ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Лист
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
* 163 *
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
Вишгород
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
За межі Уробороса.
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Суголосся
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
Серпень
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Лімерики нашого блогера
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
040826
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
* 162 *
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
* * *
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
1960. Доброго ранку!
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юхим Семеняко (1955) / Вірші

 Минулось
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
Побажавши: «Пропадом гори».

Янгол у сльозах – йому ця втрата,
Як на охоронця, незначна.
Зграя вороння́, така завзята,
Щось до мене каркає вона.

Не на сніг, бо петрає в погоді.
Може, так вона пораду шле:
«Досить, не стенай, вмирати годі,
Не настільки вже тобі і зле».

Свиснув їм. І вся моя подяка.
Крилами махнули і знялись.
Осінь, як і літо, теж ніяка.
А бували кращими колись.

©  2009 – 2025





Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2025-09-16 16:00:08
Переглядів сторінки твору 1275
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.152 / 5.75  (5.179 / 5.96)
* Рейтинг "Майстерень" 5.152 / 5.75  (5.179 / 5.96)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.08.05 16:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-09-16 16:58:32 ]


чомусь згадалася жовта собачка Вл. Фаворського
щодо рядка "Янгол у сльозах – йому цятрата,"

зграя вороння, авжеж нагадує іншу картину,
Каспара Давида Фрідріха, німецький романтизм . . .

узагалі, вірші, які починаються із рядка, де згадується
музика Шопена, несуть на собі виблиск романтизму
Вам не здається?

тобто, романтизм тут не є синонімом слова туберкульоз
або ж "сухоти"
і чого О. Забужко так вчепилася в Лесю Українку?
тому що туберкульоз & романтизм, о є . . . . .

однак, вірш про щось вище
про щось таке, що нас, мабуть, преживе
хай би

сам я вже котрий рік все намагаюся подужати Поля Верлена
а він не зовсім романтик, він антиромантик по суті
або декадент, може й щось протилежне діалектично

але все гине, все вмирає, все трансформується
все це поезійне, сухотно трансценденційне, або ж анти —
тло




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2025-09-16 19:29:17 ]
Може бути, може бути, особливо про жовту собачку. Пробігала вона, пробігала.
І стосовно романтизму Ви праві.
І з П.Верленом – я щойно переглянув збірку "Романси без слів". Гра образів сприйнятна і навіть знайома природністю.

Завтра (я замовив рецензію "Асорті Пиріжкарень"), може, опублікую. Там кворуму немає, а днями буде. І я теж на ньому без права голосу, але секретарем.
Це ж непогано. Зайве приберу, потрібне додам. Стенографістка звільнилась, бо пішла на курси перукарок.

Дякую за Вашу увагу з усіма фаховими асоціаціями. Я набуваю поверхневих і на перший час дилетантських знань.

З повагом,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-09-16 19:52:04 ]



"Романси без слів", це безперечно, Шопен
хоч я останні 10 років радше вивчав його збірку "Amour"
(Верлена, н Шопена)

але "Романси" явно еталонніш, усяка естетика мандрів там
чимало англійської мови, жвавіші кольори

нема релігійної пропаганди



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-09-16 19:54:09 ]



"Il pleure dans mon coeur", якби головний хіт його


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-09-16 20:44:40 ]
Цікаво вийшло!
Можливо, якби не згадувався Шопен, то й гарний текст під важкий рок теж годився би. А так все ширше. Хоча алюзії цілком рокові і з Шопеном. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2025-09-16 21:10:07 ]
Радий візитації та всьому сказаному і зробленому :)
На музичний трек до мого вірша, а в підсумку і цілісної композиції, не розраховував. Ви тонко зауважили можливість такої.

З повагом,
Ю.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-09-17 18:54:05 ]


Засідання у відповідності з оновленим графіком обіцянок і гарантій відбулось.

Колективні висновки наступні:

– тематика смерті та потойбіччя подана з легким гумором.
На хвилі трагічного пафосу (Шопен, геєна, вогонь, казани) виникла своєрідна звітність побутового характеру про те, чого не відбулось, і це наближає "високу" тему до земного рівня, від чого й виникає іронічний ефект;

– контраст високого та низького.
Звучить музика Шопена (символ духовної величі, а за стереотипом – похоронний марш), і далі — зграя вороння, буденні погода та "осінь, як і літо, теж ніяка". Це поєднання підносить іронічність і створює відчуття приземленої реальності всередині вірша;

– янгол і ворони як персонажі «малого театру».
Перший поданий не як всемогутня істота, а як розгублений і безсилий "охоронець", який навіть плаче. Ворони ж — ніби посланці практичнішої "житейської мудрості" у фразі "досить, не стенай, не так тобі й зле". Ця деміфологізація додає віршу реалістичності й гумору;

– ліричний герой іронізує над самим собою.
Його реакція на воронння або і не тільки на вороння, бо "свиснув їм", і це множина, є такою от жартівливою подякою. У ній відчувається і зв'язок, і дистанція між особистими стражданнями з готовністю підсміятися навіть над власною "сумною долею";

– мова проста, майже розмовна.
Є просторічні відтінки ("пропадом гори", "петрає в погоді"), що знімає будь-яку врочистість і наближає текст до реальності, навіть побутової.

Отже, цей вірш — суміш серйозних тем (смерть, втрата, потойбіччя) з буденними та іронічними відтінками, що створює ефект іронічного реалізму: показати трагічне без трагічного надриву, навіть із гумором.

Дата. Підписи.


Вперше протокол засідання вівся лише секретарем за причини відсутності машиністки-стенографістки.

Документ переданий до відділу архівації в один з його підрозділів (цього разу за результатами жеребкування це був "rar").



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-09-17 19:37:15 ]



сусідка зве, занемогла
пішов на поміч, а за хвилю
пестливих дотиків суцільна
імла


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2025-10-10 12:13:40 ]

Я вже думаю над верлібрами. Зараз підходяща ситуація, бо мало хто може сказати, що це таке, коли автор плете про все, що бачить, додаючи своїх мух, які рояться в голові, і кістяків, які ховаються по шафах. Якщо автор не може утримати витоки своєї свідомості, викладені у стовпчик, то він не йде до психологів, а іменує це верлібром.
З повагом,
Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-10-10 15:51:28 ]



ну в мене то був порошок, типу

щодо верлібрів, я їх писав довший час
в цім є певна терапія, згоден із Вами
наразі якось інтерес мій до верлібрів
зменшився, я би радше прозу писав
натомість
але Ви можете й собі спробувати верлібр,
чого ж ні?


усякі Вам навіювання позитива & світла & натхнень




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-06-08 18:08:47 ]
Симпатично бачити такі цифри - 2009 – 2025 )
Це знайоме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-06-10 18:03:21 ]
Багато чого було.
З повагом і про своє, Ю.С.