ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.13
01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
2024.05.12
23:39
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.
І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.
І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим
2024.05.12
21:14
Невже це й справді
Я тонкосльозим став од старості?
Тільки-но сирена розлуниться
Своїм протяжним воєм,
Я тонкосльозим став од старості?
Тільки-но сирена розлуниться
Своїм протяжним воєм,
2024.05.12
16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
2024.05.12
16:32
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)
Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.
(20.12.1939 - 16.12.2002)
Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.
2024.05.12
13:29
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.
На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.
На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
2024.05.12
09:46
Від самого початку війни Олексій Юков очолює групу «Плацдарм», яка забирає з лінії фронту тіла загиблих. Ця сумна цифра становить вже понад півтори тисячі тіл. Нерідко доводиться збирати рештки рук і ніг, кістки…
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк
2024.05.12
07:42
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!
Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!
Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,
2024.05.12
06:30
У читальні тихій залі
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.
2024.05.11
22:46
Мовчуни підступні!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!
Тихі русофіли!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!
Тихі русофіли!
2024.05.11
20:58
Прив’яже шибка небо швидко, як осу.
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.
В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.
В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у
2024.05.11
13:21
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
2024.05.11
06:12
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.
2024.05.11
05:31
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.
2024.05.10
14:43
Звивайте сни у свитки пелюсткові
Як ніч весни в безсонні має вади,
І вадить більше, як слова любові
Бажаючи поцупити в троянди
Її чесноту. Світ у тім захланний,
І кожному із двох дарує вміння:
Комусь барвисту щедрість Тіціана,
А іншим смуток пензля
Як ніч весни в безсонні має вади,
І вадить більше, як слова любові
Бажаючи поцупити в троянди
Її чесноту. Світ у тім захланний,
І кожному із двох дарує вміння:
Комусь барвисту щедрість Тіціана,
А іншим смуток пензля
2024.05.10
12:55
Жебрак несе на горбу крик,
він пронизує тишу мечем страху.
Крик поглинув місто,
розриваючи барабанні перетинки.
Крик поселився в головах людей
і розбив реальність на шматки.
Жебрак несе з собою гнів століть,
який може спалити місто.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...він пронизує тишу мечем страху.
Крик поглинув місто,
розриваючи барабанні перетинки.
Крик поселився в головах людей
і розбив реальність на шматки.
Жебрак несе з собою гнів століть,
який може спалити місто.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Шляхтич (1946) /
Проза
Пам*ять
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пам*ять
Ні
На тій землі
Я не обжився
Всі
Думки мої
Десь на пероні
Гнів
Неначе спів
Вже пробудився
Сів
На гріб батьків
Як хтось в короні
День
Слухав пісень
Живих у серці
Ніч
Забутий клич
В життя несла
Час
Дороговказ
Вдягнувся в керпці
Ніс
В зрубаний ліс
Мовчазне я
26.01.2008р.
Про публікацію
Дата публікації 2008-01-26 11:36:43
Переглядів сторінки твору 112
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 4
Рейтинг "Майстерень" 0
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Коментарі
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 19:57:15]
Лаконічно і великий зміст за позірною простотою.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-26 22:08:40]
Мої вітання, пане Василю. Я бачив Ваше фото на одному сайті. Нормально Ви обжились :)
Плазмова панель чи великий 100 герцовий телевізор, камін, і Ви, такий круглолиций.
На Україні, гадаєте, у всіх така розкіш?
Сприймайте як жарт. Все ж веселіше з ним.
Шкода, що Шенгенія докрокувалася до нашого з Вами кордонів - їй-богу, поїхав би Вас провідати :)
Творчої наснаги на веселі вірші, пане Василю.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 23:40:33]
Дякую Вам, Пане Валентине за щирість і підтримку. Дякую, що зрозуміли мене і поставили свою оцінку. Дякую і Вам, Пане Олександре, що зайшли на мій сайт, та за те, що потрудилися і знайшли мене на іншому сайті.Але ні слова не згадуєте про те, яке горе пережив наш народ в час "Акції Вісла" в цілому Закерзоні. Заохочую до lektury на цю тему. Гині хочу Вам, Пане Олександре нагадати стару польську байку (може її знаєте). А звучить вона так:
"Czemu płaczesz, starego pyta czyżyk młody?
Teraz w klatce masz lepsze niż w polu wygody.
Tyś w niej zrodzon, rzekł stary, przeto ci wybaczę. Jam był wolny, dziś w klatce, i dlatego płaczę." Коли зрозумієте ці слова, зрозумієте і мене. Дякую за увагу.
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 23:55:38]
Чому плачеш, старого питає чижик молОдий?
Зараз в клітці маєш ліпші, ніж у полі вигОди.
Ти ж у ній народився, прорік старий, тому тобі я пробачу.
Я ж вільним був, тепер у клітці, і тому я плачу.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 00:10:56]
Дуже добре Ви переклали того вірша на НАШУ МОВУ. Той вірш був зі мною коли Україна була в неволі.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-27 09:23:10]
Я розумію польську, коли її читаю. Ми ж українці. Маю і словника. Дякую за майстерний переклад, пане Валенитине.
Гарно і те, що Ви, пане Василю, зрозуміли мій гумор. Творчих і Вам успіхів.
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 09:32:14]
Не підколюйте, пане Олександре! Який там майстерний переклад? - підрядник, аби зміст передати.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-27 09:47:04]
Наче до куточків душі моєї зазираєте, пане Валентине :)
Я три роки без України побув - теж якось було не дуже приємно, хоча і жилося при такому прибутку, що вікувати б тій країні. Це я вже панові Василю.
Читаючи твори, ще треба розуміти душевний стан автора. А не всі про себе оповідають, а більше - про лауреатство, книжки та медалі. Наче зомбують.
Творчих вдач, шановні колеги. Ваш щирий читач.
На тій землі
Я не обжився
Всі
Думки мої
Десь на пероні
Гнів
Неначе спів
Вже пробудився
Сів
На гріб батьків
Як хтось в короні
День
Слухав пісень
Живих у серці
Ніч
Забутий клич
В життя несла
Час
Дороговказ
Вдягнувся в керпці
Ніс
В зрубаний ліс
Мовчазне я
26.01.2008р.
Про публікацію
Дата публікації 2008-01-26 11:36:43
Переглядів сторінки твору 112
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 4
Рейтинг "Майстерень" 0
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Коментарі
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 19:57:15]
Лаконічно і великий зміст за позірною простотою.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-26 22:08:40]
Мої вітання, пане Василю. Я бачив Ваше фото на одному сайті. Нормально Ви обжились :)
Плазмова панель чи великий 100 герцовий телевізор, камін, і Ви, такий круглолиций.
На Україні, гадаєте, у всіх така розкіш?
Сприймайте як жарт. Все ж веселіше з ним.
Шкода, що Шенгенія докрокувалася до нашого з Вами кордонів - їй-богу, поїхав би Вас провідати :)
Творчої наснаги на веселі вірші, пане Василю.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 23:40:33]
Дякую Вам, Пане Валентине за щирість і підтримку. Дякую, що зрозуміли мене і поставили свою оцінку. Дякую і Вам, Пане Олександре, що зайшли на мій сайт, та за те, що потрудилися і знайшли мене на іншому сайті.Але ні слова не згадуєте про те, яке горе пережив наш народ в час "Акції Вісла" в цілому Закерзоні. Заохочую до lektury на цю тему. Гині хочу Вам, Пане Олександре нагадати стару польську байку (може її знаєте). А звучить вона так:
"Czemu płaczesz, starego pyta czyżyk młody?
Teraz w klatce masz lepsze niż w polu wygody.
Tyś w niej zrodzon, rzekł stary, przeto ci wybaczę. Jam był wolny, dziś w klatce, i dlatego płaczę." Коли зрозумієте ці слова, зрозумієте і мене. Дякую за увагу.
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 23:55:38]
Чому плачеш, старого питає чижик молОдий?
Зараз в клітці маєш ліпші, ніж у полі вигОди.
Ти ж у ній народився, прорік старий, тому тобі я пробачу.
Я ж вільним був, тепер у клітці, і тому я плачу.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 00:10:56]
Дуже добре Ви переклали того вірша на НАШУ МОВУ. Той вірш був зі мною коли Україна була в неволі.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-27 09:23:10]
Я розумію польську, коли її читаю. Ми ж українці. Маю і словника. Дякую за майстерний переклад, пане Валенитине.
Гарно і те, що Ви, пане Василю, зрозуміли мій гумор. Творчих і Вам успіхів.
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 09:32:14]
Не підколюйте, пане Олександре! Який там майстерний переклад? - підрядник, аби зміст передати.
Олександр Де (М.К./Л.П.) [ 2008-01-27 09:47:04]
Наче до куточків душі моєї зазираєте, пане Валентине :)
Я три роки без України побув - теж якось було не дуже приємно, хоча і жилося при такому прибутку, що вікувати б тій країні. Це я вже панові Василю.
Читаючи твори, ще треба розуміти душевний стан автора. А не всі про себе оповідають, а більше - про лауреатство, книжки та медалі. Наче зомбують.
Творчих вдач, шановні колеги. Ваш щирий читач.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію