ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Getto
Образ твору Осінь. Яблучні погроми.
Простирадла хмар.

У повітрі присмак брому.
У кістках зима.

Сонце збочило тортури
в напрямку вина.

У вікні комендатури –
золото руна.

І куди б з вина не йшов ти,
всюди варта рим.

А в ставкові мертвий жовтень
раком догори.

З виднокола видно коло,
а у колі – кіл,

вбитий в пах моєї школи
крізь багряний кілт.

Це не голод на увагу
крізь колючий дріт,

просто втілення в словах у
напрям від воріт.

Де ледачі чи лелечі
тіні вздовж землі...

Добрий вечір – довбня в плечі.
Перші патрулі.




Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-20 12:54:17
Переглядів сторінки твору 15677
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.540 / 5.54  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 4.544 / 5.56  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.678
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2008-04-21 00:36:20 ]
Гарно, Сергію!
А довбня в плечі- так правдиво, це їх звичайний професійний підхід ;-)
Щодо дзеркал: Істина знаходиться на їх зворотній стороні, вкрита амальгамою. І вона зовсім не примарна, але хто б то доводив...

"А, може, Істина - жінка, і має підстави не дозволяти будь-кому відверто і зухвало розглядати своє єство."
Ф.Н.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:26:15 ]
привіт, Несторе! дякую за візит, за добре слово. щодо Істини - питання надскладне: навіть не ломатиму голову... а то система зависне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 10:14:31 ]
Ваша осінь і навесні проживається дуже правдиво і відверто ). Усе у цьому вірші, як на мене, ніби навиворіт, але інакше і не можна, і не варто... А ритм підсилює відчуття... Торкнуло по-живому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:18:29 ]
щиро дякую, Ольго! це та осінь - яка круглий рік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 10:51:10 ]
Гарно, влучно, емоційно. Що ще сказати?
З теплом, Варя)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:16:36 ]
з аналогічним теплом, я:) далі йдуть всілякі теплі смайли: сірнички, запальнички, різноманітні плити/плитки/духовки, паяльні лямпи... наостанок (зав"язані бантиком) три-чотири сонячних промені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 11:47:41 ]
Я фанатію від вашої поезії! " А в ставкові мертвий жовтень\ раком догори..."- метафора на рівні "... вчерашнее солнце на черных носилках
несут..." Мандельштама! Так тримати! Анатолый.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:12:38 ]
а я фанатію від вашої реци, бо ж мати фанів - то круто! ну, хоча б одного! я, звичайно ж, жартую :) і сприймаю ваше перебільшення адекватно. щодо "так тримати" - старатимусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-04-21 14:47:56 ]
Сергію, у Вас вірші - респектні! А цей, з акцентуацією на звукопис, як гупання серпневих яблук у мокру траву, чи як пальба в старому парковому тирі:) а ще його добре читати в запатентованому Вінні-Пухом ритмі: "пум-бурум-бурум-бурурум". Кльовий вірш, з якого боку не глянь. Я, прикладом, клюю на такі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:07:35 ]
уважно роздиляється баночку з черв"ячками-віршами на просвіт, обережно струшує... мої маленькі... так, значить на оцих хробачків клюють?.. треба нашпортати ще, а то ці швидко закінчаться... уявляє собі Юлю красивущою архетипною рибою - з кольоровими плавниками, велетенським вуалеподібним хвостом, з платиновою лускою... мрійливо мружиться... розкладє на столі пожмакану КартуВінницькихРік-і-Водоймищ, в задумі водить по ній заскорузлим нігтем...
дякую за кльов! я так розумію, що, якщо сильно розмахнутись, то я зможу докинути до вас яблуком? буду чекати коли достигне саме кульне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-04-22 12:04:23 ]
аби не мати клопоту з тими хробаками, спробуйте ловити на поематичного або вінкосонетного вужа))). екзотично і на довше вистачить:)
моє шанування людині, яка патріотично тягала за собою по світу мапу вінницьких водоймищ,- певне, колодязь мого подвір’я на ній має бути стовідсотково.
якщо знайдете час аби стати живим класиком міста V, залюбки візьму участь у партії боулінгу,- пожбурляємось яблуками чи гарбузами з вежі на козицького опівночі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-20 12:47:26 ]
Перечитав декілька разів. Вірш чіпкий у всіх відношеннях. Хапає за мозок і душу (серцю дамо спокій, хай працює у нормальному режимі)! Плідної вам творчості!
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-28 15:25:40 ]
останніх два рядочки можна промовляти в думках,
як заявляться не дуже прошені гості :))

класно!