Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.08
17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
2026.10.08
17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.
2026.10.08
16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора.
Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього
2026.10.08
15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.
Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.
Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,
2026.10.08
15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.
Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.
Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів
2026.10.08
15:13
І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.
2026.10.08
14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.
І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.
І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де
2026.10.08
13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.10.08
13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.
Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.
Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
2026.10.08
09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо
2026.10.08
08:44
Погляд повен муки, а кругом — полин,
А кругом сукуба непроглядна тінь.
Мерехтливі перла в косах між рамен,
Губ нерідних, мертвих обраний домен.
Вівчареві місяць сяє над грудьми,
Провіщає ранком справжнє рази три.
Цвинтар біля греблі тихий і чужий,
А кругом сукуба непроглядна тінь.
Мерехтливі перла в косах між рамен,
Губ нерідних, мертвих обраний домен.
Вівчареві місяць сяє над грудьми,
Провіщає ранком справжнє рази три.
Цвинтар біля греблі тихий і чужий,
2026.10.08
07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.
2026.10.07
23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.
Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.
Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою
2026.10.07
19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.
Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.
Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти
2026.10.07
18:07
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,
Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,
Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист
2026.10.07
15:20
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Шляхтич (1946) /
Проза
Пам*ять
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пам*ять
Ні
На тій землі
Я не обжився
Всі
Думки мої
Десь на пероні
Гнів
Неначе спів
Вже пробудився
Сів
На гріб батьків
Як хтось в короні
День
Слухав пісень
Живих у серці
Ніч
Забутий клич
В життя несла
Час
Дороговказ
Вдягнувся в керпці
Ніс
В зрубаний ліс
Мовчазне я
26.01.2008р.
Про публікацію
Дата публікації 2008-01-26 11:36:43
Переглядів сторінки твору 112
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 4
Рейтинг "Майстерень" 0
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Коментарі
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 19:57:15]
Лаконічно і великий зміст за позірною простотою.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-26 22:08:40]
Мої вітання, пане Василю. Я бачив Ваше фото на одному сайті. Нормально Ви обжились :)
Плазмова панель чи великий 100 герцовий телевізор, камін, і Ви, такий круглолиций.
На Україні, гадаєте, у всіх така розкіш?
Сприймайте як жарт. Все ж веселіше з ним.
Шкода, що Шенгенія докрокувалася до нашого з Вами кордонів - їй-богу, поїхав би Вас провідати :)
Творчої наснаги на веселі вірші, пане Василю.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 23:40:33]
Дякую Вам, Пане Валентине за щирість і підтримку. Дякую, що зрозуміли мене і поставили свою оцінку. Дякую і Вам, Пане Олександре, що зайшли на мій сайт, та за те, що потрудилися і знайшли мене на іншому сайті.Але ні слова не згадуєте про те, яке горе пережив наш народ в час "Акції Вісла" в цілому Закерзоні. Заохочую до lektury на цю тему. Гині хочу Вам, Пане Олександре нагадати стару польську байку (може її знаєте). А звучить вона так:
"Czemu płaczesz, starego pyta czyżyk młody?
Teraz w klatce masz lepsze niż w polu wygody.
Tyś w niej zrodzon, rzekł stary, przeto ci wybaczę. Jam był wolny, dziś w klatce, i dlatego płaczę." Коли зрозумієте ці слова, зрозумієте і мене. Дякую за увагу.
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 23:55:38]
Чому плачеш, старого питає чижик молОдий?
Зараз в клітці маєш ліпші, ніж у полі вигОди.
Ти ж у ній народився, прорік старий, тому тобі я пробачу.
Я ж вільним був, тепер у клітці, і тому я плачу.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 00:10:56]
Дуже добре Ви переклали того вірша на НАШУ МОВУ. Той вірш був зі мною коли Україна була в неволі.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-27 09:23:10]
Я розумію польську, коли її читаю. Ми ж українці. Маю і словника. Дякую за майстерний переклад, пане Валенитине.
Гарно і те, що Ви, пане Василю, зрозуміли мій гумор. Творчих і Вам успіхів.
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 09:32:14]
Не підколюйте, пане Олександре! Який там майстерний переклад? - підрядник, аби зміст передати.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-27 09:47:04]
Наче до куточків душі моєї зазираєте, пане Валентине :)
Я три роки без України побув - теж якось було не дуже приємно, хоча і жилося при такому прибутку, що вікувати б тій країні. Це я вже панові Василю.
Читаючи твори, ще треба розуміти душевний стан автора. А не всі про себе оповідають, а більше - про лауреатство, книжки та медалі. Наче зомбують.
Творчих вдач, шановні колеги. Ваш щирий читач.
На тій землі
Я не обжився
Всі
Думки мої
Десь на пероні
Гнів
Неначе спів
Вже пробудився
Сів
На гріб батьків
Як хтось в короні
День
Слухав пісень
Живих у серці
Ніч
Забутий клич
В життя несла
Час
Дороговказ
Вдягнувся в керпці
Ніс
В зрубаний ліс
Мовчазне я
26.01.2008р.
Про публікацію
Дата публікації 2008-01-26 11:36:43
Переглядів сторінки твору 112
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 4
Рейтинг "Майстерень" 0
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Коментарі
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 19:57:15]
Лаконічно і великий зміст за позірною простотою.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-26 22:08:40]
Мої вітання, пане Василю. Я бачив Ваше фото на одному сайті. Нормально Ви обжились :)
Плазмова панель чи великий 100 герцовий телевізор, камін, і Ви, такий круглолиций.
На Україні, гадаєте, у всіх така розкіш?
Сприймайте як жарт. Все ж веселіше з ним.
Шкода, що Шенгенія докрокувалася до нашого з Вами кордонів - їй-богу, поїхав би Вас провідати :)
Творчої наснаги на веселі вірші, пане Василю.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 23:40:33]
Дякую Вам, Пане Валентине за щирість і підтримку. Дякую, що зрозуміли мене і поставили свою оцінку. Дякую і Вам, Пане Олександре, що зайшли на мій сайт, та за те, що потрудилися і знайшли мене на іншому сайті.Але ні слова не згадуєте про те, яке горе пережив наш народ в час "Акції Вісла" в цілому Закерзоні. Заохочую до lektury на цю тему. Гині хочу Вам, Пане Олександре нагадати стару польську байку (може її знаєте). А звучить вона так:
"Czemu płaczesz, starego pyta czyżyk młody?
Teraz w klatce masz lepsze niż w polu wygody.
Tyś w niej zrodzon, rzekł stary, przeto ci wybaczę. Jam był wolny, dziś w klatce, i dlatego płaczę." Коли зрозумієте ці слова, зрозумієте і мене. Дякую за увагу.
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 23:55:38]
Чому плачеш, старого питає чижик молОдий?
Зараз в клітці маєш ліпші, ніж у полі вигОди.
Ти ж у ній народився, прорік старий, тому тобі я пробачу.
Я ж вільним був, тепер у клітці, і тому я плачу.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 00:10:56]
Дуже добре Ви переклали того вірша на НАШУ МОВУ. Той вірш був зі мною коли Україна була в неволі.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-27 09:23:10]
Я розумію польську, коли її читаю. Ми ж українці. Маю і словника. Дякую за майстерний переклад, пане Валенитине.
Гарно і те, що Ви, пане Василю, зрозуміли мій гумор. Творчих і Вам успіхів.
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 09:32:14]
Не підколюйте, пане Олександре! Який там майстерний переклад? - підрядник, аби зміст передати.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-27 09:47:04]
Наче до куточків душі моєї зазираєте, пане Валентине :)
Я три роки без України побув - теж якось було не дуже приємно, хоча і жилося при такому прибутку, що вікувати б тій країні. Це я вже панові Василю.
Читаючи твори, ще треба розуміти душевний стан автора. А не всі про себе оповідають, а більше - про лауреатство, книжки та медалі. Наче зомбують.
Творчих вдач, шановні колеги. Ваш щирий читач.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
