ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юхим Семеняко (1955) / Вірші

 Минулось
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
Побажавши: «Пропадом гори».

Янгол у сльозах – йому ця втрата,
Як на охоронця, незначна.
Зграя вороння́, така завзята,
Щось до мене каркає вона.

Не на сніг, бо петрає в погоді.
Може, так вона пораду шле:
«Досить, не стенай, вмирати годі,
Не настільки вже тобі і зле».

Свиснув їм. І вся моя подяка.
Крилами махнули і знялись.
Осінь, як і літо, теж ніяка.
А бували кращими колись.

©  2009 – 2025





Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-09-16 16:00:08
Переглядів сторінки твору 1498
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.202 / 5.75  (5.222 / 5.96)
* Рейтинг "Майстерень" 5.202 / 5.75  (5.222 / 5.96)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.10.13 19:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-09-16 16:58:32 ]


чомусь згадалася жовта собачка Вл. Фаворського
щодо рядка "Янгол у сльозах – йому цятрата,"

зграя вороння, авжеж нагадує іншу картину,
Каспара Давида Фрідріха, німецький романтизм . . .

узагалі, вірші, які починаються із рядка, де згадується
музика Шопена, несуть на собі виблиск романтизму
Вам не здається?

тобто, романтизм тут не є синонімом слова туберкульоз
або ж "сухоти"
і чого О. Забужко так вчепилася в Лесю Українку?
тому що туберкульоз & романтизм, о є . . . . .

однак, вірш про щось вище
про щось таке, що нас, мабуть, преживе
хай би

сам я вже котрий рік все намагаюся подужати Поля Верлена
а він не зовсім романтик, він антиромантик по суті
або декадент, може й щось протилежне діалектично

але все гине, все вмирає, все трансформується
все це поезійне, сухотно трансценденційне, або ж анти —
тло




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2025-09-16 19:29:17 ]
Може бути, може бути, особливо про жовту собачку. Пробігала вона, пробігала.
І стосовно романтизму Ви праві.
І з П.Верленом – я щойно переглянув збірку "Романси без слів". Гра образів сприйнятна і навіть знайома природністю.

Завтра (я замовив рецензію "Асорті Пиріжкарень"), може, опублікую. Там кворуму немає, а днями буде. І я теж на ньому без права голосу, але секретарем.
Це ж непогано. Зайве приберу, потрібне додам. Стенографістка звільнилась, бо пішла на курси перукарок.

Дякую за Вашу увагу з усіма фаховими асоціаціями. Я набуваю поверхневих і на перший час дилетантських знань.

З повагом,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-09-16 19:52:04 ]



"Романси без слів", це безперечно, Шопен
хоч я останні 10 років радше вивчав його збірку "Amour"
(Верлена, н Шопена)

але "Романси" явно еталонніш, усяка естетика мандрів там
чимало англійської мови, жвавіші кольори

нема релігійної пропаганди



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-09-16 19:54:09 ]



"Il pleure dans mon coeur", якби головний хіт його


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-09-16 20:44:40 ]
Цікаво вийшло!
Можливо, якби не згадувався Шопен, то й гарний текст під важкий рок теж годився би. А так все ширше. Хоча алюзії цілком рокові і з Шопеном. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2025-09-16 21:10:07 ]
Радий візитації та всьому сказаному і зробленому :)
На музичний трек до мого вірша, а в підсумку і цілісної композиції, не розраховував. Ви тонко зауважили можливість такої.

З повагом,
Ю.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-09-17 18:54:05 ]


Засідання у відповідності з оновленим графіком обіцянок і гарантій відбулось.

Колективні висновки наступні:

– тематика смерті та потойбіччя подана з легким гумором.
На хвилі трагічного пафосу (Шопен, геєна, вогонь, казани) виникла своєрідна звітність побутового характеру про те, чого не відбулось, і це наближає "високу" тему до земного рівня, від чого й виникає іронічний ефект;

– контраст високого та низького.
Звучить музика Шопена (символ духовної величі, а за стереотипом – похоронний марш), і далі — зграя вороння, буденні погода та "осінь, як і літо, теж ніяка". Це поєднання підносить іронічність і створює відчуття приземленої реальності всередині вірша;

– янгол і ворони як персонажі «малого театру».
Перший поданий не як всемогутня істота, а як розгублений і безсилий "охоронець", який навіть плаче. Ворони ж — ніби посланці практичнішої "житейської мудрості" у фразі "досить, не стенай, не так тобі й зле". Ця деміфологізація додає віршу реалістичності й гумору;

– ліричний герой іронізує над самим собою.
Його реакція на воронння або і не тільки на вороння, бо "свиснув їм", і це множина, є такою от жартівливою подякою. У ній відчувається і зв'язок, і дистанція між особистими стражданнями з готовністю підсміятися навіть над власною "сумною долею";

– мова проста, майже розмовна.
Є просторічні відтінки ("пропадом гори", "петрає в погоді"), що знімає будь-яку врочистість і наближає текст до реальності, навіть побутової.

Отже, цей вірш — суміш серйозних тем (смерть, втрата, потойбіччя) з буденними та іронічними відтінками, що створює ефект іронічного реалізму: показати трагічне без трагічного надриву, навіть із гумором.


Дата. Підписи.


Вперше протокол засідання вівся лише секретарем за причини відсутності машиністки-стенографістки.

Документ переданий до відділу архівації в один з його підрозділів (цього разу за результатами жеребкування це був "rar").



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-09-17 19:37:15 ]



сусідка зве, занемогла
пішов на поміч, а за хвилю
пестливих дотиків суцільна
імла


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2025-10-10 12:13:40 ]

Я вже думаю над верлібрами. Зараз підходяща ситуація, бо мало хто може сказати, що це таке, коли автор плете про все, що бачить, додаючи своїх мух, які рояться в голові, і кістяків, які ховаються по шафах. Якщо автор не може утримати витоки своєї свідомості, викладені у стовпчик, то він не йде до психологів, а іменує це верлібром.
З повагом,
Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-10-10 15:51:28 ]



ну в мене то був порошок, типу

щодо верлібрів, я їх писав довший час
в цім є певна терапія, згоден із Вами
наразі якось інтерес мій до верлібрів
зменшився, я би радше прозу писав
натомість
але Ви можете й собі спробувати верлібр,
чого ж ні?


усякі Вам навіювання позитива & світла & натхнень




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-06-08 18:08:47 ]
Симпатично бачити такі цифри - 2009 – 2025 )
Це знайоме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-06-10 18:03:21 ]
Багато чого було.
З повагом і про своє, Ю.С.