ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Getto
Образ твору Осінь. Яблучні погроми.
Простирадла хмар.

У повітрі присмак брому.
У кістках зима.

Сонце збочило тортури
в напрямку вина.

У вікні комендатури –
золото руна.

І куди б з вина не йшов ти,
всюди варта рим.

А в ставкові мертвий жовтень
раком догори.

З виднокола видно коло,
а у колі – кіл,

вбитий в пах моєї школи
крізь багряний кілт.

Це не голод на увагу
крізь колючий дріт,

просто втілення в словах у
напрям від воріт.

Де ледачі чи лелечі
тіні вздовж землі...

Добрий вечір – довбня в плечі.
Перші патрулі.




Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-20 12:54:17
Переглядів сторінки твору 15196
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.540 / 5.54  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 4.544 / 5.56  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.678
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2008-04-21 00:36:20 ]
Гарно, Сергію!
А довбня в плечі- так правдиво, це їх звичайний професійний підхід ;-)
Щодо дзеркал: Істина знаходиться на їх зворотній стороні, вкрита амальгамою. І вона зовсім не примарна, але хто б то доводив...

"А, може, Істина - жінка, і має підстави не дозволяти будь-кому відверто і зухвало розглядати своє єство."
Ф.Н.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:26:15 ]
привіт, Несторе! дякую за візит, за добре слово. щодо Істини - питання надскладне: навіть не ломатиму голову... а то система зависне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 10:14:31 ]
Ваша осінь і навесні проживається дуже правдиво і відверто ). Усе у цьому вірші, як на мене, ніби навиворіт, але інакше і не можна, і не варто... А ритм підсилює відчуття... Торкнуло по-живому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:18:29 ]
щиро дякую, Ольго! це та осінь - яка круглий рік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 10:51:10 ]
Гарно, влучно, емоційно. Що ще сказати?
З теплом, Варя)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:16:36 ]
з аналогічним теплом, я:) далі йдуть всілякі теплі смайли: сірнички, запальнички, різноманітні плити/плитки/духовки, паяльні лямпи... наостанок (зав"язані бантиком) три-чотири сонячних промені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 11:47:41 ]
Я фанатію від вашої поезії! " А в ставкові мертвий жовтень\ раком догори..."- метафора на рівні "... вчерашнее солнце на черных носилках
несут..." Мандельштама! Так тримати! Анатолый.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:12:38 ]
а я фанатію від вашої реци, бо ж мати фанів - то круто! ну, хоча б одного! я, звичайно ж, жартую :) і сприймаю ваше перебільшення адекватно. щодо "так тримати" - старатимусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-04-21 14:47:56 ]
Сергію, у Вас вірші - респектні! А цей, з акцентуацією на звукопис, як гупання серпневих яблук у мокру траву, чи як пальба в старому парковому тирі:) а ще його добре читати в запатентованому Вінні-Пухом ритмі: "пум-бурум-бурум-бурурум". Кльовий вірш, з якого боку не глянь. Я, прикладом, клюю на такі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:07:35 ]
уважно роздиляється баночку з черв"ячками-віршами на просвіт, обережно струшує... мої маленькі... так, значить на оцих хробачків клюють?.. треба нашпортати ще, а то ці швидко закінчаться... уявляє собі Юлю красивущою архетипною рибою - з кольоровими плавниками, велетенським вуалеподібним хвостом, з платиновою лускою... мрійливо мружиться... розкладє на столі пожмакану КартуВінницькихРік-і-Водоймищ, в задумі водить по ній заскорузлим нігтем...
дякую за кльов! я так розумію, що, якщо сильно розмахнутись, то я зможу докинути до вас яблуком? буду чекати коли достигне саме кульне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-04-22 12:04:23 ]
аби не мати клопоту з тими хробаками, спробуйте ловити на поематичного або вінкосонетного вужа))). екзотично і на довше вистачить:)
моє шанування людині, яка патріотично тягала за собою по світу мапу вінницьких водоймищ,- певне, колодязь мого подвір’я на ній має бути стовідсотково.
якщо знайдете час аби стати живим класиком міста V, залюбки візьму участь у партії боулінгу,- пожбурляємось яблуками чи гарбузами з вежі на козицького опівночі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-20 12:47:26 ]
Перечитав декілька разів. Вірш чіпкий у всіх відношеннях. Хапає за мозок і душу (серцю дамо спокій, хай працює у нормальному режимі)! Плідної вам творчості!
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-28 15:25:40 ]
останніх два рядочки можна промовляти в думках,
як заявляться не дуже прошені гості :))

класно!