ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 ЛЮБОВІ




Найвища оцінка Макс Непорада 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Світлана Аніщенко 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-02 11:18:17
Переглядів сторінки твору 17628
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.005 / 5.3  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 20:53:53 ]
Олександре, Ви ж бо вже знаєте - найоб"єктивніше, що може бути - це любов ближніх, або наближених:) Її Ви маєте уповні. А різні халепи час від часу трапляються з кожним. Для нас, як для осіб причетних до Поезії, поганий настрій - ще й джерело похмурого натхнення:) Тож крапля позитиву має бути в усьому, правда?
Лесюню, невже знову димить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 20:56:53 ]
Де?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 20:57:30 ]
Я, між іншим, сьогодні, дуже смирненька, як всі помітили. Розчулена, можна сказати :)) Так шо ні з якими димами не маю нічого спільного :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-02 20:57:51 ]
Шановні, зайдіть до інтерв`ю, почитайте. Я ніяк до тями не прийду. Яка це сволота так образила чоловіка?!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 20:59:26 ]
До кого в інтерв’ю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 21:00:27 ]
Масю, там вже нічого немає. Апєратівность;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 21:04:39 ]
Чорнявенька, ну ви й влаштували з Критусом! Такого я ще не бачила! Спрямувати енергію в конструктивне русло, так це називається.
А йду-но я гляну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 21:06:27 ]
Лесю, та то все забавки :)) Ще не таке відбувалося :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-02 21:13:24 ]
Ніко, в інтерв`ю до О. Де. Все ще на місці. Хоча оцінка нуль від майстерень, теж вказує на оперативність. Цікаво, хтось пояснить, як таке може бути і чим це викликано. Ставлю під сумнів компетентність Р.М.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 21:17:21 ]
А це - інтелектуальна забавка і є. Зате яка чудова забавка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 21:19:18 ]
Максе, це - урок для нас усіх. Сіючи вітер, можна отримати такий ужинок... І буря може захопити когось. хто на це зовсім не заслуговує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 21:23:01 ]
Я трохи не те мала на увазі, ну та нехай. Суб"єктивне ставлення, ось чим це викликано. Просто (хоча і не дуже) особиста неприязнь. Боюсь, нині вона взаємна. І шкода, що через цей прикрий випадок, неприязнь поширилась на всіх представників РМ :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 22:26:41 ]
Шкода. Насправді ж письменник ти чи ні - від членства не залежить. Я дуже тішуся, що техніка не завантажила інформації про мою особу. Є текст. Є вірш. Або його немає.
Але за тим стоїть іще й людина. І дуже важливо, гріє вона тебе чи ні. Мені так тепло тут, з вами, мої любі. А члени ми чи ні - то хіба важливо? Захочете - вступите. Такого рівня поезія проходить усі щаблі без зупинок. можете повірити.
А про сором, Максе, - автори так не вважають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 22:38:40 ]
Валентине, дякую, що Ви вийшли з підпілля, нам Вас бракує.
Максе, Ганна Осадко таких вчителів не потребує, це самодостатня поетеса, її душа сповнена Божої благодаті. Просто вони з Борисом працюють в одному видавництві, сидять у сусідніх кабінетах. Вона, я думаю, витягла його на сайт, він не така людина, щоб прагнути такої популярності.
Щодо дозволеного і ні.
Існіє таке місто - Тернопіль. І тут живуть оті старенькі, які відсиділи за Україну. Чулм б ви, що говорила моя мама! Просила надрукувати її слова на сайті. Обіцяла віднести роздруківку у Спілку політв'язнів. От скажіть, можу я промовчати у цій ситуації? Це я так, без пафосу. А був би живий мій тато...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 22:40:19 ]
Любі мої, так тож найголовніша і найважча праця у житті - робити маленьким таким, але потужним калорифером для оточуючих, нє? Як же добре, що ми тут всі такі просякнуті установкою на тепло зібрались;)) Диви, так скоро неждані сніги розтопим, і сонечко надихнем власним прикладом:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-02 22:45:16 ]
Пані Лесю, я заглянув на хвилинку. Більше нема можливості бути у приємному товаристві. Завтра зранку усе перечитаю. Добраніч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 22:48:42 ]
Ой, кудись я не те... Я часто дуже рада, що мої бабусі не вникають у те, у що поринаю я. Бо я маю міцні нерви, вмію абстрагуватись, а їм було б неймовірно боляче. Про ці моменти слід говорити, бо всі ми відповідаємо як за те, що робимо(пишемо, говоримо), так і за те, як наші вчинки (твори, слова) впливають на оточуючих.


1   2   3   Переглянути все