ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Хризантеми
У запаху осінніх хризантем
Скорботний відчай марного чекання
І біла паморозь осіннього світання,
Й невиразно-холодний серця щем.
І вечора прозоро-синій сум.
Чом пальці до букета мов приковані?
Тобою повна вщерть, до тебе причарована
Крізь погляди, мов постріли, несу
Ці квіти, не тобою подаровані.

Авторський переклад

И горький запах белых хризантем
Хранит былой любви горчинку где-то.
Хрустальный иней зимнего рассвета
И чист, и бел, и пуст, и полон тем,
От чего сердцу не освободиться.
Сквозь слёзы встреча. Незабвенны лица.
Цветы, цветы…
Не ты
Их подарил…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-03-02 14:12:35
Переглядів сторінки твору 8587
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.652 / 5.5  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.635 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-02 14:17:26 ]
Супер. Тільки читати все ж треба окремо одне від одного. Важко підлаштуватися під мову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:23:22 ]
А вірш вийшов зовсім інший, правда? Вибір був такий - точний переклад або поезія.
А у 8 книжках вірщів кілька десятків. Потім ми пішли таким шляхом - подавали у тексті український варіант, а вниз зносили переклад. Видавець сказав, що без українського тексту зникає аромат! Дай йому Боже здоров'я, москаликові такому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:32:27 ]
Інший. Звучить різно, наче про різне писано, але почуття, звісно ж, перегукуються:) Бо то вже загалом би була б дивина.
Перший вірш лишає присмак теплого смутку з домішками вина на устах. А другий - то кон'як, і холодний осінній дощ за вікном;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:39:52 ]
А у мене, дівчата, починається роздвоєння особистості...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:47:07 ]
Нікусь, ти - точний індикатор. Так і є.
Справа у тому, що ці вірші писали дві зовсім різні авторки. Українською - це мій перший, абсолютно перший в житті вірш. а переклад - через 20 років. Інша людина писала. Хоч і про те саме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:53:21 ]
Гарна композиція.
Мені варіант українською значно більше подобається.
Але з огляду на ідеальне (чи на вічне жадання наблизитися до ідеального) - може "Й" не потрібне?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:57:37 ]
Може. Без нього краще. Спасибічки за вічне жадання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 15:24:45 ]
От бачите Лесю, яку високомистецьку "бігову доріжку" зараз маємо;) І зовсім небагато для того треба:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 15:31:10 ]
Дик трішки любові - і натурпродукт.
Гіппократ вчили спати 8 годин, але поетам дозволено (я натяк вловила). "Aliis inserviendo ipse consumor" - старовинний девіз медицини і свічка. "Светя другим, сгораю" Палаючи згоряю. Можна узяти за девіз і нашому поетичному братству. Як ми один одного не любитимемо, то хто нас полюбить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 16:10:48 ]
Факт :)

Лесю, я тут, якщо можна, на швидку руку пропоную і ще один "російський" погляд на ваш вірш. Але це дуже неточний погляд, бо буквально за пару хвилин зроблений :(
Але просто захопило деяке суто чоловіче бачення вашого вірша.

Дыхание осенних хризантем
отчаянное скорби ожиданье
да изморози бело упованье
о сердце выстужено-тусклый трем.
Сквозная к ночи синяя тоска.
К букету пальцы отчего прикованы -
полны тобой, тобою зачарованы
под взгляды, выстрелов раскаты, я
несу цветы, что не тобой дарованы...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 16:26:19 ]
Редакції, Ваша працездатність зачаровує.
Де Ви були раніше? Книжка вже у друку. А погляд чоловічий, та цікавий.
Щось мені сьогодні на Майстернях добре, як вже давно не було. Про мистецтво розмовляємо. Гарнюньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:35:38 ]
Пані Лесю, вітаю Вас! З ще більшим запізненням, чисто з цікавості зробив ще один переклад Вашого справді хорошого твору про хризантеми, ось він:
В благоухании осенних хризантем
Есть скорбь от ожидания ответа,
Седая изморозь осеннего рассвета
И боль от наших непростых проблем.
И вечера прозрачнейшая грусть.
Но почему к букету пальцы так прикованы?
Я переполнена тобой, я околдована
Несу сквозь взгляды, смотрят – ну и пусть!
Я и цветы – тобою не целованы…

Цікава штука жіноча душа! Навіть 15 хвилин непросто в ній побути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:39:05 ]
Пробачте, пане Володимире, але мені здається, що "непростых проблем" випадає з емоційного настрою решти рядків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:39:07 ]
Гарно, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:41:18 ]
І ще: "скорбь от" це не російською.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-03 19:23:16 ]
І я долучаюсь:)
Лесюню, просто хотілось зробити Вам приємне. Хоча і спосіб я обрала!;))
_______________
Да, хризантеми… В сладком аромате
Их – горечь ожидания пустого;
И седина осеннего немого
Рассвета. И печаль твоих об"ятий
Вечерних. Как же память сводит пальцы
В тиски вокруг зеленых, тонких талий...
Тобой безумна, но тобой больна ли?
По стеклам взглядов, словно в босом танце,
Несу цветы, что не тобой подарены.
________________
А ще, дещо таке я для себе вишукала у Вашому вірші, яке тепер сховаю десь глибоко в серці, щоби гріло;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 18:08:40 ]
Дякую всім, хто долучив свій шедевр до мого первістка. Тут і "прозрачнейшая грусть", і "благоухание", і танець Айседори, і тонкі талії і "тобой безумна".
Враження, ніби ви усі йшли того жовтневого вечора вулицею Кременця і зустріли привид колишнього кохання. А може, це й на краще - хай бачить - є кому дарувати мені квіти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-07 14:44:18 ]
А якби не було кому дарувати, то i вiрш був би другий. Чи не було б зовсiм?