Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.
Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.
Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.
Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.
"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.
Вони несподівано різні: спочатку
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!
У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...
Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.
У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Луїс Сернуда Коли сидиш на краю бездонної тіні
Голова - це тінь, живіт - це тінь, твоє життя - це тінь.
Даремно ти слухаєш пісню веселого хлопчика.
Це безадресна пісня; вона легко може бути
будь-якою іншою піснею, і в цьому причина,
чому тебе манять і ця пісня, і її співак.
Бережи свою тінь; мине час і ти не будеш навіть
тінню. Бережи свою душу і свої мрії, бережи
свою голову, яка стала хмарою і загубилася
легкою хустиною в оркестрі бурі.
Залізь на заманюючі каріатиди, віщуй звідти
праху і руну. Віщуй, віщуй, покажи небу свої
відкриті долоні. Тоді точно будеш вище власної тіні.
Решта - євангельська любов.
Luis Cernuda Sentado sobre un golfo de sombra
Sentado sobre un golfo de sombra vas siendo ya
sombra tú todo. Sombra tu cabeza, sombra tu vientre, sombra tu vida misma.
En vano escuchas la canción del muchacho jovial.
Es una canción impersonal, exactamente pudiera ser
otra canción cualquiera, y ése es el motivo
de que te sientas atraído por el canto y su cantor.
Cuida tu sombra; dentro de tiempo ni sombra
serás. Cuida tu pecho y tus sueños, cuida tu cabeza,
que ya es una nube y se pierde, como chal
delicado, en la tempestad orquestada.
Sube a las cariátides fraudulentas; grita desde allí sobre
la arcilla y la lana. Grita, grita, vuelve tus manos
del revés. Luego podrás tenderte confiado bajo tu propia sombra.
El resto es el amor evangélico.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
