Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
2025.12.15
07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
2025.12.15
06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
УВАЖЕНИЕ К ЛЮДЯМ (История из Талмуда)
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других.
Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить родителей. Купил он себе осла и отправился в дорогу.
Путь предстоял долгий. Осел медленно перебирал ногами, а рабби Шимон сидел на его спине и спокойно размышлял: "Как хорошо, что я постиг так много премудростей, заключенных в Торе! Когда я вернусь домой, многие захотят учиться у меня". Рабби радовался своим успехам и гордился собой.
Рабби Шимон продолжал свой путь и вдруг увидел: идет ему навстречу уродливый человек в грязной одежде. Лицо оборванца было на редкость безобразным, неприятными были его движения и жесты. Никогда в жизни не видел рабби такого отталкивающего человека.
Обратился тот к рабби Шимону:
- Мир тебе, рабби!
Подумал рабби Шимон: "Этот человек ведет себя невежливо и бесцеремонно. Разве к большим мудрецам так обращаются? Наверно, он хочет меня оскорбить. Я вижу, что безобразна не только его внешность, но и поведение!"
Не ответил рабби на приветствие, а вместо этого сказал:
- Невежа, как ты уродлив! Неужели все люди в твоем городе так безобразны?
Очень обиделся этот человек и ответил:
- Не знаю; но если я не нравлюсь тебе, то пойди к тому мастеру, который сотворил меня таким , и скажи ему: "Как уродлив сосуд, который ты создал!"
Подумал рабби Шимон: "Кто же тот мастер, который сотворил его? Да ведь это Всевышний! Он сотворил всех людей! Зачем же я сказал человеку такие обидные слова?"
Очень огорчился рабби Шимон и раскаялся в своих словах. Он слез с осла и поклонился путнику до земли, моля его о прощении:
- Пожалуйста, извини меня! Ты прав, мне не следовало говорить тебе такие обидные слова. Прошу тебя, не сердись больше!
Но тот и слушать не желал рабби Шимона.
- Не прощу тебя до тех пор, пока ты не пойдешь к Мастеру, Который сотворил меня, и не скажешь Ему: "Как безобразен сосуд, который ты создал!" - сказал он и отвернулся от рабби, не желая даже смотреть в его сторону.
Шел за ним рабби Шимон всю дорогу пешком, умоляя его о прощении, но тот ни за что не желал мириться. Наконец они дошли до города. Местные жители вышли встречать рабби и , завидя его издалека, бросились навстречу с приветствиями:
- Мир тебе, рабби, учитель наш!
Спросил некрасивый человек жителей города:
- Кому это вы кричите: "Рабби, учитель наш!"
Ответили ему:
- Человеку, идущему вслед за тобой. Разве ты не знаешь, что это рабби Шимон бен Элазар, знаменитый своей мудростью? Он возвращается в наш город после того, как посвятил много лет изучению Торы.
- Если таков ваш мудрец и учитель, - сказал он им, - пусть не рождаются подобные ему в Израиле!
Удивились горожане и попросили, чтобы он растолковал им смысл своих слов. Рассказал им этот человек о том, как рабби обидел его.
Сказали ему люди:
- Все-таки прости рабби из уважения к Торе, которую он учил!
- Только ради вас я прощаю его и надеюсь, что впредь такого с ним не случится.
Очень обрадовался рабби Шимон, что его простили. Он сразу же приступил к обучению жителей своего города Торе. И с чего же начал рабби?
"В отношениях с людьми нужно быть мягким и гибким, как тростник, а не твердым, как кедр. Будь добрым к каждому, разговаривай вежливо с любым и никогда не гордись собой. Не будь твердым, как дерево, чтобы люди,.. столкнувшись с тобой, не ушиблись", - говорил он.
С тех пор рабби Шимон бен Элазар постоянно следил за собой, чтобы кого-нибудь невзначай не обидеть..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
УВАЖЕНИЕ К ЛЮДЯМ (История из Талмуда)
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других.
Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить родителей. Купил он себе осла и отправился в дорогу.
Путь предстоял долгий. Осел медленно перебирал ногами, а рабби Шимон сидел на его спине и спокойно размышлял: "Как хорошо, что я постиг так много премудростей, заключенных в Торе! Когда я вернусь домой, многие захотят учиться у меня". Рабби радовался своим успехам и гордился собой.
Рабби Шимон продолжал свой путь и вдруг увидел: идет ему навстречу уродливый человек в грязной одежде. Лицо оборванца было на редкость безобразным, неприятными были его движения и жесты. Никогда в жизни не видел рабби такого отталкивающего человека.
Обратился тот к рабби Шимону:
- Мир тебе, рабби!
Подумал рабби Шимон: "Этот человек ведет себя невежливо и бесцеремонно. Разве к большим мудрецам так обращаются? Наверно, он хочет меня оскорбить. Я вижу, что безобразна не только его внешность, но и поведение!"
Не ответил рабби на приветствие, а вместо этого сказал:
- Невежа, как ты уродлив! Неужели все люди в твоем городе так безобразны?
Очень обиделся этот человек и ответил:
- Не знаю; но если я не нравлюсь тебе, то пойди к тому мастеру, который сотворил меня таким , и скажи ему: "Как уродлив сосуд, который ты создал!"
Подумал рабби Шимон: "Кто же тот мастер, который сотворил его? Да ведь это Всевышний! Он сотворил всех людей! Зачем же я сказал человеку такие обидные слова?"
Очень огорчился рабби Шимон и раскаялся в своих словах. Он слез с осла и поклонился путнику до земли, моля его о прощении:
- Пожалуйста, извини меня! Ты прав, мне не следовало говорить тебе такие обидные слова. Прошу тебя, не сердись больше!
Но тот и слушать не желал рабби Шимона.
- Не прощу тебя до тех пор, пока ты не пойдешь к Мастеру, Который сотворил меня, и не скажешь Ему: "Как безобразен сосуд, который ты создал!" - сказал он и отвернулся от рабби, не желая даже смотреть в его сторону.
Шел за ним рабби Шимон всю дорогу пешком, умоляя его о прощении, но тот ни за что не желал мириться. Наконец они дошли до города. Местные жители вышли встречать рабби и , завидя его издалека, бросились навстречу с приветствиями:
- Мир тебе, рабби, учитель наш!
Спросил некрасивый человек жителей города:
- Кому это вы кричите: "Рабби, учитель наш!"
Ответили ему:
- Человеку, идущему вслед за тобой. Разве ты не знаешь, что это рабби Шимон бен Элазар, знаменитый своей мудростью? Он возвращается в наш город после того, как посвятил много лет изучению Торы.
- Если таков ваш мудрец и учитель, - сказал он им, - пусть не рождаются подобные ему в Израиле!
Удивились горожане и попросили, чтобы он растолковал им смысл своих слов. Рассказал им этот человек о том, как рабби обидел его.
Сказали ему люди:
- Все-таки прости рабби из уважения к Торе, которую он учил!
- Только ради вас я прощаю его и надеюсь, что впредь такого с ним не случится.
Очень обрадовался рабби Шимон, что его простили. Он сразу же приступил к обучению жителей своего города Торе. И с чего же начал рабби?
"В отношениях с людьми нужно быть мягким и гибким, как тростник, а не твердым, как кедр. Будь добрым к каждому, разговаривай вежливо с любым и никогда не гордись собой. Не будь твердым, как дерево, чтобы люди,.. столкнувшись с тобой, не ушиблись", - говорил он.
С тех пор рабби Шимон бен Элазар постоянно следил за собой, чтобы кого-нибудь невзначай не обидеть..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
