’єри
Ведуть до печерної ери.
ПРО МИСТЕЦТВО
Мистецтво вперед іде,
А за ним сторожа бреде.
НА КОГО СХОЖІ ПИСЬМЕННИКИ
Дехто з письменників нагадує кралю з Парижа,
Що вішається на шию, муркочучи: “Я така хижа!”
НЕ ТРЕБА
І рота відкривать не треба,
Щоб оплювать самого себе.
ЛИШЕНЬ ОДНЕ СЛОВО
Лишень одне слово я хотів сказать світу.
Не вдалось... Став письменником, здобувши освіту.
ГОВОРІМ СТИСЛО
Будем говорить стисло й потроху,
Щоб закінчить думку ще в цю епоху.
ПРО ВАГАННЯ
Навіть на те, щоб вагатись,
З ваганням потрібно змагатись.
ПЕРЕРІСШИ ЕПОХУ
Той, хто вже виріс із епохи,
Ходить, схиливши голову трохи.
ЛЮДИ БЕЗ ПЛЯМ
Бережіться, люди без плям!
Вас видасть зовсім не шрам.
ПРО ЛЮДОЇДІВ
Не опиняйсь із людоїдами в одному місці,
Бо можеш опинитися в них у мисці.
ПРО ПОВІШЕНОГО
Повісився на мотузці найбільшого дзвона,
Щоб той роздвонив усім про це з амвона.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 4"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 2"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 2"
Про публікацію
