ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Getto




Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-20 12:54:17
Переглядів сторінки твору 15355
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.540 / 5.54  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 4.544 / 5.56  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.678
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2008-04-21 00:36:20 ]
Гарно, Сергію!
А довбня в плечі- так правдиво, це їх звичайний професійний підхід ;-)
Щодо дзеркал: Істина знаходиться на їх зворотній стороні, вкрита амальгамою. І вона зовсім не примарна, але хто б то доводив...

"А, може, Істина - жінка, і має підстави не дозволяти будь-кому відверто і зухвало розглядати своє єство."
Ф.Н.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:26:15 ]
привіт, Несторе! дякую за візит, за добре слово. щодо Істини - питання надскладне: навіть не ломатиму голову... а то система зависне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 10:14:31 ]
Ваша осінь і навесні проживається дуже правдиво і відверто ). Усе у цьому вірші, як на мене, ніби навиворіт, але інакше і не можна, і не варто... А ритм підсилює відчуття... Торкнуло по-живому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:18:29 ]
щиро дякую, Ольго! це та осінь - яка круглий рік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 10:51:10 ]
Гарно, влучно, емоційно. Що ще сказати?
З теплом, Варя)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:16:36 ]
з аналогічним теплом, я:) далі йдуть всілякі теплі смайли: сірнички, запальнички, різноманітні плити/плитки/духовки, паяльні лямпи... наостанок (зав"язані бантиком) три-чотири сонячних промені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 11:47:41 ]
Я фанатію від вашої поезії! " А в ставкові мертвий жовтень\ раком догори..."- метафора на рівні "... вчерашнее солнце на черных носилках
несут..." Мандельштама! Так тримати! Анатолый.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:12:38 ]
а я фанатію від вашої реци, бо ж мати фанів - то круто! ну, хоча б одного! я, звичайно ж, жартую :) і сприймаю ваше перебільшення адекватно. щодо "так тримати" - старатимусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-04-21 14:47:56 ]
Сергію, у Вас вірші - респектні! А цей, з акцентуацією на звукопис, як гупання серпневих яблук у мокру траву, чи як пальба в старому парковому тирі:) а ще його добре читати в запатентованому Вінні-Пухом ритмі: "пум-бурум-бурум-бурурум". Кльовий вірш, з якого боку не глянь. Я, прикладом, клюю на такі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 22:07:35 ]
уважно роздиляється баночку з черв"ячками-віршами на просвіт, обережно струшує... мої маленькі... так, значить на оцих хробачків клюють?.. треба нашпортати ще, а то ці швидко закінчаться... уявляє собі Юлю красивущою архетипною рибою - з кольоровими плавниками, велетенським вуалеподібним хвостом, з платиновою лускою... мрійливо мружиться... розкладє на столі пожмакану КартуВінницькихРік-і-Водоймищ, в задумі водить по ній заскорузлим нігтем...
дякую за кльов! я так розумію, що, якщо сильно розмахнутись, то я зможу докинути до вас яблуком? буду чекати коли достигне саме кульне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-04-22 12:04:23 ]
аби не мати клопоту з тими хробаками, спробуйте ловити на поематичного або вінкосонетного вужа))). екзотично і на довше вистачить:)
моє шанування людині, яка патріотично тягала за собою по світу мапу вінницьких водоймищ,- певне, колодязь мого подвір’я на ній має бути стовідсотково.
якщо знайдете час аби стати живим класиком міста V, залюбки візьму участь у партії боулінгу,- пожбурляємось яблуками чи гарбузами з вежі на козицького опівночі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-20 12:47:26 ]
Перечитав декілька разів. Вірш чіпкий у всіх відношеннях. Хапає за мозок і душу (серцю дамо спокій, хай працює у нормальному режимі)! Плідної вам творчості!
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-28 15:25:40 ]
останніх два рядочки можна промовляти в думках,
як заявляться не дуже прошені гості :))

класно!