ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк

Сергій Рожко
2025.12.21 13:55
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає

Микола Дудар
2025.12.21 13:04
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…

Євген Федчук
2025.12.21 12:56
Вставай, Данилку, почало світати!-
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі

Тетяна Левицька
2025.12.21 07:09
Проб'є годинник певний час,
Струною захлинеться.
І неймовірний білий вальс
Світ закружляє в берцях.
Гірлянди запалю вночі,
Немов на карнавалі.
Шампанське піниться — ключі
Від щастя у бокалі.

Ярослав Чорногуз
2025.12.21 01:28
Не відчуваю холоду погроз,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.

За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,

Сергій СергійКо
2025.12.21 00:25
Згадалася зима давніша
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,

Микола Дудар
2025.12.20 22:56
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Хризантеми
У запаху осінніх хризантем
Скорботний відчай марного чекання
І біла паморозь осіннього світання,
Й невиразно-холодний серця щем.
І вечора прозоро-синій сум.
Чом пальці до букета мов приковані?
Тобою повна вщерть, до тебе причарована
Крізь погляди, мов постріли, несу
Ці квіти, не тобою подаровані.

Авторський переклад

И горький запах белых хризантем
Хранит былой любви горчинку где-то.
Хрустальный иней зимнего рассвета
И чист, и бел, и пуст, и полон тем,
От чего сердцу не освободиться.
Сквозь слёзы встреча. Незабвенны лица.
Цветы, цветы…
Не ты
Их подарил…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-02 14:12:35
Переглядів сторінки твору 8451
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.652 / 5.5  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.635 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-02 14:17:26 ]
Супер. Тільки читати все ж треба окремо одне від одного. Важко підлаштуватися під мову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:23:22 ]
А вірш вийшов зовсім інший, правда? Вибір був такий - точний переклад або поезія.
А у 8 книжках вірщів кілька десятків. Потім ми пішли таким шляхом - подавали у тексті український варіант, а вниз зносили переклад. Видавець сказав, що без українського тексту зникає аромат! Дай йому Боже здоров'я, москаликові такому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:32:27 ]
Інший. Звучить різно, наче про різне писано, але почуття, звісно ж, перегукуються:) Бо то вже загалом би була б дивина.
Перший вірш лишає присмак теплого смутку з домішками вина на устах. А другий - то кон'як, і холодний осінній дощ за вікном;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:39:52 ]
А у мене, дівчата, починається роздвоєння особистості...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:47:07 ]
Нікусь, ти - точний індикатор. Так і є.
Справа у тому, що ці вірші писали дві зовсім різні авторки. Українською - це мій перший, абсолютно перший в житті вірш. а переклад - через 20 років. Інша людина писала. Хоч і про те саме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:53:21 ]
Гарна композиція.
Мені варіант українською значно більше подобається.
Але з огляду на ідеальне (чи на вічне жадання наблизитися до ідеального) - може "Й" не потрібне?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:57:37 ]
Може. Без нього краще. Спасибічки за вічне жадання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 15:24:45 ]
От бачите Лесю, яку високомистецьку "бігову доріжку" зараз маємо;) І зовсім небагато для того треба:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 15:31:10 ]
Дик трішки любові - і натурпродукт.
Гіппократ вчили спати 8 годин, але поетам дозволено (я натяк вловила). "Aliis inserviendo ipse consumor" - старовинний девіз медицини і свічка. "Светя другим, сгораю" Палаючи згоряю. Можна узяти за девіз і нашому поетичному братству. Як ми один одного не любитимемо, то хто нас полюбить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 16:10:48 ]
Факт :)

Лесю, я тут, якщо можна, на швидку руку пропоную і ще один "російський" погляд на ваш вірш. Але це дуже неточний погляд, бо буквально за пару хвилин зроблений :(
Але просто захопило деяке суто чоловіче бачення вашого вірша.

Дыхание осенних хризантем
отчаянное скорби ожиданье
да изморози бело упованье
о сердце выстужено-тусклый трем.
Сквозная к ночи синяя тоска.
К букету пальцы отчего прикованы -
полны тобой, тобою зачарованы
под взгляды, выстрелов раскаты, я
несу цветы, что не тобой дарованы...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 16:26:19 ]
Редакції, Ваша працездатність зачаровує.
Де Ви були раніше? Книжка вже у друку. А погляд чоловічий, та цікавий.
Щось мені сьогодні на Майстернях добре, як вже давно не було. Про мистецтво розмовляємо. Гарнюньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:35:38 ]
Пані Лесю, вітаю Вас! З ще більшим запізненням, чисто з цікавості зробив ще один переклад Вашого справді хорошого твору про хризантеми, ось він:
В благоухании осенних хризантем
Есть скорбь от ожидания ответа,
Седая изморозь осеннего рассвета
И боль от наших непростых проблем.
И вечера прозрачнейшая грусть.
Но почему к букету пальцы так прикованы?
Я переполнена тобой, я околдована
Несу сквозь взгляды, смотрят – ну и пусть!
Я и цветы – тобою не целованы…

Цікава штука жіноча душа! Навіть 15 хвилин непросто в ній побути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:39:05 ]
Пробачте, пане Володимире, але мені здається, що "непростых проблем" випадає з емоційного настрою решти рядків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:39:07 ]
Гарно, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:41:18 ]
І ще: "скорбь от" це не російською.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-03 19:23:16 ]
І я долучаюсь:)
Лесюню, просто хотілось зробити Вам приємне. Хоча і спосіб я обрала!;))
_______________
Да, хризантеми… В сладком аромате
Их – горечь ожидания пустого;
И седина осеннего немого
Рассвета. И печаль твоих об"ятий
Вечерних. Как же память сводит пальцы
В тиски вокруг зеленых, тонких талий...
Тобой безумна, но тобой больна ли?
По стеклам взглядов, словно в босом танце,
Несу цветы, что не тобой подарены.
________________
А ще, дещо таке я для себе вишукала у Вашому вірші, яке тепер сховаю десь глибоко в серці, щоби гріло;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 18:08:40 ]
Дякую всім, хто долучив свій шедевр до мого первістка. Тут і "прозрачнейшая грусть", і "благоухание", і танець Айседори, і тонкі талії і "тобой безумна".
Враження, ніби ви усі йшли того жовтневого вечора вулицею Кременця і зустріли привид колишнього кохання. А може, це й на краще - хай бачить - є кому дарувати мені квіти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-07 14:44:18 ]
А якби не було кому дарувати, то i вiрш був би другий. Чи не було б зовсiм?