Хтось може мені переказати думку Олександра Комарова простими словами? Бо, здається, це не для мого IQ.

Варцю, я ж не кажу, що вірш поганий. Це моє суб"єктивне враження після його прочитання, і все. І ще дивно, що ти написала на цю тему - але напевно у тебе є на це свої причини. Успіхів тобі.

Щодо порад до вибору тематики віршів мені згадалась історія з глибоко радянських часів. Проходив науковий семінар, на якому розглядалась відверто складна математична проблема. Здається, розв'язок Онзагером двовимірної моделі Ізінга. Викладки там справді страхітливі. І на той час просто здавалось, що ніякого стосунку до практики це не має. І от коли доповідач нарешті завершив доповідь, один з учасників семінару сказав про Онзагера: "Да-а-а... Такой интеллект, а на что он его тратит?". На що інший учасник відповів: "Если у него ТАКОЙ интеллект, то ему виднее, на что его "тратить"".

Тонкий натяк...;)

Оріянцю,
не шалапайкай - цей вірш дійсно цікавий.

Що Ви нині кусючі - хтось граніти заставив носити до парку? :)))

Оріяно, я думаю, що є деякі, скоріше за все, формальні моменти, які не дають Вариному віршу розкритися на всі сто.

Варю, я вислав вам листом деякі свої думки на тему.

Оріяно, хотіла почитати Ваші вірші і... :(
Де їх можна знайти?

Оріяно, не можу пройти повз і змовчати, оскільки поставила Варі за цей вірш високу оцінку, то маю і сказати. Пробачте, але з Вашої сторінки не видно, чи Ви пишете вірші, тому і важко зрозуміти Ваше ставлення до цього твору. А це має значення.
Ви говорите про тонку поезію, то маєте бачити глибокі паралелі, а не гіперболізацію.
А тепер щодо тексту змістовно.
"А навколо чужа країна..." - Оріяно, Ви ніколи не почувалися чужою у рідній країні? Зазвичай доля поета (не лише за часів Стуса, якого тут усі виразно побачили, а і у наші часи) не була солодкою. Історію переповідати не буду, а хочу зупинитися на питаннях сьогодення. Що зараз може поет? Думаю, більшість скаже, що поезією на життя не заробиш. А чому так відбувається? Ніби й не кожен може написати вірш, а гідно це не оцінюється. Та і навіть тут, на ПМ, серед людей які пишуть самі можна часто наштовхнутися на непорозуміння. Не думаю, що Варя претендує на визнання свого віршування країною, але в душі вона хоче бути почутою, хоче знайти своїх читачів, а в час, коли приходить скрута і хочеться усе спалити чи не писати, просто перечекати болючий момент, не здатися в полон сумнівам, а продовжувати писати, коли не писати не можеться. І нехай за це їй не бути Шевченківським лауреатом, не мати солідних статків, не бути генієм народу, але, певно, їй хочеться, щоб хтось незнайомий колись зовсім випадково сказав, що її вірші надихають жити, що вона робить важливу справу в цьому житті, бо талант людині дається не просто так, а він у Варці є. І нехай мама молиться, аби в нашій країні поети були потрібними і належно оціненими, аби не повернулися часи заслань і поневірянь, аби лауреатів не визначали за вказівкою, бо хто може впевнено сказати, що там далі і яка у кого доля?

Мирославо, люба, дякую за те, що ти є!
Юрцю, дякую!
Володимире, чекаю))

Мирослава Меленчук: "Оріяно, (...) з Вашої сторінки не видно, чи Ви пишете вірші"

Оріяна пише вірші. І доволі багато. І зарекомендувала себе на Майстернях як коректна й чемна людина. Але ж от хочеться деколи сказати щось ущипливе на адресу окремих авторів. Під своїм ніком, під своєю "торговою маркою", котра вже так добре себе зарекомендувала, цього робити не хочеться. Стрьомно. Бо ж теж можуть "ущипнути". Ну от і зареєструвалась авторка під іншим ніком. Під ним можна все ("в межах правил коментування"). А під рідним, творчим, ніком все дуже мило. Вовк в овечій шкірі. Якось воно негарно... :((
Оріяно, може вдасться уникнути розголошення вашого другого "я", якщо Ви хоча б прибирете оцінку під віршем "І буде ніч ...". Звісно, ніхто не може заборонити Вам ставити оцінки і коментувати, але й ніхто не зможе мені заборонити розповісти про мої підозри.

А-а-а-а! Он воно у чому справа!

Мирославо, Ваш коментар - ще одне підтвердження думки Спінози: "Слова Петра про Павла більше говорять про Петра, ніж про Павла". Ви сказали і про вірш Варці, і про своє ставлення до нього, і про себе також. Гідно. Дякую.
А Оріяна висловилася так, як вважала за потрібне: "Я любитель тонкої поезії. Витонченого інтелектуального мистецтва. тут розуму й асоціаціям ніде розгулятися". Але ж Варця запросила Вас сюди, щоб показати, що пише і на інші теми, ото й усього.
А тонка поезія, витончене інтелектуальне мистецтво - ну, куди ж нам, сірим, недолугим - це я про себе, а не про Варю. Хіба ж хто на це претендує... А вірші бувають різні, в тому й загадка поезії. Наші погляди на цей вірш - діаметрально протилежні. Вірш гіркий і сильний.
З повагою - ЛР.

Цікавий поворот подій :)) Добре, хоч не про мене, бо мене в чому-чому, а в чемності заподозрити не можна :)) Хоча я б з Оріяною подружилася: мені подобаються люди, які не бояться висловити свою думку, хай навіть вона відрізняється від загальноприйнятої.
Але я зараз не про те. В коменті Мирослави якийсь дивний критерій долі поета: "поезією на життя не заробиш". Тим паче він дивує у спробі пояснити і без того зрозумілий зміст вірша. Коротше, "думали, як краще, а вийшло, як завжди" :)

Давайте зіграємо у продовження думки. Продовжувати її - "поезією на життя не заробиш" - але можна спробувати "заробити" життя...

Володимире, зіграти можна у що завгодно. Ваша інтерпретація - то саме Ваша думка, яка має зовсім інший контекст і більше відношення до предмету обговорення. А Мирослава сказала те, що сказала.