ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.15
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Роман Бойчук (1984) /
Проза
Гумореска «МАРШРУТКА»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Гумореска «МАРШРУТКА»
Кожен з Вас напевно знає, що таке «МАРШРУТКА»
Й як за часто вона з «відтам» з’являється «тутка»?
Особливо в ті моменти, коли треба махом…
Кому куди: на роботу, на базар, до свахи…
От і в мене, якось зранку, виникла потреба,
Та як потім виявилось, то страшна проблема!
Певно з добрих півгодини стою на зупинці!
А то зима, псячий холод, - відмерзли всі кінці!
Аж тут лізе «черепаха» - маршрутка кохана,
Та так помалу, гій би везла з яйцями Івана!
Під’їжджає трохи ближче, аж глип, - чисте чудо,
Як там мають ся вмістити із зупинки люди?!
Аж по швам тріщить маршрутка, стільки в ній народу.
Є надія, що як стане, трохи вийде люду.
Ай-я, де там?! Лізе далі, навіть ся не спинить!
А водій у бік зупинки навіть ся не дивить!
Тут вже чую ззаду мене хтось ся матюкає,
А з переду якась жінка кляне, проклинає!
Так вже всім нам ці маршрутки в печінки ся в’їли,
Але всі стоять, чекають – може щось над’їде?
Не минуло й хвилин двадцять, як їде наступна,
А у мене окрім пальців вже відмерзла й.., дупа!
То ще півбіди маршрутку оту дочекатись,
Гірша друга половина – у неї запхатись.
Особливо, коли ззаду чоловік десь з тридцять,
А з переду, трохи менше, десь напевно з двадцять.
І як тільки перед нами та маршрутка стала,
Та тридцятка, що позаду – вперед ся попхала!
Із маршрутки хоче вийти лиш одна людина.
Бідолаха так ся просить, аж пирскає слина.
Якась баба, що спереду зачала кричати:
- «Ти один, а нас багато й нас не подолати!»
Й ціла наша п’ятдесятка в маршрутку ся пхає,
Ну, а той, що на порозі, кричить-викрикає:
- «Люди добрі, майте совість, дайте най я злізу!»
П’ятдесятка преться в двері і ніхто не влізе.
А мене вже так стиснули, ноги так стоптали,
Мою сумку, що на плечах, геть чисто порвали!
Довго думали-гадали, як в маршрутку влізти,
Й кожен думав: «Як залізу, би було як злізти?»
Ну, а тото сиротятко, що в дверях стояло –
Перед водієм маршрутки на коліна впало.
Та й зачало скиглити: -«Панночку таксисте,
Випустіть в свої двері, бо ззаду вже тисне!»
А водій що мав робити, мусів ся змирити,
Бо з мороженим народом трудно говорити.
І як тільки таксист добрий відкрив свою браму,
О тоді все й почалося, не на жарт, на правду…
Першов пхнулась у маршрутку баба із торбами;
Якийсь шустрий прошмигнув між її ногами.
А одного так пихнули, що той впав на руки;
По руках йому пройшлися тої баби внуки.
Але довго не простояв у цікавій позі, -
Його пхнули зі словами: - «Не стій на дорозі!»
Через нього перескочила одна молодиця
Й ненароком наступила йому на мізинця.
Той з словами-матюками на ноги підвівся,
І, зціпивши зуби з болі – в штани обмочився (задивився).
До проходу підштовхнули бабу із баньками.
Баба баньки перед себе, робить крок ногами…
Ну, а так, як було слизько, то і баба впала
І всім своїм габаритом прохід блокувала.
Ясне діло баньки трісли й полились компоти,
А хтось крикнув із натовпу: - «Порвете колготи!»
А у відповідь почулось: «Колготи – дурниця!
Люди добрі, майте совість, - поверніть спідницю!»
Й дивлюсь, дійсно, лізе жінка через тоту бабу:
Без спідниці, в одних майтках ще й з ярличком ззаду!
А за нею, зовсім слідом, пре якийсь хлопака,
Пре й не видить, що стоїть, там де в баби…банка!
Ну нарешті спільним тиском й ту бабу запхали.
Ледве двері ся закрили. Але ж ми, зостались?!
І стояли, як сироти, померзлі аж сині.
Й задумались: «Чи приїде ще маршрутка нині?»
І тепер ми зводим очі до ясного неба
Би Господь нам дав маршрутку таку, як нам треба.
Р. І. Бойчук
Й як за часто вона з «відтам» з’являється «тутка»?
Особливо в ті моменти, коли треба махом…
Кому куди: на роботу, на базар, до свахи…
От і в мене, якось зранку, виникла потреба,
Та як потім виявилось, то страшна проблема!
Певно з добрих півгодини стою на зупинці!
А то зима, псячий холод, - відмерзли всі кінці!
Аж тут лізе «черепаха» - маршрутка кохана,
Та так помалу, гій би везла з яйцями Івана!
Під’їжджає трохи ближче, аж глип, - чисте чудо,
Як там мають ся вмістити із зупинки люди?!
Аж по швам тріщить маршрутка, стільки в ній народу.
Є надія, що як стане, трохи вийде люду.
Ай-я, де там?! Лізе далі, навіть ся не спинить!
А водій у бік зупинки навіть ся не дивить!
Тут вже чую ззаду мене хтось ся матюкає,
А з переду якась жінка кляне, проклинає!
Так вже всім нам ці маршрутки в печінки ся в’їли,
Але всі стоять, чекають – може щось над’їде?
Не минуло й хвилин двадцять, як їде наступна,
А у мене окрім пальців вже відмерзла й.., дупа!
То ще півбіди маршрутку оту дочекатись,
Гірша друга половина – у неї запхатись.
Особливо, коли ззаду чоловік десь з тридцять,
А з переду, трохи менше, десь напевно з двадцять.
І як тільки перед нами та маршрутка стала,
Та тридцятка, що позаду – вперед ся попхала!
Із маршрутки хоче вийти лиш одна людина.
Бідолаха так ся просить, аж пирскає слина.
Якась баба, що спереду зачала кричати:
- «Ти один, а нас багато й нас не подолати!»
Й ціла наша п’ятдесятка в маршрутку ся пхає,
Ну, а той, що на порозі, кричить-викрикає:
- «Люди добрі, майте совість, дайте най я злізу!»
П’ятдесятка преться в двері і ніхто не влізе.
А мене вже так стиснули, ноги так стоптали,
Мою сумку, що на плечах, геть чисто порвали!
Довго думали-гадали, як в маршрутку влізти,
Й кожен думав: «Як залізу, би було як злізти?»
Ну, а тото сиротятко, що в дверях стояло –
Перед водієм маршрутки на коліна впало.
Та й зачало скиглити: -«Панночку таксисте,
Випустіть в свої двері, бо ззаду вже тисне!»
А водій що мав робити, мусів ся змирити,
Бо з мороженим народом трудно говорити.
І як тільки таксист добрий відкрив свою браму,
О тоді все й почалося, не на жарт, на правду…
Першов пхнулась у маршрутку баба із торбами;
Якийсь шустрий прошмигнув між її ногами.
А одного так пихнули, що той впав на руки;
По руках йому пройшлися тої баби внуки.
Але довго не простояв у цікавій позі, -
Його пхнули зі словами: - «Не стій на дорозі!»
Через нього перескочила одна молодиця
Й ненароком наступила йому на мізинця.
Той з словами-матюками на ноги підвівся,
І, зціпивши зуби з болі – в штани обмочився (задивився).
До проходу підштовхнули бабу із баньками.
Баба баньки перед себе, робить крок ногами…
Ну, а так, як було слизько, то і баба впала
І всім своїм габаритом прохід блокувала.
Ясне діло баньки трісли й полились компоти,
А хтось крикнув із натовпу: - «Порвете колготи!»
А у відповідь почулось: «Колготи – дурниця!
Люди добрі, майте совість, - поверніть спідницю!»
Й дивлюсь, дійсно, лізе жінка через тоту бабу:
Без спідниці, в одних майтках ще й з ярличком ззаду!
А за нею, зовсім слідом, пре якийсь хлопака,
Пре й не видить, що стоїть, там де в баби…банка!
Ну нарешті спільним тиском й ту бабу запхали.
Ледве двері ся закрили. Але ж ми, зостались?!
І стояли, як сироти, померзлі аж сині.
Й задумались: «Чи приїде ще маршрутка нині?»
І тепер ми зводим очі до ясного неба
Би Господь нам дав маршрутку таку, як нам треба.
Р. І. Бойчук
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію