ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
І хтось не противиться
А хтось відганя
В одних на потилицях
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Сходини життя
Бог виразно вирізував обличчю вираз,
і зором заливав упадини плачу.
То уродини.
Тавро навхрест долепомазанику з мира
служитель, наче карб наніс із сургучу
у день хрестинний.

То мім, за сімома печатями відбитий -
в нім Каїн застигав у зраді та у злі,
покайся нині -
у горі материнськім - біль непережитий,
у Світлі Божому - дві впадини малі,
де Правда згине.

Зворушиливі слова перелилися в соти
і літо відцвіло та пасічник устиг
на час гостинний.
Правдивий мід відпустою розтав у роті,
замлів від солоду, крізь горло пропустив
життя краплину.

Неоцінимий
кожен порух
вітру,
сину!

15 Лютого 2008




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-15 20:35:13
Переглядів сторінки твору 2377
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2025.10.31 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:21:17 ]
Юрцю, щойно начиталася... наперечитувалася поезії великої Ліни... Так на душі гарно...
І твоє душу теплом купає.
Чомусь "Йшли уродини" мені не кладеться в рядок... Уродини ішли... - ні?
Добре, що ти додав н у день хрестинний. "Мовчок" просить заміни. "Літо відцвіло, та пасічник Устиг" Ні?
А загалом - Бог, що заливає зором упадини плачу - безперечна знахідка, не казатиму, що геніальна, бо РМ накиває пальчиком. А за інших обставин сказала б. Отак і продовжуй вчити сина.
Ніжно - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-15 22:08:35 ]
Зриває дах, Юрію.
А що для цього треба, щоб такий твір скласти? По-перше, власна фантазія високого злету. По-друге, те, що маєш, і як результат, по-третє - те, що зриває дах.
Поздоровляю з творчим здобутком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-15 22:40:01 ]
Дякую Лесю - вчу, як можу! :)
Виправив - глянь б.л., як тепер?
Спасибі Олександре,
Тішуся, що Вам сподобалось!
З повагою і теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-15 22:42:36 ]
Подобається все свіже, Юрію. Переспіви теж якось, а жуване - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-15 23:13:45 ]
Просмакувала, і кожне слово, мов солодку перлину. Чудове, коштовне намисто, Юрцю, вийшло! Я в захваті.
То таки відкрию я фан-клуб! :)
А отутечки наче ритм збивається:
"У материнськім горі..."
Мо краще "в"?
Чи мені здалось? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-15 23:31:37 ]
Угу, Нікусь - Вам вірно здалось - дякую щиро- виправив,
Л.Ю.