Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.03
06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
2026.07.03
05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА
Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,
2026.07.02
19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
2026.07.02
18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
2026.07.02
16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
2026.07.02
13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
2026.07.02
10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
2026.07.02
05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
2026.07.02
05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ
Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т
2026.07.02
04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
2026.07.01
20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
2026.07.01
19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
2026.07.01
16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.
Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.
Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце
2026.07.01
12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.
Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.
Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.
2026.07.01
11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо
2026.07.01
10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Шляхтич (1946) /
Проза
Мій роздум на передодні Свят Великодніх
Століттями нас зневажали. Вбивали зброєю і словом на нашій відвічній землі. Таким самим за цю плюгавість наш народ платив усім їм. Гріхом дарив за гріх. Хтось скаже, такий то був тоді час… Тоді гріхом не був нинішній гріх…Виправданням усього поганого була сповідь. Було причастя, а після нього були нові гріхи, які родили псевдо щастя. І хоч щастя було в крові купане, або хоч обмите, воно було виправдане кимсь, бо хтось за гріх дав комусь щось, пожертвував. Солодких, не завжди щирих і правдивих букет слів кров’ю обмитий . Хтось вбив когось і в жертві за свій вчинок поставив церкву, або капличку, або хрест придорожній на своїй ниві… Хтось посадив калину, хтось тополю… Чи тоді був прощений Богом тому комусь гріх? Чи так тоді читано справедливість, БОЖУ справедливість? Певно ні. Чи тоді злочинці, як люди були щасливі? Стомлювала їх совість. Духом не були здорові…
А як є нині, коли цинізм породжує цинізм? У Європі, в світі, в Польщі, в Україні… Брехня лізе на переповнені незнанням, або призабутим гріхом престоли. В брехню вдягаються світські псевдо апостоли деполітизованого світу… Брехнею вчений вчитель - геній наповнює школи неправдою, яку дарив йому космополіт . Буває, що той, хто Бога молить, ніколи Його не впізнав, бо не прочитав Святого Письма. Все таки іде в церкву, гне коліна і молить, щоб всі вчули, Бога Сина, одурюючи себе, як християнина. …І прости мені мої провини, як і я прощаю… Якщо не збагнув хтось тих слів, бо не простив свому брату, то на яку зарплату очікує він від Бога? Великодній піст триває, але він не виправдовує того, хто не зрозумів Святого Письма, бо не читав, бо не хотів, бо мав перед собою іншого бога… Якої мудрості треба нині пересічній людині? Яких треба слів? Ідучи рядками Святого Письма, заходимо в Старий Завіт і там читаємо зміст того, що народ, коли ішов з Богом, то перемагав усі лиха. В гріху бачив гріх і коли не приймав його, коли ішов з Богом, коли відкидав злочин, Бог давав йому свою любов і все чого лиш захотів. Коли повірив в те, тоді жив.
А нині в Україні війна. В Україні ординці вбивають українців на їх землях. Вбивають батьків і дітей. Руйнують міста і села лиш тому, бо народ хоче бути собою на своїй землі. Хоче виславляти Бога своєю мовою в своїх святинях. Це коле в очі кремлівського ординця і тому він іде вбивати українця на його землі. Гине український воїн, який захищає від москалів свою державу. Гинуть невинні вчитель і дитина. Але Україна ТРИВАЄ, бо в неї є народ, який жити буде, бо хоче бути вільним на СВОЇЙ землі. Україна при божій допомозі переможе злочинців. Україна ВОСКРЕСНЕ, як воскрес Ісус. Дай Боже, щоб це сталося скоро, щоб народ і держава могли заспівати всім вільним народам - Христос Воскрес! Тільки з Богом Україно перемога твоя можлива. Іди з Богом в майбуття! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
03.04.2026р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мій роздум на передодні Свят Великодніх
Століттями нас зневажали. Вбивали зброєю і словом на нашій відвічній землі. Таким самим за цю плюгавість наш народ платив усім їм. Гріхом дарив за гріх. Хтось скаже, такий то був тоді час… Тоді гріхом не був нинішній гріх…Виправданням усього поганого була сповідь. Було причастя, а після нього були нові гріхи, які родили псевдо щастя. І хоч щастя було в крові купане, або хоч обмите, воно було виправдане кимсь, бо хтось за гріх дав комусь щось, пожертвував. Солодких, не завжди щирих і правдивих букет слів кров’ю обмитий . Хтось вбив когось і в жертві за свій вчинок поставив церкву, або капличку, або хрест придорожній на своїй ниві… Хтось посадив калину, хтось тополю… Чи тоді був прощений Богом тому комусь гріх? Чи так тоді читано справедливість, БОЖУ справедливість? Певно ні. Чи тоді злочинці, як люди були щасливі? Стомлювала їх совість. Духом не були здорові…
А як є нині, коли цинізм породжує цинізм? У Європі, в світі, в Польщі, в Україні… Брехня лізе на переповнені незнанням, або призабутим гріхом престоли. В брехню вдягаються світські псевдо апостоли деполітизованого світу… Брехнею вчений вчитель - геній наповнює школи неправдою, яку дарив йому космополіт . Буває, що той, хто Бога молить, ніколи Його не впізнав, бо не прочитав Святого Письма. Все таки іде в церкву, гне коліна і молить, щоб всі вчули, Бога Сина, одурюючи себе, як християнина. …І прости мені мої провини, як і я прощаю… Якщо не збагнув хтось тих слів, бо не простив свому брату, то на яку зарплату очікує він від Бога? Великодній піст триває, але він не виправдовує того, хто не зрозумів Святого Письма, бо не читав, бо не хотів, бо мав перед собою іншого бога… Якої мудрості треба нині пересічній людині? Яких треба слів? Ідучи рядками Святого Письма, заходимо в Старий Завіт і там читаємо зміст того, що народ, коли ішов з Богом, то перемагав усі лиха. В гріху бачив гріх і коли не приймав його, коли ішов з Богом, коли відкидав злочин, Бог давав йому свою любов і все чого лиш захотів. Коли повірив в те, тоді жив.
А нині в Україні війна. В Україні ординці вбивають українців на їх землях. Вбивають батьків і дітей. Руйнують міста і села лиш тому, бо народ хоче бути собою на своїй землі. Хоче виславляти Бога своєю мовою в своїх святинях. Це коле в очі кремлівського ординця і тому він іде вбивати українця на його землі. Гине український воїн, який захищає від москалів свою державу. Гинуть невинні вчитель і дитина. Але Україна ТРИВАЄ, бо в неї є народ, який жити буде, бо хоче бути вільним на СВОЇЙ землі. Україна при божій допомозі переможе злочинців. Україна ВОСКРЕСНЕ, як воскрес Ісус. Дай Боже, щоб це сталося скоро, щоб народ і держава могли заспівати всім вільним народам - Христос Воскрес! Тільки з Богом Україно перемога твоя можлива. Іди з Богом в майбуття! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
03.04.2026р.
З Воскресінням Христвим
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
