Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.07
23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
2026.02.07
21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
2026.02.07
20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
2026.02.07
20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
2026.02.07
13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
2026.02.07
10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
2026.02.07
09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти
2026.02.07
05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
2026.02.06
21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю
2026.02.06
21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
2026.02.06
18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
2026.02.06
17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
2026.02.06
10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.
Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.
Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,
2026.02.05
22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.
Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.
Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -
2026.02.05
21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…
Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…
Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло
2026.02.05
21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.07
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Шляхтич (1946) /
Проза
Пам*ять
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пам*ять
Ні
На тій землі
Я не обжився
Всі
Думки мої
Десь на пероні
Гнів
Неначе спів
Вже пробудився
Сів
На гріб батьків
Як хтось в короні
День
Слухав пісень
Живих у серці
Ніч
Забутий клич
В життя несла
Час
Дороговказ
Вдягнувся в керпці
Ніс
В зрубаний ліс
Мовчазне я
26.01.2008р.
Про публікацію
Дата публікації 2008-01-26 11:36:43
Переглядів сторінки твору 112
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 4
Рейтинг "Майстерень" 0
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Коментарі
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 19:57:15]
Лаконічно і великий зміст за позірною простотою.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-26 22:08:40]
Мої вітання, пане Василю. Я бачив Ваше фото на одному сайті. Нормально Ви обжились :)
Плазмова панель чи великий 100 герцовий телевізор, камін, і Ви, такий круглолиций.
На Україні, гадаєте, у всіх така розкіш?
Сприймайте як жарт. Все ж веселіше з ним.
Шкода, що Шенгенія докрокувалася до нашого з Вами кордонів - їй-богу, поїхав би Вас провідати :)
Творчої наснаги на веселі вірші, пане Василю.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 23:40:33]
Дякую Вам, Пане Валентине за щирість і підтримку. Дякую, що зрозуміли мене і поставили свою оцінку. Дякую і Вам, Пане Олександре, що зайшли на мій сайт, та за те, що потрудилися і знайшли мене на іншому сайті.Але ні слова не згадуєте про те, яке горе пережив наш народ в час "Акції Вісла" в цілому Закерзоні. Заохочую до lektury на цю тему. Гині хочу Вам, Пане Олександре нагадати стару польську байку (може її знаєте). А звучить вона так:
"Czemu płaczesz, starego pyta czyżyk młody?
Teraz w klatce masz lepsze niż w polu wygody.
Tyś w niej zrodzon, rzekł stary, przeto ci wybaczę. Jam był wolny, dziś w klatce, i dlatego płaczę." Коли зрозумієте ці слова, зрозумієте і мене. Дякую за увагу.
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 23:55:38]
Чому плачеш, старого питає чижик молОдий?
Зараз в клітці маєш ліпші, ніж у полі вигОди.
Ти ж у ній народився, прорік старий, тому тобі я пробачу.
Я ж вільним був, тепер у клітці, і тому я плачу.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 00:10:56]
Дуже добре Ви переклали того вірша на НАШУ МОВУ. Той вірш був зі мною коли Україна була в неволі.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-27 09:23:10]
Я розумію польську, коли її читаю. Ми ж українці. Маю і словника. Дякую за майстерний переклад, пане Валенитине.
Гарно і те, що Ви, пане Василю, зрозуміли мій гумор. Творчих і Вам успіхів.
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 09:32:14]
Не підколюйте, пане Олександре! Який там майстерний переклад? - підрядник, аби зміст передати.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-27 09:47:04]
Наче до куточків душі моєї зазираєте, пане Валентине :)
Я три роки без України побув - теж якось було не дуже приємно, хоча і жилося при такому прибутку, що вікувати б тій країні. Це я вже панові Василю.
Читаючи твори, ще треба розуміти душевний стан автора. А не всі про себе оповідають, а більше - про лауреатство, книжки та медалі. Наче зомбують.
Творчих вдач, шановні колеги. Ваш щирий читач.
На тій землі
Я не обжився
Всі
Думки мої
Десь на пероні
Гнів
Неначе спів
Вже пробудився
Сів
На гріб батьків
Як хтось в короні
День
Слухав пісень
Живих у серці
Ніч
Забутий клич
В життя несла
Час
Дороговказ
Вдягнувся в керпці
Ніс
В зрубаний ліс
Мовчазне я
26.01.2008р.
Про публікацію
Дата публікації 2008-01-26 11:36:43
Переглядів сторінки твору 112
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 4
Рейтинг "Майстерень" 0
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Коментарі
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 19:57:15]
Лаконічно і великий зміст за позірною простотою.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-26 22:08:40]
Мої вітання, пане Василю. Я бачив Ваше фото на одному сайті. Нормально Ви обжились :)
Плазмова панель чи великий 100 герцовий телевізор, камін, і Ви, такий круглолиций.
На Україні, гадаєте, у всіх така розкіш?
Сприймайте як жарт. Все ж веселіше з ним.
Шкода, що Шенгенія докрокувалася до нашого з Вами кордонів - їй-богу, поїхав би Вас провідати :)
Творчої наснаги на веселі вірші, пане Василю.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 23:40:33]
Дякую Вам, Пане Валентине за щирість і підтримку. Дякую, що зрозуміли мене і поставили свою оцінку. Дякую і Вам, Пане Олександре, що зайшли на мій сайт, та за те, що потрудилися і знайшли мене на іншому сайті.Але ні слова не згадуєте про те, яке горе пережив наш народ в час "Акції Вісла" в цілому Закерзоні. Заохочую до lektury на цю тему. Гині хочу Вам, Пане Олександре нагадати стару польську байку (може її знаєте). А звучить вона так:
"Czemu płaczesz, starego pyta czyżyk młody?
Teraz w klatce masz lepsze niż w polu wygody.
Tyś w niej zrodzon, rzekł stary, przeto ci wybaczę. Jam był wolny, dziś w klatce, i dlatego płaczę." Коли зрозумієте ці слова, зрозумієте і мене. Дякую за увагу.
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 23:55:38]
Чому плачеш, старого питає чижик молОдий?
Зараз в клітці маєш ліпші, ніж у полі вигОди.
Ти ж у ній народився, прорік старий, тому тобі я пробачу.
Я ж вільним був, тепер у клітці, і тому я плачу.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 00:10:56]
Дуже добре Ви переклали того вірша на НАШУ МОВУ. Той вірш був зі мною коли Україна була в неволі.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-27 09:23:10]
Я розумію польську, коли її читаю. Ми ж українці. Маю і словника. Дякую за майстерний переклад, пане Валенитине.
Гарно і те, що Ви, пане Василю, зрозуміли мій гумор. Творчих і Вам успіхів.
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 09:32:14]
Не підколюйте, пане Олександре! Який там майстерний переклад? - підрядник, аби зміст передати.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-27 09:47:04]
Наче до куточків душі моєї зазираєте, пане Валентине :)
Я три роки без України побув - теж якось було не дуже приємно, хоча і жилося при такому прибутку, що вікувати б тій країні. Це я вже панові Василю.
Читаючи твори, ще треба розуміти душевний стан автора. А не всі про себе оповідають, а більше - про лауреатство, книжки та медалі. Наче зомбують.
Творчих вдач, шановні колеги. Ваш щирий читач.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
