Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.04
13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
2026.07.04
13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
2026.07.04
12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,
2026.07.04
12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
2026.07.04
10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
2026.07.04
09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
2026.07.04
07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
2026.07.04
05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ
1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов
2026.07.03
22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.
2026.07.03
20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.
Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.
Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?
2026.07.03
14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
2026.07.03
12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
2026.07.03
11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
2026.07.03
10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
2026.07.03
06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
2026.07.03
05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА
Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віра Вовк (1931) /
Вірші
Із книги "ЖІНОЧІ МАСКИ" (1994, 2000)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із книги "ЖІНОЧІ МАСКИ" (1994, 2000)
САМАРИТЯНКА
той подорожній не приїхав
на балагулі
у запорошених сандалях
при цямрині сидів
і попрохав води —
я його скоро позбулася
він — чужинець
прийняв мою відмову
тільки мовив
якби ти знала ...
я тепер канею
по білім світі скиглячи шукаю
живущої-цілющої води
яка навіки гасить спрагу
ДЖУЛЬЄТТА
Я — вигадка чи дійсність ?
пуп’янок рожевий
зів’ялий рано
швидкоплинна мить —
розливи жайворонка
чи соловейка ?
без поруччя моє буття —
порцелянова чаша в землетрусі
доля ламає все крихке
об корінь
і тільки смерть увінчує
безсмертям
НАНА
шматяна лялько
з ганчірками саксофонів
у вухах
карбуєш торси
укусом гетери
бо любовне мистецтво
відоме також
скорпіонам
твої жести — порожні
м’ясожерна рослино
з передміської грядки
ЯРОСЛАВНА
не знаю як прочитати
залізний степовий запах
скигління чайки
багрець неба
ось айва б’є поклін землі
дрижить струна ? тятива ?
де ти
мій ладо ?
акафист гуде від каплиці
жертву приносять на капищі
Сонцю Вітру Дніпрові
молюся
МАРУСЯ БОГУСЛАВКА
з очисної покути
билиною мене співають
рятувати життя це — добре вмирати
щоб не скривдити ні тотема
ні людини ні дерева
ні птаха ні каменя
щоб земля не прокляла
твоєї плоті
не вивернула її
з очима повними порожняви
падлом для гайвороння
рятувати життя це — повертати обличчя
соняшником
за сумлінням
КАТЕРИНА
полями
байраками
канавами міста
несу своє важке лоно
за семафорами
до сподіваного гнізда
байдуже сонце
не просльозиться
не поласиться до колін
вовчий вітер
не знаю —
пречиста грішниця —
що мені заборонений рай
навіть баштан
навіть убогий квітник
тільки одна грядка моя
десь біля тину
чужого цвинтаря
ЖІНКА
усі мої маски
то мозаїка
мого обличчя
я — баня світлого храму
я — темної мряки долина
у темну мряку завиваю землю
купаю землю світлом храму
я — мед і цикута
я — ласка і гріх
я — корінь і крона
1994-2000
той подорожній не приїхав
на балагулі
у запорошених сандалях
при цямрині сидів
і попрохав води —
я його скоро позбулася
він — чужинець
прийняв мою відмову
тільки мовив
якби ти знала ...
я тепер канею
по білім світі скиглячи шукаю
живущої-цілющої води
яка навіки гасить спрагу
ДЖУЛЬЄТТА
Я — вигадка чи дійсність ?
пуп’янок рожевий
зів’ялий рано
швидкоплинна мить —
розливи жайворонка
чи соловейка ?
без поруччя моє буття —
порцелянова чаша в землетрусі
доля ламає все крихке
об корінь
і тільки смерть увінчує
безсмертям
НАНА
шматяна лялько
з ганчірками саксофонів
у вухах
карбуєш торси
укусом гетери
бо любовне мистецтво
відоме також
скорпіонам
твої жести — порожні
м’ясожерна рослино
з передміської грядки
ЯРОСЛАВНА
не знаю як прочитати
залізний степовий запах
скигління чайки
багрець неба
ось айва б’є поклін землі
дрижить струна ? тятива ?
де ти
мій ладо ?
акафист гуде від каплиці
жертву приносять на капищі
Сонцю Вітру Дніпрові
молюся
МАРУСЯ БОГУСЛАВКА
з очисної покути
билиною мене співають
рятувати життя це — добре вмирати
щоб не скривдити ні тотема
ні людини ні дерева
ні птаха ні каменя
щоб земля не прокляла
твоєї плоті
не вивернула її
з очима повними порожняви
падлом для гайвороння
рятувати життя це — повертати обличчя
соняшником
за сумлінням
КАТЕРИНА
полями
байраками
канавами міста
несу своє важке лоно
за семафорами
до сподіваного гнізда
байдуже сонце
не просльозиться
не поласиться до колін
вовчий вітер
не знаю —
пречиста грішниця —
що мені заборонений рай
навіть баштан
навіть убогий квітник
тільки одна грядка моя
десь біля тину
чужого цвинтаря
ЖІНКА
усі мої маски
то мозаїка
мого обличчя
я — баня світлого храму
я — темної мряки долина
у темну мряку завиваю землю
купаю землю світлом храму
я — мед і цикута
я — ласка і гріх
я — корінь і крона
1994-2000
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
