ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.

Артур Сіренко
2026.01.05 15:45
Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.

Володимир Мацуцький
2026.01.05 12:17
В траві ховався коник,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,

Борис Костиря
2026.01.05 11:35
Я прокинусь у лісі від шуму птахів.
Із безодні вернусь у новітню безодню.
Моє серце проб'ють не списи каблуків,
А ледь танучі в небі зникаючі зорі.
І до мене долинуть видіння віків,
Невідчутні, загрозливі, сиві, прозорі.

Я прокинуся в лісі

В Горова Леся
2026.01.05 10:59
Ніч вливається в шибку синькою,
Підвіконням стікає вниз.
Обморожена гілка бринькає
Медіатором об карниз.

Місяць повний у сніг покришений.
Грає сріблом невинний наст.
А за щирою ніби тишею
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Getto
Образ твору Осінь. Яблучні погроми.
Простирадла хмар.

У повітрі присмак брому.
У кістках зима.

Сонце збочило тортури
в напрямку вина.

У вікні комендатури –
золото руна.

І куди б з вина не йшов ти,
всюди варта рим.

А в ставкові мертвий жовтень
раком догори.

З виднокола видно коло,
а у колі – кіл,

вбитий в пах моєї школи
крізь багряний кілт.

Це не голод на увагу
крізь колючий дріт,

просто втілення в словах у
напрям від воріт.

Де ледачі чи лелечі
тіні вздовж землі...

Добрий вечір – довбня в плечі.
Перші патрулі.




Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-20 12:54:17
Переглядів сторінки твору 14528
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.540 / 5.54  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 4.544 / 5.56  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.678
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2008-04-21 00:36:20 ]
Гарно, Сергію!
А довбня в плечі- так правдиво, це їх звичайний професійний підхід ;-)
Щодо дзеркал: Істина знаходиться на їх зворотній стороні, вкрита амальгамою. І вона зовсім не примарна, але хто б то доводив...

"А, може, Істина - жінка, і має підстави не дозволяти будь-кому відверто і зухвало розглядати своє єство."
Ф.Н.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:26:15 ]
привіт, Несторе! дякую за візит, за добре слово. щодо Істини - питання надскладне: навіть не ломатиму голову... а то система зависне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 10:14:31 ]
Ваша осінь і навесні проживається дуже правдиво і відверто ). Усе у цьому вірші, як на мене, ніби навиворіт, але інакше і не можна, і не варто... А ритм підсилює відчуття... Торкнуло по-живому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:18:29 ]
щиро дякую, Ольго! це та осінь - яка круглий рік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 10:51:10 ]
Гарно, влучно, емоційно. Що ще сказати?
З теплом, Варя)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:16:36 ]
з аналогічним теплом, я:) далі йдуть всілякі теплі смайли: сірнички, запальнички, різноманітні плити/плитки/духовки, паяльні лямпи... наостанок (зав"язані бантиком) три-чотири сонячних промені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 11:47:41 ]
Я фанатію від вашої поезії! " А в ставкові мертвий жовтень\ раком догори..."- метафора на рівні "... вчерашнее солнце на черных носилках
несут..." Мандельштама! Так тримати! Анатолый.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:12:38 ]
а я фанатію від вашої реци, бо ж мати фанів - то круто! ну, хоча б одного! я, звичайно ж, жартую :) і сприймаю ваше перебільшення адекватно. щодо "так тримати" - старатимусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-04-21 14:47:56 ]
Сергію, у Вас вірші - респектні! А цей, з акцентуацією на звукопис, як гупання серпневих яблук у мокру траву, чи як пальба в старому парковому тирі:) а ще його добре читати в запатентованому Вінні-Пухом ритмі: "пум-бурум-бурум-бурурум". Кльовий вірш, з якого боку не глянь. Я, прикладом, клюю на такі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:07:35 ]
уважно роздиляється баночку з черв"ячками-віршами на просвіт, обережно струшує... мої маленькі... так, значить на оцих хробачків клюють?.. треба нашпортати ще, а то ці швидко закінчаться... уявляє собі Юлю красивущою архетипною рибою - з кольоровими плавниками, велетенським вуалеподібним хвостом, з платиновою лускою... мрійливо мружиться... розкладє на столі пожмакану КартуВінницькихРік-і-Водоймищ, в задумі водить по ній заскорузлим нігтем...
дякую за кльов! я так розумію, що, якщо сильно розмахнутись, то я зможу докинути до вас яблуком? буду чекати коли достигне саме кульне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-04-22 12:04:23 ]
аби не мати клопоту з тими хробаками, спробуйте ловити на поематичного або вінкосонетного вужа))). екзотично і на довше вистачить:)
моє шанування людині, яка патріотично тягала за собою по світу мапу вінницьких водоймищ,- певне, колодязь мого подвір’я на ній має бути стовідсотково.
якщо знайдете час аби стати живим класиком міста V, залюбки візьму участь у партії боулінгу,- пожбурляємось яблуками чи гарбузами з вежі на козицького опівночі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-20 12:47:26 ]
Перечитав декілька разів. Вірш чіпкий у всіх відношеннях. Хапає за мозок і душу (серцю дамо спокій, хай працює у нормальному режимі)! Плідної вам творчості!
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-28 15:25:40 ]
останніх два рядочки можна промовляти в думках,
як заявляться не дуже прошені гості :))

класно!