ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.

Володимир Бойко
2025.08.31 01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших. Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка. Шукав істину, а знайшов саме вино. Поїв добрив і стало недобре. Від сюрпризу зостався лише сюр. До гарн

Борис Костиря
2025.08.30 23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,

Олександр Буй
2025.08.30 20:43
У забутім гнізді розоренім
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:

Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі

Юрій Гундарєв
2025.08.30 19:46
Одного з найяскравіших політиків націонал-демократичного руху України зухвало розстріляли посеред дня у Львові

Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…

Такі у Лету тихенько не кануть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Хризантеми
У запаху осінніх хризантем
Скорботний відчай марного чекання
І біла паморозь осіннього світання,
Й невиразно-холодний серця щем.
І вечора прозоро-синій сум.
Чом пальці до букета мов приковані?
Тобою повна вщерть, до тебе причарована
Крізь погляди, мов постріли, несу
Ці квіти, не тобою подаровані.

Авторський переклад

И горький запах белых хризантем
Хранит былой любви горчинку где-то.
Хрустальный иней зимнего рассвета
И чист, и бел, и пуст, и полон тем,
От чего сердцу не освободиться.
Сквозь слёзы встреча. Незабвенны лица.
Цветы, цветы…
Не ты
Их подарил…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-02 14:12:35
Переглядів сторінки твору 8242
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.652 / 5.5  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.635 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-02 14:17:26 ]
Супер. Тільки читати все ж треба окремо одне від одного. Важко підлаштуватися під мову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:23:22 ]
А вірш вийшов зовсім інший, правда? Вибір був такий - точний переклад або поезія.
А у 8 книжках вірщів кілька десятків. Потім ми пішли таким шляхом - подавали у тексті український варіант, а вниз зносили переклад. Видавець сказав, що без українського тексту зникає аромат! Дай йому Боже здоров'я, москаликові такому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:32:27 ]
Інший. Звучить різно, наче про різне писано, але почуття, звісно ж, перегукуються:) Бо то вже загалом би була б дивина.
Перший вірш лишає присмак теплого смутку з домішками вина на устах. А другий - то кон'як, і холодний осінній дощ за вікном;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:39:52 ]
А у мене, дівчата, починається роздвоєння особистості...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:47:07 ]
Нікусь, ти - точний індикатор. Так і є.
Справа у тому, що ці вірші писали дві зовсім різні авторки. Українською - це мій перший, абсолютно перший в житті вірш. а переклад - через 20 років. Інша людина писала. Хоч і про те саме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 14:53:21 ]
Гарна композиція.
Мені варіант українською значно більше подобається.
Але з огляду на ідеальне (чи на вічне жадання наблизитися до ідеального) - може "Й" не потрібне?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 14:57:37 ]
Може. Без нього краще. Спасибічки за вічне жадання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 15:24:45 ]
От бачите Лесю, яку високомистецьку "бігову доріжку" зараз маємо;) І зовсім небагато для того треба:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 15:31:10 ]
Дик трішки любові - і натурпродукт.
Гіппократ вчили спати 8 годин, але поетам дозволено (я натяк вловила). "Aliis inserviendo ipse consumor" - старовинний девіз медицини і свічка. "Светя другим, сгораю" Палаючи згоряю. Можна узяти за девіз і нашому поетичному братству. Як ми один одного не любитимемо, то хто нас полюбить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 16:10:48 ]
Факт :)

Лесю, я тут, якщо можна, на швидку руку пропоную і ще один "російський" погляд на ваш вірш. Але це дуже неточний погляд, бо буквально за пару хвилин зроблений :(
Але просто захопило деяке суто чоловіче бачення вашого вірша.

Дыхание осенних хризантем
отчаянное скорби ожиданье
да изморози бело упованье
о сердце выстужено-тусклый трем.
Сквозная к ночи синяя тоска.
К букету пальцы отчего прикованы -
полны тобой, тобою зачарованы
под взгляды, выстрелов раскаты, я
несу цветы, что не тобой дарованы...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 16:26:19 ]
Редакції, Ваша працездатність зачаровує.
Де Ви були раніше? Книжка вже у друку. А погляд чоловічий, та цікавий.
Щось мені сьогодні на Майстернях добре, як вже давно не було. Про мистецтво розмовляємо. Гарнюньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:35:38 ]
Пані Лесю, вітаю Вас! З ще більшим запізненням, чисто з цікавості зробив ще один переклад Вашого справді хорошого твору про хризантеми, ось він:
В благоухании осенних хризантем
Есть скорбь от ожидания ответа,
Седая изморозь осеннего рассвета
И боль от наших непростых проблем.
И вечера прозрачнейшая грусть.
Но почему к букету пальцы так прикованы?
Я переполнена тобой, я околдована
Несу сквозь взгляды, смотрят – ну и пусть!
Я и цветы – тобою не целованы…

Цікава штука жіноча душа! Навіть 15 хвилин непросто в ній побути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:39:05 ]
Пробачте, пане Володимире, але мені здається, що "непростых проблем" випадає з емоційного настрою решти рядків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:39:07 ]
Гарно, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 18:41:18 ]
І ще: "скорбь от" це не російською.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-03 19:23:16 ]
І я долучаюсь:)
Лесюню, просто хотілось зробити Вам приємне. Хоча і спосіб я обрала!;))
_______________
Да, хризантеми… В сладком аромате
Их – горечь ожидания пустого;
И седина осеннего немого
Рассвета. И печаль твоих об"ятий
Вечерних. Как же память сводит пальцы
В тиски вокруг зеленых, тонких талий...
Тобой безумна, но тобой больна ли?
По стеклам взглядов, словно в босом танце,
Несу цветы, что не тобой подарены.
________________
А ще, дещо таке я для себе вишукала у Вашому вірші, яке тепер сховаю десь глибоко в серці, щоби гріло;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 18:08:40 ]
Дякую всім, хто долучив свій шедевр до мого первістка. Тут і "прозрачнейшая грусть", і "благоухание", і танець Айседори, і тонкі талії і "тобой безумна".
Враження, ніби ви усі йшли того жовтневого вечора вулицею Кременця і зустріли привид колишнього кохання. А може, це й на краще - хай бачить - є кому дарувати мені квіти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-07 14:44:18 ]
А якби не було кому дарувати, то i вiрш був би другий. Чи не було б зовсiм?