А ви вже й про Слободана Мілошевича подумали. Ні, Мілошевич вже був після. Почалось усе через звичайну свиню, ту що тварина і та що худоба.

В часи "югославського соціалізму" обробляли два сусіди городи і тримали худобу. Сутужно було, як і усюди в країнах соціалістичного табору. Було в якійсь невеличкій комуні Боснії та Герцеговини - найбагатонаціональнішої республіки Югославії. Там живуть і серби, що сповідують православ'я, і хорвати які сповідують католицизм, босняки котрі мусульмани, а ще там живуть цигани й італійці.

І от одного дня в город одного з господарів залізла сусідська свиня і все витовкла. Все б нічого, але один із сусідів був серб, а другий хорват. Хто тримав ту свиню серб чи хорват, а в кого постраждав город я уже не пам'ятаю. Однак те і неважливо.

Факт той що сусіди посварилися і побилися. А потім той хто програв своїх друзів і родичів привів. Другий теж своїх покликав. Почались розбірки які переросли в міжнаціональний конфлікт у комуні. Всі почали одне одному згадувать що поганого серби зробили, а ті що поганого хорвати натворили ще від часів Другої світової війни. Поширився розбрат на всю Боснію та Герцеговину, а далі і на всі інші республіки Югославської Федерації. Почалась підпільна громадянська війна, а потім вона вже стала непідпільна і Соціалістична Федеративна Республіка Югославія розвалилась.

Свиня була тільки casus belli, що в перекладі з латини означає привід до війни. А причиною були злидні, було важко з їжею, інфляція була дика (Йосип Броз Тіто ввів ринкові ціни, то вам був не Радянський Союз із його вічними дефіцитами). І то повчальний приклад, що будувати комунізми не треба. Погано закінчується.

Легенду цю почули в 1990-ті роки українські миротворці і розповіли її в Україні, а мені її розповів художник Олександр Чорноморець із Дніпродзержинська, що зараз має назву Кам'янське. Нажаль, його вже серед нас нема. Царство йому Небесне!