Ну добре, я вже поклала до ніг зброю,
Я вже скорилась, а тобі ще мало.
Втішаєшся, смієшся, милуєшся собою
Життя тобі сьогодні перемогу в руки вклало.

Тепер ти – на коні, а я дивлюсь додолу
Тепер все знову стало на старі місця.
Та ненадовго – раби уже відчули волю,
Вже зовсім скоро буде день твого кінця.

Ти знаєш це, але мене ти все ж таки зламав,
Тебе колись уб'ють, але мене там вже не буде.
Мої права і голос ти щойно відібрав
Під ноги кинеш й назавжди їх забудеш.

Я знаю, що я знищена, ніщо я і ніхто,
Порожнє місце, нічиє ім'я
Та не остання – таких, як я, ще сто
Прийде й завершить те, що розпочала я.

Я не здалась – я просто вмію з честю програвати
Моя поразка, моя була й війна.
Ти наді мною, і я мушу мовчати
Зціпивши зуби, біла, як стіна.

А ти ж так хочеш, щоби я плакала, кричала,
Ти ледве стримуєш свою жорстоку суть.
Твої слова – пекучі, як осині жала,
Повір, вони тобі нічого не дадуть.

Ти хочеш, щоб я просила змінити гнів на милість,
Тому мене принижуєш, лякаєш і цькуєш.
Не дочекаєшся. Я краще вже ступлю в могильну сирість,
Аніж прийму помилування, яке ти так даєш.

Я бачу у тобі тварину – скажену, небезпечну, дику
Вона мене готова зжерти, та ти її тримаєш
В твоєму голосі вже чутно перші нотки рику,
І раптом ти її із клітки випускаєш.

Я не боюсь – я знала, з ким боролась стільки літ
Я знаю твою силу – ти можеш мене вбити
Мене рукою б'єш ти навідліт
Я падаю і ледь встигаю стогін свій спинити.

Червона кров повільно заливає білі плити
Гаснуть люмінесцентні лампи, кудись зникають стіни.
Я на підлозі, а ти продовжуєш мене жорстоко бити
Перед очима горять вогні і вибухають міни.

Мій біль тобі, сволото, приносить насолоду
Ти задоволений, хоча й не зміг мій дух зломити.
Ти після цього, наче дикий звір, будеш хлебтати воду,
Я підведусь, піду і далі буду якось жити.

Тебе колись-таки та й доконає
В кам'яне серце встромлять ніж тобі
Ті сотні, що за мною, а я перечекаю
Той час, вернусь і сяду поряд на землі.

Загляну в очі, спитаю, чи болить
Кам'яне серце, чи тільки кровоточить.
Я не прощу, та ненависть мою приспить
Твій погляд, і твої стражденні очі.

Ти вмреш, а я ще довго буду жити
Життя без тебе буде вільне, неземне.
Тобі це почуття чуже, а я буду любити
Вмирай. З тобою вмре все те, що мучило мене.




23. 02. 2005