ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.13 06:49
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Пекун Олексій (1983) / Проза

 Казка про те як Бог створив еволюцію (з фольклору вчених 1980-х років)
Чув я багато чого в дитинстві. Було там багато мудрого що з часом люди забули. От розумні люди які займалися наукою створили таку казку.

Від початку був один Всесвіт. В цьому жив Бог із своїми підлеглими ангелами. Створював Бог планети і життя на тих планетах. Були там рослини, були тварини, в повітрі птахи літали, в річках та морях жили риби. Ніхто нікого не чіпав, бо всіх їх живила Благодать Божа.

Однак був у Бога помічник звали його Люцифер. Люцифер теж хотів створювати як Бог. Думав той ангел, що неправильно Бог світ творить.

Став він казати:

- Господи та твої ж тварини голодні!

Бог спитав:

- Чому ж вони голодні?

- Вони голодні тому що не їдять нічого.

- Та навіщо ж їм їжа? Вони всі дивляться моїм Світлом і ним всі ситі.

- Як же їм бути ситими від Твого Світла? Страждають твої творіння від голоду.

"Ну, добре", - подумав Бог і стали тварини їсти рослини, а рослини-то живі і рослинам боляче коли їх їдять. І відчував Бог біль тих рослин, та зробити назад вже не міг, бо дійсно тварини тепер відчули що таке голод.

Знову підійшов Люцифер до Бога і сказав:

- Не наїдаються твої тварі. М'ясо їм потрібне.

- Та вони вже їдять рослини. Хіба того мало?

- Мало, - сказав Люцифер.

Подумав Бог: " а може і правий мій помічник". І стали тварини їсти одне одного. Стали вони полювати одне на одного. Смерть оселилась у світах, які Бог створив.

Побачив те Бог і сказав:

- Люцифер, що ж ти накоїв?

А Люцифер відповів:

- Господи! То ж Ти накоїв, а я тільки радив.

Розсердився Бог і покарав Люцифера. Люцифер затамував образу і підмовив частину Божих ангелів на бунт проти Бога.

Почались у Царстві Божому революція і громадянська війна. Врешті перемогло Світло, а Люцифера з його спільниками з Раю вигнали. Став Люцифер Сатаною, тобто противником Бога і падші ангели стали демонами. Та разом із ними повилітала значна частина планет. Так виникли матеріальні всесвіти.

У своєму Царстві Бог повернув усе як було, а там що опинилося за межами його Царства вже нічого не можна було зробити. Всі жерли там одне одного. Зрозумів Бог, що загинуть скоро всі в тих світах. І придумав він еволюцію щоб живі істоти постійно вдосконалюватись аби могли вижити.

З тої пори у матеріальних всесвітах існують дві речі - природній відбір та еволюція. Планує Бог, що колись зберуться назад до його Царства всі світи, що вилетіли через бунт Люцифера. Тільки коли ото воно буде так, один Бог тільки відає.

Тепер все живе поїдає живе. Тільки невеличка групка людей навчились живитись Благодаттю Божою їх так і називають - сонцеїди. Однак треба пам'ятати, що сонцеїди не працюють, а весь час перебувають у медитації і схожі вони на в'язнів нацистських концтаборів. Тому що Божої Благодаті до матеріальних всесвітів доходить дуже мало, і більшість її в космічному просторі губиться.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-07-13 09:06:32
Переглядів сторінки твору 2
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2026.07.13 09:55
Автор у цю хвилину відсутній