Спочатку не про себе. Мій друг у 2010 році складав іспит з історії, навчаючись на географічному факультеті Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Викладач показав йому тест з предмету "Політичні системи зарубіжних країн" які завалив якийсь студент з третьої спроби складання (за правилами нашого вишу третє перескладання вже із комісією). На перше запитання назвіть повну назву Великої Британії, було дано відповідь "Большая Англия". На решту питань взагалі не дано було жодної відповіді.

- Найсумніше те, що це тепер наші вчителі, - сказав викладач.

Ну а тепер про себе. Я прийшов працювати в музей у 2006 році, після закінчення університету. Надходила дата "7 листопада" - колишній червоний день календаря і серед мешканців Дніпродзержинська газета "Событие" провела опитування чи знає хтось що було цього дня.

Старше покоління дало правильну відповідь, а от молодше... Один хлопець із сєрьгою у вусі дав відповідь: " більшовики цього дня скинули монархію (!). А я завжди був за монархію..."

Ну то ще нічого. Дві старшокласниці взагалі сказали, що не знають. При тому дівчата були з тих що приходили до музею. І в мене тоді постало питання: чому ж вас там вчать у вашій школі?

Як би я не вів екскурсії, все було "заважким" для сприйняття. Якщо учням менших класів (зі скрипом) ще можна було показувати все "на пальцях", то як бути із тим що середні і старші класи не знали майже нічого. Практично постійно на оперативках я чув від директора що надто "складно" я веду екскурсію і треба "поменше задумі". Це при тому що я вів її уже простіше нікуди.


Під час екскурсій дуже часто учні ставили мені запитання з історії України та світу, які вони мали б дізнатися зі шкільного курсу і відповідаючи на них, я знову думав те саме: чому ж їх там навчають?



Відповідь на своє запитання я отримав тоді як проводив екскурсію по виставці з археології Степу та Київської Русі. Почав я розповідати про те що клімат в нашому краї багато - багато тисячоліть тому був зовсім інакший, що був льодовиковий період і в на терені сучасної Дніпропетровської області була тундра. Потім в середині дванадцятого тисячоліття до нашої ери на Землі сталася катастрофа, що описана в біблійній книзі Буття та міфах і легендах багатьох інших народів по всій планеті. Внаслідок танення льодовиків почався він, Всесвітній потоп, який насправді тривав кілька тисячоліть і той клімат яким ми його знаємо остаточно встановився не раніше восьмого тисячоліття до нашої ери (в історії людства та епоха називалась мезоліт - середня кам'яна доба). Ну і так далі...

І от у вчителів почали що називається "горіти плата". Стали мені задавати питання: а звідки я ото знаю що був Всесвітній потоп?
Я відповів, що хай подивляться карту світу льодовикового періоду, яку склали науковці: Балтійське море було озером. Чорне море було озером і в нього впадала велика ріка в яку зливались Дніпро, Південний Буг та Дністер, на місті Північного моря був великий шмат суходолу, а Темза була притокою Рейну. Тобто рівень моря до танення льодовиків був значно нижчим, а значить все це говорить на користь того що всесвітній потоп був таки.

Ну та то ще нічого. Ще більш бурхлива реакція почалася тоді коли я став говорити про те що на планеті теплішає. Було сказано що "залякую" учнів "страшилками". Особливо коли я згадав про фільм "Післязавтра", де було показано як зі стратосфери внаслідок конденсації спускається холодне повітря і заморожує Землі. Звичайно то фантастика, як швидко не опускались би атмосферні маси все одно, нагрівалися б і температура аж ніяк не падала до мінус ста шестидесяти як показано у фільм. Але... У більш реальному часі те явище ми тепер спостерігаємо кожної весни. Коли над Арктикою з верхніх шарів атмосфери спускається холодне повітря і потім іде на південь. Науковці називають те явище Омега - блок і саме воно є причиною того що в квітні й травні на нас нізвідки йде холод і починаються снігопади в нехарактерний для цього час.

Потім про то прийшла моя начальниця яка монтувала виставку і стала мені говорити що все що я кажу є "неправильна" еволюційна теорія, а Земля існує тільки п'ять тисяч років, як сказано в Біблії.

Десь через півроку я знов веду екскурсію і мені відверто вчителі кажуть:

- Вам же сказали без заумі.

Мені то надоїло і я кажу:

- У єврейській школі своїх дітей не виховують такими тупими.


А потім звертаюсь до учнів (тоді в нульові стало модно казати що всім правлять євреї):

- Отаке навчання називається - під дурного хату. Вас не вчать історії і багато чому з інших предметів. Не ображайтеся потім на євреїв, що вони вами правитимуть. Бо вас занурили в що називається теплу ванну з дистильованою водою.


З відстані тих років я зараз уже чітко розумію, що школи того міста виховували покірну худібку, яка працювала би на підприємствах котрі належать олігархам і зайвих питань би не ставила. З того часу мені більше ніхто не казав про "заумь", однак вчителі на мене явно образились.