… що там поза овидом жаріє?

Ще роки й дороги до жарінь,
прóхолодь, роса, ранкова рінь,
дівчинко, дитинонько, Маріє,
стрінь ранкові павітри долин,
горніх сотворінь ранкові трелі,
кришталі божистої тарелі,
дим, барліг, оливини, полин,
ще до ніг метелики й блавати,
ще нема димóвища багать,
ще не скоро, дівчинко, благать,
небеса, дитинонько, благати,
ще ягня ступає до води,
ще духмяна тінь торкає губи,
цвіт і зéла, ще немає згуби,
ні моління „ … о, не доведи!”,
ні двигтіння, ні палахкотінь,
ні вогню, що горнеться до тіла,
все довкіл таке, як Ти хотіла,
все довкіл це тільки цвіт і тінь,
кубла і оливини, де жодні
душі не сполохані, дарма,
вже недонавернена юрма
коло нерозверстої безодні,
це яскріння Міста, це жаріє
вічність поза овидом Твоїм,
це Єрушалáїм, це, Маріє,
Єрушá, Маріє, Елогíм.

11 - 12 березня 2008 р., Київ

---

Єрушалáїм (іврит) – Єрусалим.
Єрушá (іврит) – спадок.
Елогíм (іврит) – Бог (Божий).