ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Хризантеми
У запаху осінніх хризантем
Скорботний відчай марного чекання
І біла паморозь осіннього світання,
Й невиразно-холодний серця щем.
І вечора прозоро-синій сум.
Чом пальці до букета мов приковані?
Тобою повна вщерть, до тебе причарована
Крізь погляди, мов постріли, несу
Ці квіти, не тобою подаровані.

Авторський переклад

И горький запах белых хризантем
Хранит былой любви горчинку где-то.
Хрустальный иней зимнего рассвета
И чист, и бел, и пуст, и полон тем,
От чего сердцу не освободиться.
Сквозь слёзы встреча. Незабвенны лица.
Цветы, цветы…
Не ты
Их подарил…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-02 14:12:35
Переглядів сторінки твору 9197
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.652 / 5.5  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.635 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-02 14:17:26 ]
Супер. Тільки читати все ж треба окремо одне від одного. Важко підлаштуватися під мову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:23:22 ]
А вірш вийшов зовсім інший, правда? Вибір був такий - точний переклад або поезія.
А у 8 книжках вірщів кілька десятків. Потім ми пішли таким шляхом - подавали у тексті український варіант, а вниз зносили переклад. Видавець сказав, що без українського тексту зникає аромат! Дай йому Боже здоров'я, москаликові такому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:32:27 ]
Інший. Звучить різно, наче про різне писано, але почуття, звісно ж, перегукуються:) Бо то вже загалом би була б дивина.
Перший вірш лишає присмак теплого смутку з домішками вина на устах. А другий - то кон'як, і холодний осінній дощ за вікном;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:39:52 ]
А у мене, дівчата, починається роздвоєння особистості...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:47:07 ]
Нікусь, ти - точний індикатор. Так і є.
Справа у тому, що ці вірші писали дві зовсім різні авторки. Українською - це мій перший, абсолютно перший в житті вірш. а переклад - через 20 років. Інша людина писала. Хоч і про те саме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:53:21 ]
Гарна композиція.
Мені варіант українською значно більше подобається.
Але з огляду на ідеальне (чи на вічне жадання наблизитися до ідеального) - може "Й" не потрібне?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:57:37 ]
Може. Без нього краще. Спасибічки за вічне жадання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 15:24:45 ]
От бачите Лесю, яку високомистецьку "бігову доріжку" зараз маємо;) І зовсім небагато для того треба:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 15:31:10 ]
Дик трішки любові - і натурпродукт.
Гіппократ вчили спати 8 годин, але поетам дозволено (я натяк вловила). "Aliis inserviendo ipse consumor" - старовинний девіз медицини і свічка. "Светя другим, сгораю" Палаючи згоряю. Можна узяти за девіз і нашому поетичному братству. Як ми один одного не любитимемо, то хто нас полюбить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 16:10:48 ]
Факт :)

Лесю, я тут, якщо можна, на швидку руку пропоную і ще один "російський" погляд на ваш вірш. Але це дуже неточний погляд, бо буквально за пару хвилин зроблений :(
Але просто захопило деяке суто чоловіче бачення вашого вірша.

Дыхание осенних хризантем
отчаянное скорби ожиданье
да изморози бело упованье
о сердце выстужено-тусклый трем.
Сквозная к ночи синяя тоска.
К букету пальцы отчего прикованы -
полны тобой, тобою зачарованы
под взгляды, выстрелов раскаты, я
несу цветы, что не тобой дарованы...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 16:26:19 ]
Редакції, Ваша працездатність зачаровує.
Де Ви були раніше? Книжка вже у друку. А погляд чоловічий, та цікавий.
Щось мені сьогодні на Майстернях добре, як вже давно не було. Про мистецтво розмовляємо. Гарнюньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:35:38 ]
Пані Лесю, вітаю Вас! З ще більшим запізненням, чисто з цікавості зробив ще один переклад Вашого справді хорошого твору про хризантеми, ось він:
В благоухании осенних хризантем
Есть скорбь от ожидания ответа,
Седая изморозь осеннего рассвета
И боль от наших непростых проблем.
И вечера прозрачнейшая грусть.
Но почему к букету пальцы так прикованы?
Я переполнена тобой, я околдована
Несу сквозь взгляды, смотрят – ну и пусть!
Я и цветы – тобою не целованы…

Цікава штука жіноча душа! Навіть 15 хвилин непросто в ній побути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:39:05 ]
Пробачте, пане Володимире, але мені здається, що "непростых проблем" випадає з емоційного настрою решти рядків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:39:07 ]
Гарно, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:41:18 ]
І ще: "скорбь от" це не російською.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-03 19:23:16 ]
І я долучаюсь:)
Лесюню, просто хотілось зробити Вам приємне. Хоча і спосіб я обрала!;))
_______________
Да, хризантеми… В сладком аромате
Их – горечь ожидания пустого;
И седина осеннего немого
Рассвета. И печаль твоих об"ятий
Вечерних. Как же память сводит пальцы
В тиски вокруг зеленых, тонких талий...
Тобой безумна, но тобой больна ли?
По стеклам взглядов, словно в босом танце,
Несу цветы, что не тобой подарены.
________________
А ще, дещо таке я для себе вишукала у Вашому вірші, яке тепер сховаю десь глибоко в серці, щоби гріло;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 18:08:40 ]
Дякую всім, хто долучив свій шедевр до мого первістка. Тут і "прозрачнейшая грусть", і "благоухание", і танець Айседори, і тонкі талії і "тобой безумна".
Враження, ніби ви усі йшли того жовтневого вечора вулицею Кременця і зустріли привид колишнього кохання. А може, це й на краще - хай бачить - є кому дарувати мені квіти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-07 14:44:18 ]
А якби не було кому дарувати, то i вiрш був би другий. Чи не було б зовсiм?