Із Угорщини рішили нас трохи повчити,
Як ми маєм з москалями, врешті поступити.
- Ми, угорці свого часу, щоб війна скінчилась,
Землями, що були наші завжди, поступились.
Дві третини територій сусідам віддали,
Аби лише незалежні і вільні ми стали.
Чому б так не поступити тепер й Україні?
Ви Росії все, що хоче віддати повинні.
Вона й лишить вас в спокої, як нас полишили
І ми собі тихо й мирно в державі зажили…
Так і хочеться сказати на москальській мові
Куди йти їм. З москалями однієї ж крові.
І такі ж самі брехливі. Спитати б хотілось:
А коли їхня держава оця утворилась?
Вони ж з Австрією були у одній державі,
Тож яке на чужі землі вони мали право?
Ми ж так само претензії може б заявили
Москальщині – на тих землях українці жили:
Білгородщину і Курщину, Брянщину віддайте.
І Кубань – теж українські землі не чіпайте.
Мармаронщину в румунів, Холмщину в поляків,
І Підляшшя, і Лемківщину за ціну за всяку
Вимагати. Але цього не будем робити.
З сусідами треба мирно навчитися жити.
Але дещо я про інше. Як воно так стало,
Що Угорщина нарешті незалежна стала.
У Австрійській імперії угри проживали
Та за свою незалежність довго воювали.
Чубилися з австрійцями, довго не мирились
І таки рівного права із ними добились.
Тепер Австро-Угорською імперія стала
Угри так, як австрійці, у ній владу мали.
Тож, коли шукати винних – хто криваву драму –
Першу світову затіяв? Разом з москалями
Першими війну почали угри, бо ж ділили
Із австрійцями всю владу – тим і завинили.
Раз самі війну почали і її програли,
За те, звісно переможці їх і покарали.
Дали уграм незалежність, але відібрали
В них ті землі, що угорці своїми вважали.
Так, але, окрім угорців там і другі жили.
В Тріаноні на їх користь усе і рішили.
А нічого було уграм війну затівати,
Тоді б їм не довелося ті землі втрачати.
Ми ж війни не починали, то на нас напали,
То чого б ми свої землі віддавати мали?
Та ще й кому – москалякам, що забрали наші
Давні українські землі до своєї Раші.
А тепер знов руки тягнуть нові захопити.
Чому ми таке нахабство мусимо терпіти?
А тут ще брати по крові москальські рішили
Нам поради роздавати. Ми ж їм відповіли,
Нехай угри ті поради засунуть глибоко
В одне місце та припинять гавкати під боком.