ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Хризантеми
У запаху осінніх хризантем
Скорботний відчай марного чекання
І біла паморозь осіннього світання,
Й невиразно-холодний серця щем.
І вечора прозоро-синій сум.
Чом пальці до букета мов приковані?
Тобою повна вщерть, до тебе причарована
Крізь погляди, мов постріли, несу
Ці квіти, не тобою подаровані.

Авторський переклад

И горький запах белых хризантем
Хранит былой любви горчинку где-то.
Хрустальный иней зимнего рассвета
И чист, и бел, и пуст, и полон тем,
От чего сердцу не освободиться.
Сквозь слёзы встреча. Незабвенны лица.
Цветы, цветы…
Не ты
Их подарил…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-03-02 14:12:35
Переглядів сторінки твору 8444
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.652 / 5.5  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.635 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-02 14:17:26 ]
Супер. Тільки читати все ж треба окремо одне від одного. Важко підлаштуватися під мову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:23:22 ]
А вірш вийшов зовсім інший, правда? Вибір був такий - точний переклад або поезія.
А у 8 книжках вірщів кілька десятків. Потім ми пішли таким шляхом - подавали у тексті український варіант, а вниз зносили переклад. Видавець сказав, що без українського тексту зникає аромат! Дай йому Боже здоров'я, москаликові такому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:32:27 ]
Інший. Звучить різно, наче про різне писано, але почуття, звісно ж, перегукуються:) Бо то вже загалом би була б дивина.
Перший вірш лишає присмак теплого смутку з домішками вина на устах. А другий - то кон'як, і холодний осінній дощ за вікном;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:39:52 ]
А у мене, дівчата, починається роздвоєння особистості...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:47:07 ]
Нікусь, ти - точний індикатор. Так і є.
Справа у тому, що ці вірші писали дві зовсім різні авторки. Українською - це мій перший, абсолютно перший в житті вірш. а переклад - через 20 років. Інша людина писала. Хоч і про те саме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:53:21 ]
Гарна композиція.
Мені варіант українською значно більше подобається.
Але з огляду на ідеальне (чи на вічне жадання наблизитися до ідеального) - може "Й" не потрібне?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:57:37 ]
Може. Без нього краще. Спасибічки за вічне жадання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 15:24:45 ]
От бачите Лесю, яку високомистецьку "бігову доріжку" зараз маємо;) І зовсім небагато для того треба:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 15:31:10 ]
Дик трішки любові - і натурпродукт.
Гіппократ вчили спати 8 годин, але поетам дозволено (я натяк вловила). "Aliis inserviendo ipse consumor" - старовинний девіз медицини і свічка. "Светя другим, сгораю" Палаючи згоряю. Можна узяти за девіз і нашому поетичному братству. Як ми один одного не любитимемо, то хто нас полюбить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 16:10:48 ]
Факт :)

Лесю, я тут, якщо можна, на швидку руку пропоную і ще один "російський" погляд на ваш вірш. Але це дуже неточний погляд, бо буквально за пару хвилин зроблений :(
Але просто захопило деяке суто чоловіче бачення вашого вірша.

Дыхание осенних хризантем
отчаянное скорби ожиданье
да изморози бело упованье
о сердце выстужено-тусклый трем.
Сквозная к ночи синяя тоска.
К букету пальцы отчего прикованы -
полны тобой, тобою зачарованы
под взгляды, выстрелов раскаты, я
несу цветы, что не тобой дарованы...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 16:26:19 ]
Редакції, Ваша працездатність зачаровує.
Де Ви були раніше? Книжка вже у друку. А погляд чоловічий, та цікавий.
Щось мені сьогодні на Майстернях добре, як вже давно не було. Про мистецтво розмовляємо. Гарнюньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:35:38 ]
Пані Лесю, вітаю Вас! З ще більшим запізненням, чисто з цікавості зробив ще один переклад Вашого справді хорошого твору про хризантеми, ось він:
В благоухании осенних хризантем
Есть скорбь от ожидания ответа,
Седая изморозь осеннего рассвета
И боль от наших непростых проблем.
И вечера прозрачнейшая грусть.
Но почему к букету пальцы так прикованы?
Я переполнена тобой, я околдована
Несу сквозь взгляды, смотрят – ну и пусть!
Я и цветы – тобою не целованы…

Цікава штука жіноча душа! Навіть 15 хвилин непросто в ній побути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:39:05 ]
Пробачте, пане Володимире, але мені здається, що "непростых проблем" випадає з емоційного настрою решти рядків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:39:07 ]
Гарно, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:41:18 ]
І ще: "скорбь от" це не російською.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-03 19:23:16 ]
І я долучаюсь:)
Лесюню, просто хотілось зробити Вам приємне. Хоча і спосіб я обрала!;))
_______________
Да, хризантеми… В сладком аромате
Их – горечь ожидания пустого;
И седина осеннего немого
Рассвета. И печаль твоих об"ятий
Вечерних. Как же память сводит пальцы
В тиски вокруг зеленых, тонких талий...
Тобой безумна, но тобой больна ли?
По стеклам взглядов, словно в босом танце,
Несу цветы, что не тобой подарены.
________________
А ще, дещо таке я для себе вишукала у Вашому вірші, яке тепер сховаю десь глибоко в серці, щоби гріло;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 18:08:40 ]
Дякую всім, хто долучив свій шедевр до мого первістка. Тут і "прозрачнейшая грусть", і "благоухание", і танець Айседори, і тонкі талії і "тобой безумна".
Враження, ніби ви усі йшли того жовтневого вечора вулицею Кременця і зустріли привид колишнього кохання. А може, це й на краще - хай бачить - є кому дарувати мені квіти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-07 14:44:18 ]
А якби не було кому дарувати, то i вiрш був би другий. Чи не було б зовсiм?