У вітчизняних мас-медіа дедалі частіше звучить тема легалізації тіньових доходів, - тобто визнання і узаконення державою коштів та майна придбаних власниками у протизаконний спосіб, а також відмова від подальшого розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб і надання їм можливості вільно процвітати і збагачуватися за рахунок тих самих доходів.
Дану тему піднімають у пресі відомі журналісти, депутати, політологи, економісти та інші шановані люди які вже довгий час здійснюють “інформаційну обробку” населення, намагаючись переконати народ у необхідності та перевагах подібної акції. Аргументують потребу легалізації вкрадених та злочинно придбаних грошей та підприємств тим що, вони все одно належать олігархам і будуть належати їм , а нинішні влада і суди нічого не змінять – то для чого заважати депутатам, олігархам та високим посадовцям спокійно спати. Акцентують на доцільності розвитку економіки та її детінізації, поверненні в Україну нелегальних закордонних вкладів, пропонують звільнити українських олігархів від з’ясування джерел їхнього збагачення, зняти їх з шантажного гачка політичних опонентів, дати можливість награбоване майно використовувати в інтересах держави і суспільства. При цьму наводять приклади інших країн, зокрема США ( закон про гомстеди), Італії, тощо. Навіть кажуть що в 90-тих крали усі: державні чиновники і рекетири заводи та мільйони, а дядько в колгоспі мішок буряків для курей – усі виходить, злодії. Якщо не можна усіх покарати, давайте усім пробачимо. Нещодавно в парламент України був внесений проект закону №1289 "Про легалізацію доходів фізичних та юридичних осіб" з боку Партії Регіонів. Як бачимо тема є актуальною і досягає кульмінації.
Усім зрозуміло кому вигідне ухвалення відповідного закону. Аж ніяк не робітникам, селянам, вчителям і не журналістам. Їм нема що легалізовувати. А тема у пресі мусується, зрозуміло, на замовлення тих же олігархів.
Смішно і тяжко бачити як олігархи, часточку вкрадених у людей трильйонів гривень жалують на доброчинність, і позиціонують себе великими меценатами і піклувальниками. А чи потрібні би були лікарням, інтернатам, школам, шахтам і колгоспам ці подачки якби не розкрадена бюджетна сфера та господарство країни? Це ж їхні вкрадені гроші кидають злодії як милостиню народу України. Правда лише тисячну їх частину а то й менше. Чи не так виглядають гопники, які кидають побитій і пограбовані ними людині гривню на маршрутку. Благородно? І чи заслуговують вони на “легалізацію”?
Чи потрібні економіці України злодії і хабарники? Легалізовані. Яку користь такі власники принесуть, володіючи такими методами збагачення? І не прагнуть вони гроші з банків Швейцарії привезти на рідну Україну.
А злочинно придбане майно є основою для шантажу з боку політичних конкурентів, адже не могли державні службовці на зарплату «прикупити» яхти, заводи, дачі в Кончі-Заспі, і володіти цілими галузями промисловості. Тому і не можуть олігархи заснути в ніч підрахунку виборчих бюлетенів. Адже невідомо, хто завтра буде владою «криша» чи конкуренти, і чи не розпочнуться над ними слідства і суди? Є, видно, за що боятися, не чисті руки в «бізнесменів».
А ухвалення вищенаведеного закону, який знищить привід їхнього переслідування, зробить їх нормативно невразливими. І вони тоді нікого не будуть боятися, і не треба буде кидати копійки народу. І нехай тоді «собаки» гавкають, а «каравану» вони вже нічого не зроблять.
Риторична фраза що усі винні і усі злодії, теж має певну правоту. Проте якщо прості люди цупили зерно чи вугілля щоб вижити без зарплати, то для чого злочинно грабували економіку нинішні олігархи? Не могли вижити без заводів, газет, пароходів? І який рівень шкоди від цих різного ступеня крадіжок? І чи можемо ми їм простити падіння ВВП, скорочення населення, заборгованість зарплат і соцвиплат, тотальну корупцію, закордонні приниження на «заробітках» (чоловіків і жінок), і всі біди 90-тих та сучасні проблеми? Чи можемо ми їх легалізувати і визнати «бізнесменами» та елітою?
І закордонні аналоги тут ні до чого, італійська влада, наприклад, вела офіційну війну з мафією та їх прибутками і перемогла. В Україні ж мафія і влада поняття дуже близькі, до того ж прагнуть легалізації.
Замість легалізації злочинів у всіх країнах і суспільствах завжди були суд і покарання. Українцям же пропонують їх узаконити. Можливо скоро з’являться замовлені статті з апелюванням до християнства – давайте пробачимо, Бог їм суддя.
А давайте, вовка накриємо овечою шкурою – легалізуємо в очах овечок, і пустимо в кошару.